Урок "Середньовічні школи і університети. Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування"

Предмет “Всесвітня історія” 7 клас

Тема уроку: “Середньовічні школи і університети. Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування”

Мета: Спонукати учнів до осмислення  розвитоку науки й освіти в Середньовіччі, визначити умови розвитку культури та книгодрукування, пояснити науково-технічні досягнення та продовжувати формувати історичну, навчальну, соціальну, комунікативну та культурологічну компетентності учнів.

Цілі: Проаналізуйте розвиток науки і освіти в Середні віки; вивчити вплив Церкви на розвиток науки і освіти; поглибити вміння працювати в групах і навчитеся висловлювати свою думку з обговорюваних питань.

Очікувані результати. Знати: час винайдення книгодрукування; основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя; університетські центри Середньовіччя, освіта в Русі. Розуміти: роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи; значення книгодрукування для розвитку європейської культури; історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів), Йоганна Гутенберга, , поняття “університет”, “сім вільних наук”, “студент”, “вагант”, “ректор”, “декан”. Уміти:  показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження.

Тип уроку:засвоєння нових умінь та знань.

Література та джерела:

Модельна навчальна программа «Всесвітня історія. 7–9 класи»

для закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Малієнко Ю. Б., Мороз П. В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2023 № 1090) Історія України і світ.

«Всесвітня історія» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти Васильків І. Д., Островський В. В., Паршин І. Л., Букавин І. Я. https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/konkursniy-vdbr-pdruchnikv-dlya-7-klasu/vsesvtnya-storya-pdruchnik-dlya-7-klasu-zakladv-zagalno-seredno-osvti/vsesvtnya-storya-pdruchnik-dlya-7-klasu-zakladv-zagalno-seredno-osvti-vasilkv--d-ostrovskiy-v-v-parshin--l-bukavin--ya/

https://uk.wikipedia.org/wiki/

http://depreciatedfortunato.blogspot.ru/2012/12/11-15.html

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

Перевірка присутності учнів. Розбивка на групи.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку. Пояснює форми та організацію роботи учнів на уроці. У презентації є тема уроку і розвішені ілюстрації з осередками розвитку науки.

Учні працюють малими групами 5-6 учнів (спікер, історик, експерти, культуролог, секретар). Групи організовано попередньо. Учні груп отримали випереджальне домашнє завдання: підготовка питань на  теми “Середньовічні школи і університети”, “Наукові й технічні відкриття”. На уроці використовуються, крім групової форми роботи учнів, індивідуальна самостійна робота, тестові завдання, практична робота, як колективна на дошці, так й індивідуально-групова.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда:

Що ми розуміємо під поняттям освіта? (Освіта — це процес засвоєння знань, умінь та навичок, які необхідні для життя і праці, для практичної діяльності).

Чому виникає потреба суспільства в освіті? (Для накопичення, збереження та передачі знань і вмінь, набутих людьми в процесі діяльності).

Від чого залежить зміст і рівень освіти? (Зміст освіти, її рівень визначаються і зумовлюються рівнем суспільного виробництва, станом науки, культури та шкільної справи).

Вчитель: Сьогодні ми з вами ознайомимося зі змістом і рівнем освіти в середньовічній Західній Європі.

ІV. Вивчення нового матеріалу за планом:

Культура на початку Середньовіччя.

Схоластика. Фома Аквінський.

Середньовічні школи і університети.

Наукові й технічні відкриття.

Розповідь учителя.

Більшість дітей у ранньому середньовіччі не вміли ні писати, ні читати. Книги та підручники їм заміняли казки, легенди та розповіді. Із виникненням імперії Карла Великого зросла потреба в освічених людях. З’явилися нові школи. Карл Великий писати не вмів, але міг читати. Він надавав великого значення розвитку освіти. Королівський двір називали “Палацовою академією”, оскільки він став прихистком для поетів, філософів, істориків, богословів.

Робота з історичним джерелом.

З указу Карла Великого 789 р.

Нехай утворюються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співу, лічби й граматики, богослужбові книги в монастирях і єпископствах мають бути виправлені, оскільки часто буває, що дехто, бажаючи молитися Богові, погано молиться за неправильними книгами. І не дозволяйте хлопчикам нашим псувати їх при читанні й письмі.

Які настанови надав Карл Великий?

Для кого наказував заснувати школи?

Які предмети мали викладатися у цих школах?

Чому, на вашу думку, дітей навчали саме таких предметів?  Граматика, Арифметика, Геометрія, Риторика, Астрономія, Діалектика, Музика 

Схоластика. Фома Аквінський.

Групи учнів самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника та виписують визначення схоластики та відомих богословів-схоластів.

Схоластика – середньовічна філософія, яка ставила за мету науково обґрунтувати релігійне світобачення. Метод логічного мислення пізнання.

П’єр Абеляр (1079-1142) - відомий філософ-схоласт, французький богослов, блискучий полеміст. Заснував в Парижі власну школу. Шукав підтвердження віровчення розумом. Праця “Діалектика”, “Вступ до теології”, “Пізнай самого себе”. Помер у Клюнійському монастирі.

Фома Аквинський (1225 (або 1226(-1274) – монах-доміканець. Утверджував, що віра і розум не протистоять один проти другого, що істинні знання можна пізнати й з Святого Письма та з наукового пошуку. Його вчення стало основою католицького богослов’я. Праця “Сума богослов’я”.

Закріплення вивченого. Запитання:

Дайте визначення схоластики.

Назвіть відомих схоластів Середньовіччя.

Чому П’єр Абеляр був схильний до єресі?

Визначення основних наукових осередків у Європі. Робота у групах. Створення таблиці.

У Русі до прийняття християнства перші школи були двох типів:

– язичницькі школи, які задовольняють потреби язичницької верхівки;

– християнські школи. Відомо, що християнство проникає на Русь задовго до його офіційного запровадження.

Розвиткові освіти і шкільництва на Русі сприяло запровадження християнства. Воно прилучило Русь до античної культури і науки, зблизило її з багатьма країнами Європи.

Перше офіційне свідчення про появу шкіл на Русі датується 988 р. і пов’язане воно з хрещенням Русі. У "Повісті временних літ" вказується, що князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві школу "книжного вчення".

Вслід за відкриттям школи Володимиром у 988 р., де було 300 дітей, древні літописи зберегли свідчення про відкриття ще ряду шкіл на Русі. На ХI ст., коли припадає період розквіту Київської Русі, тут склалася така система шкіл і виховання: школи "книжного вчення", монастирські школи, школи грамоти, кормильство, жіночі школи.

Школи "книжного вчення" – школи підвищеного типу. Як правило, тут викладалося "сім вільних мистецтв". Особливістю таких шкіл було те, що навчання здійснювалось за привнесеною християнством книжною систе­мою, де головною була робота з книгою, з текстом. А це розширювало рамки пізнання і можливості освіти.

Головне завдання монастирських шкіл полягало в суворому аске­тичному вихованні, зміст якого зводився до формування в ченців покори, терпіння, відмови від радощів земного життя.

Школи грамоти існували переважно в містах (в село грамота не про­никала). Тут вчились діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримувались такі школи на кошти батьків, тому для бідного населення були недоступні.

Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів (8-10 чол.).

Кормильство – форма домашнього виховання дітей феодальної знаті. Князі підбирали для малолітніх княжичів (віком 5-7 років) кормильців з числа воєвод і знатних бояр, що жили в окремих волостях.

Жіночі школи. Прикладом таких шкіл є жіноча школа, відкрита Ганною Всеволодівною (сестрою Володимира Мономаха) при Андріївській церкві у Києві (1086 р.). Пізніше такі школи були відкриті в Суздалі, Полоцьку та інших містах. Ряд джерел засвідчують високу освіченість жінок, особливо у князівських верхах. Це піднімало престиж Київської Русі в очах Європи.

Історичні дані засвідчують, що справами освіти в Галицько-Волинському князівстві займалися перш за все князі, заможні бояри, а також купці. Нерідко діти заможних громадян залучалися князями для обов’язкового навчання грамоти. Перші школи створювалися при церквах і монастирях, де вчителями були священики, ченці та дяки. За професійною орієнтацією школи були різними. Досить поширеними були школи для підготовки фахівців різних ремісничих справ і купців. Парафіяльні школи давали початкову освіту, їх основною метою було навчити дітей писати, читати і рахувати.

У цих школах навчали також церковного співу, основ православного віровчення та моралі. Після закінчення початкової школи випускники мали продовжувати свою освіту самостійно.

Таким чином шкільна освіта в Русі була на рівні з загальноєвропейською, проте ми нічого не знаємо про заклади вищої освіти в Русі (університети).

3.2. Закріплення вивченого. Запитання.

Дайте визначення: університет, факультет, ректор, вагант, студент.

Наукові досягнення і технічні відкриття.

Завдання групам: розглянути ілюстрації у презентації.

Вчитель: Підкреслює значення відкриття станка для книгодрукарства Йоганном Гутенбергом (1399-1468 рр.) в ХV столітті. Повідомляє про перші книги, які видано Гутенбергом: Біблія і Граматика.

У презентації  учитель показує і розповідає про винаходи Середньовіччя. Пропонує учням визначити значення, якщо не можуть каже сам

Закріплення вивченого. Запитання.

1) Де використовувався важкий колісний залізний плуг?Яке значення? (Застосування - сільське господарство. Значення - підвищення якості обробки землі. Збільшення врожайності.)

2) Чому вітряки та приливні млини змінили виробництво? (Застосування: млинарство, мануфактурне виробництво, будівництво. Значення – підвищення якості життя людей і виробництва.)

3) Де використовувалися каравела, компас, астролябія, портолан? (Застосування – в мореплавстві, міжнародної торгівлі.)

4) Яке значення мали ці відкриття для мореплавства і торгівлі? (Значення - визначення точного місцезнаходження, можливість далеких морських подорожей.)

5) Якими технічними відкриттями користувалися мандрівники нашої подорожі “Середньовічні університети”? (Каравела, компас, астролябія, портолан, гармати.).

6) Яке значення мало відкриття книгодрукарства в Середньовіччі? (Збільшилась кількість книг; розповсюдження і доступність наукових знань.)

Підведення підсумків уроку. Закріплення знань.

3-4 учня  дають оцінку уроку та виконують вправу “продовжи речення”.

“Я запам’ятав…”

“Мені сподобалося на уроці…”

“Найбільше мені запам’яталася подія…”

VI. Оцінювання знань учнів. Вчитель висловлює свою точку зору про діяльність учнів на уроці та попередню підготовку. Оцінки обговорюються учасниками груп.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Твір «Життя середньовічного студента»,