Урок "Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом"

Тема уроку: Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом

Мета уроку:

навчальна: ознайомити учнів з причинами  виникнення ЗПСШ, як класифікуються та поширюються захворювання, що передаються статевим шляхом.

розвивальна: розвивати уміння запобігати захворюванням, уникати чинника захворювання, зміцнювати організм;

виховна: виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я, прагнення вести здоровий спосіб життя.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання і матеріали: підручник.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Індивідуальне опитування:

1. Що таке інвазійні захворювання? 

2. Назвіть шляхи зараження організму людини інвазійними хворобами

3. Назвіть основні заходи профілактики інвазій.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 Згідно з висновками експертів ВООЗ щорічно 357 млн людей хворіють 4 виліковними інфекційними захворюваннями, що передаються статевим шляхом: хламідіозом (131 млн), гонореєю (78 млн), сифілісом (6 млн) і трихомоніозом (142 млн). Таку саму високу поширеність мають деякі вірусні інфекції, що передаються статевим шляхом: вірус генітального герпесу (417 млн), вірус папіломи людини (291 млн). Які ж особливості відрізняють інфекції, що передаються статевим шляхом, від інших інфекцій?

ІV. Вивчення нового матеріалу (навчальна бесіда)

 1. Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), - це захворювання, збудники яких передаються від людини до людини під час статевих контактів, вражають, як правило, органи статевої й сечовидільної систем і за відсутності лікування мають тривалий перебіг.

 Термін «захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ)» рекомендований ВООЗ у 1982 р. замість застарілого терміна «венеричні хвороби». Нині відомо близько 30 збудників ЗПСШ, серед яких віруси, бактерії, гриби й одноклітинні тварини.

 На відміну від інфекційних захворювань після більшості ЗПСШ, як правило, не виникає імунітету, у разі повторного зараження хвороба розвивається знову. Видужання не настає само по собі: без лікування людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.

 Особливості ЗПСШ

1. Збудниками є віруси, бактерії, гриби, твариноподібні

2. Малосимптомний перебіг

3. Уражають переважно органи статевої й сечовидільної систем

4. Тривалий хронічний перебіг без лікування

5. Відсутність імунітету в хазяїв

6. Здатність передаватися від людини до людини

 2. Як класифікуються та поширюються захворювання, що передаються статевим шляхом?

 * За природою збудника захворювання, що передаються статевим шляхом, поділяють на: бактеріальні (сифіліс, хламідіоз, гонорея), вірусні (СНІД, генітальний герпес, гепатит B, цитомегаловірус), протозойні (трихомоніаз), грибкові (кандидоз - молочниця) та інвазійні (короста, лобковий педикульоз).

 * За дією на органи та характером уражень усі ЗПСШ поділяють на дві групи. До першої групи належать типові захворювання, що передаються статевим шляхом, - сифіліс, гонорея, хламідіоз. Збудники цих захворювань передаються в разі незахищеного статевого контакту. До другої групи відносять усі інші ЗПСШ. Це захворювання з переважним ураженням статевих шляхів (генітальний герпес, хдамідіоз, лямбліоз, трихомоніаз та ін.) та захворювання з переважним ураженням інших органів (СНІД, гепатит В, лямбліоз, короста, цитомегаловірусна інфекція та ін.). Для цієї групи захворювань можливими є й інші шляхи зараження: побутовий (хламідіоз), контактно-побутовий (короста, лобковий педикульоз), гемоконтактний під час переливання крові чи трансплантації тканин (гепатит В). Багато ЗПСШ, включаючи хламідіоз, гонорею, гепатит В, ВІЛ і сифіліс, можуть також передаватися від матері до дитини під час вагітності та пологів.

 Поширенню ЗПСШ сприяють дуже тісні побутові контакти, користування спільними гігієнічними засобами, недотримання правил стерилізації інструментів (у стоматологічних, косметологічних установах, манікюрних салонах), процедура переливання крові, шкідливі звички, трансплантація органів й тканин та ін. Чинниками ризику для ЗПСШ є вживання алкоголю, наркоманія, депресія, пірсинг і татуювання.

 3. Заходи профілактики ЗПСШ

 Гігієнічні правила особистої гігієни відомі всім з дитинства, але щодня приділяючи ранковий і вечірній час чищенню зубів і вмиванню особи, слід пам'ятати ще й про інтимну гігієну статевих органів. Цю делікатну звичку потрібно прищеплювати дітям і дотримуватися все життя для збереження здоров'я. Найголовнішими вимогами до інтимної гігієни мають бути систематичність, безпечність та індивідуальність.

 Безпечна статева поведінка передбачає:

• правильне і систематичне використання чоловічих і жіночих презервативів;
• правильне застосування місцевих бактерицидних засобів, антисептиків, що значно знижують, але повністю не усувають ризику зараження;
• періодичне обстеження за допомогою клінічного та лабораторного діагностування;
• у разі діагностування інфекції (або підозри на її наявність) - спеціалізоване лікування;
• статеву стриманість;
• обов'язкове повідомлення статевих партнерів;
• вакцинацію проти онкогенних вірусів гепатиту B і папіломавірусів людини.

 Отже, найефективнішими заходами профілактики ЗПСШ є обов'язкове дотримування правил особистої гігієни в інтимному житті, відсутність шкідливих звичок та безпечна статева поведінка.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда за питаннями:

1. Що таке ЗПСШ?

2. Наведіть приклади ЗПСШ.

3. Назвіть заходи профілактики ЗПСШ.

VI. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити § 32.