Урок"Степ. Знаходження дробу від числа"

Тема: Природознавство. Степ.

           Математика. Знаходження дробу від числа. Задачі на знаходження дробу від числа.

Мета:

•                 Природознавство: ознайомити учнів із розташуванням, кліматом, рослинним і тваринним світом зони степу України ; розвивати спостережливість, увагу, уяву, усне зв’язне мовлення; виховувати дбайливе ставлення до багатств природи України;
•                 Математика: удосконалювати навички учнів розв’язувати приклади та задачі на знаходження дробу від числа, узагальнити вміння розв’язувати задачі на знаходження площі ділянки; розвивати обчислювальні навички, логічне мислення, пам’ять; виховувати старанність, наполегливість у навчанні, почуття дружби та взаємодопомоги.

Вид уроку: інтегрований урок – подорож з елементами інтерактивних методів навчання.

Обладнання: карта «Природні зони України», відео - фрагменти  про зону степу України на комп’ютері, карта - схема «Орієнтування на місцевості»,  математичні картки із завданнями для роботи в парах і групах, схеми задач, «ключ» для перевірки завдання з математики, мікрофон.

                                            Хід уроку

І Організація учнів для роботи на уроці

         Вчитель: Продзвенів уже дзвінок,

                         Починається урок.

                         Любих гостей привітайте,

                  І на місце  тихенько сідайте.

-З яким настроєм ви прийшли на урок (гарним, сумним, веселим)? (використовую таблицю).

Я розраховую на вашу підтримку і допомогу. І вам бажаю бути

«У» – усміхненими   «С» – спокійними    «П» – працьовитими   «І» – ініціативними

«Х» – хоробрими     «У» – умілими

Інакше кажучи – УСПІХУ!

-А зараз усміхніться один одному, подумки побажайте собі і мені  успіхів .

ІІ Актуалізація опорних знань та умінь учнів

1.               Бліц - опитування «Мікрофон»

•                 Діти давайте пригадаємо, що ми вивчали на минулому уроці природознавства. (Ми ознайомилися з природними зонами України)
•                 Що таке природна зона? (Це великі ділянки земної поверхні з однаковою природою)
•                 Чим відрізняються між собою різні природні зони? ( Погодою, грунтом, рослинним і тваринним світом)
•                 Від чого залежить погода  кожної природної зони? (Погода залежить від сонячних променів, форми земної поверхні, розташування на землі, віддаленості від неї полюсів, океанів, пустель, від вітрів, температури повітря протягом року та кількості вологи в повітрі і в грунті)
•                 Які природні зони розташовані на території України? (Зона мішаних лісів, лісостеп, степ, Українські Карпати та Кримські гори.  Показує учень на карті)

2.               Слово вчителя (направлене на виховання в учнів любові до рідного краю):

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала й чарує, хвилювала й хвилює людину.

Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квіток – усе це дорога серцю, ні з чим незрівнянна природа рідного краю.

ІІІ Повідомлення теми й мети уроку

  Вчитель: Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо наше спілкування з природою. Ми відправимося у незвичайну подорож. Куди саме? Ви відгадаєте, якщо правильно визначите напрямок на місцевості.

1.               Робота за картою - схемою «Орієнтування на місцевості». Вправа «Дресирована муха».

•                 Ми йдемо на Пд,  повертаємо ПнСх,  ½ частину місцевості проходимо на Зх,  відправляємося на ПдСх,  ідемо 2/3 частини на Зх,  повертаємо на Пд. Де ми опинилися?  (у степу)
•                 Так, ми здійснимо подорож до степуУкраїни . Ознайомимося з її кліматом, рослинним та тваринним світом.
•                 Діти, знання з якого предмету крім природознавства ви ще застосували, щоб правильно визначити напрямок нашої подорожі? (математичні, ми пригадали тему «Дроби»)
•                 Так, ці знання нам сьогодні ще не раз знадобляться. Адже ми будемо не лише відпочивати серед природи, а й розв’язувати математичні завдання на знаходження дробу від числа.
•                 Скажіть , будь ласка, що ви очікуєте від подорожі?

ІVВивчення нового матеріалу (природознавство)

     Закріплення вивченого матеріалу (математика)

1.               1 Повторення правила з математики.

•                   Урок наш незвичайний, тому підручники брати із собою ми не будемо, щоб не забруднити і не загубити їх.  Який транспорт ви оберете?     ( велосипед, автобус).
•                   Чому? Що ви порівнюєте? ( швидкість)
•                   Діти, назвіть чим можна виміряти швидкість?  (спідометр) 
•                   Агент фірми з пасажирських перевезень пропонує нам 2 автобуси на вибір  « Мерседес» та « Богдан».  « Мерседес» проїхав 124 км за 2 години, а « Богдан» – 150 км за 3 години. Який автобус рухається з більшою швидкістю?
•                   Розгляньте схему. Як ви пропонуєте дізнатися швидкість? відстань поділити на час)

        відстань      час     швидкість                                          відстань      час     швидкість
         150 км       3 год         ?                                                          124км       2 год      ?

  ( Дізнатися скільки км проїжджає  кожен автобус за 1 год. Запис дій у зошитах.

124:2=62км/год

150:3=50 км/год

На якому автобусі ми доїдемо  швидше?

 Сідаймо обережно  в автобус і відправляємося у подорож. (Слайд автобуса)

•                 Щоб у нас не виникло труднощів на місці, давайте пригадаємо, як знайти значення дробу від числа. ( Щоб знайти дріб від числа, треба число поділити на знаменник і результат помножити на чисельник )
•                 1.2  Усний рахунок  за таблицею «Хто швидше?»

	3 10	хвилини	9 10
	2 3	години	3 4
	2 3	доби	3 4
	3 10	кілометра	3 10

 

2.               Робота в зошитах з математики
   1.       Хвилинка каліграфічного письма

•                 Зафіксуйте у зошитах з математики дату нашої подорожі.
•                 Потренуйтесь записати це число декілька разів.
  2.       Математичний диктант

Короткий запис завдань вчитель показує на слайдах.

•                 Наш автобус вирушає у дорогу о 7 годині ранку. Скільки годин ми будемо в дорозі, якщо прибудемо на місце о 12 годині ? ( 12– 7=5 год)
•                 З якою швидкістю потрібно рухатися нашому автобусу, якщо відстань 400 км ми подолаємо за 5 годин? (400 : 5 = 80км/год)
•                 Щоб дізнатися на скільки кілометрів зона степу пролягає зі сходу на захід, потрібно знайти 1/100 від числа 75 000  ( 75 000:100=750 км )
•                 Протяжність її з півночі на південь  –  ½ від числа 1000  ( 1000:2=500 км )
•                 Взаємоперевірка

Поміняйтеся зошитами в парах, перевірте за поданим «ключем» відповіді, поставте на полях відповідні позначки.  («Ключ» показано на слайді)

Фізхвилинка

Ось так непомітно ми й доїхали до степу. Давайте вийдемо з автобуса, потягнемося до сонечка, повернемося ліворуч – праворуч і підемо далі пішки.

3.               Повідомлення з демонстрацією на карті природних зон України

     Степова зона займає близько 250 тис. км² .

     До неї входять Донецька, Луганська, Дніпропетровська,Запорізька, Херсонська, Миколаївська , Одеська області. Це становить 40 відсотків території України.

     Безлісі степові простори нашої країни розкинулися на території Приазовської височини, Донецького кряжу, Причорноморської та Приазовської низовин. Поверхня степу рівнина, подекуди з горбами, ярами і балками, що поросли деревами й кущами.

4. Робота з картою природних зон України.

•                   Де розташована степова зона ? (На південь від лісостепу  до Чорного й Азовського морів .)
•                   - Які форми земної  поверхні характерні для  зони степу?Рівнини з горбами ,ярами ,балками)
•                   Які річки течуть цією територією? (
•                   Які міста розташовані на цій території?

      Сонце тут піднімається вище на небосхилі, тому зона степів отримує найбільшу кількість тепла.

Літо в зоні степів жарке опадів випадає мало, часто бувають посухи. Осінь тепла. Зима коротка, холодна, вітряна, малосніжна. Весна настає рано, швидко тепліє.

      Степи край багатий чорноземними ґрунтами. Які дають можливість вирощувати майже половину всього зерна, що збирають в країні.

      Основними зерновими культурами зони степу є: пшениця, кукурудза, рис, просо. Тут багато овочевих: помідори, огірки,  баклажани, перці.

      В цій зоні майже повністю зосереджено вирощування соняшнику. Також з технічних культур вирощують: льон, тютюн, цукровий буряк.

     Тільки степ дає високі врожаї кавунів та динь.

Славляться степи своїми садами у яких вирощують вишні, сливи, персики, черешні; є тут і виноградники та інші ягідні культури. Розв’яжемо задачу

4.               Робота над задачею.

Довжина ділянки 50 м, а ширина 48. 1/3 від всієї площі засаджено малиною, а решта – полуницею. Яку площу відведено для кожного виду ягід ?

1.               Яка довжина ділянки?
2.               Яка ширина ділянки?
3.               Що можемо знайти за цими даними? Як?
4.               Чи можемо дізнатися яку площу займає малина?
5.               Як дізнатися яку площу засаджено полуницею?

           Через нестачу вологи в зоні степу ростуть переважно трав’янисті рослини. Упродовж року степ кілька разів змінює вигляд. Рано на весні в ґрунті ще достатньо вологи ,тому розцвітають ранньоквітучі рослини: півники, тюльпани, горицвіт, півонія вузьколиста. Ці рослини до настання посухи встигають утворити насіння й накопичити поживні речовини в підземних органах.

   Багато рослин пристосувалися до життя в степу. Деякі мають довге коріння , щоб діставати вологу з глибини., інші ростуть навесні, і коли настає спека , у них уже достигають плоди і надземна частина відсихає. У ґрунті лишилися цибулинки, бульби, з яких і з’являться наступного року рослини.

1.          Презентація роботи групи «Знавців флори»

   Тюльпан  - степова рослина . Як тільки насінина тюльпана потрапляє в грунт, вона починає проростати в глибину. Виростає цибулинка, з якої навесні з’явиться квітка. Потім зелень відмирає ,а цибулинка продовжує рости і заглиблюватись. Про цю властивість тюльпана знають садівники. Цибулинки тюльпана під час викопування виявляються на більшій глибині , ніж їх садили. Це пристосування з’явилося ще й тому ,що під час літньої посухи ховрахи і миші шукають соковитої цибулинки і їдять замість води .До речі тюльпан Шренка ,який росте у степу,  занесено до Червоної книги України. Так само півонію тонколисту.

     У степових рослин , таких як ковила, костриця, тонконіг, житняк, полин, є ще одне пристосування до життя в посушливому кліматі. Розгляньте ці рослини ,  що ж спільного у їх будові?

  У них листки вузькі, дрібні,жорсткі або вкриті волосками. Для чого? (зменшується випаровування води) А така рослина як полин може деякий час обходитись без води. Під час засухи скидає листя й ніби завмирає .Гіркий полин має гіркі речовини ,які рятують його від травоїдних тварин. Навіть багато рослин не можуть жити біля полину. Один з видів полину є лікарською рослиною – ліки від глистів. Коли полин скидає насіння ,його із задоволенням їдять тварини.

Цікавими рослинами є  родина перекоти поле. Це кремер, миколайчики (як конюшина) .У всіх видів цих рослин міцна корнева система, вони пристосовані до нестачі вологи. На початку осені, коли дозрівають плоди у всіх рослин перекоти – поля стебла загинаються і утворюється кулька. Вітер відриває високе стебло і котить,розсіваючи насіння .

4.2 Розгадування кросворду 

		с
		т
		е
		п

 1.Рослина схожа на вогник з іскрами. (Костриця)

 2.Рослина,що любить зариватися в землю.(тюльпан)

           3.Рослина з чорними ягодами,про неї складено пісню.(терен)

4.Дуже гірка рослина з різким ароматом. Худоба її не їсть.(полин)

Фізхвилинка

 

5.  Ознайомлення із тваринним світом степу

 –  Тваринний світ досить різноманітний. У степу живуть рослиноїдні комахи – сарана, джміль, метелики, бджоли, а також хижі – богомоли, дибки, туруни. Ховрахи, хом'яки, миші, бабаки живуть у норах. Серед густої трави гніздяться жайворонки, перепілки, куріпки

 Але є певна особливість. Зверніть увагу на розміри тварин. Чи є тут великі тварини? Чому? Яке ще пристосування дрібних тварин допомагає вижити? (Забарвлення). Малі розміри і таке забарвлення допомагає їм вижити.

1.       Презентація роботи групи «Знавців фауни»

  Птахи (жайворонки, перепілки)) гніздяться на землі , тому мають бути менш помітні. Перепілка (120-150г) перелітає Чорне море в Африку,куріпка (500г) кладе від 12 до 24 яєць, які вилуплюються протягом 1-2 тижнів.

  Є також і хижі птахи: степовий орел(занесений до Червоної книги), болотяна сова(знищує гризунів).Є ще один цікавий птах – дрофа . Це найбільший птах. Розміром з індика (маса від 16до 21 кг) . Вона добре бігає, непогано літає, хоч піднімається в повітря важко. Щоб під час спеки охолонути, дрофи лягають на землю і, розпустивши крила , посилено дихають..А ще під час дощів вони дуже намокають , бо у них немає спеціальної жирової залози. Тому після пізніх осінніх дощів, якщо температура повітря нижча за нуль , птахи гинуть. Вони занесені до Червоної книги.

  Звірі степів теж дрібні , крім сайгаків. Сайгак має досить цікаву зовнішність . Його морда закінчується невеликим хоботом з двома ніздрями . Вони йому потрібні для того ,щоб взимку зігрівати холодне повітря. Люблять рівні простори (краще видно ворога) ,вміють швидко бігати.(70-80 км\год)

Лисиці – корсаки – родичі лисиці , але менші за розміром. У них великі вуха і чорний кінчик хвоста, колір шерсті сіро-рудий. Харчується гризунами ,птахами.

  А найдрібніші жителі – це полівки, ховрахи, хом’яки. Досить цікавими є тушканчики –у них задні ноги в4 рази довші за передні. Це тваринка , яка впадає в сплячку.

  Зайці- русаки –крупніші за біляків. Забарвлення на зиму не змінюють.

Робота в групах

- Розділи ілюстрації тварин степу за групами: Звірі.   Птахи.   Комахи.   Плазуни.

Лисиця, борсук, метелик, сарана, ховрах, тушканчик, гадюка степова, ящірка, перепілка, стрепет, бабак,коник, жайворонок,богомол,одуд.

     Серед природних зон степи зазнали найбільше змін від господарської діяльності. Вони найбільше заселені людиною. Усі ділянки де колись були степи розорені. Справжній степ можна побачити лише в заповідних ділянках, які перебувають під охороною держави. Тепер лише заповідники можуть дати уявлення про те різноманіття рослинного і тваринного світу, яке було колись. У заповідниках охороняють не лише рідкісних рослин і тварин світу,а ділянки не розореного так званого цілинного степу, яких ніколи не торкалася людина.         

       Першим заповідником, створеним в Україні ще в 1898 році,був заповідник  Асканія – Нова, одне із семи природних чудес України.

5.2.Перегляд відео Асканія – Нова

V.  Підведення підсумку роботи на уроці

1.               Бесіда

•                 Наша подорож завершується, час повертатися додому.
•                 З якою природною зоною ми ознайомилися?
•                 Чому її називають степом?
•                 Які ваші очікування від уроку здійснилися?Щоб ви хотіли дізнатися ще?
•                 На яку головну думку наштовхнула вас подорож? (Потрібно берегти і захищати красу рідної землі. Потрібно вивчати математику, ці знання знадобляться нам у житті.)

2.               Оцінювання роботи на уроці
3.               Слово вчителя

•                 Підводячи підсумок уроку, хочеться нагадати вам, діти: степ – це краса землі. Бережіть і любіть степ! Це дивовижний край, який зачаровує нас своєю красою.

4.               Домашнє завдання

Трудитися ми будемо продовжувати і вдома:

З природознавства:

• підібрати цікавий матеріал про один із заповідників зони степу
• нанести на контурну карту зону степу і річки, які там протікають

З математики (диференційоване завдання):

 І група – Рівняння 8 ст 146

 ІІ група – Задача 6 ст 146

 ІІІ група – Задача 6 ст 146 Рівняння 8 ст 146