Урок "Розмноження амфібій. Сезонні явища в житті земноводних".
Розробка уроку біології у 7 класі "Розмноження амфібій. Сезонні явища в житті земноводних".
Мета: сформувати знання про особливості розмноження і розвитку земноводних; показати основні етапи їх розвитку; розвивати вміння висловлювати свою думку, спостерігати, співпрацювати; формувати навички самоаналізу, уміння і навички роботи з роздавальним матеріалом, підручником, таблицями; виховувати культуру спілкування, старанність, працелюбність та бережливе ставлення до природи.
Тема: Розмноження амфібій. Сезонні явища в житті земноводних.
«Перетворення пуголовка в напівжабу, а потім у жабу – явище, на яке я не можу дивитись без піднесеного трепету».
Дж. Даррелл
Мета: сформувати знання про особливості розмноження і розвитку земноводних; показати основні етапи їх розвитку; розвивати вміння висловлювати свою думку, спостерігати, співпрацювати; формувати навички самоаналізу, уміння і навички роботи з роздавальним матеріалом, підручником, таблицями; виховувати культуру спілкування, старанність, працелюбність та бережливе ставлення до природи.
Обладнання та матеріали: таблиця «Різноманітність земноводних», малюнки земноводних, мультимедійна презентація «Річний цикл земноводних».
Тип уроку: комбінований
Терміни та поняття: пуголовок, ряд Хвостаті земноводні, ряд Безхвості земноводні.
Хід уроку.
І.Розминка. Вправа «Третій зайвий».
Плече, передпліччя, стопа.
Регенерація, голова, тулуб.
Лопатки, ключиці, сідничні кістки.
Стравохід, клоака, серце.
ІІ.Актуалізація опорних знань.
Зачитування сенканів.
Амфібії
Холоднокровні, роздільностатеві
Плавають, живляться, розмножуються
Вони живуть подвійним життям
Земноводні
Земноводні
Наземні, водні
Стрибають, плавають, квакають
Здатні витримувати нетривале заморожування
Амфібії
Вправа «Плутанина».
Знайти помилки в тексті.
Земноводні – це тварини, які живуть у прісних та солоних водоймах. Тіло їх складається з голови, шиї, тулуба і кінцівок. Жаби мають 4 однакові ноги, з допомогою яких легко ходять. Шкіра у жаби гладенька, без залоз. Ковтають їжу з допомогою очей. Органами дихання жаби є зябра. Серце – двохкамерне, два кола кровообігу. Температура тіла стала. До органів чуття належить і бічна лінія, яка як і в риб, тягнеться вздовж усього тіла. Нервова система земноводних простіша за нервову систему риб. Але краще розвинений задній мозок. Органи смаку розміщуються на верхній щелепі.
Відповідь: солоних, шиї, однакові ноги, ходять, без залоз, зябра, двохкамерне, стала, бічна лінія, простіша, задній мозок, верхній щелепі.
Біологічний диктант із взаємоперевіркою.
Знаком «+» учні позначають правильні твердження, «–» – неправильні.
1. Стала температура тіла.
- Нестала температура тіла.
3. Живуть у воді й на суші.
4. Живуть у воді
5. Живуть на суші.
- Тіло вкрите вологою, слизькою шкірою.
- Шкіра суха, вкрита роговими лусками.
- Мають шийний хребець.
- Мають плавники.
- Мають пояси кінцівок.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
– |
+ |
+ |
– |
– |
+ |
– |
+ |
– |
+ |
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Відомий вчений Ж. Сен-Ілер казав, що кожний, хто бажає переконатися в правдивості ідеї еволюції, може сам кожну весну бачити диво – вихід хребетних на суходіл. Цим дивом він вважав перетворення пуголовка на дорослу тварину.
Альфред Брем писав: «…голоси і квакання жаб так пасують весняній ночі, як і пісня солов’я ».
Проблемне питання:
Чому більшості амфібій властивий розвиток з перетворенням - метаморфоз?
ІV. Основний зміст уроку.
1. Розмноження і розвиток земноводних.
(Робота з підручником, бесіда)
Запитання до учнів:
Як розмножуються риби?
Які статеві залози земноводних?
Статеві залози
у самців у самок
(парні овальні сім’яники з (парні яєчники, мюллерові канали,
жировими тілами) які відкриваються у клоаку)
(Пояснення вчителя з допомогою настінних таблиць та малюнків підручника і складання порівняльної таблиці)
Розвиток у земноводних — з перетворенням (яйце — личинка — доросла особина). Самки відкладають велику кількість ікринок. Личинок земноводних у безхвостих називають пуголовками. До речі, в ієрогліфічному письмі Древнього Єгипту пуголовок позначав число в сто тисяч. В цьому випадку древні трохи захопились, але кількість відкладених яєць вражає. Так, для озерної жаби вона складає приблизно 5000-8000, ставкової – 2000-3000, гостромордої – 1000-2000, трав’яної – 1500-2500.
(Демонстрування таблиці «Розвиток земноводних».)
Доросла особина
Ікра
Пуголовок
Запитання до учнів:
— Кого вам нагадує пуголовок? (Личинку кісткової риби.)
— Чим він її нагадує? (Відсутність кінцівок, форма тіла, на його шкірі помітна бічна лінія.)
(Складання таблиці 1.)
Таблиця 1.
Порівняння пуголовка і кісткової риби:
|
Ознака |
Пуголовок |
Карась |
|
1. Форма тіла 2. Органи дихання 3. Кола колообігу 4. Серце 5. Бічна лінія |
Обтічна Зовнішні, внутрішні зябра 1 двокамерне є |
Обтічна Внутрішні зябра 1 двокамерне є |
Розповідь учителя
Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Вони невдовзі замінюються внутрішніми, непомітними ззовні (прорізуються зяброві щілини). Пуголовок має одне коло кровообігу і двокамерне серце. Отже, у личинок земноводних є багато спільного з кістковими рибами.
Серед земноводних є види, які більшу частину свого життя проводять на деревах. Це переважно жителі вологих тропічних лісів, які і розмножуються на деревах, відкладаючи яйця у дупла та на великі листки, де збирається вода. Наші квакші ведуть деревний спосіб життя, але розмножуються у водоймах.
2. Сезонні явища у житті земноводних.
Як і у риб, життя земноводних підпорядковане сезонним змінам у природі. Тому річний цикл земноводних, які мешкають у нашій країні, поділяється на такі періоди: весняне пробудження, розмноження (нерест), період літньої активності, зимівля.
Восени всі земноводні наближаються до місць зимівлі. Зелені жаби, а також трав’яна зимують у водоймах, збираючись групами у глибоких промерзаючи місцях або зариваючись у мул. Гостроморді жаби і квакші здебільшого зимують на суші, але частина особин може зимувати у водоймах. Ропухи, джерлянки, часникові жаби, тритони, саламандри проводять зиму на суші, забираючись у ями, нори гризунів, під коріння, пеньки та ін. У суворі зими, коли земля глибоко промерзає, велика їх кількість гине. У напівпустелях і пустелях земноводні впадають у літню сплячку. Під час оціпеніння всі життєві процеси дуже сповільнюються.
Це цікаво
Тривалість життя земноводних невелика. Однак відомі випадки, коли деякі види в неволі жили довго: звичайна жаба — 36 років, гребінчастий тритон — 28, джерелянка — 20–29, квакша — 22, очеретяна жаба — 16, жаба-бик — 16, шпорцева жаба — 15, часничниця — 11, піпа — 8, ставкова жаба — 6–10 і т. д. У природі тривалість життя амфібій значно менша. Кумки не живуть більше 2,5 року, трав’яні жаби — 4–6, озерні — 6–8, так само як сірі жаби і багато інших видів. У звичайного тритона тільки одиниці доживають до 3-річного віку. Загибель земноводних у помірній зоні відбувається головним чином під час зимівлі на суходолі в морозні, малосніжні зими, під час замору, промерзання водойм або, навпаки, під час їхнього пересихання, коли гинуть ікра і личинки.
У неволі при хорошому утриманні зафіксовано таку тривалість життя земноводних: жаби трав’яної – 18, джерлянки – 29, ропухи – 36 років. У природних умовах тривалість життя земноводних коротша і становить 3-6 років. Земноводним притаманний непрямий розвиток.
Перегляд мультимедійної презентації «Річний цикл земноводних».
Учні відповідають на проблемне питання, а вчитель доповнює:
Земноводні, як і риби, мають дуже мало поживних речовин у заплідненому яйці. Їх не вистачає для розвитку ембріону і коли вони закінчуються, личинки змушені самі забезпечувати себе їжею.
Другою, не менш важливою причиною існування личинкової стадії є відсутність спеціальних зародкових оболонок, завдяки яким яйця більш високоорганізованих хребетних тварин (плазунів і птахів) можуть розвиватися в наземному середовищі. У ссавців яйцеві оболонки видозмінюються і дають можливість ембріону розвиватися в тілі матері.
Цікавий факт: у воді, в якій взагалі немає йоду, пуголовки в жаб перетворюються.
Самостійна робота з підручником.
Личинкова стадія у видів з непрямим розвитком представлена пуrоловком.
Опишіть їх з допомогою матеріалу підручника за наданим планом:
Дихання пуголовка здійснюється з допомогою . .. (спочатку зовнішніх, а потім внутрішніх зябер). У нього є двокамерне серце й ... (одне коло кровообігу). Харчуються вони ... (водними найпростішими, водоростями).
Під м’ясистими губами розташовані ... (рогові зубчики).
3. Турбота про потомство. (Розповідь учителя) Земноводні відкладають у відповідних умовах велику кількість ікри, з якої до дорослого стану доживає лише незначна кількість особин. Але деякі види охороняють кладку або розміщують їі у важкодоступних для хижаків місцях. Наприклад, самці повитухи носять шнур ікри із собою, обмотавши його навколо свого черева і стегон. Самці південноамериканських дереволазів поміщають пуrоловків собі на спину. Дивовижну турботу про потомство виявляє сурінамська піпа. Мальки розвиваються під шкірою на спині самки, там само проводять метаморфоз, залишаючи матір через 10 тижнів.
У жаби ринодерми Дарвіна, що мешкає в Чилі, самець виношує потомство в резонаторах. Пуголовки поглинають поживні речовини з крові самця.
V. Рефлексія
- Складання схеми:
Річний цикл амфібій
весняне нерест літня зимівля
пробудження активність
- Розв’язання чайнворду:
|
1
|
|
|
|
Б |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
2
|
|
|
|
|
А |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
3 Т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
4 |
|
Р |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
5 |
|
|
А |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
6 |
|
Х |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
7 |
|
|
|
|
О |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
8 |
Л |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
9 |
|
|
|
|
О |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
10 |
|
Г |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
11 |
І |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Я |
|||||||||||||||||||||||||
1 – інша назва класу Земноводні (Амфібії)
2 – парні мішки у самців, які здатні підсилювати звуки (резонатори)
3 – серце земноводних (трикамерне)
4 – камера серця (передсердя)
5 – розширення заднього відділу кишечника, в яке відкриваються протоки видільної та статевої систем (клоака)
6 – середовище існування амфібій (суходіл)
7 – одна з кісток задньої кінцівки жаби (стегно)
8 – одна з кісток передньої кінцівки (плече)
9 – хвостата личинка жаби (пуголовок)
10 – парні комірчасті органи наземного дихання (легені)
11 – південно-американська жаба, у якої розвиток потомства проходить на спині самки (піпа)
12 – відновлення втрачених чи ушкоджених частин тіла (регенерація)
«Творча лабораторія» (робота у творчих групах).
- Що споживають жаби взимку? (Нічого, бо вони впадають в анабіоз)
- До тераріуму з голодною жабою помістили мертвих мух. Але жаба їх не їла. Чому? (Вона полює лише на здобич, що рухається)
- Героями фантастичного роману Карела Чапека «Війна із саламандрами» були саламандри, які нібито дожили до наших днів у лагунах перлових островів у Тихому океані. Якої помилки припустився Чапек?
(Земноводні не живуть в океанах)
- Чому земноводні не живуть у солоних водах – морях, океанах?
(Тому, що гола шкіра є перешкодою – у ній вони швидко зневоднюються і гинуть)
- Яку роль відіграє товста, склоподібна та прозора оболонка, що вкриває оболонку жаби? (Захищає, спрямовує сонячні промені для нагрівання ікринки)
VІ. Підсумок уроку.
Інтерактивна вправа «Результат».
Учні по черзі роблять висновок про те, чого вони навчились на уроці, якого результату досягли.
VІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати параграф 38, підготувати індивідуальні повідомлення: Безногі, Хвостаті та Безхвості земноводні; Земноводні України; Амфібії, занесені до Червоної книги; пізнавальне завдання: знайти поезію про земноводних.
«Інформаційний центр»
Підготуйте інформацію про значення земноводних, як об’єктів медичних і біологічних досліджень.
План-схема уроку
|
№ п/п |
Етапи уроку |
Три-валість |
Форми і методи |
Мета діяльності |
|
1. |
Розминка |
3 хв. |
Вправа на розвиток логічного мислення «Третій зайвий» |
Розвиток логічного мислення на основі вивченого матеріалу |
|
2. |
Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів |
12 хв. |
Зачитування сенканів, вправа «Плутанина», біологічний диктант із взаємоперевіркою.
|
Актуалізація знань, здобутих на попередніх уроках, проведення корекції знань |
|
3. |
Мотивація навчальної діяльності |
4 хв. |
Проблемне запитання, бесіда, розповідь учителя. |
Підготовка до сприйняття нового матеріалу, активізація процесу навчання, підтримання рівня пізнавальної зацікавленості, усвідомлення мети уроку |
|
4. |
Основний зміст уроку
|
18хв |
Розповідь учителя, показ презентації, складання порівняльної таблиці, повідомлення учнів, розгляд малюнків, робота з підручником, формулювання висновків.
|
Ефективне засвоєння нового матеріалу; формування навиків індивідуальної і групової роботи; розвиток вмінь роботи з підручником |
|
5.
|
Рефлексія |
5 хв.
|
Колективне складання схеми, розв’язання чайнворду
|
Закріплення вивченого, виявлення та виправлення хибних уявлень учнів
|
|
6. |
Підсумок уроку
|
2 хв. |
Інтерактивна вправа «Результат».
|
підбиття підсумків уроку, аналіз роботи класу та окремих учнів |
|
7. |
Домашнє завдання |
1 хв. |
Диференціація домашнього завдання відповідно до можливостей учнів |
Ефективне повторення та засвоєння матеріалу |
про публікацію авторської розробки
Додати розробку