Тема: Осінь золота. Робота над казкою Олега Погинайка ,,Осінь без смутку’’. Читацькі мотиви.

Мета: Створити умови для формування усвідомлення дітей необхідності читати, сприяти пробудженню в учнів бажання пізнавати нове.

Забезпечити формування критичного мислення, удосконалення вміння творити власні висловлювання, читати правильно , виразно та свідомо, збагачувати словниковий запас .

Вчити бачити красу навколо, дарувати добро оточуючим.

Очікувані результати:

Учень/учениця визначає тему та головну думку казкової історії, пояснює, чому автор назвав казку «Осінь без смутку», та знаходить у тексті художні засоби , які описують золоту осінь.

Оцінює вчинки та настрій героїв казки, пояснює причини їхніх емоційних змін .

Виділяє елементи сюжету , ділить текст на частини та складає простий план.

Учень/учениця висловлює власні читацькі мотиви (пояснює, чим його/її зацікавив цей твір, які емоції викликало читання).

Бере участь у колективному обговоренні проблеми «Чи обов'язково осінь має бути сумною пора року?», аргументує власну думку, спираючись на текст казки та особистий досвід.

Читає вголос правильно, свідомо та виразно, передаючи голосом зміну настрою твору (відповідно до розділових знаків та емоційного забарвлення).

Обладнання: паперові кольорові листки, тексти творів, картки- інструкції побудови відгуку на прочитану книгу, ілюстрації з картинами осені.

І. Організаційний момент.

Пролунав дзвінок для нас,

Ви зайшли спокійно в клас.

В коло дружно стали всі,

І вітання шлемо всім.

Вітання.

Промінь падає в долоні – другу посміхнись.

Очі у небес бездонні – за руки візьмись.

Шелестить над нами листя – весело стрибай.

Хвиля мружиться іскристо – тож і ти моргай!

Задощила раптом хмарка – руки підставляй.

Потім знову стало жарко – голову сховай.

А он пташечка злетіла – в небо задивись.

Пісня лине понад світом – другу посміхнись!

Пісня Диво осінь - муз Анна Олєйнікова, сл Лариса Ратич 

https://www.youtube.com/watch?v=OWlBZhH-RfE

II. Вступна бесіда.  Робота з виставкою   книг, прочитаних до уроку.

• Сьогодні ми працюємо з дитячою книжкою .

• Що об’єднує ці книги?

ІІІ. Обговорення прочитаного.

Розповідь учнів про прочитані твори за планом- підказкою.

Відгук про прочитану книгу

1. Автор та назва твору.

2. Тема та головна думка .

3. Жанр.

4. Дійові особи.

5. Стислий переказ.

6. Чи сподобалась книжка? Чим?

ІV. Доповнення, розширення, уточнення   читацького досвіду дітей учителем.

1. Проблемне питання. Робота в групах.

-Діти, а для чого треба читати?

Презентація роботи груп, відповіді не повторюються.

Складання асоціативного куща.

Для чого я читаю(Читацькі мотиви):

• для задоволення

• для цікавого проведення дозвілля

• для знаходження потрібної інформації

• для розширення знань

• для підвищення культурного рівня

• для збагачення словникового запасу

Руханка-танок «Красуня осінь»

https://www.youtube.com/watch?v=cHSSuGrnXq8

3. Робота над казкою Олега Погинайка ,,Осінь без смутку’’.

3.1. Читання казки учнем(ученицею).

-Хто засумував? Чому?

- Який жанр прочитаного твору? Обгрунтуйте свою думку?

3.2. Словникова робота. Складіть відповідності.

Багряний дуже дрібні краплі води, які насичують повітря

Мжичка густо- червоний

Барвистий густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані

Мряка різнокольоровий

-Що можна сказати про слова мряка та мжичка?

3.3. Вибіркове читання.

-Коли помітили листочки, що літо збігло?

- А коли помітили на собі нові кольори?

- Що робив хлопчик, який йшов з батьками?

- Чи все листя він забирав?

3.4. Визначення головної думки твору.

- Про що йде мова в цій казці?

-Яка тема твору?

-А з якою метою написав автор цю казку? Знайдіть та прочитайте речення, яке передає головну думку.

4. Читання вірша Надії Красоткіної ,,За що я люблю осінь’’

підготовленим учнем.

• Послухайте уважно вірш. За що поетеса любить осінь?

5. Створення висловлювання ,,А за що я люблю осінь?’’. Вправа ,,Крісло автора’’

V. Підсумок уроку. Рефлексія

1)Гра ,,Це буває восени?’’. Так- зелений колір лего, ні – червоний.

1.Жовтіє листя (так)
2.Збираємо суниці (ні)
3.Збираємо яблука(так)
4. Часто йдуть дощі(так)
5. Ночі коротші, дні довші (ні)
6.З дерев опадає листя (так)
7. Можна купатися у річці (ні)
8.Збираємо гриби (так)

2) Бесіда.

- Для чого потрібно читати?

3) Рефлексія. Прикрасьте дерево осінніми листочками. Колір обирайте так: зелений – сподобалось працювати, було легко на уроці,

Жовтий- я потребував( потребувала) допомоги.

Червоний- було важко.

VІ. Завдання додому.

Прочитати твір, підготувати відгук.

"Осінь без смутку" Олег Погинайко

Літо збігло швидко і непомітно. Але листочки, що росли на деревах це помітили тільки тоді, коли почали втрачати свій зелений колір. Куди та чому він зникав – не знали.

Поки художниця Осінь розфарбовувала їх у інші кольори, вони зі сумом дивилися в небо, зітхали, тихо перемовлялися поміж собою, згадуючи, як їм усім було добре рости й шелестіти на гілках дерев, пити теплі краплини ранішньої роси, загравати з вітерцем, слухати спів птахів. А ще вдихати аромати літніх квітів, трави, які росли внизу на землі. «Однак тепер усього цього не буде, – думали. – Та й без свого зеленого кольору станемо нікому не потрібними. Навіть люди на нас не дивитимуться».       

Одного ранку прокинувшись від поцілунків сонячних зайчиків, деякі листочки помітили на собі нові кольори: багряний, жовтий, червоний, вишневий, рожевий, фіолетовий. Дякуючи їм вони стали ще привабливішими, яскравішими. Та не довгою виявилась їхня радість, як з холодними днями, туманами, що не хотів довго розсіюватися, з відсутністю сонечка, яке часто ховали за собою сірі хмари і з яких, якщо не йшов дощ, то мрячила мжичка, листячко почало ще важче зітхати, опадати й сумувати, що більше не зможуть радувати людей своєю новою красою. Бо хто з них ідучи по них, дивитиметься собі під ноги.        

Якось лежачи на землі, помітили хлопчика, який обережно йшов із батьками і з кожним своїм кроком, нахиляючись, підіймав листочки та складав їх в осінній букет.

– Візьми мене до себе! І мене! Подивись яке я барвисте! І я також красиве! – лунало звідусіль.        

Хлопчик був готовий забрати всіх, однак лише до деяких простягалися його рученята зате посмішка не залишала байдужими жодне листячко. Й від того якою вона була щирою, ніжною, лагідною та без краплини смутку, світ ширшав, добрішав, а барви художниці Осені, навіть в осінньому букеті ставали ще золотішими.

За що люблю я осінь?

За що люблю я осінь? Та не знаю,
Люблю та й все, бо серце так велить.
У цій красі я в небеса літаю,
Ловлю душею ту щасливу мить,
Що додає натхнення й просто дива
І задихаюсь часом від краси.
І я тоді захоплена й щаслива,
І так було завжди, в усі часи.
Люблю осіннє листячко багряне,
І жовте, і руденьке, що летить.
І сонечко, що іноді прогляне,
І вітер, що між листячком свистить.
Люблю останні квіти хризантеми,
Їх витривалість, стійкість, кольори…
Й погодні вічні нестійкі проблеми,
Й дощем залиті сквери і двори…
Усе люблю, що у живій природі.
Любов сама у серденько іде.
Для мене осінь мила, завжди в моді,
Бо по красі земній мене веде.

Надія Красоткіна