Урок "«Руська правда». Суспільний устрій. Влада князя"

Конспект уроку

з історії України

для 7-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

 Вистороп Тетяна Василівна

Тема. «Руська правда». Суспільний устрій. Влада князя.

Мета: визначити суспільну роль різних верст населення Київської держави, проаналізувати історичне значення кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»), охарактеризувати господарське життя населення Русі в Х-ХІ ст., правове становище різних верств; розвивати увагу пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом; формувати інтерес до вивчення теми.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

•                пояснювати суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
•                проаналізувати історичне значення кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
•                охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники,

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Історичний диктант.

1. До лику святих було прилучено… (Бориса та Гліба)
2. Святополк отримав прізвисько… (Окаянний)
3. Протягом 1019 – 1036 рр. Ярослав Мудрий ділив руські землі з … (Мстиславом)
4. За Ярослава було зведено парадний в’їзд до міста - … (Золоті ворота)
5. Найвеличнішою спорудою Києва часів Ярослава став… (собор Святої Софії)
6. Церковне ім’я Ярослава (Георгій або Юрій)
7.  Головний собор Києва прикрашали … (мозаїки та фрески)
8. За Ярослава було укладено збірник законів, що отримав назву… («Правда Ярослава»)
9. Першим київським митрополитом став … (Іларіон)
10.                      Печерський монастир було закладено … (1051 р.)
11.                      Шлюби представників правлячих династій історики називають… (міждинастичними)
12.                      Дочка Ярослава, що стала правителькою Французького королівства… (Анна)

2. Робота в парах.

• Прочитайте уривки з історичних джерел. Укажіть ті, у яких ідеться про великого київського князя Ярослава Мудрого. Назвіть, про які саме події в них йдеться.

1. «І зібрав він писців багатьох, і перекладали вони з грецької на слов’янську мову і Письмо Святе, і списали багато книг… Сей великий князь засіяв книжними словами серця віруючих людей…»   +
2. «І звелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню віддати. Перуна ж звелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевському узвозу на ручай…»
3. «Заложив він город – великий Київ, а в города сього ворота Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості Божої, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну…» +
4. «Охрестився ж він у церкві святої Софії. І є церква та в городі Корсуні, стоїть вона на високому місці посеред города, де ото чинять торг корсуняни… Коли ж охрестили його в Корсуні, то передали йому віру християнську…»
5. «Прийшов князь у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»… І пішов до Царгорода, розорюючи міста. І дали йому данину… І повернувся він у Переяславець…»
6. «Потім же вложив Бог князю в серце  добрий намір: поставив він русина Іларіона митрополитом Русі у святій Софії, зібравши єпископів…» +
7. «…Побачивши, що церкву завершено, він помолився Богу, говорячи: «Оце даю церкві цій, святій Богородиці, від маєтності своєї десяту частину». Якщо це одмінить хто, - хай буде проклятий…»

3. Хронологічні задачі.

• Розв’яжіть хронологічні задачі.

1. Рік, у якому за розпорядженням князя Ярослава митрополитом «Київським та всія Русі» став русич Іларіон (1051) + рік, у якому князь Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів (1036) – рік, із якого князь Ярослав почав боротися із своїм братом Святополком за київський стіл (1015) – кількість гектарів, які обіймав Київ за правління Ярослава (70) + кількість статей, із яких складалася «Правда Ярослава» (18) – перша цифра року, у якому відбулася Лиственська битва (1024) = 1019 рік

• Яка подія сталася у 1019 році? (битва Ярослава зі Святополком на р. Альті)

2. Рік будівництва Софійського собору в Києві (1037) – рік переможної битви під Любечем (1018) + рік спорудження Києво-Печерського монастиря (1051) + третя цифра року, у який князь Ярослав здобув перемогу на р. Альті (1019) – кількість років правління Ярослава Мудрого на чолі Русі-України (35) = 1036 рік

• Яка подія сталася у 1036 році? (Остаточний розгром печенігів військами Ярослава)

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з візуальними джерелами.

• Розгляньте ілюстрації.
• За одягом визначте, представників яких суспільних груп Русі-України зображено.
• Поміркуйте, чим відрізнялося життя представників різних верств населення.
• Висловте припущення, які історичні джерела допомогли реконструювати тогочасте вбрання.
• Сьогодні ми поговоримо про суспільне та господарське життя різних верств населення у Київській державі та проаналізуємо значення «Руської правди».

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота зі схемою.

• Розгляньте схему.

Суспільна піраміда

• Чому, на вашу думку, таку схему називають суспільною?
• Хто займає її верхівку?
• Яку роль у суспільстві належала князям? Яка дружинникам?
• Чи завжди духівництво належало до привілейованих верств населення? Чому?

2. Коментоване читання (с. 69 – 71 підручника).

• Зачитайте характеристику кожної з верств населення Русі-України.
• Визначте значення кожної з них.
• Порівняйте становище представників різних верств населення.

3. Робота в малих групах.

• Опрацюйте текст підручника на с. 72 – 73.

1-ша група - складіть словничок термінів, що стосуються буденного життя в містах і селах.

2-га група – складіть план розповіді про буденне життя міщан та селян.

3-тя група – складіть 4-5 запитань до тексту підручника.

4-та група – запишіть кілька іменників, прикметників та дієслів, що характеризують життя у містах і селах.

• Виправте помилки.

• У 9 – 10 ст. руські землі називали «містом фортець». («країною градів»)
• На основі дитинця утворювалися власне міста. (городищ)
• Фортеця складається з чотирьох частин. (трьох)
• Перша частина фортеці – поділ. (дитинець)
• Сторони або кінці – це передмістя, що знаходилося за межами фортеці.
• Більшість тогочасного населення проживала у містах. (у селах)

4. Робота з історичним джерелом (с. 73 підручника).

• Прочитайте уривок з літопису.
• На що нарікають дружинники князя?
• Чому князь так легко погоджується розв’язати цю проблему?
• Як історики визначають згадані в джерелі стосунки між князем та його підлеглими?
• На які факти  буденного життя  князівського оточення звернули увагу?

5. Робота в парах.

• Опрацюйте текст підручника на с. 73 – 76.
• Запишіть короткі тези до тексту.
• Заповніть таблицю, вписавши відповідні літери.

А   Браслети, колти, перстні

Б   Велика рогата худоба, свині, вівці, кози

В   Ячмінь, овес, пшениця, жито

Г   Знаряддя праці, ремісничі інструменти, зброя, предмети, хатнього начиння: від малесеньких ґудзиків до церковних дзвонів

Д   Капуста, ріпа, огірки, гарбузи

Е   Мисливство, рибальство, бджільництво

Є   Посуд, кахлі

Ж   Часник, морква, буряк, цибуля

З   Яблуні, груші, сливи, вишні

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Практична робота.

Охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України.

6. Підсумки уроку.
7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати § 10 підручника.