Урок "Різноманітність земноводних. Роль амфібій в екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних".

 

Тема: Різноманітність земноводних. Роль амфібій в екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних.

 

Мета: сформувати знання про різноманітність та роль земноводних в екосистемах та їх значення в житті людини; розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес до вивчення біології; удосконалювати вміння порівнювати і робити узагальнюючі висновки; виховувати бережливе ставлення до природи, намагатись переконати учнів у хибних уявленнях про негативну роль амфібій в природі, прищеплювати любов до живої природи, формувати науковий підхід до її пізнання.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв’язки: історія, біологія рослин, література.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, додаткова література, мультимедійна презентація «Різноманітність земноводних».

Основні поняття та терміни: амфібії, саламандра, тритон, резонатори, амбістома, ропуха, черв’яга.

                                                        Хід уроку.

                                                     Хто дружний із жабою, тому вона приносить золото.

                                                Норвезька прикмета.

І. Організаційний момент.

Якщо відкинути упередження і    придивитись

на жабу уважніше, то за граційністю рухів і 

витонченістю вбрання вона не поступається царівні.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Прийом «Зоожарт».

Земноводна тварина, зображена на рисунку, фантастична, але окремі її частини належать реальним видам земноводних. Впишіть у клітинки кросворда назви земноводних, яким належать ті чи інші частини тіла.

 

                                       

По горизонталі:

3. — голова;
4. — задні кінцівки.

По вертикалі:

1. — хвіст;
2. — передні кінцівки;

5 — тулуб.

 

2. Вставити пропущені слова:

- У самців деяких видів жаб розвиваються парні особливі мішки ………., що можуть роздуватися і підсилювати звук. Завдяки голосному кваканню ………. , самки легко знаходять місця…….. . Запліднення у земноводних …….. . Із відкладеної ікри незабаром виходять личинки ……… . Дихають вони ……… . У міру росту в них виникають ………., а згодом ………. кінцівки. Зрештою вони перестають живитися і відбувається ………..

 

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

    Ставлення людини до жаб, ропух та інших представників земноводних дуже різне, їм приписують різноманітне зло. Де закінчується вигадка і починається правда про земноводних? Навіщо ж нам такі тварини?

     Сьогодні ми з вами спробуємо це з’ясувати,  познайомившись з різноманітністю цих тварин та їх значенням в природі та житті людини.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.                                                                                                                  

 Темою сьогоднішнього уроку є «Різноманітність земноводних. Роль земноводних у екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних».

 Проблемне запитання:

- Чи повинні ми вивчати так досконало земноводних та їхнє значення у природі та житті людини?

Учні висловлюють свої думки щодо застосування на практиці здобутих ними знань на уроці і їх доцільності.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Різноманітність земноводних.

Розповідь учителя

       Розповідь учителя та складання схеми  «Класифікація Земноводних»  (схема 1).

Відомо три ряди земноводних: Безногі, Хвостаті та Безхвості      

                                                                                                                              Схема 1

                                                  Клас  Земноводні

                

 

                         Безногі            Хвостаті     Безхвості

 

- ряд Безхвості: жаби, ропухи, квакші, …

- ряд Хвостаті: тритони, саламандри.

- Ряд Безногі: черв’яги, рибозмій.

 

Перегляд мультимедійної  презентації «Різноманітність земноводних».

 

Робота в групах. (На попередньому уроці учні отримують випереджувальні завдання, а тепер  висвітлюють  тему, презентуючи свої дослідження).

 

 

 

 

 

 

Звіт творчих груп.

Група систематиків.

1. Безногі земноводні поширені лише у тропіках.

 Зовні – наче черв’яки,

                                 Лап чи ніг не мають.

 Риють землю залюбки,

 В грунті й проживають.

 В них очиці незугарні,

 Бо вони – рудиментарні.

 

Їхнє червоподібне тіло пристосоване до риючого способу життя. Кінцівки відсутні, очі дуже маленькі. Більшість видів цього ряду (наприклад, кільчаста черв’яга) живе у ґрунті, інколи - у прісних водоймах (водні черв’яги).  (мал 1)

 

 

            Мал 1. Безногі: цейлонский рибозмій, західний дермофіс, тифлонектес.

 

2. У хвостатих земноводних  видовжене тіло, хвостовий відділ добре розвинений, передні та задні кінцівки розвинені здебільшого однаково, іноді задня пара відсутня (сирени). Довжина тіла від кількох сантиметрів до 1,8 м завдовжки, як-от у велетенської саламандри.(мал 2) Ця тварина мешкає в річках Японії та Китаю, живиться  рибами, жабами тощо.

                                                                 Мал. 2 .Саламандра вогняна.

 

 Запліднення у більшості хвостатих земноводних внутрішнє. Відомо близько 350 видів цих тварин (у фауні України - 5)
     Представниками фауни України є плямиста саламандра та чотири види тритонів. Плямиста саламандра має яскраве забарвлення: чорне з жовтими плямами. Її шкірні залози виділяють отруйну речовину, яка слугує для захисту від ворогів. В Україні ця тварина поширена на терені Карпат. Звичайний і гребінчастий тритони влітку живуть у водоймах з невеликою течією, порослих рослинами. Зимують вони на суходолі (під пеньками, в купах листя тощо), а навесні знову повертаються до водойм. Інші два види тритонів - карпатський та альпійський - також поширені в Карпатах.
     Цікаві представники хвостатих земноводних -  протеї та сирени. Протеї трапляються у підземних водоймах Балкан. Як і в більшості мешканців підземних водойм, покриви протею позбавлені пігменту, а очі сховані під шкірою. Протягом усього життя він зберігає зовнішні зябра. Довжина тіла становить близько 30 см. Сирени живуть у болотах Північної Америки. У них теж протягом усього життя зберігаються зябра, передні кінцівки недорозвинені, задні відсутні, очі затягнені шкірою. Довжина тіла сягає 70 см.
     3. Ряд Безхвості земноводні налічує близько 3500 видів, поширених на всіх континентах, крім Антарктиди.(мал 3)

 

 

Мал 3. Безхвості: справжні  жаби: озерна, трав’яна, гостроморда, карликова шпорцева жаби.

Із дерева на дерево стрибають, 

На пальцях лап усіх присоски мають.

А раптом пролетять повз них комашки - 

То схоплять на льоту, неначе пташки.

 

2. Значення амфібій.

Група медиків.    

     Земноводні - класичний об’єкт лабораторних досліджень учених, студентів-біологів і медиків, завдяки яким зроблено чимало відкриттів. Саме досліди на жабах допомогли

Л. Гальвані та А. Вольту довести наявність в організмі — у м'язах і нервах  — електроструму, І. М. Сеченову — обґрунтувати рефлекторну теорію.

     У Парижі у будівлі Пастерівського інституту споруджено пам’ятник жабі на кошти, зібрані студентами-медиками, на знак поваги і вдячності за воістину неоціненні послуги цього терплячого малопримітного створення, улюбленого об’єкту фізіологічних і фармакологічних досліджень. Другий пам’ятник встановлено в Токіо.

     Шкіра  жаб виділяє речовини, що містять величезне число різних сполук. Деякі з них вже давно використовуються людьми. Це отрути. Вони необхідні для захисту від хижаків, а також різних мікроорганізмів. «Чемпіоном» є невеличка, встого 2-3 см завдовжки, жаба-кокоа з тропічних лісів Колумбії. Торкання людини до шкірного слизу може коштувати їй життя. Отрути цієї жаби досить для отруєння 50-ти стріл. Тварина, поранена такою стрілою, миттєво гине. Серед безхвостих земноводних, поширених в Україні, особливо отруйні кумки. Потрапивши на тіло людини, їхня отрута викликає пекучий біль. Спробувавши кумку, хижак вже більше ніколи її не зачепить.

      У дозованому вигляді отрути, як відомо, можуть бути і цілющими. У стародавніх східних рецептах згадуються отрути, що збираються з шкіри деяких жаб.                                            

У селах влітку в бідон з молоком саджали…жабу! В народі вона зветься холодушка. І молоко зберігалося значно довше.

      Жаба стала першим об’єктом, на якому німецький учений Й. Фрейлін зумів побачити, що відбувається при алергічних станах у крові. Батрахотоксин – препарат із жаб’ячої отрути – застосовують при лікуванні серцево-судинних захворювань.

У наш час особливий інтерес вчених звернений на отрути, здатні знижувати кров’яний тиск людини, розширювати судини, збуджувати дихання і кровообіг, згубно діяти на гельмінтів і прискорювати загоєння ран. В Аргентині отрутою місцевих видів безхвостих земноводних лікують зубний біль.

     У деяких лабораторіях займаються виділенням захисних речовин. Можливо, з часом вони зможуть замінити втрачаючі свою силу антибіотики. Дещо вдалося вже зараз: на основі складових частин  отрути синтезовано ефективні ліки для боротьби з шкірними грибками.

      В даний час за допомогою амфібій вивчають генетичний апарат клітини, питання регенерації органів, сумісності тканин і багато іншого. Відзначимо лише, що перша успішна пересадка серця у жаби була зроблена ще 53 роки тому радянським ученим    Н.П. Сініциним. Його підопічні з пересадженим серцем благополучно жили багато років і залишалися практично здоровими.                                                                                                                       Жаб використовували в народній медицині. Ними лікували болячки на тілі, виводили ластовиння на обличчі, витягували зміїну отруту, компресами із жаб лікували радикуліти й застуди. Жаб застосовували як жарознижуючий засіб. При ангінах рекомендувалося зловити жабу й подихати на неї. Жаба гинула, а хвороба минала.

     Японці готували із жаб препарати для лікування пухлин. Отруту ропух у східній медицині використовували в разі кровотеч, виразок. Робили з неї ліки для лікування хвороб серця. Виготовлена певним способом отрута китайської ропухи "Чан су" І нині використовується в Китаї та Японії. Про лікувальні властивості отрути ропух знали і в інших країнах. Аргентинців вона рятувала від зубного болю, але передозування отрути призводить до трагічних наслідків. Наприкінці XIX ст. європейські медики, роблячи операції на органах зору, замінювали нею відомий знеболювальний кокаїн.У народній медицині використовують сушену ікру гостромордої жаби для лікування рожистого запалення обличчя. В оболонках ікри цієї жаби є особлива речовина — ранидин, що згубно діє на найпростіших. Вона вдвічі сильніша від карболової кислоти.  З отрути ропух виготовляють ліки, що впливають на роботу серця та органів дихання.

 

Група  синоптиків.

       Жаби є чудовими синоптиками. Вони реагують на зміни температури, тиску і вологості повітря. Щоб дізнатися, якою буде погода, люди в банку з водою поміщали жабу і ставили маленьку драбинку. Якщо тваринка піднімалася по щаблях наверх – насувається негода, а якщо сиділа у воді – буде хороша погода.

      Є безліч прикмет, коли за поведінкою жаб визначають погоду. За першим кумканням жаб визначають, скільки днів іще триватимуть заморозки. Кажуть, що навесні жаби кумкають перед першим громом. У цей день люди качаються по землі, щоб бути здоровими, щоб не боліла спина. Тоді ж висівають розсаду капусти, засівають поля вівсом та ячменем, садять цибулю.

Озерні жаби вилазять на берег — буде дощ.

Як жаби ввечері квакають, то буде погода.

Багато жаб на стежках — на дощ.

Жаби квакші вилазять на дерева і кущі — протягом доби протри­мається ясна, тиха погода.

Шкіра жаби чорніє — на дощ, а якщо вона жовтуватого кольо­ру — на ясну погоду.

Деякі земноводні є своєрідним «сіль­ськогосподарським календарем», вони вказують людям, коли почи­нати роботу.

Закумкала жаба — можна садити кукурудзу.

Жаба кваче — овес скаче: «Сій мене!»

Жаби сидять у воді — дощу не буде.

Жаби голосно кричать на гарну погоду. Мовчать або бурчать — можна чекати похолодання.

 

Група біоніків.

     Очі жаби досить цікаві і мають скадну структуру. Вкриті вони рухомими повіками, рогівка випукла, а кришталик нагадує двоопуклу лінзу. Все це надає їм саме жаб’ячого зовнішнього вигляду. А нервові клітини в очах утворюють чотири шари. Така особлива будова пов’язана із поведінкою земноводного. На перший погляд, повністю нерухлива жаба може миттєво зреагувати, якщо виникає небезпека. Вченими було доведено, що вона змінює свої стани миттєво лише в тому випадку, якщо в полі її зору з’являєтья рухома здобич. Як це відбувається? Дослідами було доведено, що інформація про муху, яка пролітає біля жаби, надсилається у мозок тварини за допомогою саме 4-ох шарів нервових клітин. Кожен із шарів містить спеціалізовані волокна, які створюють окреме зображення. Один шар сприймає контури істоти, що рухається, другий сприймає контури їстівних тварин або ворогів, третій реагує на переміщення, а четвертий реагує на затемнення. У результаті надісланих від нервових клітин сигналів у мозку жаби виникає сумарне зображення того, що їй необхідно бачити. Тобто, не всього, що навколо, а лише того, що є для неї життєво необхідним.

      У лабораторіях багатьох країн стали створювати електронні аналоги очей жаби - приладів з вибірковою здатністю. Електронне око складається із тисяч світлочутливих елементів. За площею воно досить велике, не менше 1 кв.м. Поза світлочутливих клітин розміщуються розшаровані схеми, кожен шар яких виконує певну функцію, миготять, потім інші, тобто наявна вибіркова здатність. Найкраще пристосували такі апарати для сортування листів за індексами, зазначеними на конвертах. У пам’яті автоматичного сортувальника вкладено набір еталонів: шестизначний номер кожного листа автомат прочитує, порівнює із еталоном і направляє у відповідну лунку.

На основі вивчення будови в функціонування зорового аналізатора жаби біоніки створили прилад ретинатрон, який на аеродромах разом із радіолокаторами дає змогу добре розрізняти рухомі об’єкти (літаки), стежити за ними.

 

 

 

Джерело для отримання отрут;

І жителі на фермі дуже дивні.

Зустріти можна часто їх на волі:

І у воді, й також на суходолі.

 

Група  кулінарів.

     Вживання жаб в їжу – традиція, яка давно склалася. Карл Лінней, даючи в 1758 році наукову назву одному виду зелених жаб, назвав її «ескулента», що в перекладі з латинської означає «їстивна». Деякі види земноводних (наприклад, велетенську саламандру, тигрову та гостроморду жабу, жабу-голіафа) людина вживає в їжу. Окремі види навіть розводять на спеціальних фермах. У ряді країн – Франції, Італії, Пд - Сх Азії, Америці – окремих земноводних (саламандр і жаб) використовують у їжу. У США є ферми, де розводять жабу-бика. На світовому ринку 1 кг жаб коштує вдвічі дорожче, ніж 1 кг осетрових риб. У Франції, наприклад, їх з’їдають біля 8000 т, в Швейцарії – приблизно 300 т. Страви з жаб часто прикрашають меню престижних ресторанів Бельгії, Італії.

      Тривалий час одним з найбільших експортерів цього товару була Індія (біля 60 млн. екземплярів за рік). За офіційними даними, вилов жаб забезпечував роботою 160000 осіб і  приносив біля 10 млн. доларів прибутку. Але зараз тут діє закон, який забороняє експорт земноводних.

       У деяких країнах Західної Європи у результаті діяльності людини чисельність земноводних різко скоротилась. Тому у Польщі, Англії, ФРН та деяких інших країнах ці тварини охороняються законом.

      Не відстають від європейців та америкиканців деякі  українці, які  сало проміняли на... м’ясо жаб. У закарпатському селі Тур’ї Ремети  сезон  «полювання» на жаб тут такий же звичний, як, наприклад, риболовля чи збирання грибів. Селяни заготовляють жаб не тільки для власного столу, але й на продаж. За кілограм жаб’ячих задніх ніжок (тільки вони вважаються гастрономічним делікатесом) у супермаркетах дають 100-120 гривень, а продають - за 230-260.Тур’ї  Ремети - чи не єдине село на Закарпатті, де в такій пошані жаба. Їдять тут земноводних вже два століття: навчили їх французькі вояки, які після битви під Ватерлоо створили поселення у цій місцині Австрії. Відтоді жаб’ячі стегна в селі цінують не менше, ніж у сусідніх населених пунктах - сало. Делікатес сушать, заморожують, а потім готують різні страви - бульйон, засмажують, як рибу...Жаба ніколи не зашкодить здоров’ю, оскільки водиться тільки у чистих водоймах, переконують селяни. Ковбасою отруїшся скоріше... Жаба - своєрідний індикатор чистоти довкілля...Благо, земноводних у старому руслі річки Туричка чимало. Тут і промишляють чоловіки у високих риболовних чоботях із сачками. Цією справою займаються цілими сім’ями: батько ловить жаб, син носить додому, а мати - чистить. Такий сімейний підряд дозволяє за сезон заробити до 3-5 тисяч гривень. Втім, щоб мати такий заробіток, треба цілими днями стояти у холодній весняній воді. До столу підходять тільки весняні земноводні. Влітку жаб’ятина гірчить. А в квітні-травні і попит є: беруть ресторани, супермаркети і навіть перекупники із сусідньої Словаччини. Годяться тільки окорочки бурих жаб. За смаком їхнє м’ясо нагадує ніжну молоду курятину. У Європі з давніх-давен воно вважалося делікатесом і прирівнювалося за харчовою цінністю до морепродуктів.Одна прикрість у селян: після меліоративних заходів «поголів’я» земноводних у Тур’їх Реметах з року в рік зменшується. Отож місцеві бізнесмени задумали збудувати ферму, де вирощуватимуть бурих жаб.

Група екологів.

      Земноводними живиться багато тварин, і вони самі знищують чимало безхребетних, регулюючи тим самим чисельність шкідливих і кровосисних видів. Харчуючись майже виключно тваринною їжею, амфібії  винищують комах, що шкодять садам, городам, полям, лісам і лукам. Поїдають вони і переносників різних захворювань, і проміжних хазяїв паразитичних черв’яків: комарів, москітів, оводів, гедзів та їх личинок, а також молюсків і черв’яків.

      На велику користь земноводних як винищувачів шкідливих комах в садах і городах давно звернули увагу. Садівники Англії, Голландії, Угорщини спеціально завозили жаб з інших країн і випускали їх у сади та оранжереї. У середині 30-х років з Антильських островів на Гавайські було вивезено близько 150 особин жаби-аги. Їх розмножили, і більше мільйона жаб було випущено на плантації цукрової тростини. Результати виявилися дуже хорошими. З цією метою використовували амфібій і у нас. Земноводними харчуються деякі промислові тварини.

 

3.  Охорона   земноводних.        

  Учитель:

       Земноводні заслуговують на охоро­ну. В Україні діють відповідні зако­ни, але люди часто не усвідомлюють потребу охорони цих надзвичайно ці­кавих тварин. На жаль, здебільшого у людей існує відраза до цих беззахис­них істот. А, наприклад, в Угорщині, щоб ропухи не гинули під колесами автомобілів, коли вони масово пря­мують на нерест і перетинають шля­хи, для них споруджують спеціальні загороди й тунелі — переходи під до­рогами. У Швейцарії під час розмно­ження жаб у місцях їх масової мігра­ції на шосе встановлюють дорожні знаки із зображенням жаби.

      Земноводні завдають і деякої шкоди: переносять небезпечні захворювання (туляремія), поїдають мальків риб.

      Міжнародною спілкою охорони при­роди до Червоної книги занесено 33 види амфібій. До Червоної книги України занесено 5 видів земновод­них, а саме: тритон карпатський, три­тон альпійський, плямиста саламан­дра, ропуха очеретяна і жаба прудка. Всі вони мають у нас обмежене поши­рення. Тритони і саламандра пошире­ні тільки в Карпатах, ропуха очеретя­на — у Західному Поліссі (Львівській, Волинській і Рівненській областях), а жаба прудка — у передгір’ях Закар­паття.

       За даними Міжнародної спілки охо­рони природи і природних ресурсів (МСПО),  у ХІХ-ХХ ст. вимерли чо­тири види і два підвиди амфібій уна­слідок зміни середовища існування, вилову або знищення їх кішками, па­цюками, мангустами. До них нале­жать ізраїльська дискоязикова жаба, деревна жаба Сейшельських островів, один зі свистунів високогір’я Перу, печерний тритон Північної Амери­ки, один із видів леопардової жаби і підвид безлегеневої саламандри в США. На сьогодні під загрозою вимиран­ня через переслідування людиною знаходяться гірські свистуни, які збереглися лише на двох островах.

 

 

 

ІV. Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

Заповнити таблицю:

 

Назва  ряду	Представники	Значення

 

Значення земноводних:

- беруть участь у колообігу речовин на планеті;

- знищують комах, які завдають шкоди;

- є базою живлення для інших тварин;

- у деяких країнах жаб вживають у їжу люди;

- джерело для отримання отрут для медицини;

- є об’єктами лабораторних досліджень.

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 

1. Визначте тварину за описом:

       Я — невелика (близь­ко 8 см у довжину) тварина. Маю поздовжню темну смужку, яка проходить че­рез око. Зустрічаюся в мішаних і лис­тяних лісах, чагарникових заростях, де є струмки, неглибокі водойми, озе­ра, ставки. Навесні залишаю  місця зимівлі на суші й перехожу у водойми. Статевозрілим стаю на другому-третьому році життя. Після нересту вихожу на сушу, де живу до наступного періоду розмноження. Зимую в покинутих но­рах гризунів, кротів, під поваленими деревами, пеньками. Можу  жити в акваріумах і тераріумах.  (Тритон звичайний)

 

Тварина велетенська проживає

В річках Японії, а також і Китаю.

Тварина, вочевидь, занадто хижа,

Бо жаб і риб відловлює для їжі,

Та це її, одначе, не рятує,

Бо ворог і на неї теж чатує.

Це фантастична наземна тварина -

Делікатесна їжа для людини.

(Саламандра велетенська)

    Я належу до ряду  Хвостаті земноводні, відіграю важливу роль у природі та житті людини. Деяких з нас  людина вживає в їжу. Інші види є джерелом для отримання отрут, які використовують для отриман­ня ліків. І найголовніше: я і мої родичі знищуємо багато безхребетних, контролю­ючи їх чисельність у навколишньому середовищі. Дуже часто ми стаємо кормом для інших тварин, тому також потребуємо охорони.                                                       (Саламандра плямиста)            

 

 

Дов­жина мого тіла — 32 см, а маса іноді переважає три кілограми (як добрий гусак). Живу в Африці. Тримаюся тих місць, де є водоспади, й у разі не­безпеки ховаюся в їх водах. Під водою можу перебувати 10-15 хв. Харчу­юся, в основному, комахами й павуками, поїдаю дрібних жаб, рачків, черв’яків. (Жаба-голіаф)

 

    Я одна з найбільших жаб, що зустрічаються в Україні. Довжина мого тіла сягає 170 мм. Живу я переважно у воді, а якщо й виходжу на суходіл, то тільки на короткий період. Від своєї водойми далеко нікуди не віддаляюся. Тут розмножуюся та зимую. Веду як денний, так і нічний спосіб жит­тя. Харчуюся переважно комаха­ми, але іноді в моєму харчовому раціоні з’являються пуголовки, жабенята, рибки, а також  миші і пташенята. 

                                                                                                         (Озерна жаба)

 

    Саме  я — єдиний представник земноводних України, живу  на кущах та деревах. Мене  дуже легко відрізнити від усіх інших безхвостих за яскраво- зеленим забарвленням та особливими круглими розширеннями на кінцях пальців. Це — присоски, своєрідні органи прикріплення. Завдяки їм я  можу прилипати до плоских предметів — листя, стовбурі в дерев, навіть до скла — і пересуватися вертикальними поверхнями. Я здатна  робити відносно великі стрибки. Таким чином переміщаюся з дерева на дере­во, з гілки на гілку, при цьому влучно ловлю комах на льоту. Розмно­жуюся у водоймах, куди спускаюсь  на короткий час. Відкладаю  800-1000 ікринок. А зимую я  на суходолі.

                                            (Квакша (деревна жаба)

 

      Моя гладенька шкіра іноді пахне дуже сильно часником. Ось чому я маю таку видову назву. Поширена по всій Україні. Живу переважно на відкритих місцях, уни­каю заростей. Часто на день зариваюся в землю. До того ж роблю це дуже  швидко. За 2—3 хв зникаю під шаром  землі. Веду нічний спосіб життя. Тільки на землю починають опускатися сутінки, виходжу на полювання. Ступінь моєї активності залежить від вологості. Чим більша  вологість, тим я активніша. Харчуюся дрібними безхребетними. Маю досить багато ворогів. І моє вміння швидко зариватися в землю допомагає мені ховатися від них. Якщо ж не встигаю «уникнути зустрічі», починаю посилено роздувати легені й цим збільшую розміри свого тіла, набуваючи загрозливого вигляду. Після такого «прийому» мало хто за­хоче зустрітися зі мною знову. (Часничниця)

                       

       Я — невеличка, тендітна тваринка, близько 5 см зав­довжки. Живу в неглибоких, не дуже або зовсім не зарослих рослинні­стю водоймах, болотах, у калюжах, уздовж доріг. Забарвлення моєї спи­ни — під колір дна водойми, тобто сіре або чорне, а нижня частина мого тіла жовта, червона або оранжева з темними плямами. Моє забарвлення застережне. Його я демонструю своїм ворогам (лелекам, куликам). Шкірні залози виділяють отруйний секрет, що дуже подразнює слизову оболонку, а якщо потрапить у кров, може спричинити сильне отруєння.  Живу  в  природі не більше двох-трьох років. А в неволі можу доживати майже до  29 років. (Кумк а)

 

     Я — найкорисніша  амфібія. Зустрічаюся в городах, де знищую шкідників: гусінь, ме­теликів, трав’яних клопів, жуків, серед яких багато довгоносиків, лис­тоїдів, у тому числі й колорадських жуків. Веду нічний спосіб життя. На день зариваюся в грунт. У неволі жи­ву довго - до  36 років. У Центральній та Північній Америці живе моя родичка — ага, шкірні залози  якої виробляють отруйний  секрет. Аборигени використовують

її  як отруту для стріл. (Ропуха)

 

2. Відгадати чайнворд "Земноводні"

 

1.  Представник безногих земноводних, для якого характерне живородіння (черв’яга).

2.  Представник хвостатих земноводних із яскравим забарвленням: чорне з жовтими     плямами; шкірні залози виділяють отруйну речовину (саламандра).

 3. Жаба-велетень, що живе в Африці (голіаф).

 4. Личинка амбістоми (аксолотль).

5.  Корисні тварини. Шкіра цих земноводних горбкувата, містить отруйні залози (ропуха).

 6. Акліматизована жаба з Південної Америки на Ямайку (ага).

7.  Місто в Європі, де поставлений пам'ятник жабам (Париж).

                                                                                                                          

3.  Прийом  «Фантаст». Які зміни відбулися б на планеті, якби зникли всі амфібії?

 

VІ. Підсумок уроку. 

 

1. Виступ-звернення до людей  від імені земноводних.                         

Наприклад:

Живу я на суші і у воді

Найкраще – це мухи смакують мені.

Для когось я гарна, для когось негодна

Але я амфібія, люди, я – земноводна.

Я гарная жабка, у мене є ніжки,

Якими я скачу по вашій доріжці.

Та лиш як захочу я стать на дорогу

То можу потрапить під вашую ногу.

А в мене ще дітки маленькії є

Якщо їх лелека «жорстока» зжує?!

А через ваші брудні хімікати

Не можу потрапить до власної хати.

А ще й на додачу французи-поганці

Що так полюбляють мої гарні стегенця.

Для них вони, бачите, делікатеси,

А взагалі-то жаба – принцеса.

Ви, люди, повинні мене поважати

Бо жаби допомогли вам науку вивчати

І так, як ми жертви науки

Візьміть нас, люди, на поруки

Тож, як кіт Леопольд колись говорив:

«Живімо ми дружно» і буде в нас мир!

                Марчук Віка

 

2. Вправа «Час похвали тварині »

Кожен учень починає свій виступ словами: «Я хочу написати оду амфібіям за  ...»

 

Учитель:

  Альфред Брем писав: «Тот, кто по заблуждению или неприхотливой шалости убивает столь полезное животное, как лягушки, только доказывает свою необразованность, о чем можно только сожалеть».

      Амфібії приносять людям чималу користь. Потрібно милосердно ставитись до них, адже вони не вимагають від людини нічого, крім природного права на життя.

 

 Зелений світ смішної жабки,

 Мурашку, равликову хатку

 Байдужістю не загуби,

 Оберігай, шануй, люби!

 

VІ. Підсумок уроку. Гра  «Мікрофон».                                                         

VІІ. Домашнє  завдання: Опрацювати параграф 39; скласти опорний конспект  уроку;

пізнавальне завдання: зібрати народні прикмети і легенди про земноводних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

1. Біологія: 8 : підруч. Для загальноосвіт. навч. закл./ В. В. Серебряков, П. Г. Балан. – К. : Ґенеза,  2008. – 288 с. : іл.

 

2. В. Талпош. У світі земноводних. Зоовікторина. – Тернопіль:Підручники і посібники, 2002. – 88с.

 

3. Відкриті та нестандартні уроки біології у 7 класі: Метод. посіб. / Ю. М. Абдудіна, М. В. Базь, З. В. Вербицька та інш. – Х.:Вид. гр. «», 2004. – 144с.

 

4. 6. Наумов Н.П., Караташев Н.Н. Зоология позвоночных. Ч. 1-2. - М.: Выс. шк., 1979.

 

5. Похила Л. С., Яцук Г. Ф., Гдаль Б. Б. Використання скарбниці народних знань у процесі вивчення біології.Царство Тварини. Вид.2-ге, доповнене. - Тернопіль: Мандрівець, 2002. – 84с.

 

6. Резніченко В. П. Цікава біологія. – Кам’янець - Подільський: «Аксіома», 2005. – 242 с.

 

7. Стецюк Л. І. Структуровані конспекти з біології. 7 клас.  – Навчально- методичний посібник для вчителів і школярів: - Вінниця, 2004. – 171 с. 

 

8.  Семешко Л. Ф. Поєднання інтерактивних і традиційних технологій навчання в системі контролю засвоєння знань та вмінь учнів. Путівник країною «Цікава зоологія»: Біологія №12 (240) квітень, 2009 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         План-схема уроку

 

№ п/п	Етапи уроку	Тривалість	Форми і методи	Мета діяльності
1.	Організаційна частина уроку	1 хв.	Привітання класу, перевірка наявності всього необхідного для уроку	Мобілізація дітей до праці, створення робочої атмосфери налаштування класу на роботу
2.	Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів	4 хв.	Робота з текстом, прийом «Зоожарт».	Актуалізація знань, здобутих на попередніх уроках, проведення корекції знань
3.	Мотивація навчальної діяльності	3 хв.	Бесіда, розповідь учителя, проблемне запитання	Підготовка до сприйняття нового матеріалу, активізація процесу навчання, підтримання рівня пізнавальної зацікавленості,  усвідомлення мети уроку
4.	Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.	22 хв.	Перегляд мультимедійної  презентації, розповідь учителя та складання схеми, звіт творчих груп, повідомлення учнів, розгляд малюнків, формулювання висновків.	Ефективне засвоєння нового матеріалу; формування навиків індивідуальної і групової  роботи; розвиток вмінь роботи з підручником
5.	Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.	5 хв.	Заповнення таблиці	Виявлення взаємозалежностей у вивченому матеріалі
6.	Узагальнення та систематизація знань	7хв.	Визначення тварин за описом, чайнворд «Земноводні»  прийом  «Фантаст».	Виявлення й корекція помилкових уявлень учнів, розшифровка термінів; діагностика правильності, глибини засвоєння навчального матеріалу
7.	Підсумок уроку	2 хв.	Гра  «Мікрофон»,                                                         підбиття підсумків уроку, аналіз роботи класу та окремих учнів	Формулювання висновків , аналіз досягнення мети та виконання плану уроку
8.	Домашнє завдання	1 хв.	Складання опорного конспекту  уроку	Розвиток уміння працювати з підручником та  індивідуальних   нахилів та здібностей учнів,      організація їх творчої  діяльності