Урок. С. Чарнецький та Г. Трух. «Ой у лузі червона калина похилилася».

Урок з української літератури в 6 класі

 

Тема:                           Степан Чарнецький та Григорій Трух. 

«Ой у лузі червона калина похилилася» Мета та завдання уроку: ознайомити учнів  із авторами пісні, відомостями про січових стрільців, розглянути історію написання гімну Українських січових стрільців, проаналізувати зміст твору та художні засоби, розвивати образне мислення та навички виразного читання; 

 

 

Випереджувальні завдання: повторити інформацію про рослини-символи України, намалювати калину, підготувати розповідь проУкраїнських Січових Стрільців,

Українську Повстанську Армію.

 

Обладнання: мультимедійна презентація, портрети авторів пісні, дитячі ілюстрації, робочі аркуші.

Тип уроку: урок розвитку компетентностей.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент. Емоційне налаштування.   Вправа «Криголам»

 

ІI. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

 

ІІІ. Повідомлення теми й завдань уроку, критеріїв оцінювання учнів. 

(учні впродовж уроку виконують завдання і роблять відповідні записи на аркушах, створюють хмаринку нових слів)

Епіграф уроку

Пісня ні в добру  ні в злу годину не покидає людину

Народна творчість Вступне слово вчителя.

Патріоти – це люди, які готові на великі жертви заради Батьківщини. Саме такими були січові стрільці. Вони були не лише вправними воїнами, а й талановитими митцями. Їм належить багато пісень, названих стрілецькими. Ці пісні підтримували бойовий дух оборонців рідної землі, їхню віру в торжество свободи та справедливості. 

 

Записати в зошит тему та епіграф уроку. Сьогодні на уроці ми 

üдізнаємося про авторів пісні «Ой, у лузі червона калина похилилася», історію написання пісні – гімну Українських Січових Стрільців; ü з’ясуємо, хто такі січові стрільці й для чого їм пісні.

üпроаналізуємо зміст твору, його емоційний вплив на слухача і виконавця.

üпознайомимося з сьогоденням пісні.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

 

1.                   Які є образи-символи в українців? Розглянути дитячі малюнки, ілюстрацію

М. Примаченко «Наша армія, наші хранителі».

2.                   Вправа «Гронування». Перекласти з англійської мови речення, слова і скласти гроно слів-символів.

           

 

Калина символізує материнство:  кущ – мати; цвіт, ягідки – діти.  Калина також уособлює  дім,  батьків і саму Україну.

 

3.                   Історична довідка. Хто такі січові стрільці.

Січові стрільці як товариство (гурт, організація, братство) з’явилося перед Першою світовою війною (1914) на Галичині. Щоб стати січовиком, потрібно було пройти спеціальні курси, на яких навчали військової справи й загальних теоретичних знань. У січовики йшли студенти, гімназисти, молоді інтелігенти.

Так виник Легіон (військо, велика кількість, сила-силенна) українських січових стрільців. Це були українські вояки з високим почуттям патріотизму й обов’язку боронити рідну землю. У Легіоні було чимало високоосвічених поетів, музикантів. Звідси й такі популярні стрілецькі пісні.

Січові  Стрільці  — військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково із українців з Галичини та Буковини, військовополонених з австро-угорської армії.

 

Галичина — історична область у західній Україні (Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської (крім північної частини) областей України і Підкарпатського, Малопольського) та південно-східній Польщі. 

Пісні, що були створені й побутували серед січових стрільців під час національно – визвольної боротьби українського народу, називають СТРІЛЕЦЬКИМИ.

Найвідоміша з-поміж них – «Ой у лузі червона калина».

 

4. Історія написання пісні.  Ключові слова: пісня-гімн, січові стрільці, УПА.

Основою для написання пісні були слова, узяті з історичної пісні часів Хмельниччини «Розлилися круті бережечки».

Пісня написана в роки Першої світової війни – це 1914 рік. Автором був режисер українського театру, поет Степан Чарнецький. Пісня написана до драми Василя Пачовського «Сонце Руїни». Для С. Чарнецького це був головний твір свого життя – ―Ой у лузі червона калина‖.

Спершу це була не пісня повністю, а лише її останній куплет «Ой у лузі червона калина». Саме його одразу підхопила галицька молодь.

Того ж 1914 року в серпні у Стрию її вперше почув чотар УСС Григорій Трух. До куплету «Ой, у лузі…» додав ще три куплети та навчив пісні бійців свого підрозділу. Так «Червона калина» зазвучала спершу у Стрию, далі по Галичині та стала гімном Січових Стрільців.

(синоніми до слова – взводний, (взвод, українська історична назва чота    це військове формування, тактичний підрозділ, що входить до складу роти, батареї складається з 1  4  осіб), команди р взво ду, історично чотови й, керівник військового підрозділу)

 Поезія стала піснею-гімном, її співали українські січові стрільці (УСС), пізніше – бійці Української повстанської армії. (УПА).

Гімн  - урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь.

Спочатку пісня  лунала в загонах січових стрільців, потім поширилася по всій Галичині, серед українців Канади й США.

 

У 1980-х роках до пісні, яку дописав Григорій Трух, додали ще один куплет «Не хилися, червона калино», авторами стали дисиденти Надія Світлична та Леопольд Ященко – керівник хору «Гомін».

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Цей варіант пісні з чотирма куплетами «Українське радіо» записало у 1991 році. Він і став народним і співається зараз усіма.

Дисиденти – це люди, які виступали проти політики уряду в СРСР. Держава їх переслідувала.

5.   Відродження пісні.

Пісня набула великої популярності після 24.02.2022 року. Андрій Хливнюк, лідер гурту «Бумбокс», виконав її у центрі Києва під час своєї служби в тер обороні.

 

6.   Фізкультхвилинка.

«Ой у лузі червона калина» – маршова пісня. Тому пропоную приєднатися до флешмобу українських співаків, промаршируємо і проспіваємо разом.

 

7.   Робота з підручником. Виразне читання тексту пісні.

 

8.   Аналіз пісні. Відповісти на запитання: - Чому зажурилася Україна? 

-         З яким ворогом і за що борються січовики? 

-         Як січовики намагаються розвеселити Україну? 

Відповіді підтверджуйте цитатами з твору.

-         Яким настроєм пройнята пісня?(переможний, упевнений у своїй правоті, визвольного походу). 

-         Що означає символ калини? (Символ України, її боротьби за незалежність, що окроплена краплями крові героїв).

Пісня повернулася до нас із забуття, звучить у серці кожної людини як символ любові до рідної Вітчизни. Сьогодні наші ЗСУ – це нащадки Легіонів січових стрільців, які у страшному кривавому танці боронять нашу країну від московських орків, стоять на бойових позиціях за незалежність України. 

«Ой у лу зі черво на кали на» — пам'ятна монета номіналом   гривень, випущена Національним банком України, присвячена українській народній пісні авторського походження, яка під час війни Росії проти України стала українським символом незламності, гімном мужнього протистояння. 

Ремікс на пісню «Ой у лузі червона калина похилилася» у виконанні А.Хливнюка  та The Kiffness набрав понад 11 млн переглядів у ютубі.

Чому, на вашу думку, пісня стала народною?

9.   Визначаємо тему та ідею твору. Художні засоби. 

 

 

10.             Робота в парах і біля дошки. Завдання пошуково-дослідницького характеру.  Визначаємо художні особливості поезії. Виконання інтерактивної вправи (або робота з підручником).

Знайти приклади персоніфікації в тексті. («Україна зажурилася»).

 

Персоніфікація        –          уособлення; надання неживим предметам чи явищам природи людських        якостей.          Це      вид метафори,          що       сприяє      поетичному олюдненню навколишнього світу. 

 

 

 

звертання: « червона калино», «славна Україно»; епітети (художнє означення, яке робить літературу яскравішою): «кривавий

тан», «московські кайдани», «золотистий лан», «буйнесенький вітер»; червона калина, білий цвіт, добрий рід, брати-українці, широкі степи.

анафори (єдинопочаток) й рефрену (повторення) в пісні. 

«А ми …»

«А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо».

 

V. Закріплення. Перевірка засвоєння теми. Клоуз-тест.

VІ. Мікрофон.

VІІ. Самооцінювання.

VІІІ. Домашнє завдання: вивчити пісню напам’ять; добрати заголовок до кожної строфи пісні. Записати в зошит у вигляді плану. *Скласти паспорт твору.