Урок: " Що ми знаємо про життя річки"

«Географія. 6 клас»

Тема уроку:" Що ми знаємо про життя річки"

Мета уроку: 

•     ознайомити учнів із поняттям «річка», «витік», «гирло», «річкова система», «річковий басейн», «вододіл», «річкова долина», навчити розрізняти річки за типами живлення та водним режимом річок.
•     сформувати практичні навички роботи з географічною картою (знаходити і показувати річки на фізичній карті України та світу).
•     виховати почуття патріотизму та екологічної свідомості щодо збереження водних ресурсів на планеті.

Обладнання та матеріали: презентація, плакати про будову річкової системи, роздатковий матеріал, фізична карта України, фізична карта світу, підручник "Географія" (Т. Гільберт, А. Довгань, В. Совенко.).

                                                            Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, оголошення теми уроку та основних завдань.

Перевірка присутності учнів.

Визначення емоційного стану на початку уроку. Для цього на полях у зошиті учні повинні зобразити «смайлик настрою», тобто настрій з яким вони прийшли на цей урок.

ІІ. Актуалізація знань

Вчитель швидко зачитує поняття, які учні вже знають із попередніх тем, а вони мають дати коротке визначення або навести приклад:

Гідросфера — це... (водна оболонка Землі).

Літосфера — це... (тверда  оболонка Землі).

Біосфера — це... (оболонка життя: рослини, тварини).

Атмосфера — це... (повітряна оболонка).

Учитель: : «Всі ці оболонки ми вже вивчили. А сьогодні ми підемо далі…».

ІІІ. Мотивація до навчання

Прийом «Проблемне питання»

Запитання для класу:

Погляньте на карту світу. Річки течуть тисячі років. Кожну секунду Амазонка чи наш Дніпро виливають у моря гігантські об'єми води. Логічне питання: чому ж вони досі не витекли і не закінчилися? Звідки річки беруть стільки води і чому влітку, коли спека найбільша, деякі з них міліють, а деякі, навпаки, розливаються?

Учні дають відповідь на запитання, як вони вважають

Учитель:  «Діти, сьогодні ми вивчатимемо унікальний об'єкт природи. Його називають ”продуктом клімату”, ”артерією Землі” та ”вічним двигуном суші”. Воно може рухати каміння, пробивати шлях крізь найтвердіші скелі і дарувати життя цілим пустелям. Але якщо людина ставиться до нього без поваги, воно може перетворитися на руйнівну стихію. Без цього об'єкта не виникла б жодна давня цивілізація — ні Єгипет, ні Вавилон, ні наша Київська Русь. Що це? Правильно, це річка. Сьогодні ми дізнаємося, звідки вони беруться, чому ніколи не висихають повністю і як за їхнім характером ”прочитати” рельєф усієї планети.»

ІV. Вивчення нового матеріалу (20 хвилин)

Вивчення нового матеріалу через поняття. Запис у зошиті здійснюється виключно поняттями (можна своїми словами)

 Води суходолу — це поверхневі (річки, озера, болота, штучні водойми, льодовики) та підземні води. На них припадає близько 3,5% гідросфери.

Річка — природний водний потік, що тече у виробленому ним заглибленні (річищі/руслі).

Витік — місце, де річка бере початок (джерело, болото, озеро, льодовик).

Гирло — місце, де річка впадає в іншу водойму.

Дельта — гирло у вигляді багаторукавного трикутника з наносів (Ніл, Дунай).

Естуарій — лійкоподібне, розширене однорукавне гирло (Амазонка).

Річкова долина — звивисте заглиблення від витоку до гирла. Включає заплаву (частина, що затоплюється) та тераси (колишні заплави).

Річкова система — головна річка разом з усіма притоками.

Річковий басейн — площа, з якої річка збирає воду (найбільший — в Амазонки).

Вододіл — межа між сусідніми басейнами (зазвичай гори або підвищення).

   За характером течії річки поділяють на:

•      рівнинні річки: повільні, спокійні, мають широкі долини та закрути (меандри).
•      гірські річки: швидкі, бурхливі, мають вузькі долини, утворюють пороги та водоспади (найвищий — Анхель).

Типи живлення річок: дощове, снігове, льодовикове, підземне, змішане (характерне для України).

Водний режим:

Повінь  — щорічний тривалий підйом рівня води в один і той самий сезон (навесні в Україні).

Межень — найнижчий рівень води в річці (влітку та взимку).

Паводок — раптове короткочасне підняття води через зливи чи відлигу в будь-яку пору року.

Використання водних ресурсів людиною.

Річки здавна відігравали ключову роль у розвитку людства. Всі давні цивілізації зароджувалися в долинах великих річок (Ніл, Тигр, Євфрат, Інд, Хуанхе).

Основні види господарського використання річок:

Джерело прісної води: забезпечення питною водою міст і сіл, а також промислових підприємств.

Зрошення (іригація): обводнення посушливих земель для вирощування сільськогосподарських культур.

Гідроенергетика: будівництво гідроелектростанцій (ГЕС) на річках із великим падінням і швидкою течією для отримання дешевої електроенергії.

Водний транспорт: використання річок як природних судноплавних шляхів для перевезення вантажів і пасажирів.

Рибне господарство: вилов промислової риби та створення штучних рибних ставків.

Рекреація та туризм: організація місць відпочинку, сплавів на човнах (рафтинг), спортивного рибальства.

Екологічні проблеми річок (наслідки людської діяльності):

Активне та часто безконтрольне використання річкових ресурсів призводить до серйозних екологічних криз:

Забруднення вод: скидання неочищених стічних вод із заводів, фабрик, ферм та каналізаційних систем міст.

«Цвітіння» води: потрапляння у річки мінеральних добрив із полів спричиняє бурхливе розмноження синьо-зелених водоростей. Це призводить до нестачі кисню у воді та масової загибелі риби.

Зміна природного режиму: будівництво гребель і великих водосховищ перетворює проточну річкову воду на напівстоячу, що викликає замулення русла та затоплення родючих земель заплави.

Обміління річок: масове вирубування лісів уздовж річкових долин руйнує підземні джерела, які живлять річки, через що вони починають швидко висихати.

Шляхи охорони річкових ресурсів:

•      Встановлення потужних сучасних очисних споруд на підприємствах.
•      Створення водоохоронних лісових смуг уздовж берегів річок.
•      Ощадливе використання прісної води в побуті та на виробництві (оборотне водопостачання).
•      Заборона використання фосфатних миючих засобів, які провокують «цвітіння» води.

Порада вчителя: «Кожен із нас впливає на річки, навіть якщо живе далеко від їхніх берегів. Наприклад, вимикаючи воду під час чищення зубів, ми зменшуємо кількість стічних вод, які зрештою потрапляють у річкову систему нашого регіону!»

 V. Закріплення знань (10 хвилин)

«Практичний блок: Робота з контурною картою»

Учні повинні нанести необхідні об’єкти на контурну карту користуючись певними правилами. (додаток 1)

Правила оформлення річок на контурній карті:

1. Напрямок напису: назву річки підписують охайно, дрібними друкованими літерами (синім або чорним кольором) вздовж течії — від витоку до гирла.
2. Точність: лінію річки за потреби можна додатково навести тонким синім олівцем, не виходячи за її межі.
3. Водоспади: позначають умовним знаком (дві паралельні лінії ═) безпосередньо у місці їхнього розташування на річці.

 

VІ. Рефлексія (5 хвилин)

Інтерактивна гра ««Світлофор на карті»

Вправа Учні беруть три кольорові олівці та ставлять три маленькі крапки на полях контурної карти:

 Зелена: «Я легко знайшов і підписав усі річки, мені все зрозуміло».

 Жовта: «Я підписав річки, але іноді підглядав у атлас / сумнівався, де ліва чи права притока».

 Червона: «Мені було важко орієнтуватися на контурній карті, потрібна допомога».

Визначення емоційного стану в кінці уроку.

Для цього на полях у зошиті учні повинні зобразити «смайлик настрою», тобто настрій, який вони отримали при вивченні нової теми .

 

VІІ. Домашнє завдання 

•       Опрацювати § 41 підручника.
•      Знайти інформацію про місцеву річку, по можливості принести фото з архіву, де зображена ця річка. Також можна зібрати корисну інформацію у вигляді переказів рідних про історію цієї річки (повені, паводки, зміну русла і т.д.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

 

6 клас                                  Практична робота 

Учень/учениця _____________________________ Клас ___________

 

Тема: Позначення на контурній карті водних об’єктів світу та України.

Мета: Закріпити вміння визначати і підписувати на контурній карті місцезнаходження географічних об’єктів.

 

Хід роботи:

1. Позначте на контурній карті світу: моря: Середземне, Червоне, Карибське; протоки: Гібралтарську, Магелланову, Берингову; затоки: Американську, Гвінейську,  Бенгальську; острови: Гренландія, Мадагаскар, Велика Британія; півострови: Аравійський, Індостан, Скандинавський; западину: Маріанську;

річки: Амазонка, Ніл; озера: Каспійське, Байкал.

2. Позначте на контурній карті України:

моря:  Чорне, Азовське; протоки:  Керченську; півострови: Кримський; річки: Дніпро, Дунай; озера: Шацькі.

 

Висновок:____________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________