Урок "Симбіоз та його форми"

План-конспект уроку з біології у 11 класі                        Дата:

Вчитель:   Попеску С.В.

Тема уроку: Симбіоз та його форми

Мета уроку:

Освітня: поглибити знання про адаптації живих організмів, а саме про симбіоз та його форми;

Розвиваюча: розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою,  аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення;

Виховна: виховувати розуміння єдності біологічних систем та значення процесів адаптації для існування живих організмів.

Основні поняття:   симбіоз, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм, хижацтво.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Література:

1. https://ru.osvita.ua/vnz/reports/biolog/26050/

2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%B7

3. https://uk.warbletoncouncil.org/simbiosis-11707

Структура уроку:

Хід уроку

Епіграф до уроку:

«Завжди обирайте найважчий шлях – на ньому ви не зустрінете конкурентів»

Шарль де Голль

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

«Розумний куб»  

 Запитання на гранях куба:

1. Завдяки чому деякі риби, що живуть в прибережних водах Антарктиди переносять температуру1,8-1,9°  нижче нуля? (У класі риб чимало видів живуть і розмножуються в суворих кліматичних умовах, але своєрідним рекордистом серед них є мешканці Антарктики трематомуси, зокрема пістряк і смугастик, та широколоби. Ці риби не замерзають, бо засобом пристосування до таких умов є наявність у плазмі їхньої крові особливих речовин, що відіграють роль антифризів, знижуючи точку замерзання до - 2,07° С. Цікаво, що ці риби не виносять значного підвищення температури: так, при +6°С вони гинуть.)

2. Яка тварина найкраще переносить арктичні морози? Чому?(  В Арктиці сильні морози найкраще переносить білий ведмідь - цей велетенський напівводяний мешканець полярних морів і островів. У пошуках своєї основної поживи - нерп - білі ведмеді долають значні відстані на полярних крижинах і по чистій воді. Довга і густа шерсть з густим підшерстком, до того ж добре змащена жиром, не намокає у воді і не вкривається льодом на морозі. Товстий шар підшкірного жиру захищає від холоду у воді і на повітрі, зменшує питому вагу звіра, полегшуючи плавання. Широкі лапи з плавальними перетинками між пальцями вкриті густою шерстю не лише зверху, а й знизу, на підошвах, що дає можливість не провалюватись у снігу, не ковзати на льоду і не обморожувати лап.)

Що об’єднує даних тварин?   Можна назвати їх : вівцебик, чистун, песець, нерпи.  (Це тварини Арктики).

3. Які тварини є рекордсменами з висоти? До яких умов вони повинні бути пристосовані? (Рекордистами з висоти вважаються грифи: їх бачили з літаків на рівні 12 км. Невідомі жодні інші тварини, які б підіймалися на таку висоту.  Дані птахи пристосовані до низьких температур та низького тиску.)

4. Чому у верблюдів виділяється з організму набагато менше води, ніж у людини за тих самих умов? (Пояснюється це тим, що верблюди виділяють піт лише після того, як температура їх тіла, повільно підіймаючись, досягне 40° С, а в людини потовиділення починається одразу, як тільки температура навколишнього повітря стає вища за температуру тіла. До того ж у верблюдів у літню спеку значно коливається температура тіла: вночі падає до 34°, а вдень доходить до 40° С. Втраті води під час виділення поту у верблюдів перешкоджає густий волосяний покрив завтовшки від 5 до 10 см, котрий захищає шкіру від впливу прямих сонячних променів. До того ж жировий горб також відіграє захисну роль, бо, як відомо, жир - поганий провідник тепла. Крім того, горб є джерелом так званої метаболічної води, яка виділяється в процесі розкладу жирової тканини. )

5.  Чи можуть живі організми переносити температуру 150 °С? ( Таку температуру можуть переносити лише спори і цисти деяких видів найпростіших і червів. Відомий дуже цікавий вид прісноводного рачка, що живе в одному з теплих джерел Тунісу. Температура у цьому джерелі постійна - 45° С; якщо ж температуру знизити до 30° С, то рачок гине від "холоду".)

6.  Які організми є мешканцями гарячих джерел? ( Це переважно безхребетні тварини: найпростіші, нематоди, деякі молюски і нижчі ракоподібні, різні комахи (жуки, личинки мух і комарів).

Прийом «Проблемне питання»

 Що об’єднує дані рослини ? (Ці типи рослин відомі як мірмекофіти. Вони вступають в симбіоз з мурахами, даючи їм притулок та їжу. )

Діти, а чи знаєте ви, що таке симбіоз?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя.

Симбіо́з — взаємодія й співіснування різних біологічних  видів в екосистемі. Німецький ботанік Генріх Антон де Барі вперше вивчив ці взаємозв’язки, запровадивши термін «симбіоз» в 1879 році. Особини, які взаємопов’язані в процесі, відомі як симбіонти. Наука про симбіоз називається симбіологія.

У природі зустрічається широкий спектр прикладів взаємовигідного симбіозу. Від шлункових і  кишкових бактерій, без яких було б неможливе  травлення, до рослин (часто орхідеї), чий  пилок може поширювати лише один, певний вид комах.  Такі відносини завжди успішні, коли вони збільшують шанси обох партнерів на виживання. Здійснювані в ході симбіозу дії або вироблювані речовини є для партнерів істотними і незамінними. У взагальненому розумінні такий симбіоз — проміжна ланка між взаємодією і злиттям.

Типи симбіозу

Загальна класифікація способу взаємодії організмів базується на їх фізичній взаємодії. У зв’язку з цим фізичний простір, де симбіонти взаємодіють, розмежований, всередині тіла або зовні.

• Ендосимбіоз: це симбіотична асоціація, коли людина мешкає в межах іншої особи. Наприклад: бактеріальна флора, яка є частиною кишкового тракту ссавців.
• Ектосимбіоз: Це взаємодія, коли один із симбіонтів взаємодіє з іншою людиною. Наприклад: взаємозв'язок між бджолами та квітами в процесі запилення.

Коли взаємодія необхідна для підтримки життєвих можливостей одного із симбіотів, ми говоримо про постійні або обов’язкові стосунки. В іншому випадку відносини називаються тимчасовими або необов’язковими.

•      Мутуалізм - співіснування різних видів, за якого вони отримують взаємну користь і в природі не існують один без одного, тобто їхній взаємозв’язок є облігатним.

Типи мутуалізму.

Приклад мутуалістичних стосунків, коли обидва симбіонти отримують ресурс, зустрічається в мікоризах рослин. У взаємодії між ґрунтовими грибами та рослинами гриб забезпечує поживні елементи та отримує вуглеводи.

У випадку видів, які надають та отримують послуги у своїх взаємних стосунках, існує анемона та риба-клоун. Риба захищає анемону від природних ворогів, а анемона забезпечує захист хижаків.

Відносини між бджолами та квітами становлять тип мутуалізму, коли послуга обмінюється на ресурс. Бджоли отримують нектар із квітів, і квіти примудряються розпорошити пилок завдяки втручанню бджіл.

•      Паразитизм - форма симбіозу організмів різних видів, з яких один (паразит) використовує іншого (хазяїна) як середовище мешкання та джерело живлення, покладаючи на нього (частково або повністю) регуляцію відносин з навколишнім середовищем. Для того, щоб використовувати хазяїна, паразитові не потрібно його вбивати (іноді хазяїн гине, але це не є необхідною умовою його використання). Залежно від середовища проживання, де паразит взаємодіє з господарем, паразитами можуть бути ендопаразити або ектопаразити. Ендопаразит живе всередині хазяїна, а ектопаразит – поза хазяїном.  Прикладами ендопаразитів є віруси, амеби або глисти, які живуть у хазяїні за рахунок його харчових можливостей. Зовні живуть блохи, кліщі, воші.

Характеристикою паразитів є їх висока здатність домінувати над іншими видами. У зв’язку з цим вони є організмами, пристосованими до екстремальних умов і переносять раптові зміни, що виникають внаслідок захисних механізмів особин-господарів.

•      Хижацтво - форма симбіозу видів, за якої організми одного виду (хижаки) живляться організмами іншого виду (жертвою), вступаючи в безпосередній контакт.
•      Коменсалізм – форма симбіозу, за якої організми одного виду (коменсали) отримують користь від організмів іншого виду, не зашкодивши йому, але й не приносячи користі.

Типи коменсалізму.

Смітники. У пироді такий тип взаємодії поширений між видами, які харчуються відходами інших видів. Так звані види сміттярів, такі як гієни або грифи, які харчуються відходами хижих тварин.

Форезис – коменсальна взаємодія, коли один вид отримує транспорт і захист від іншого.

Оренда житла. В умовах оренди вид залишається і живе в межах іншого виду, отримуючи захист і притулок. Дятли роблять дірку дзьобом у різних породах дерев,отримуючи їжу та притулок, не завдаючи шкоди дереву.

Метабіоз – взаємозв’язок, коли один вид отримує користь від фізичних залишків іншого як інструменту. Прикладом може бути краб-відлюдник, який захищає своє тендітне тіло, вставляючи себе всередину равликової оболонки.

• Аменсалізм – форму взаємозв’язків між організмами різних видів, за якої один вид пригнічує життєдіяльність іншого, але при цьому не зазнає впливу у відповідь. Наприклад, світлолюбні трав’янисті види, що ростуть під деревами, зазнають пригнічення в результаті затінення, натомість для самого дерева сусідство може бути нейтральним.

А зараз давайте переглянемо відеоролик «Дивовижний симбіоз»

https://www.youtube.com/watch?v=9PUDgXnHpGQ

Обговорення-дискусія:  яка роль симбіозу в еволюції.

IV. Узагальнення і систематизація вивченого.

Вправа «Біологічний футбол»: на екрані появляється фото симбіозу. (Презентацію потрібно створити, або вчитель може назвати організми, які вступають в симбіоз). Учень називає до якого типу належить даний симбіоз та обирає хто далі буде відповідати.

V. Підбиття  підсумків уроку

VI. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати 13 параграф, знати визначення термінів.