Урок "Русь-Україна за Ярослава Мудрого"

 

Тема уроку. Русь-Україна за Ярослава Мудрого

Мета уроку.  З’ясувати, як князь Ярослав Мудрий утвердився на київському столі, вияснити, які  зміни відбулися в Русі-Україні за часів його правління; розглянути зовнішню та внутрішню політику, встановити  значення діяльності князя для розвитку держави; розвивати вміння працювати з текстом історичного джерела, аналізувати його, давати характеристику історичним діячам; виховувати повагу до історичного минулого українського народу, шанобливе ставлення до заповітів наших предків.

Обладнання: Підручники, атласи, ілюстрації, схеми , костюми з костюмерної історичного кабінету,відео «Руська правда»  https://www.youtube.com/watch?v=lIgfYV7fn2s

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• описувати Київ часів Ярослава Мудрого, використовуючи писемні та візуальні джерела;
• аналізувати внутрішню і зовнішню політику Ярослава Мудрого;
•   характеризувати роль князівської влади в політичному устрої Русі-України;
• наводити приклади відносин Русі-України з європейськими державами;
• висловлювати ставлення до діяльності Ярослава Мудрого;
• оперувати термінами: міжусобні війни,  міждинастичні шлюби, скрип торій, графіті;
• вдосконалити навички складання схеми;
• вдосконалити логічне мислення, зв’язне мовлення;
• навчатися проводити власні дослідження.

 

І. Організаційна частина

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Доки будете дружно держатися купи,

незламно стояти всі за одного, а один за всіх,

доти ніяка ворожа сила не побідить вас.

І. Франко

Учитель

Доба Русі-України — загадковий та прекрасний період нашої історії. Він подарував нам розвиток писемності, чудові архітектурні та літописні твори, великі перемоги над ворогом, героїв-патріотів, які є  прикладом і сьогодні.

У 1015 році Володимир Великий несподівано помер. Відомо, що у Володимира було 12 синів.

• Вправа «Моя думка»

Спрогнозуйте розвиток подій у Київській державі після смерті князя Володимира Великого.

Учитель

Затьмарювали мирне існування держави, міжусобиці, які послабляли країну. Слова Івана Франка, обрані епіграфом сьогоднішнього уроку, підходять як заклик і для того часу, і для сьогодення.

Учень у ролі історика

Після смерті Володимира між його синами розпочалася жорстока боротьба за владу. Старший син Володимира Святополк убив своїх братів Бориса, Гліба і Святослава, за що отримав прізвисько «Окаянний». Вирішальна битва між двома претендентами на київський престол — Святополком і Ярославом — відбулася навесні 1019 р. на річці Альті та завершилася перемогою Ярослава.

• Вправа  «Історичний термін» ( спільне визначення терміну «міжусобна боротьба»)

З 1019 року київським князем остаточно утвердився Ярослав. Його брат Мстислав Володимирович правив у Тмутаракані. Його дружина перемогла військо Ярослава, але Мстислав звернувся до брата: «Сідай у своєму Києві, ти старший брат, а мені хай буде ця сторона Дніпра». Уклали вони мир і розділили вони землю руську по Дніпру. Ярослав став правити в Києві, а Мстислав – у Чернігові. 1036 р. Мстислав помер. І усі руські землі об’єдналися тепер під владою Ярослава.

• Вправа «Моя думка» (висловіть власну думку щодо моральної оцінки братовбивчих війн)

Учитель

 За чотири роки братовбивчої війни Русь була спустошена. Тому Ярославові перш за все потрібно було навести лад у власній державі. Тож розглянемо, які зміни провів князь Ярослав Мудрий та за що він одержав це прізвище. Це буде нашим проблемним запитанням, на яке наприкінці уроку ми дамо відповідь.

 Учень у ролі Ярослава Мудрого

Бачите гори оці? На цих горах возсіяє

благодать Божа, буде город великий,

і воздвигне Бог багато церков.

     Це буде мати городам Руським.

• Вправа «Розбудова Києва «в іменниках»» (опрацювати пункт  «Розбудова Києва» та підібрати іменники-факти)

Учень у ролі літописця

У літо 1037р. заклав Ярослав місто велике, біля того міста Золоті ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир Святого Георгія і Святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися й поширюватися, і ченці-чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися. Любив Ярослав книги, читав їх часто, і вдень і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди й тішаться плодами глибокої мудрості… Князь створив у Києві при Софійському соборі скрипторій-майстерню для переписування книжок.

Ярослав  любив книги, багато їх написав і поклав їх у церкві Святої Софії, яку сам збудував. Оздобив її золотом, сріблом і посудинами церковними, і возносять у ній врочисті співи в призначену годину… У Софії Київській навчали грамоти й ознайомлювали з основами наук дітей із заможних родин. Виникали школи й при інших церквах та монастирях.

• Вправа «Аналіз документу»

• Яка сторона діяльності князя Ярослава висвітлена в тексті?
• Як вигадаєте, чому князь приділяв велику увагу розбудові Києва?
• Чи знаєте ви пам’ятки культури епохи Ярослава, що збереглися  до наших днів? Назвіть їх.
• Що таке скрипторій ?

Учитель

 За правління Ярослава була створена «Руська правда» — найвизначніша збірка стародавнього руського права.

https://www.youtube.com/watch?v=lIgfYV7fn2s (перегляд відео з подальшим обговоренням)

• Вправа «Запитую відповідай»

• Як Руська правда обмежила звичай «кровної помсти»?
• Хто мав право на «помсту» ?
• Чим була замінена «кровна помста» ?
• За які злочини карали «розграбуванням» та «потоком»?
• Де проводилися судові розгляди ?
• Що таке ордалії ?
• Які види були ордалії ?
• Яке значення мало впорядкування законодавства та створення першої збірки давньоруських законів Ярославом Мудрим?

Учитель

     Зовнішня політика - це налагодження  зв′язків - політичних, економічних , торговельних - з різними країнами і захист держави  від  зовнішніх  ворогів.

Зовнішньополітична діяльність князя Ярослава  відзначалася послідовністю й миролюбністю, а також сприяла зміцненню міжнародного становища Русі-України, зростанню її авторитету. Перш за все треба відмітити , що саме за Ярослава Мудрого було усунено печенізьку загрозу : у 1036 році князь разом зі своїми союзниками-варягами  розбив степняків. Після цього вони вже ніколи не нападали на Русь.

Учень у ролі Нестора-літописця

«А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину… А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на [тім] місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді [це] було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати… І так погинули вони, а решта їх [десь] розбіглась і до сьогодні.

• Про яку битву йдеться в наведеному джерелі? Коли вона відбулася?
• Як слова літописця та наведена ілюстрація відображають описані події?

 

 

• Вправа «Схема» (працюючи з текстом підручника с.49-50 «Зміцнення державних кордонів Русі-України», заповнити схему)

 

 

 

 

 

 

 

 

       У налагодженні  зовнішніх зв’язків  з  різними  країнами  Ярослав  віддавав  перевагу  дипломатичним  методам, тобто укладав мирні угоди, шлюби  своїх  дітей  з  монархічними  особами  Європи. Такі династичні  зв’язки  сприяли  залученню  Русі-України до європейської  політики, піднесенню авторитету країни, зміцненню стосунків з  іноземними  правителями.

Ярослав встановив добросусідські стосунки з країнами Західної та Центральної Європи, закріпивши їх династичними шлюбами.

• Вправа « Схема» (робота над схемою «Династичні шлюби за Ярослава»)

                            ІНГИГЕРДА шведська принцеса

 

 

Ізяслав           Святослав        Всеволод           Анастасія        Єлизавета       Анна 

     +                                +                                +                                            +                             +                            +

Гертруда           онука         Анастасія            Андрій І          Гарольд          Генріх І

Польща            Німецького   Візантія         Угорщина        Норвегія        Франція

                           короля

                           Генріха ІІ

• Вправа «Історичний термін» (спільне формулювання значення терміну «міждинастичні шлюби»)

Міждинастичні шлюби – шлюби представників правлячих династій.

 

Такі династичні шлюби сприяли підвищенню авторитету Київської держави та впливу на міжнародну політику.

V. Закріплення  вивченого навчального  матеріалу

Учитель

   Перед нами постав образ відважного, мужнього захисника рідного краю. У ньому вбачаємо найкращі риси не тільки доблесного воїна, а й розсудливого і мудрого політика, справжнього господаря своєї землі.

  1. Як  ви думаєте, чому народ прозвав Ярослава Мудрим ?

 

   2.  Що нагадує  про  Ярослава Мудрого у сучасній  Україні?

 

Підсумок уроку

Учень у ролі літописця

 «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі». Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом;  Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних; а ми живемо, користуючись з книжної науки.

• Вправа «Моя думка» (зробіть висновок: який етап свого розвитку пережила Київська Русь в роки князювання Ярослава Мудрого?)

Учитель

 Хай на все життя стануть вам заповітом слова найвідомішого київського князя Ярослава Мудрого…

Учень у ролі Ярослава Мудрого: 

«Майте любов між собою… І, якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. І будете  мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незлагодах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів  своїх, які здобули її трудом своїм великим:

Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи.

Ви розгубите ту землю,
Що придбали вам батьки,
І тинятиметесь всюди,
Як вигнанці й жебраки».

• Вправа «Мікрофон» (чи можна заповіт Ярослава Мудрого вважати актуальним для сучасної України?)

Учитель

  Заповіт Ярослава Мудрого є актуальним і сьогодні. Розбрат, незлагодженість, політичні суперечки не приводять до єдиної мети. Страждає народ, держава, ми втрачаємо людські цінності, звитяги наших предків.

• Вправа «Мікрофон» (продовжити речення: «Щоб виконати заповіти Ярослава Мудрого, нам потрібно…»)

(проаналізувати слова епіграфа уроку)

Домашнє завдання

Опрацювати параграф 6

Творчі завдання:

• Записати відомі прислів’я та приказки про Київ
• Уявіть, що ви є Ярославом Мудрим. Запишіть повчанням наступним поколінням.