Урок "Сповідь наболілої душі". Поезія в прозі "Моє слово" В.Стефаника як духовний маніфест, кредо письменника

СПОВІДЬ НАБОЛІЛОЇ ДУШІ 

Тема. В.Стефаник. Поезія в прозі «Моє слово» як духовний маніфест, кредо письменника. Роздуми в ньому автора про призначення художнього слова.

Мета: розглянути поезію в прозі «Моє слово»; дати тлумачення поняття «поезія в прозі»; розвивати навички ідейно-художнього аналізу твору; формувати вміння працювати з науково-популярною літературою, виділяти головне; виховувати вміння знаходити єдино правильний шлях.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Наочність, обладнання: портрет В.Стефаника, збірки творів, епіграф.

Форми, методи, прийоми роботи: «Це цікаво!», словникова робота, «Ланцюжок», «Лото», проблемне запитання, «Займи позицію», «Незакінчене речення».

Теорія літератури: поезія у прозі, автобіографія, голосіння, замовляння, контраст.

Епіграф:

Я сотворив собі свій світ.

В.Стефаник

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 Перед вами  - портрет письменника, якого ще за життя називали окрасою нашої літератури. Василь Стефаник – загальновизнаний письменник, творець і неперевершений майстер стислої соціально-психологічної новели в Україні. Горе народне й протест трудящих знайшли могутній відгомін у творах письменника, які звучать прокляттям соціальному й національному гніту та антилюдяному буржуазному суспільному ладу взагалі. Вони відзначаються яскравістю змальованих картин і соціальною гостротою піднесених проблем, психологічною заглибленістю і ніжним ліризмом, винятковим лаконізмом і самобутністю.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

•              Василь Стефаник розпочав свій творчий шлях із поезії в прозі – творів улюбленого модерністами жанру. Ці твори настроєві, пройняті тонким ліризмом.
•              Пригадайте визначення терміна «поезія в прозі».

Теорія літератури

Поезія у прозі – невеликий прозовий твір, який своїм змістом, ліризмом, емоційністю і навіть елементами ритмічності наближається до поезії, але не розбитий на віршові рядки.

•              Назвіть твори цього жанру, які ви вже вивчали або читали самостійно.

(В. Стефаник «Амбіції», «Дорога»).

•              Хто ще, крім В.Стефаника, писав поезії у прозі? Назвіть авторів та назви творів. (Б.Грінченко «9 січня», О.Кобилянська «Рожі», Леся Українка «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами», «Чарівник», «Раненько чесала волосся»).
•              У декількох фразах перекажіть зміст твору «Моє слово» В.Стефаника.
•              Дайте коротку оцінку.
•              Наведіть відомі вам дані про творчу історію твору (час, історію написання, місце твору у творчості автора).
•              Твір Василя Стефаника був написаний під час першого періоду творчості, а саме у 1905 році. Перша назва поезії «Моє слово» - “Confiteor” (“Сповідь») за аналогічною назвою твору Ст. Пшибишевського. Згодом автор переробив текст і під назвою «Моє слово надрукував у «Літературно-науковому віснику». Цим твором відкривалася четверта збірка новел В.Стефаника «Моє слово».

«Це  цікаво!»

 «Дорога» - своєрідний переспів поезії «Моє слово». Обидві поезії написані не для друку, а на іменини Євгенії Гаморак-Калитовської, у котру В.Стефаник був закоханий і яка для нього була ідеалом жінки.

 Євгенія Калитовська – мій найвищий ідеал жінки.

        В Стефаник

 Євгенія була старша за Стефаника на 7 років. Перебуваючи у шлюбі, Геня не могла відповісти на почуття письменника.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄНЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

• Поясніть назву твору – «Моє слово».
•                 Які значення має лексема «слово» у народній творчості? («Замовляння», «чаклування»).
•                 Що з ними споріднюють? (Короткі речення, кожне з яких починається з нового рядка (коротке, швидке «дихання» тексту), звертання, інверсії, мінімалізація субстантивності, описовості, на змістовому – прагнення до максимальної сугестивності).

Словникова робота

Лексема – слово як структурний елемент мови в усій сукупності своїх форм і значень.

Сугестивний – 1. Який впливає на кого-небудь, викликає у когось певний настрій, уявлення.

2. Пов'язаний з навіюванням.

Субстанція – 1. Єдина основа всього існуючого, основа буття. 2. Сутність чого-небудь.

•              Про що свідчить присвійний займенник «моє»?
•              Від якої особи ведеться розповідь? (Від першої, розповідь від автора).
•              Чому?
•              Яка основа твору? (Автобіографічна).

Теорія літератури

Автобіографія – опис автором свого особистого життя; художній життєпис.

•              Визначте ставлення автора до сказаного.
•              До яких жанрів фольклору, на вашу думку, він наближений?  (Голосіння (плач), замовляння).

Теорія літератури

Голосіння – давні за походженням, переважно імпровізовані поетичні твори, виконувані під час похорону плакальницями чи ріднею померлого; поетичний вияв горя.

Замовляння – один із найстародавніших жанрів фольклору: магічні поетичні вислови й віршовані формули, які за забобонними уявленнями наших предків мали чудодійну силу впливу на природу й людей.

•              Що ж оплакує автор у творі? (Своє життя, увесь той біль і смуток, що його довелося винести).
• Що замовляє? (Біль).
• Як «чаклує»? («А вишня в моїх головах візьме всі мої болі на свій цвіт»).
•              Що властиве для голосіння? (Драматична напруга, глибокий ліризм, щирість, висока художність, особливе багатство поетичних зворотів, урочисто-сумовите звучання).
•              Які речення виражають категоричне побажання на майбутнє? («Я тут буду, як буйний вітер, панувати, заспіваю свою пісню!», «Слово своє буду гостити на кремені моєї душі і, намочене в труті-зіллі, пускати буду наліво…» тощо).
•              З якою метою автор вживає велику кількість дієслів та допоміжне дієслово буду ?
•              Чи звернули ви увагу на мову оповідача?
•              Що вона розкриває? (Характер героя).
•              Що допомагає зрозуміти? (Ставлення автора до життя, суспільства, до оточуючого світу).
•              Проаналізуйте, як у творі створюється образ ліричного героя. («Білими губами упівголоса буду вам казати за себе. Ні скарги, ні смутку, ні радості в слові не чуйте!

 Я пішов від мами у біленькій сорочці, сам білий.

 З білої сорочки сміялися. Кривдили мене і ранили.

 І я ходив тихонько, як біленький кіт.

 Я чув свою підлість за тихий хід, і кров моя дівоча з серця капала.

 А спав я у наймленій хаті посеред брудних ту ловищ, сплетених розпустою.

 Листочок білої берези на сміттю»).

•              Яке слово найчастіше повторюється? («Білий»).
•              Що за допомогою цього епітета передає В.Стефаник? (Душевну чистоту, надзвичайну вразливість юнака, якого брудний світ не просто не розуміє, а й тяжко ранить).
•              Як побудований твір? (На контрасті).

Теорія літератури

Контраст – різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ.

Контраст

   Білий світ      Світ новий і чорний

   Білі губи     брудні туловища

   Біленька сорочка    сміття

   Сам білий     чорне каміння

   Біленький кіт     болото

   Біла береза

•              В.Стефаник у творі зазначає: «Я сотворив собі свій світ». Який же він, його світ?

     «шовком тканий»

Серце ------ «мій світ»  «сріблом білим мережаний»   

     «перлами обкинений»   «своє царство»

•              З якою метою В.Стефаник зіставляє два протилежні світи? (Надає творові наочності, чітко виявляє авторську позицію, щоб пояснити один із них за допомогою іншого).
•              Чому білий колір у творі як деталь поступово розгортається, перетворюючись на символ? Обгрунтуйте свою відповідь.

«Ланцюжок».

Побілілі губи   «біленька сорочка»   «біленький кіт»

крайній ступінь   чистота, незайманість  вразливість, незахищеність

емоційної напруги

листок білої берези, що опинився на смітті

відірваність від рідного середовища, загибель.

•              Як крізь густу символіку твору простежується особистість автора? (Біла сорочка – образ-символ, у якому відбивається наш морально-етичний ідеал, наша біла духовність).
•              На що налаштовують усі ці образи? (На фінальний акорд).
•              Що ж зображується у творі, як і в голосінні або замовлянні? (Не зовнішність, а внутрішній світ, емоційний стан, почуття героя).
•              Які погляди автора відображені у творі? (Призначення художнього слова).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

 - Що ви помітили у творі? (Незвичні художні засоби).

 - Які саме? (Ускладнені і надумані метафори).

 - З якою метою їх використовує автор? (Для передачі внутрішньої боротьби душі героя).

«Лото» (робота з картками).

•              Дібрати антонімічні пари карток.

Проблемне запитання.

•              Чи можемо ми назвати поезію в прозі «Моє слово» В.Стефаника художнім кредо письменника або його духовним маніфестом? Чому?

«Займи позицію».

•              Доведіть або спростуйте тезу: «Творчим кредо В.Стефаника є його слова: «Буду свій світ різьбити, як камінь. Слово своє буду гострити на кремені моєї душі».
•              Доведіть, що твір є поезією у прозі, а не ліричною новелою.
•              Що вам нагадує цей  твір? (Малюнок пером). Відповідь обґрунтуйте.
•              Чи збіглися ваші враження про письменника після прочитання «Мого слова» та опрацювання біографії В.Стефаника?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

«Незакінчене речення»

• Поезія у прозі «Моє слово» В.Стефаника – це …

Орієнтовні відповіді

• Сповідь наболілої душі;
• Крик про відчай і розпуку;
• Плач за загубленим життям;
• Молитва до Бога, що дає сили жити далі.

VII. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове: у тезисній формі визначити головні думки твору.

За бажанням:

1. Написати твір «Лірична сповідь В.Стефаника» або твір-аналогію.
2. Дослідити відтінки білого кольору в творах В.Стефаника.
3. Дослідити «білий світ» В.Стефаника.
4. Порівняти відтінки білого кольору у творах В.Стефаника та Е.Дега.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література: Підручн. для 10 кл. загальноосвітн. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010, - 280 с.
2. Дивослово. - №2. – 2010. С.53.
3. Стефаник В. Моє слово: Новели та оповідання. – К.: Веселка, 1991.
4. Дем’янівська Л. Митець великого таланту // Стефаник В. Моє слово: Новели та оповідання. К.: Веселка, 1991.
5. Гнідан О. Василь Стефаник. Перший період творчості // Історія української літератури. Кінець ХІХ – початок ХХ ст..: Підручник: У 2 к. / За ред. О.Гнідан. – К.: Либідь, 2005. – Кн.1.
6. Гнідан О. Василь Стефаник: Життя та творчість. – К.: Рад. школа, 1991.
7.           Яковлева А.М., Афоская Т.М. Сучасний тлумачний словник української мови. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2009. – 672с.