Урок "Профілактика неінфекційних та інфекційних захворювань людини"

Тема уроку: Профілактика неінфекційних,  інфекційних захворювань людини

Мета уроку:

навчальна: розширити знання учнів про інфекційні та неінфекційні захворювання, про попередження цих захворювань; показати необхідність дотримуватися профілактики захворювань, зміцнення організму;

розвивальна: розвивати уміння запобігати захворюванням, уникати чинника захворювання, зміцнювати організм;

виховна: сприяти вихованню активної позиції щодо зміцнення та збереження здоров'я.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання і матеріали: підручник.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

 Тестування з теми: «Імунна система людини, особливості її функціонування. Імунокорекція. Імунотерапія»

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 У червні 2018 р. Всесвітня організація охорони здоров'я випустила нову версію Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11). МКХ є основою для визначення тенденцій і здійснення статистики в галузі охорони здоров'я. Містить близько 55 000 унікальних кодів хвороб і причин смертності (у МКХ-10 - 14 400). Чому існує так багато різних захворювань і чому їх кількість збільшується?

ІV. Вивчення нового матеріалу (навчальна бесіда)

 1. Хвороба, захворювання (лат. morbus) – це порушення нормальної життєдіяльності організму, внаслідок чого знижуються його пристосувальні можливості. Наука, що вивчає хвороби, називається нозологією.

 Класифікація хвороб:

* за причинами виникнення – спадкові (генні, хромосомні, хвороби зі спадковою схильністю), набуті (цукровий діабет, гастрит), інфекційні (вірусні, бактеріальні), паразитарні (дизентерія, малярія), неінфекційні (харчові отруєння, травми);

*за анатомо-фізіологічними системами – хвороби органів травлення, дихання, кровообігу та ін.;

*за ознаками статі та віку – жіночі, дитячі хвороби, хвороби старості та ін.;

* за екологічним принципом – ендемічні, тропічні тощо.

ПРИЧИНИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ

 2. Основна мета й види профілактики захворювань

 Профілактика захворювань (від грец. профілактикос – запобіжний) – це система заходів, спрямованих на виявлення хвороботворних умов і чинників ризику, запобігання розвитку захворювань та зміцнення здоров'я. Найважливішим складником усіх профілактичних заходів є формування в людини активності й установок на здоровий спосіб життя.

 Класифікація профілактики здоров’я

 Первинна профілактика – це сукупність заходів, що запобігають виникненню захворювання, усуваючи його причини. Цей вид профілактики є найбільш ефективним і включає низку заходів, серед яких вакцинація, раціональний режим праці й відпочинку, раціональне харчування, фізична активність, оздоровлення довкілля тощо.

 Вторинна профілактика – це сукупність заходів, що уможливлюють виявлення захворювання на ранніх стадіях розвитку, коли воно перебігає без симптомів, і своєчасне лікування може його зупинити. Ефективним методом цієї профілактики є також диспансеризація як комплексний спосіб раннього виявлення хвороби, спостереження, лікування та оздоровлення хворих.

 Третинна профілактика – це сукупність заходів, що запобігають погіршенню або ускладненням захворювання після того, як його було виявлено. Прикладом заходів третинної профілактики є запобігання контактам з алергеном для хворих на бронхіальну астму.

 3. Основні заходи профілактики неінфекційних захворювань

 Неінфекційні захворювання – це хворобливі стани, що не передаються від людини до людини, мають тривалий перебіг і повільно прогресуючий характер.

 Існують основні чотири типи неінфекційних захворювань:

1. серцево-судинні (інфаркт, інсульт, вроджені вади серця, ендокардит);  2. рак; 3. хронічні респіраторні захворювання (хронічна обструктивна хвороба легень, астма); 4. діабет.

 Загальнодержавними заходами профілактики неінфекційних захворювань є: економічні (підвищення акцизу на тютюнові вироби, алкоголь), організаційні (заборона реклами цигарок та алкоголю, створення пунктів здорового харчування в школах, ВНЗ), інформаційні (популяризація активного відпочинку, інформаційні заходи проти шкідливих звичок). До заходів індивідуальної загальної профілактики неінфекційних захворювань належать відмова від шкідливих звичок, раціональне харчування, активний спосіб життя, заняття фізкультурою й спортом.

 4. Інфекційні захворювання (від лат. infectio – зараження) – це захворювання, що його спричиняє й підтримує наявний в організмі хвороботворний чужорідний збудник. Наука, що вивчає джерела зараження, механізм і шляхи передачі інфекції, а також способи профілактики інфекційних захворювань, називається епідеміологією (від грец. eпi – над, демос– народ, логос – вчення).

 Ознаки інфекційних захворювань:

1. Наявність патогенного мікроскопічного збудника

2. Схильність до широкого епідемічного поширення

3. Циклічність перебігу (послідовна зміна періодів)

4. Ймовірність розвитку затяжних і хронічних форм

5. Формування імунітету в макроорганізмів

6. Властивість передаватися від хворого до здорового

 Особливо небезпечні інфекції -  це група захворювань людини, що можуть раптово виникнути, швидко поширитись у вигляді епідемій або пандемій і масово охопити населення, а також характеризуються тяжким перебігом і високою смертністю. Належать: 1) чума, холера, натуральна віспа, жовта гарячка, гарячка Денге, хвороби, які спричиняють віруси Ебола, Зіка, Марбурга (це т. зв. конвенційні хвороби, що підлягають дії Міжнародних санітарних правил); 2) висипний і поворотний тифи, грип, поліомієліт (хвороби, що підлягають міжнародному нагляду); 3) СНІД, сибірська виразка, сап, туляремія, орнітоз, ботулізм та ін. (хвороби, що підлягають регіональному або національному нагляду).

 За природою збудників розрізняють: вірусні (кір, грип, СНІД, вірусні гепатити А, В, С, D, Е), пріонні (фатальне сімейне безсоння, губчаста енцефалопатія), бактеріальні (холера, чума, дизентерія, стафілококова і стрептококова інфекції, сальмонельоз), грибкові (епідермофітія, аспергільоз, кандидоз, мукоромікоз) захворювання.

 Отже, головна відмінність інфекційних захворювань полягає в тому, що безпосередньою причиною їх виникнення є потрапляння патогенних збудників до макроорганізму, який при цьому стає джерелом зараження і поширення інфекції.

 5. Механізми й шляхи зараження інфекційними хворобами

 Шляхи передачі інфекції – це чинники, що забезпечують перенесення інфекційного агента від хворого організму або від організма-носія до здорового.

 6. Основні заходи профілактики інфекційних захворювань людини

 Інфекційні захворювання залишаються актуальною проблемою в усіх без винятку країнах світу. Ці хвороби становлять загрозу розвитку людства, оскільки є причиною третини загальної щорічної кількості смертей у світі.

 Для профілактики інфекційних захворювань застосовують різні групи заходів. Першою і найдавнішою у застосуванні людиною є ізоляція хворих людей. Хворих ізолюють від здорових до моменту одужання (карантин), щоб запобігти поширенню збудників й захворювання.

 Друга група заходів спрямована на розрив механізму передачі хвороби. Наприклад, для запобігання передачі вірусів грипу використовують ватно-марлеві пов’язки. Знижують вірогідність інфекційних хвороб і такі заходи, як кип’ятіння води, термічна обробка харчових продуктів, особиста гігієна, дезінфекція (знищення збудників захворювання), дератизація (боротьба з гризунами-переносниками), дезінсекція (боротьба з членистоногими-переносниками).

 Третя група заходів – формування несприйнятливості людини до захворювань. Застосовуються вакцини під час щеплення для формування штучного активного імунітету. Часто необхідно терміново попередити розвиток захворювання в людини, яка була в контакті з джерелом інфекції. Такого захисту досягають введенням готових антитіл у складі імунних сироваток.

 Отже, профілактика інфекційних захворювань – це сукупність заходів, спрямованих на ізоляцію хворих, розрив механізму передачі хвороби та формування несприйнятливості до збудників захворювання.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда за питаннями:

1. Що таке хвороба? Наведіть приклади критеріїв класифікації захворювань.

2. Що таке профілактика захворювань? Наведіть приклади профілактичних заходів щодо хвороб людини.

3. Що таке неінфекційні захворювання? Назвіть найпоширеніші неінфекційні захворювання в Україні.

4. Що таке інфекційні захворювання? Наведіть приклади інфекційних захворювань.

5. Що таке шляхи зараження? Назвіть основні механізми зараження.

6. Що таке профілактика інфекційних захворювань людини? Наведіть приклади профілактичних заходів щодо інфекційних захворювань.

VI. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити § 29, 30.