Урок "Раціональне харчування"

 

Мета заняття:

освітня: сформувати поняття про раціональне харчування, розкрити його значення як основи нормального обміну речовин; з'ясувати наслідки для організму людини від надмірного або недостатнього вживання білків, жирів та вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин; проаналізувати свій добовий раціон і його відповідність критеріям раціонального харчування; навчити робити розрахунки власного основного обміну для складання збалансованого раціону;

• розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, аналізувати та порівнювати вплив на здоров'я незбалансованого харчування; проаналізувати харчову й енергетичну цінність продуктів харчування щоденного вжитку; виробити правильну стратегію харчування у різних умовах фізичного та емоційного навантаження;

• виховна: виховувати прагнення до здорового способу життя; розуміння процесів анаболізму та шляхів його регуляції для формування стратегії харчування.

Обладнання й матеріали: проектор, комп’ютер, мультимедійна презентація, підручник з біології та екології, таблиці вмісту білків, жирів та вуглеводів у продуктах харчування, схеми, малюнки, роздатковий  матеріал.

Тип заняття: засвоєння нових знань.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою; наукове розуміння природи; уміння аналізувати, формулювати висновки; знання та розуміння фундаментальних принципів біології; збереження власного здоров'я.

Методи роботи на занятті: словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з підручником; наочний: ілюстрація, демонстрація.

Базові поняття й терміни: метаболізм, харчування, раціональне харчування, енергетичний баланс, обмін речовин, нутрієнти, харчовий раціон, енергетична цінність, харчова цінність, калориметрія, ксенобіотики, біотрансформація.

Література: : Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. 272 с. : іл.

«Біологія і екологія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу  закл. заг. серед. освіти/ Л.І.Остапченко, П.Г. Балан, Т.А.Компанець, С.Р. Рушковський.  Київ, Генеза, 2018. 192 с.: іл.

«Біологія і екологія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закл.заг.серед.освіти/ К.М. Задорожний. Київ, Ранок, 2018. 208 с.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний етап.

Привітання. Налаштування на роботу.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду студентів.

Робота з діаграмою «Фактори впливу на здоров’я людини».

Викладач. Часто доводиться чути фразу: «Щоб бути здоровим, потрібно правильно харчуватися!». Чи так це? Давайте пригадаємо фактори, які впливають на здоров’я людини.

(слайд 1, 2)

ІІІ. Мотивація освітньої діяльності студентів.

Викладач. Багато людей впевнені, що про правильне харчування їм відомо достатньо. Давайте перевіримо, що ви знаєте про правильне харчування.

Вправа «Вірю - не вірю»

1. Людина харчується, щоб рости.
2. В раціоні людини мають переважати білки.
3. Необхідна добова кількість калорій для людини 16-річного віку складає  2000 ккал.
4. Існує один продукт, який одночасно містить всі необхідні для організму речовини.
5. Харчування протягом доби має бути 5-ти разовим.
6. Неправильне харчування може спричинити захворювання серця.

(слайд 3)

Тема харчування дуже важлива, адже за 70 років свого життя в середньому людина проводить за їжею від 3,5 до 7 років; сідає за обідній стіл 82 тис. разів; з’їдає 160 кг шоколаду і 23000 яєць; проводить 560 діб за приготуванням їжі, з’їдає картоплі-9000 кг, хліба – 5000 кг , м’яса – 5000 кг , овочів – 3500 кг, фруктів – 6000 кг, масла та жирів -1500 кг, молока -10000 л води та напоїв – 50000 л.

Г. Сковорода говорив: «Всяка їжа і пиття смачні і корисні, але треба знати час, місце і міру».

(слайд 5, 6)

Отже, ми продовжуємо вивчення теми «Обмін речовин і перетворення енергії» і сьогодні визначимо що таке правильне, або раціональне харчування, яких принципів доцільно дотримуватися та які порушення обміну речовин (метаболізму), можуть виникнути при нестачі чи надлишку надходження певних хімічних елементів, речовин.

IV. Вивчення нового матеріалу.

План заняття:

1. Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин.
2. Порушення обміну речовин (метаболізму), пов’язані з нестачею чи надлишком надходження певних хімічних елементів, речовин.

Харчування впливає не лише на нашу фігуру, а й безпосередньо впливає на ріст, розвиток, самопочуття, а також фізичний і розумовий стан особистості. Раціональне харчування підтримує організм в оптимальному фізіологічному стані, забезпечує високу працездатність, сприяє активному довголіттю. Харчуванню відводиться одне з перших місць у профілактиці атеросклерозу, ожиріння, нирковокам'яної та виразкової хвороб, гастриту, подагри, цукрового діабету тощо. Існує навіть окрема наука про харчування - нутриціологія. У кожного з дитинства формується певний стереотип харчування, закріплюються певні звички.

Вимоги до раціонального харчування складаються з:

1. харчового раціону (що їсти?);
2. режиму харчування (коли їсти?);
3. умов прийому їжі (як їсти?).

(слайд 7)

1. харчовий раціон (що їсти?);

Для нормального росту, розвитку і підтримки життєдіяльності в організм мають щоденно надходити з їжею шість основних складових компонентів (нутрієнти): білки, жири, вуглеводи, вітаміни, вода і мінеральні речовини.

(слайд 8)

Розгляньмо докладніше найважливіші компоненти їжі.

Білки

Білки є «будівельним матеріалом» організму, вони містяться у складі тканин внутрішнього середовища, скелету, зв’язок, шкіри, волосся та інших структур. Іншими важливими функціями білків є рухова, транспортна, захисна тощо.

За походженням розрізняють білки тваринні (у м’ясі, рибі, молочних продуктах тощо) й рослинні (у плодах бобових, насінні, горіхах, крупах тощо).

Вуглеводи

Вуглеводи беруть участь у створенні запасу речовин, необхідних організму. Вони є важливим джерелом енергії, яку клітина може дуже швидко отримати зі своїх запасів. Саме вони є переважаючими в харчовому раціоні людини. Близько 80 % вуглеводів із нашої їжі становить крохмаль (міститься в зернових, бобових, картоплі, моркві, бананах тощо). Важливими вуглеводами для обміну речовин є глюкоза й фруктоза (містяться у фруктах, меді, у меншій кількості в овочах).

Жири

Жири беруть участь у формуванні клітинної оболонки й внутрішньоклітинних мембран, виконують функції захисних речовин. Також жири забезпечують запас речовин, необхідних організму.

Жири тваринного походження переважно тверді (свиняче сало). Жири рослинного походження зазвичай рідкі, до них часто застосовують назву «олія» (лляна, соняшникова, оливкова тощо).

Вода

Майже всі процеси обміну речовин в організмі людини відбуваються за участі води. Вода формує внутрішнє середовище клітин, створює середовище для перебігу біохімічних реакцій.

Потреба у воді для дорослої людини становить у середньому 2,5-3 л на добу. Частину води ми споживаємо з їжею, а близько 300 мл води утворюється під час біохімічних процесів у самому організмі.

Мінеральні речовини є незамінними компонентами харчування, оскільки вони не синтезуються в організмі людини. Вони формують основу скелета (сполуки Кальцію), беруть участь у функціонуванні клітин і тканин (йони Натрію й Калію), необхідні для діяльності головного мозку, а також для роботи м’язів (сполуки Фосфору). Отже, раціон людини має містити достатню кількість потрібних мінеральних речовин.

Вітаміни

До вітамінів відносять різні за складом і властивостями органічні речовини, які потрібні організму в невеликій кількості, але без яких його життєдіяльність неможлива.

За розчинністю вітаміни поділяють на водорозчинні та жиророзчинні. Переважна більшість вітамінів не утворюються в організмі, отже мають надходити з їжею. Вітаміни містяться в продуктах тваринного й рослинного походження в різній кількості, що слід ураховувати під час харчування.

Експерти з харчування Гарвардської школи громадського здоров'я розробили керівництво для здорового та збалансованого харчування «Тарілка здорового харчування». Це керівництво для здорового, збалансованого харчування, подане у формі простої та зрозумілої інфографіки.

(слайд 9)

2. режим харчування (коли їсти?);

Під режимом харчування розуміють сукупність правил вживання їжі людиною. 

(слайд 10)

Різноманітна їжа має надходити в певний час, регулярно через певні інтервали часу і правильним розподілом їжі за енергоємністю.

Оптимальним є 4-5- разовий прийом їжі за добу з 4-6-годинним інтервалом між прийомами. Важливо їсти приблизно в один і той самий час: працюючи режимно, організм сам починає виділяти потрібні ферменти по годинах.

Якщо правильно спланувати графік харчування, не доведеться ні від чого відмовлятися. Будь-який продукт можна вписати у свій раціон. Питання лише в тому, коли його з’їсти, щоб отримати якнайбільше користі.

У першій половині дня наші метаболічні процеси відбуваються інтенсивніше ніж у другій. Вранці та вдень можна дозволити собі найскладніші за інгредієнтами страви, які містять багато вуглеводів і стимулюють підвищення інсуліну.

Ввечері краще віддати перевагу легким для засвоєння білкам, які встигнуть розщепитися до амінокислот і допоможуть синтезувати соматотропін. Також важливо доповнювати основні страви овочами: в ідеалі вони мають становити 50% порції.

Найситнішим за день має стати обід. Якісними джерелами білка в обід стануть м’ясо птиці, свинина, телятина і яловичина. Щоб організм краще засвоїв білок, не забувайте про овочі.

Для полуденка можна обрати продукти, багаті жирами (горіхи, авокадо, насіння) і легкими для засвоєння білками (риба, яйця, кисломолочні продукти).

Щодо вечері то до неї можна включити вже згадувані "легкі" білки й жири, а також овочі.

Головне правило, яке тут слід дотримуватися - кількість енергії, що надходить в організм, має дорівнювати кількості енергії, що витрачається в процесі життєдіяльності.

(слайд 11,12)

3. умови прийому їжі (як їсти?).

Інтенсивність і якість травлення в шлунково-кишковому тракті істотно залежить не тільки від якості і кількості їжі, але і від обстановки її вживання. Їсти потрібно не раніше ніж через 30 - 40 хвилин після виконання важкої фізичної і розумової роботи, оскільки важка праця пригнічує виділення травних соків і перистальтику кишечнику. Приймати їжу необхідно в приємній обстановці, в світлій просторій кімнаті, за окремим столом. Скатертина, серветки, столовий прилад повинні бути чисті й гарні. Це створює гарний настрій, стимулює апетит. Під час прийому їжі не слід читати, дивитися телевізор, інтенсивно розмовляти і хвилюватися. До поняття культури прийому їжі дієтологи відносять термін "психологія харчування", яке передбачає вплив оточення, процесу підготовки організму до травленню під час сервірування столу, коли включаються звукові, зорові, слухові, нюхові умовні рефлекси і починається виділення травних соків. Їжу потрібно ретельно пережовувати, здійснюючи жувальні рухи по 20 - 50 разів при цьому вона добре подрібнюється, змочується слиною, очищається від бактерій і токсинів за допомогою ферменту слини - лізоциму. Слина містить, фермент амілазу, яка розщеплює полісахариди. За такої умови перетравлення вуглеводів починається вже в ротовій порожнині, а висока лужність слини сприяє підтримці кислотно-лужної рівноваги організму. Акт жування підсилює перистальтику кишечника і сприяє нормальному порожнинних і пристінкового травлення їжі.

(слайд 13)

Найбільш суттєві зміни обміну речовин настають від порушення режиму харчування. Слід зазначити, що значна частина людей харчується неправильно, несвоєчасно приймають їжу, не звертають увагу на якість харчових продуктів, їдять менше, або надмірно споживають їжу.

(слайд 14,15)

 

Білки

Нестача

Дистрофія. Квашіоркор — вид важкої дистрофії на тлі нестачі білків в харчовому раціоні. Хвороба зазвичай виникає у дітей 1—4 років, хоча буває, що вона виникає і в старшому віці (наприклад, у дорослих або у старших дітей). Ознаки: набряк нижніх кінцівок (набряк литок і стоп) та збір рідини у черевній порожнині.

Ослаблення імунітету. При дефіциті білка захисні властивості організму знижуються. Білок бере участь у виробництві клітин і антитіл, які служать захисною системою організму від мікроорганізмів і захворювань.

Надлишок

Подагра. Захворювання, яке супроводжується значним збільшенням рівня сечової кислоти в крові та її подальшим відкладенням у вигляді кристалів у суглобах і тканинах. Внаслідок накопичення кристалів розвивається набряк суглоба, що призводить до хворобливості й скутості аж до повного знерухомлення.

Ураження нирок, печінки. Надлишок білків в раціоні створює додаткове навантаження на нирки. Вони повинні працювати в посиленому обсязі, щоб вивести всі продукти розпаду разом з сечею. В результаті ви можете відчувати підвищену спрагу, так як рідина необхідна для того, щоб весь цей процес відбувався в межах норми. А ще сечокам’яна хвороба, гормональні збої, поганий запах з рота та зайва вага.

 

Жири

Нестача

Затримка росту.

Гіповітаміноз. Не засвоюються жиророзчинні вітаміни А, D, Е і К. Саме тому салат з моркви, наприклад, радять заправляти соняшниковою або оливковою олією, щоб його вживання було корисним. А ще суха шкіра, погіршення пам’яті та концентрації уваги, поганий настрій, відчуття голоду, швидка втомлюваність,  проблеми із зором (через сухість слизової оболонки очей).

Надлишок

Ожирінння. Надлишковий накопичений жир в організмі несприятливо впливає на стан здоров'я, призводячи до зменшення тривалості життя.

Атеросклероз. Кров стає в’язкою, підвищується її здатність до зсідання, що призводить до закупорки кровоносних судин. А також рак товстого кишечника, порушення обміну речовин.

 

Вуглеводи

Нестача

Кетоз. Стан, за якого організм, що не отримує достатньо енергії з вуглеводів, починає добувати її з жиру і білка. Зазвичай кетоз настає за умови регулярного вживання менше 50 грамів вуглеводів на день. При цьому кетони, які виділяються у цей час зі слиною, мають специфічний і досить неприємний запах. Щоб впоратися з кетозом, варто пити більше води і їсти більше вуглеводів.

Закреп. Проблема, викликана браком клітковини, яка, у свою чергу, з'являється через недостатнє споживання продуктів з високим вмістом вуглеводів і харчових волокон. Цільнозернові продукти, насіння, листова зелень, а також капуста допоможуть відновити баланс і налагодити роботу кишечника. Також необхідно пити достатньо води.

Надлишок

Цукровий діабет. Це захворювання, основною ознакою якого є стійке підвищення рівня цукру в крові, викликає підвищення рівня інсуліну, приводячи до передчасного використання генетично обумовленої кількості інсуліну і порушення обміну речовин.

Зайва вага. Надлишок вуглеводів, які неможливо негайно перетворити в глюкозу (оскільки вміст цукру в крові досить високий), перетворюється на жир і відкладається у різних частинах організму. А також  порушення роботи нервової системи та підшлункової залози, підвищення рівня інсуліну в крові, що може призвести до гіпертонії, серцево-судинних захворювань.

 

Мінеральні речовини

Нестача

Залізодефіцитна анемія. Патологічний стан, який характеризується порушенням синтезу гемоглобіну внаслідок дефіциту в організмі заліза.

Ендемічний зоб – збільшення розмірів щитовидної залози (ендокринної залози, яка виробляє гормони, що містять йод, зберігає його в організмі і регулює процеси росту клітин, обміну речовин), спровоковане нестачею йоду в навколишньому середовищі, а відповідно, в людському організмі.

Надлишок

Флюороз - хвороба, яка вражає зуби (поява жовтих чи коричневих плям) і кістки людини. Виникає при споживанні води з підвищеним вмістом надлишок фтору, або роботи на шкідливому виробництві.

Аргіроз - складна шкірна патологія, яка розвивається через попадання в організм людини великої кількості іонів срібла. Вона характеризується зміною пігментації шкірних покривів. Найбільше до цього захворювання схильні ділянки тіла, які знаходяться на світлі.

Вітаміни

Нестача

Гіповітамінози. За різними даними, кількість людей із недостатністю вітаміну С (аскорбінової кислоти) складає близько 80–97%.

 

Надлишок

Гіпервітамінози (наприклад вітаміну А). У великих кількостях вітамін А токсичний для організму – може розвинутися гостре або хронічне отруєння. Підвищується внутрішньочерепний тиск що проявляється судомами, головним болем, блювотою, порушенням свідомості.

 

Вода

Нестача

Гіпогідратація – недостатнє споживання води. Порушує нормальну життєдіяльність організму: з'являється втомленість і знижується працездатність, порушуються процеси травлення і засвоєння їжі, сповільнюється перебіг біохімічних реакцій, збільшується в'язкість крові, що створює умови утворення тромбів, порушується процес кровотворення.

Надлишок

Гіпергідратація – надмірне насичення водою. Можуть виникнути небажані збої в роботі внутрішніх органів: посилюється потовиділення, частішає серцебиття, підвищується артеріальний тиск, шлунковий сік змішується з водою, через що організм стає вразливим перед шлунково-кишковими інфекціями, виводять солі, які повинні бути в організмі (спостерігається порушення водно-сольового балансу), підвищується навантаження на нирки.

 

 

V. Узагальнення та систематизація знань:

Вправа «Вірю - не вірю»

1. Людина харчується, щоб рости – правильне твердження.
2. В раціоні людини мають переважати білки - неправильне твердження, в раціоні мають переважати вуглеводи.
3. Необхідна добова кількість калорій для людини 16 річного віку складає  2000 ккал - неправильне твердження, показник кількості калорій на добу носить індивідуальний характер.
4. Існує один продукт, який одночасно містить всі необхідні для організму речовини – правильне твердження, цей продукт – материнське молоко, однак його споживання можливе лише у грудний період.
5. Харчування протягом доби має бути 5-ти разовим - правильне твердження, оптимальним є 4-5 разове харчування
6. Неправильне харчування може спричинити захворювання серця – правильне твердження, зокрема, неправильне харчування може спричинити інфаркт міокарда.

VІ. Рефлексія.

Вправа «Поділись думками».

Студенти аргументовано висловлюють власне ставлення до заняття:

1. Три слова, які вивчили.
2. Два вміння, які набули.
3. Одне запитання, на яке хочете знайти відповідь на наступному занятті.
4. Зацікавило.

(слайд 16)

 

VІІ. Домашнє завдання:

1. Опрацювати теоретичний матеріал § 29-30 підручника «Біологія і екологія 10 клас» (авт. Соболь В.І.) виконати завдання с. 127.

Таблиця «Характеристика харчового продукту»:

Ознака	Характеристика
Назва харчового продукту
Група продуктів (за походженням)
Склад: а) поживні речовини; б) додаткові речовини; в) харчові добавки
Функції харчового продукту
Харчова цінність (поживність)
Енергетична цінність (калорійність)
Країна-виробник