Розробка уроку з географії 10 клас
Тема: Республіка Корея: економіко-географічного положення, природно-ресурсний потенціал, населення. Господарство.
Мета:
освітня: сформувати в учнів знання про сучасний стан країни, її досягнення і проблеми, особливості населення, демографічну ситуацію та його зайнятість; дослідити економічний потенціал країни (корейське економічне диво) та її місце у міжнародному поділі праці; вдосконалювати вміння аналізувати, систематизувати навчальний матеріал, визначати причинно-наслідкові зв’язки;
розвивальна: розвивати пізнавальну активність учнів, творчі здібності, логічне мислення;
виховна: екологічний світогляд.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Методи і прийоми: інформаційно-рецептивний, наочний, словесний, частково-пошуковий.
Форма проведення заняття: урок-подорож.
Обладнання: комп’ютер, презентація «Республіка Корея», політична карта світу, географічні атласи для 10 класу, підручник з географії для 10 класу, Інтернет-ресурси.
Хід заняття
І. Організаційний момент.
Перевірка наявності і перевірка готовності до заняття.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Робота з картками.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Це молода, впливова, найрозвинутіша, азіатська країна,
Цивілізація проникла тут всюди, заблукати в ній неможливо.
Заворожує своєю технологічністю, зберігаючи старовинні традиції.
Тут багато островів та гір. Є сухий сезон та сезон дощів.
Від нас країна ця далеко.
А відгадати назву легко.
Сьогодні ми вирушаємо в подорож до Південної Кореї. South Korea – це країна передових технологій, багатої культури та несподіваних аспектів… Корейською мовою Республіка Корея називається Теханмінґук. Назва країни походить від двох слів. Слово «Хан» належить до древнього племінного союзу Самхан, яке знаходилось на території Корейського півострова. Слово «Корея» походить від назви держави Корьо (є скороченою назвою від Коґурьо), яка існувала на півострові за часів правління Куанґето.
Подорож з Києва до Сеула може зайняти майже 39 годин, а ми з вами спробуємо здійснити подорож за одну годину.
Республіка Корея - це унікальна країна світу:
Докладніше дізнаємося про інші особливості цієї унікальної і маловідомої нам країни сьогодні на уроці.
IV. Актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань учнів.
Пригадайте, що Вам відомо про історію виникнення Республіки (Південна) Корея?
Історична довідка. До 1945 року Корея була окупована Японією, по суті, її колонією. Три роки, до 1948-го, на території країни тривала запекла громадянська війна. Вона завершилася розподілом країни на дві частини – КНДР, що на півночі півострова, та Республіку Корея, що на півдні. Перехід від колоніального минулого та наслідків трирічної війни до демократії відбувався непросто. І сьогодні Республіка Корея формально перебуває у військовому стані. На 38-й паралелі, на кордоні з КНДР, досі потужні укріплення та оборонні позиції. Утім це не завадило країні здійснити шалені успіхи в розвитку економіки.
V. Вивчення нової теми.
Викладач. Щоб мати уявлення про країну, до якої ми подорожуємо, з’ясуємо її географічне положення. Запрошую до розмови географа.
Сторінка 1. Візитка. Упродовж розповідь супроводжує презентація «Республіка Корея».
Здобувач освіти розповідає візитну картку країни.
Офіційна назва — Республіка Корея. Площа близько 100 тис. км2. Населення близько 50 млн. осіб. Столиця — Сеул – найбільше місто країни, де проживає майже половина населення (близько 23 млн. корейців живуть у межах Сеульської агломерації). Форма правління – президентська республіка, державний устрій – унітарна (1 місто особливого статусу, 6 міст прямого підпорядкування, 8 провінцій і 1 особлива автономна провінція). Економічно високорозвинена країна, входить до «Великої двадцятки». Грошова одиниця – південнокорейська вона.
Викладач. Кожна країна має свої державні символи. Дізнаємося що являють собою герб і прапор Республіки Корея?
Дізнаємося про державний прапор і герб країни. Здобувачі освіти переходять за поданим покликанням і складають пазли.
Викладач. Щоб мати уяву про країну, потрібно знати її географічне положення.
Сторінка 2. Географічна.
Здобувач освіти розповідає про особливості географічного положення.
Головні ознаки: півострівна країна розташована в Східній Азії; омивається водами трьох морів: на сході — Східним морем (Японським морем), на заході — Жовтим, на півдні — Східнокитайським морем. Володіє декількома десятками островів, найбільші з яких — Чеджу, Кодже і Чиндо. Сухопутний кордон тільки з однією країною (КНДР).
Робота з Google Maps. Прокладіть маршрут яким на сьогодні можна дістатися з України до Сеулу. Через які країни він проходить? Яка відстань? Оберіть найоптимальніший варіант для подорожі.
Наприклад, через Угорщину.
https://maps.app.goo.gl/xTcAq1CugsiDhh349
https://maps.app.goo.gl/dxCcCHi76YoRGuvX9
Сторінка 3. Природно-ресурсний потенціал.
Здобувач освіти розповідає про особливості клімату та рельєфу, запаси корисних копалин.
3. Клімат, рельєф, природні ресурси.
Клімат: вологий, мусонний. Для клімату Республіки Корея характерна довга, помірно-холодна, суха зима (середня температура січня -5С ) та жарке, вологе літо (середня температура липня +33С). Сезон дощів починається у кінці червня і триває до кінця липня. Ландшафт країни переважно гірський (70%), найвища точка – гора Халласан, 1950 м. Вздовж західного та східного узбережжя знаходяться понад 3000 островів, переважна більшість яких незаселені.
Природні ресурси: країна має поклади кам`яного вугілля, залізної, цинкової та мідної руди, олова, свинцю, вольфраму, молібдену, графіту, але вони не забезпечують потреби. Практично відсутні поклади нафти та природного газу, їх імпортують.
Територія Південної Кореї бідна на родючі ґрунти, тут переважно кам’яниста та гориста місцевість і за ландшафтом нагадує українське Прикарпаття. Оброблювані землі становлять близько 21,4%. Показник ресурсозабезпеченості орними землями невисокий 0,05 га (середньосвітовий показник - 0,28 га).
Високий гідропотенціал представлений розгалуженою річковою мережею. Вона найбільш густа на заході та півдні країни. Переважають короткі і багатоводні річки. Річки мають різне господарське використання: для виробництва електроенергії, іригації, судноплавства, водопостачання.
Лісові ресурси значні. Вони займають 65% площі Південної Кореї. Вкривають в основному гори. На душу населення припадає 0,2 га лісових площ, що в 4 рази менше середньосвітового показника.
Має сприятливі рекреаційні ресурси: гори, озера, ліси, пляжі, культурно-історична спадщина тощо.
Цікавий факт про екологію.
Сьогодні Південна Корея може собі дозволити виділити з бюджету країни солідну суму на боротьбу з безпрецедентним забрудненим повітрям, повідомляє Reuters. За попередньою інформацією, майже 2 мільярди доларів підуть на виділення субсидій для заміни старих дизельних автомобілів, купівлю очищувачів повітря та на заохочення використання технологій відновлюваної енергії. Окрім очищення повітря, корейці отримають додаткові 73 тисячі робочих місць.
Викладач. Людина – головне багатство країни. Які демографічні процеси відбуваються в Південній Кореї, з чим вони пов’язані?
Сторінка 4. Демографічна.
Здобувач освіти розповідає про населення Республіки Корея.
У Південній Кореї спостерігається явище демографічної кризи, що обумовлено низькими показниками природного приросту (у 2023 році становив 0,72‰). Для того щоб забезпечити стійкий розвиток населення, у країні має бути середній показник народжуваності 2,1. Демографічна криза в Південній Кореї стала найбільшою небезпекою для економічного зростання і системи соціального забезпечення. Якщо така тенденція збережеться, населення країни до кінця цього століття скоротиться вдвічі. Зростає середня тривалість життя. Відбувається старіння населення.
Густота населення висока 507 осіб/км2, найбільш густо заселена західна частина країни. Південна Корея – однонаціональна країна, 98% становлять корейці, поступово збільшується частка жителів не корейської національності. Державна мова – корейська. Проте більшість корейців знають англійську мову.
Корея — світська держава, в країні панує повна релігійна свобода. Більшість жителів атеїсти. Найбільш поширеними є християнство 29,3% (протестанти і католики) та буддисти 22,9%.
Південна Корея надзвичайно урбанізована країна. Корейці – жителі міст. Урбанізація 82,5%. Найбільші міста: Сеул (10 млн. осіб), Пусан (3,4 млн. осіб), Інчхон (2,8 млн. осіб), Тегу (2,4 млн. осіб), Теджон (1,5 млн. осіб), Кванджу (1,5 млн. осіб), Сувон (1,2 млн. осіб), Ульсан (1,1 млн. осіб), Чханвон (1 млн. осіб).
Робоча сила — 27 млн. осіб, структура зайнятості: сільське, лісове та рибне господарство — 5,7 %, промисловість і будівництво — 24,2%, сфера послуг — 70,3%. Трудові ресурси відрізняється високою кваліфікацією, дисциплінованістю, наполегливістю, працелюбністю, відповідальністю. Рівень безробіття становить 3,5%, що є дуже низьким показником.
Корейці мають лише один вихідний на тиждень. Щоденно працюють по 10 годин. А 90% службовців вищої і середньої ланки взагалі працюють понаднормово та без доплати. Там у робочий день навіть дітей немає на вулиці. Виявляється, діти – на навчанні або займаються у гуртках. Корейці привчають своїх дітей до відповідальності та високої працездатності вже з малечку.
Самостійна робота студентів – вікторина в Seterra
https://www.geoguessr.com/vgp/3765 - міста Південної Кореї
Сторінка 5. Економічна.
Викладач. Сьогодні Південна Корея – високорозвинена країна, член “Великої двадцятки”; посідає 12-те місце в рейтингу економік світу; п’яте місце у світі за експортом високотехнологічної продукції, поступається лише Китаю, Німеччині, США та Сінгапуру. Корейські суднобудівні компанії контролюють 40% світових замовлень на будівництво морських суден. За легкістю ведення бізнесу країна посідає п’яте місце у світі (згідно з рейтингом Doing Business). А у рейтингу Глобального індексу інновацій країна на 14-му місці. У країні практично всі працюють.
Ще у 60-х роках Республіка Корея була однією з найбідніших країн світу, мала дуже слабку виробничу базу та зовсім не розвинутий сектор науки і технологій. Там працювало лише два державні науково-технічні заклади. Тож насамперед уряд всі зусилля сконцентрував на підвищенні рівня освіти і науки та професійної компетентності. Втім країні швидко вдалося підготувати армію висококваліфікованих інженерів і робітників, які стали основою для економічного зростання. Велика кількість корейської молоді поїхала навчатись закордон. Згодом чималі кошти – і державні, і приватні – було інвестовано саме в науково-дослідницькі й дослідно-конструкторські розробки. Це вирішило питання працевлаштування значної частини корейців. Так уже наприкінці 70-х почався шалений розвиток науково-технічного комплексу та промисловості, який і нині є пріоритетним напрямом у розвитку південнокорейської держави.
Тож значною мірою Південна Корея досягла успіхів у створенні унікальної інноваційної системи саме завдяки великим і безперервним інвестиціям у розвиток людських ресурсів та науки. Серед провідних галузей – біотехнологія, приладобудування, інформатика й зв’язок. Корея стала одним з лідерів у сфері кораблебудування.
Основні чинники, що сприяли прискореному розвитку економіки:
Домінуючі складники третинного сектора.
Найбільше значення для економіки країни мають інноваційні, фінансові, освітні, інформаційно-технологічні послуги. Головний діловий, фінансовий, освітній і культурний центр — Сеул.
Республіка Корея є третьою азійською країною з найвищим рейтингом в Індексі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (NRI) Світового економічного форуму після Сінгапуру та Гонконгу. Країна посіла 10 місце в загальному рейтингу NRI 2014 року. Південна Корея зробила ставку на науку та інновації, активно розвиває космічні технології (7-ма в світі), біотехнології.
Освіта. Початкова освіта є обов’язковою, безкоштовною і контролюється державою. Тільки 70% дітей продовжують навчатися у повній середній школі. Нараховується до 560 університетів (з них 400 приватні), в яких навчаються понад 1,5 млн. студентів. Найбільшими державними університетами є Сеульський, Пусанський, Чхуннам (у Теджоні), Кьонбук (у Тегу) та ін.
Рекреація і туризм. Туристів Південна Корея приваблює теплим морем і пляжами, пам’ятками буддійської старовини, розвинутою туристською інфраструктурою. Основні історико-культурні пам’ятки зосереджені в Сеулі, який здавна був столицею Кореї. Відомі пам’ятки належать до XI—XVI ст.: ансамбль палацу Кьонбоккун (XIV, XIX ст.), ансамбль Соккурам, католицький собор, пагода Хьонмьот-хан храму Пончхонса тощо. Пусан відомий як великий морський курорт.
Республіка Корея має технологічно розвинену транспортну мережу, що складається з високошвидкісних залізниць, шосейних доріг, поромних перевезень, автобусних і повітряних маршрутів, які перетинають країну. Корпорація Korea Expressway Corporation експлуатує платні магістралі та сервісні послуги. У великих містах (Сеул і Пусан) функціонують метрополітени. Авіатранспорт представлений національними компаніями «Кореан ейрлайнз», яка здійснює міжнародні польоти, та «Асіана ейр», що обслуговує внутрішні рейси. Повітряні мережі пов’язують Сеул із 25 містами світу.
Промисловість високого рівня розвитку, представлена всіма галузями.
«Корейське економічне диво» невіддільне від історії величезних корейських концернів - чеболь. Ці концерни стали основою перетворення Південної Кореї у світову індустріальну державу, і зараз на них багато в чому тримається економіка країни
Слово "чеболь" - це корейська вимова назви довоєнних японських концернів "дзайбацу", найвідомішими з яких є "Міцуї", "Сумітомо", "Міцубісі". Ця назва, у свою чергу, складається з двох китайських ієрогліфів, які можуть бути перекладені як "грошова аристократія" або "олігархія власності". У самих концернах віддають перевагу англійським назвам - "група" або "конгломерат".
10 найбільших чеболь Південної Кореї 2001 року і сфери їх діяльності:
Електроенергетика: У 2000 році 40,1% всієї корейської електроенергії були вироблені атомними станціями; 37,3% припадало на частку вугільних ТЕС; 10,3% - на нафтові ТЕС, і 11% - на частку газових теплоелектростанцій. Роль гідроенергетики в Кореї нині є дуже малою - лише 1,4% всього виробництва. Зростає частка альтернативних електростанцій, зокрема використовується припливна енергія.
Чорна та кольорова металургія працюють як на власній так і на імпортній сировині. Головним центром галузі є металургійний комбінат у Пхохані. З метою збільшення експорту металу розширений і модернізований металургійний завод в Інчхоні, який також функціонує на імпортному металобрухті. Кольорова металургія (виробництво свинцю, цинку, міді, рідких металів) тривалий час концентрувалася у Чанхані. В Ульсані побудований алюмінієвий комбінат, в Онсані — комбінат з рафінування кольорових металів.
Машинобудування: автомобілі, побутова техніка, електротехніка, кораблебудування, приладобудування, транспортні засоби тощо.
Великими досягненнями відзначається галузь автомобілебудування (загальне виробництво легкових автомобілів — 2,3 млн. одиниць), основні центри якого зосереджені в Сеулі, Пусані та Ульсані. Країна є одним із світових лідерів в електронній промисловості, на основі якої розвивається південнокорейська індустрія. На світовий ринок постачають потужні мікросхеми, телевізори (15,3 млн. шт.), морозильники (3,6 млн.), пральні машини (2,2 млн.), відеотехніку, комп’ютери тощо. У суднобудуванні країна посідає друге місце в світі після Японії. Великі верфі розташовані в Ульсані, Пусані, Чанвоні, Окпхо та ін.
На корейських заводах будуються фрегати, підводні човни, десантні і вартові судна, які потім надходять на озброєння країни. Однак частка військових суден у загальній масі замовлень дуже невелика. Основну частину продукції корейських верфей становлять великі вантажні судна - супертанкери (до 300 тис. тон), суховантажні судна, контейнеровози, які будуються на замовлення провідних зарубіжних судноплавних компаній.
Хімічна: виробництво фосфатних та азотних добрив, пластмас, синтетичних смол, каучуку. Вона базується на імпортній нафтовій сировині. У нафтопереробній галузі працюють п’ять компаній, що виробляють мазут, дизельне паливо, бензин, гас, реактивне паливо, нафтохімічну сировину. Великі підприємства галузі розташовані в Ульсані (фірма «Юкон»), Йончхоні, Десані тощо. Виробництво хімічних добрив досягає 1 млн. т. Республіка Корея — потужний виробник синтетичного волокна (1,4 млн. т), причому 3/4 його експортується. Розвинута гумовотехнічна промисловість, зокрема виробництво автошин.
Промисловість будівельних матеріалів. Заводи галузі виробляють цемент, облицювальну плитку, будівельні деталі, сантехніку тощо. Діють понад 250 підприємств з виробництва керамічної продукції. На експорт постачають порцеляну (з давнини відома зеленувата корейська порцеляна).
Легка промисловість. Країна належить до десяти світових виробників текстилю, а за його експортом вона посідає шосте місце. Ця галузь дає 1/4 загального обсягу промислового виробництва. Виробляють майже 477 млн. м2бавовняних тканин. Основні підприємства галузі розташовані у великих містах, центрами є Тегу, Сеул, Пусан. Взуттєва промисловість також є традиційною експортною галуззю (за виробництвом спортивного взуття країна посідає друге місце в світі). Традиційною галуззю є шкіряна промисловість, розвинуті виготовлення хутряних виробів і парфумерна промисловість.
Харчова промисловість. Ця галузь останнім часом підпала під американський і японський вплив. Потужності з виробництва цукру становлять 1,5 млн. т. Корейці люблять пиво (концерн «ОБ»), а останнім часом стали виробляти виноградне вино, різні сорти міцних напоїв за західними рецептами. Відома Корея і великим асортиментом риби та морепродуктів.
Первинний сектор економіки.
Добувна промисловість. Найбільшими та економічно значущими є запаси вугілля. Шахти знаходяться переважно на північному сході країни, а також на західному узбережжі. Видобуток антрациту поступово розширюється, хоча енергетика країни все більше орієнтується на імпортну нафту. Майже вся продукція витрачається всередині країни, родовища бурого вугілля не експлуатуються.
У Республіці Корея розробляються родовища залізняку, які знаходяться переважно в північно-східних і південно-східних районах. Країна є великим виробником вольфраму. Добувається також мідь, золото і срібло. З інших видів корисних копалин важливі вапняки, графіт, тальк і каолінові глини, що використовуються у виробництві фарфорових виробів.
Сільське господарство не забезпечує основні потреби населення країни. З власних продуктів харчування – переважно рис, овочі й дари моря, решту – понад 70% – продуктів імпортує з інших куточків світу.
Рослинництво: Рис - головна культура Південної Кореї. Основні райони посівів рису знаходяться біля приморських низовин. Річний збір цієї продовольчої культури майже повністю задовольняє внутрішні потреби країни в ній. Друге місце серед зернових належить ячменю, який вирощується нарівні з пшеницею і соєю на незрошуваних землях у підвищених районах. Скромне місце посідають пшениця і кукурудза.
Збільшилися посіви технічних культур: конопель, тютюну та олійних. З плодових виділяються яблука і мандарини, а також груші, персики, японська хурма, апельсини, мандарини, виноград і дині.
Велика біла редька і китайська капуста (або качанний салат) - основні компоненти національної страви кимчхи ("корейський маринад"), яку готують цілий рік. На рівні з картоплею вони становлять основну частину овочевої продукції. Крім того, вирощуються червоний перець, часник і цибуля.
Тваринництво. В країні розводять молочну рогату худобу, кіз, свиней, кролів, курей і качок.
Рибальство. Урізноманітнює харчування корейців морський промисел. У прибережних водах водяться анчоуси, ставрида, ремінь-риба, баракуда, горбилеві, минтай, риба- шабля тощо. Корейці споживають також червоного морського лящя, креветок, восьминогів та інших видів молюсків^ їстівні водорості. Загальний вилов риби — 7,7 млн. т. Майже весь видобуток глибоководної фауни експортується.
Лісове господарство. Безконтрольна вирубка лісу і ґрунтова ерозія призвели до виснаження лісових ресурсів. Після закінчення Корейської війни масштаби вирубування лісів були обмежені, і розпочалася кампанія з їх оновлення на гірських схилах, де нині переважають сосни. Тепер Південна Корея має значні площі лісонасаджень, але до 80% потреб країни у діловій деревині покривається за рахунок імпорту.
Зовнішні економічні зв'язки.
Експорт: електроніка, електротехнічні вироби, автомобілі, побутова техніка, судна. Імпорт: нафта, нафтопродукти, руди металів, продовольчі товари.
Основні країни-імпортери: США, Японія, Китай, Саудівська Аравія, Австралія. Основні країни-експортери: США, Японія, Китай, Тайвань, Німеччина.
Республіка Корея і Україна мають перспективні торгові стосунки. Україна імпортує автомобілі, побутову техніку. Республіка Корея надає допомогу в розмінуванні територій України та в гуманітарній сфері.
VІ. Узагальнення і систематизація знань.
Тест https://vseosvita.ua/test/10-klas-respublika-koreia-4133384.html
VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія.
Цікаво знати https://youtu.be/8Icey4TQH00?si=YWTb0mx2o309wUl2
Рефлексія
Які питання з теми були складними?
Які завдання Вам сподобалися найбільше?
Що залишилося незрозумілим?
Чи необхідна додаткова консультація з теми уроку?
VІІІ. Домашнє завдання.
Використані джерела:
1