Урок "Роль вірусів у житті людини"

Роль вірусів у житті людини

(Урок біології для 10 класу)

                                                                            Бердоус Наталія Олексіївна,

вчитель біології

 Мета: закріпити знання про можливості будови і життєдіяльності вірусів; розглянути можливі шляхи зараження людини вірусами; визначити основні ознаки вірусних захворювань і їх профілактики; навчити учнів робити логічні висновки про здоровий спосіб життя; продовжити формувати дбайливе ставлення до власного здоров’я.

Тип уроку: комбінований.

Наочність: таблиця «Віруси», плакати присвячені боротьбі зі СНІДом, науково-популярна література.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

Експрес - опитування.

1. В яке царство об’єднують віруси?

2. Хто вперше довів існування вірусів?

3. За якою ознакою віруси відрізняють від інших груп живих організмів?

4. Яка структура несе спадкову інформацію про вірус?

5. Які їх розміри?

 6. З яких фаз складається життєвий цикл вірусів?

 7. В чому їх специфічність?

8. Хто такі бактеріофаги?

9. Які особливості будови простих і складних вірусів?

10. Які механізми проникнення вірусів у клітину?

11. Як віруси розмножуються у клітині-хазяїні?

12. Як віруси залишають клітину?

III. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель. Віруси не мають власного апарату синтезу білків – і тому не спроможні ні до живлення, ні до самостійного розмноження. Для цих процесів потрібна клітина-господар. Інфікування організму спричинює багато хвороб. У відповідь на потрапляння вірусів в організмі людини виробляються особливі захисні білки – імуноглобуліни та інтерферони. Отже, організм сам захищається від інфекції. Але кожна людина має допомогти своєму організму. Для цього потрібно знати, які є вірусні  захворювання, як вони попадають в організм, їхні основні симптоми та їх профілактику.

Учні виконують роботу: працюють з підручниками, таблицею «Типи вірусів» і заповнюють  в зошиті таблицю « Вірусні захворювання».

Типи вірусів

Вірусні захворювання

Заповнивши табличку, учні формулюють висновки, що для уникнення інфекції потрібно:

1. Дотримуватись правил особистої гігієни.

2. Не споживати сиру воду, брудні овочі та фрукти, недостатньо оброблене м'ясо та рибу.

3. Застосувати заходи захисту проти укусів кровосисних комарів і кліщів.

4. Підтримувати стійкість імунної системи.

Вчитель: Який вірус пригнічує імунну систему? І що ми про нього знаємо?

Щоб активізувати мислення учнів і націлити їх на прийняття відповідальних рішень, можна використати метод «Асоціативний кущ». Суть його полягає в тому, що вчитель записує на дошці ключове поняття  і задає питання: «Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте це слово?». Учні висловлюють свої думки, а вчитель,  не коментуючи,  записує їх навколо ключового слова і формує схему, учні доповнюють її новими думками, корегують (перекреслюють) помилкові записи, роблять висновки. Таким чином відбувається усвідомлення суспільної справедливості та особистої відповідальності перед суспільством. Наприклад, схема може мати такий вигляд.

Перелік орієнтовних тверджень про СНІД, які можуть запропонувати учні.

1. Збудником хвороби є вірус.
2. ВІЛ уражає лімфоцити.
3. Після зараження людина довгий час може не відчувати ознак хвороби.
4.  В результаті зараження знижується активність імунної системи.
5. СНІД виліковується.
6. Визначити СНІД можна за допомогою аналізу крові.
7. В Україні хворих на СНІД  нема.
8. ВІЛ передається:

1. статевим шляхом;
2. через поцілунки;
3. під час чхання, кашлю;
4. через спільні шприци і голки, забруднені кров’ю при введенні наркотичних речовин;
5. від ВІЛ-інфікованої матері до дитини;
6. через нестерильні інструменти для педикюру, манікюру, пірсингу, татуювання.

9.  Головною зброєю у боротьбі з поширенням ВІЛу є запобігання інфекції.

10. В нашому місті цієї інфекції нема.

11. Людина не може захистити себе від СНІДу.

12. Людина може контролювати ситуацію, якщо відмовиться від ризикованої поведінки (сексуальної чи залежної від наркотику).

Учні зачитують повідомлення

1. Історія виникнення СНІДу.

2. Особливості дії ВІЛ і прояви СНІДу.

3.Шляхи поширення СНІДу.

Вчитель: На сьогодні немає радикальних засобів лікування СНІДу, тому головною зброєю у боротьбі з поширенням вірусу є запобігання новим випадкам інфікування. Кожен з вас неодноразово отримував важливу інформацію про СНІД (преса, телебачення, виховні години тощо) Давайте узагальнимо всі наші знання про вірус імунодефіциту людини.

Гра-тренінг «Світлофор». У кожного учня є зелена, червона і жовта картки. Вчитель зачитує  певні твердження про СНІД. На кожне з них учні піднімають картку:  зелену, якщо погоджуються; червону,  якщо заперечують; жовту, якщо сумніваються. Кожну версію вони аргументовано пояснюють, і в разі різних думок, знаходять правильний варіант.

1. Збудником хвороби є вірус.

2. Віл уражає лімфоцити.

3. Після зараження людина довгий час може не відчувати ознак хвороби.

4. В результаті зараження знижується активність імунної системи.

5. СНІД виліковується.

6. Визначити СНІД можна за допомогою аналізу крові.

7. В Україні хворих на СНІД немає.

8. ВІЛ передається:

• статевим шляхом;
• через поцілунки;
• під час чхання, кашлю;
• через спільні шприци і голки забруднені при введенні  наркотичних  речовин;
• від ВІЛ-інфікованої матері до дитини;
• через нестерильні інструменти для педикюку, манікюру, пірсінгу, татуювання;
• через укуси кровосисних комах.

9. Головною зброєю у боротьбі з поширенням ВІЛу є запобігання інфекції.

10. В нашому місті інфекції немає.

11. Людина не може захистити себе від СНІДу

12. Людина може контролювати ситуацію, якщо відмовитись від ризикованої поведінки (сексуальної  чи залежності від наркотику).

Вчитель: Тільки що ви самі відповіли на головне запитання «Як зупинити СНІД». Варто пам’ятати, що єдина людина, яка може уберегти вас від СНІДу – це ви самі. Використовуйте свої знання в житті і навчайте інших.

IV. Домашнє завдання.

Опрацювати § підручника .  Додаткове завдання: Виготовити плакат  «Молодь проти СНІДу».