14 квітня о 15:00Вебінар: Дистанційне навчання: від побудови системи до зміни цінностей

Урок-реквієм "І пам"ять серця, і вічний смуток

Про матеріал

Урок-реквієм присвячений героям Небесної сотні та героям АТО, ООС для учнів 8-11 класів. Можуть використовувати як класні керівники, так і педагоги-організатори

Перегляд файлу

Урок-реквієм «І пам'ять серця,  і вічний смуток»

Мета: ознайомити учнів із трагічною сторінкою нашої історії, розповісти про криворіжця, Ігнатченка Антона, який служив і загинув  у зоні АТО, віддати данину пам'яті юному герою та всім полеглим воїнам; розвивати  пізнавальну активність та емоційну сферу - співпереживання за долю земляків; плекати почуття поваги;виховувати  моральні чесноти, стоїчні риси характеру (мужність, наполегливість, цілеспрямованість), почуття гордості за свій народ, національну свідомість та патріотизм; винести уроки толерантності і неможливості вирішення конфліктів за допомогою зброї;  сприяти формуванню громадянської позиції як одного з проявів духовності нації; дати можливість відчути особливу цінність миру і спокою у світі, важливість таких понять як милосердя, підтримка та співчуття.

Обладнання: плакати «І пам'ять серця, і вічний смуток», «І біль священний ділимо навпіл», портрети воїнів  району, що загинули в АТО, мультимедійна система: презентації до уроку, аудіозаписи пісень (мінусовки).

Урок ведуть учитель і одинадцятикласник.

Хід уроку

Учень: Ще мало літ минуло з часів Великої вітчизняної війни, але рани не загоєні досі, зберігаючи подвиги батьків і дідів.

Учитель: 23роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті, Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу. Нещодавно ми не звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.

Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,  ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія.

Учень: Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі ,ми розуміємо,що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну,це стало станом душі.

Учитель: Сьогодні на нашу рідну землю прийшло нове лихо -  біль утрат в зоні АТО. Більше двох років ми не можемо спати спокійно: знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які не вагаючись пішли боронити кордони держави.

(Перегляд відеокліпу «Повертайтесь живими»)

Учень: Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищали,

Бились на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливали.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддали найцінніше – життя,

України найкращі сини!

Учитель: Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки. Серед них наш земляк, перший загиблий криворіжець, наймолодший солдат - Ігнатченко Антон Геннадійович – механік-водій 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.

Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву.

Учень: Пам'ять! Що ти залишила? Сльози матерів? Наречених, що не долюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки?

(перегляд відеокліпу  «Білі лебеді у небесах» Гурту Невічні та Христини Панасюк

Вихід юнаків у військовій формі зі свічами пам’яті)

Учитель: Хай горять свічки, як болючий щем про наших героїв, які навічно стали білими лебедями…

Учень: Найвищою нагородою тих, хто уцілів, -  є життя, а для загиблих – пам'ять.

Учитель: Роки…Скільки б їх не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з АТО. Схилимо ж голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя.

Хвилина мовчання

Презентація «Життєвий шлях молодого солдата»

Учень: У 2013 році Антон закінчив загальноосвітню школу №110 міста Кривого Рогу.

8 років займався у хореографічному колективі «Жарт» будинку культури Північного гірничо-збагачувального комбінату. З 2013 року служив за контрактом механіком-водієм у 25-й окремій повітряно-десантній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (А1126, селище міського типу Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області).  Проте почуття громадянського обов’язку та висока свідомість не дозволили залишатися осторонь  подій, що почали відбуватися в державі. Тому з весни 2014 року приймає участь в Антитерористичній операції на сході України

Учитель:  Місто Слов’янськ Донецької області стало останнім місцем служби цього героїчного хлопця.

В історію нашого славного міста 13 червня 2014 року відтепер вписано чорним рядком. Розвідувальна група, до складу якої входив солдат Ігнатченко, виконувала бойове завдання по зачистці території від противника та виявленню місцезнаходження ворожого зенітно-ракетного комплексу в районі санаторно-курортної зони в передмісті Слов’янська Донецької області. З першого разу підрозділ потрапив в засідку терористів. Витративши весь запас боєкомплекту, а потім поповнивши його в частині, група повернулася туди вдруге. Підрозділ обстрілювався з трьох сторін. В ході бою солдат Ігнатченко виявив ворожий розрахунок автоматичного гранатомету. Влучним пострілом з ручного гранатомета він знищив вогневу точку противника. Але терористи  виявили солдата Ігнтаченка і у відповідь випустили гранату, яка розірвалась поряд з ним. Його вбило на місці – осколок влучив у голову. За іншими даними, солдат Ігнатченко загинув від пострілу снайпера в голову. Своїми рішучими та грамотними діями Антон врятував життя своїх бойових побратимів. 26 липня 2014 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня ( посмертно).

28 листопада 2014 року в місті Кривий Ріг на будівлі загальноосвітньої школи №110 (вулиця Доватора, 31), в якій навчався Антон Ігнатченко, йому відкрито меморіальну дошку.

Учень: Антоне, не гасни, нам весь час світи

Ясним вогнем, на промінь сонця схожим.

І віримо, що Ти серед святих

Перебуваєш там у Царстві Божім.

 

Презентація про воїнів в АТО

Учень: : Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя.

 

Учитель читає вірш на фоні мелодії:

Можливо, знову загримлять гармати,

І танк зімкне пшеницю на лану,

І буде плакать і журитись мати,

Коли сини ітимуть на війну.

І хтось востаннє поцілує милу,

І хтось сльозу непрохану змахне,

А може, дехто втратить віру й силу,

Своє життя рятуючи одне.

Але не я… Я квиснути не стану,

Хоч як не буде боляче мені,-

За нашу землю, дорогу, кохану,

Я рад прийнять на себе всі вогні.

За тих дітей, що бігають до школи,

За матерів, змарнілих у труді,

За наші верби довгополі,

За наші дні, прекрасні й молоді.

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,

І тут не треба страху і ниття –

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

 

(відеоролик «Земля роду нашого»).

Учень:  Сьогодні нам треба гартуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі. Будьмо мужніми, збережімо державу, збережімо себе. Ми віримо, що скоро закінчиться  АТО на Сході нашої неньки.

(Учениця читає вірш “Молитва за Україну»)
 

Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.
 Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в тополях стоїть.
Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добрішим стаю.
Україно, молюся за пам'ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Пломінь правди, щоб край заяснів.
Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.
Отче наш, у Твоїм часоплині
Все минає - ридай, не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.
 

Учень: Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації  і мови.  Ми – єдина Україна!

Учитель:  Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

(пісня «Україна – це ми».)

 

Cписок використаних джерел:

  1. http://szenki.in.ua/index.php/scenarii/stsenarii-zustrichi-z-voinamy-ato/884-zustrich-z-voinamy-ato-vechir-rekviiem-na-zakhysti-ridnoi-zemli
  2. http://szenki.in.ua/index.php/scenarii/stsenarii-zustrichi-z-voinamy-ato/884-zustrich-z-voinamy-ato-vechir-rekviiem-na-zakhysti-ridnoi-zemli
  3. https://vk.com/virshiato
  4. http://www.yrok.net.ua/load/virshi_do_svjat/virshi_pro_vijnu_gerojiv_ato/ja_budu_zhiti_virsh_prisjachuetsja_zagiblim_vojinam_gerojam/207-1-0-5479
  5. https://ukraine-memorial.org/ua/biography/ignatchenko-anton-gennadiyovich/
  6. http://reporter.vesti-ukr.com/art/y2014/n34/9226-tri-ljubvi-bez-konca.html
  7. http://sajt-zaviduvacha-rmk8.webnode.com.ua/news/metodichnі-rekomendatsіi-"prіoritetnij-napryamok-navchannya-ukrainskoi-movi-ta-lіteraturi-yak-osnovi-natsіonalno-patrіotichnogo-vikhovannya-dіtej"-(-na-dopomogu-uchitelyam-ukrainskoi-movi-ta-l/
  8. https://www.youtube.com/watch?v=XQBZiofvWiM
  9. https://www.youtube.com/watch?v=UgEn-4yVV7s
  10.  https://www.youtube.com/watch?v=JTKugtLq3EU
  11. https://www.youtube.com/watch?v=plUPkvexQi4

 

docx
Додано
21 січня
Переглядів
736
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку