Урок "Свято останнього дзвоника"

 

Свято  останнього дзвоника

 

 

Голуб Ольга 7-й клас

 

Ну от і все. Перегорнули
Підручників останні сторінки.
І по останніх вже уроках ми відчули,
Що плине час скоріше від ріки.

Подає в ранковій тиші школа
Дзвоника останні позивні...
І на серці терпко як ніколи:
Ти ще учень й одночасно – ні.

Прощання зі скрипучою партою –
Шхуною у країну добрих знань.
Шкодувати рано й ще не варто,
Бо у серці тисячі бажань.

 

Ведуча 1: Доброго травневого дня, дорогі друзі! У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.

Ведуча 2 :       Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Але, на жаль, воно сьогодні буде останнім у шкільному житті для наших випускників – одинадцятикласників.

Ведуча 1: Вже встало сонце і торкнулось тихо

Ясним промінням сонних яворів,

А ранок ще бринить веселим сміхом,

Щасливим сміхом старших школярів.

Ведуча 2:Ідуть вони поважно так до школи,

Несуть у квітах вдячність і любов.

Але сумні вони сьогодні як ніколи,

Бо вже не будуть школярами знов.

Ведуча 1:Застигла школа у німім чеканні,

Бо зараз стануть разом на поріг ті учні,

Що зі школи вийдуть не на одну,

На тисячі доріг.

Ведуча 2:Так сонячно!

Онде у небі просинь чиста

І мить хвилююча…

Прийшов чарівний час.

Випускники! Лінійка урочиста,

Всі учні, гості вже чекають вас!

Ведуча 1 :Востаннє урочисто і святково

Нехай вас заведуть учителі,

На все життя запам’ятайте мить чудову.

Стрічайте всі! Ідуть випускники.

Ведуча 2: Дорогі друзі!

Ми всі з хвилюванням чекаємо на урочисту мить.

На святкову лінійку запрошуємо 11 клас.

У супроводі класного керівника–

Стретович Людмили Ростиславівни та перших вчителів – Голуб Лариси Миколаївни та Васянович Ганни Тофілівни.

Ведуча 1: Просимо привітати оплесками наших дорогих випускників –

одинадцятикласників.

(Під музику на лінійку виходять випускники)

Ведуча 2: Школо, увага! Під час підняття Державного Прапору України та виконання Державного Гімну стояти струнко.

Право підняти державний прапор України надається:  ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведуча 1: Урочиста лінійка оголошується відкритою.

Ведуча 2:  Очікуванням кожне серце б’ється,

Надії вогник в очах не згас…

Директорові слово надається,

Тож перший джентельмен вітає вас!

Ведуча 1: До вітального слова запрошується директор Меленівського НВК – Закусило Микола Дмитрович.

 

 

Випускник:

Наш директор схвильований дуже,

Адже він до всіх нас – небайдужий

І протягом довгих років

Піклувався про нас, школярів!

Це ж нас він щоранку зустрічав

І проводжав поглядом у клас.

Пораду завжди щиру нам давав

І вірив щиро у кожного із нас.

Здоров’я й радості вам зичимо багато

На довгії, на многії літа

Цього бажають вам і мами й тата:

Будьте здорові, щедрі та багаті,

Як наша українська земля. (Квіти)

 

Ведуча 2:

На нашому святі, як здавна ведеться, присутні гості.

І прийшли вони до нас не просто так, вони принесли із собою найкращі слова привітання.

Тож давайте надамо їм слово.

До привітального слова запрошується:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Ведучий 1:

Зелена весняночка пишно йде,

Пташечки із вирію нам веде.

Розсіває в полі ярий світ

Під тим небом синім, як блакить.

(Виходить Весна з трьома хлопчиками під музику)

Ведучий 2:

Ой ти Весно! Весно красна!

Що ти, Весно, нам принесла?

Весна:

Принесла я вам літечко,

Ще й запашне зіллячко.

А дівчатам по віночку

З хрещатого барвіночку.

А ще привела я вам три парубки красні

Три місяці ясні:

Місяць Березень – мій старший син,

Квітень – середульший

І Травень меншеньке дитятко-

Мої хороші янголятка.

 

Березень

Перший місяць я весни

Я пролісковий цвіт

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ

Квітень

Я Квітень – славний квітникар,

Сонячно і рясно

Уквітчав вам календар

Першим цвітом – рястом

Травень

А чим же місяць травень

Поміж братами славен

Іду і весело співаю

Дощами землю проливаю

Святковими піснями

І громом над полями

І квітковим вінком

І Останнім дзвінком.

Весна : Час збирання врожаю – золота осінь, але шкільний врожай збирається навесні. Закінчився навчальний рік. Учні не тільки отримували знання, але й перемагали в обласних,  районних олімпіадах та конкурсах, змаганнях та фестивалях.  І зараз прийшов час підбити підсумки досягнення та оголосити прізвища тих учнів, які плідно працювали упродовж всього навчального року.

Ведуча 1:  Право оголосити та вручити нагороди надається директорові школи – Закусилу Миколі Дмитровичу та завучу – Васьківській Тетяні Миколаївні.

(Вручення дипломів та грамот)

Ведича 1: Школо! Рідна, єдина, дорога, незабутня,

Ти наша домівка, наш храм науки, наше дитинство.

Скільки змісту і подій у цьому звичному слові.

Одинадцять років проведено з тобою!

А зараз доводиться думати про прощання і залишається переступити поріг неповторного дитинства.

Ведуча 2:  Не спіши шалено ти його минути,

Озирнись в минуле, все запам’ятай.

Школу ти ніколи не зможеш забути,

В час прощання з нею усе пригадай.

Ведуча 1: Не забувайте тих, хто був поруч з вами усі ці роки і допоміг вам стати справжніми людьми. Вміння пам’ятати, бути вдячними – це одна з головних рис українського народу.

Ведуча 2:  Випускники! Ми надаємо слово

Тим, хто вам дав колись наук основу

Хто поруч був, як ви були малі

Тож слово кажуть перші вчителі.

Ведуча 1:Вони вели вас, малюків, за руки

Стежиною, що йшла від «Букваря»,

Щоб невгасимо сяйвом науки

В житті вас завжди кликала зоря.

Ведуча 2: Слово для привітання надається першим вчителям одинадцятикласників – Голуб Ларисі Миколаївні та Васянович Ганні Тофілівні

Випускник 1 : Наші перші вчителі, спасибі за турботу,

За те, що школа – це життя, а не робота.

За те, що ви щоранку зустрічали,

За те, що днів нам гарних лиш бажали.

 

Випускник 2: Хай упродовж прийдешніх всіх років
На вдячних вам щастить випускників
Ми ж понесемо у життєвий вітровій
Зерна знань ваших і цвіт ваших надій.
Ми попросили у весни для вас тихих світанків
Ви ж шукайте й творіть в рідних стінах шкільних.
Випускник 3: Хай же вас окриля нашпрощальний танок
Й наші теплі слова, бо не можна без них.
Туман яром спливе, промайнуть швидко роки.
Нові учні прийдуть — з ними й шана прийде.
Збережіть назавжди свої мрії високі,
Хай за труд нагорода вас у школі знайде.
 

(Квіти)

 

Ведучий 1:Триває час святкової програми

Хай слово скажуть класні тата, мами

До їхніх слів, порад з нас кожен звик:

Така посада – класний керівник!

Слово надається класному керівникові 11 класу – Стретович Людмилі Ростиславівні

Випускник :

Нашого класного керівника

Ми сьогодні на святі вітаємо

Від усіх наших випускників

Їй здоровя міцного бажаємо

Поважаємо дуже ми Вас

Піклувалися ви про наш клас

І  щоденники перевіряли

І багато про всіх нас знали

Випускник 2:

Наша  люба, рідна, кохана!

Ви найкращі прийміть побажання

Вам бажаємо: хай кожну мить

Кожен день у житті вам щастить

( Танець випускників із класним керівником та першими вчительками.

Вручення квітів)

 

Ведучий: Шкільне прислів’я, мабуть кожен знає:

«До школи в нас прямують всі стежки!»

Клас одинадцятий! Вас зараз привітає

Надія школи – наші малюки

Цю мить вони чекали довгий час

Увага! Слово каже перший клас!

 

Виступ першокласників

 

Ми маленькі Першачата

Позбігалися сюди,

Щоби вас тут привітати

Дорогі випускники.

 

Ми рівняємось на вас,

На юний крок вагомий.

У другий переходим клас,

А мріємо про сьомий

 

Ви напевне не забули,

Як колись у перший раз,

Разом з мамами ходили

В свій коханий перший клас

 

Всі пройшли випробування

І контрольну не одну

І на гойдалці стрибали

В висоту і в довжину

 

І у школі вікна били

Не один порвали м’яч

Зошити й книжки губили

От досада, хоч заплач.

 

І щоденник у обгортці

Вже не раз почервонів

Від подяк і зауважень

Не злічити там й нулів.

 

Ви щасливі, любі друзі,

Вам вже близько до мети

Ну, а нам ще доведеться

Через все оце пройти

 

Ми продовжим вашу справу

Не один порвемо м’яч

Успіхів доб’ємось, слави –

Хто уплав, а хто у скач.

 

Вам же щиро ми бажаєм

Ще рости, рости й рости

Президентом справжнім стати

І до уряду ввійти

 

Випускники! Які ви всі красиві,

Усміхнені, веселі, чепурні!

Дивлюсь на вас-обличчя всі щасливі

Й дорослим стати хочеться мені!

 

Ви скажіть  мені відверто:

Та невже ніколи

Вчителька не викликала

Батька й матір в школу?

 

Хочу зачіску я модну

І таку ж спідницю

Може, буду трохи схожа

Я на випускницю?

 

Сьогодні ваше свято

Це незабутня мить

Я хочу побажати:

Нехай вам всім щастить!

 

Вам бажання шлем дитячі

Бажаєм щастя і удачі

Та ще здоровя зичим вам –

Усім, усім випускникам!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Сценка «Монолог випускників з першокласниками»)

 

Випускник: Дорогі першокласники, приймаючи естафету випускних класів, просимо вас скласти клятву для подальшого навчання у школі:

• Кляніться прибігати в школу до першого уроку з палаючими від зацікавленості очима.
• Клянемось!
• Кляніться з апетитом ковтати всі знання і нести їх по життю, перемагаючи у турнірах та олімпіадах.
• Клянемось.
• Кляніться  берегти чистоту власних помислів, формувати в собі риси інтелігентної людини. Пам’ятати, що головне у стосунках  з оточуючими – добро, гуманність і милосердя.
• Клянемось!
• Кляніться підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації.
• Клянемось!
• Кляніться з гідністю донести звання «Учень» до кінця навчання.
• Клянемось!

ІІ. Діалог випускника з малюком (бере за руку і садить біля себе).

Випускниця: Ну, як справи?

Малюк: Та як сказати…

Вже поволі почав звикати

Директор строгий і страшний

Похмурий і неговіркий

А завуч, певне, телепат

Бо відкіля він знає,

Що у кишенях в мене склад (дістає рогатку)

Випускник : Стрілялки знов збирає…

Малюк:

А справді в нього зошит є?

Що ніби чорним зветься?

Випускник:

О, друже! Бачу, місце в нім

Для тебе теж знайдеться!

Малюк:

А як уроки? Де їх вчать?

Із групою чи вдома?

Випускник:

Та на перервах між дзвінками!

Усім ця річ відома!

Малюк:   Одна учителька у нас…Чому ж у вас багато?

Випускник:

Усі вважають: старший клас

Простіше й научати!

У вас там «Азбука» , «Буквар»,

А тут одна турбота –

Диспут, гра чи семінар –

Клопітка робота!

Малюк:

Буду їсти досхочу!

Не доженуть, бо я втечу!

То візьміть мене до вас

Хочу я у вищий клас!

Випускник:

Ой, друже, поспішаєш ти!

Хоч трохи треба підрости…

Друзі! Це звичайно жарт!

І іде життя поволі!

За науку вдячні ми

Вчителям і рідній школі!

Ведучий 2:

Батько й мати…

Хто вас ще так знає?

Хто за вас душею вболіває?!

Крок в життя – відповідальний крок,

Пам’ятайте батьківський урок!

Слово для привітання надається матері одинадцятикласників –

Васянович Оксані Михайлівні

 

Випускник 1:

У глибині душі десь дзенькнула струна,

То, мамо, б’ють роки у дзвони,

То, мамо, лине вже пора,

Умита в слізоньках солоних

Ти бачиш, мамо, як вітри

Женуть від дому нас подалі

Ти плачеш, мамо, обітри

Ті сльози гіркі і незвані.

Випускник 2:

Уклін тобі, мій рідний тату,

За те, що ласка в тебе є

Нехай же рідну нашу хату

Біда і горе обмине

За те, що можеш мирно жити

За те, що нас ти бережеш

За те, що вмієш нас любити

То ж будь щасливим ти без меж

Випускник 3:

Спасибі вам, мої батьки

За теплоту й любов родинну

За дружбу й спокій у сімї

І за турботу щогодинну

За вашу відданість святу

Своїм уже дорослим дітям

За людяність і доброту

Ми вдячні вам за все на світі!

(Вручення квітів батькам)

 

Ведучий 1:

Одинадцятий клас, наші хлопці й дівчата!

Щоб були ви щасливі, щоб були ви багаті,

Ми згадаємо силу стародавніх традицій

Обсипати на щастя ярим зерном пшениці.

Право обсипати випускників надається  першим вчителькам - Васянович Ганні Тофілівні та Васянович Ларисі Миколаївні, та класному керівникові - Стретович Людмилі Ростиславівні

Ведучий  2:

Щоб екзамени склали,

Щоб водилися гроші,

Щоб пішли оцінки в атестат лиш хороші,

Щоб були здорові, радісні й надалі,

Щоб були «дванадцятки», щоб були медалі.

Тож дай вам, доле, світлий шлях широкий,

Випуски 2016-го року!

Хай кожний своє щастя знайде сам!

І зараз надається слово вам!

Запрошуємо до слова 11 клас.

 

Монтаж випускників

1. Любі друзі! Щиро вдячні вам за добре напутнє слово, за вашу любов і тепло! Сьогодні у нас велике свято. Але чомусь сумні чомусь наші любі вчителі, і у наших ріднесеньких матусь замість усмішок на очах сльози.

 

2. Сьогодні в нас велике свято! Для нас пролунає останній шкільний дзвінок, дзвінок нашого дитинства, юності. Попереду – нове доросле життя. І на його порозі хочеться низько вклонитися порогу рідному, близькому – шкільному. Меленівський НВК… Тут ми навчалися, спілкувалися, відпочивали, дружили й закохувалися. Він став невід’ємною частиною нашого життя. Сьогодні ми хочемо подякувати всім тим, хто був поруч з нами всі ці роки.

 

3. Ну ось і все

Спасибі, люба школо

Бо промайнули довгих одинадцять літ

Уроки, дискотеки, друзів коло –

Прекрасний, чарівний дитинства світ!

4. Були ви з нами поруч в кожній справі

Шановні, любі, щирі вчителі

Порадники суворі і ласкаві

Ви – честь і слава нашої землі!

5. Ми всі здоровя, щастя вам бажаєм

Бо стан душі не висловить словам

За все, чого навчилися і знаєм

Сьогодні ми завдячуємо вам!

 

6. Ми вдячні вам, що в праці повсякденній

Навчали нас читать, писать

У навчанні нелегкім, щоденнім

Великі труднощі долать

7. Ми вдячні вам за ваші руки,

Що нас плекали й берегли.

За ті знання і ті науки,

Що нам надати ви змогли.

8. Спасибі вам за світ широкий

За ваше світле майбуття

За наше щастя світлооке

За нашу радість до життя.

(Квіти вчителям)

9. Велика наша Альма матер,

Ти нас в дорогу повела

Загартувала наш характер

Тобі, наш НВК, хвала!

І на згадку про нас прийміть у дарунок від нас вишитий рушник. Хай він стане не просто подарунком, а символом процвітання і збагачення для нашої рідної школи.

 

Звучить пісня «Дякую тобі, рідна школо!» у виконанні Васянович Галини і Прокопчук Олени

10. Дорогі наші техпрацівники!

В цей день такий урочистий, святковий

Дозвольте вашу працю вшанувати

І квіти ці, принесені сьогодні

Від всього серця вам подарувати!

(Квіти техпрацівникам)

Ведуча 1 :

Дитинство вальсом відлітає,

Кружляють пари, мов уві сні –

Це ваша юність вас стрічає,

Дитинства промайнули дні.

Ведуча2 :

І ось ця мить, в житті єдина мить,

Коли останній дзвоник продзвенить

Мелодія весела і сумна

Мов спогад серця зараз пролуна

Ведуча1 :

Ось ти ідеш із друзями у клас

А ось ти закохався в перший раз

Біля віконця дівчина руда –

Твоя найперша радість і біда

Ведуча2 :

А ось слова «кохаю» і «повір»,

А ось з літератури перший твір

Ось дискотеки голос, метушня

Казковий вечір, світле сяйво дня

Ведуча1 :

А ось контрольна, тест, екзамен, зріз

Можливо, успіх, може, море сліз…

Нова мета і поклик висоти

І хлопець, що сказав: «Найкраща – ти!»

Ведуча 2

Ось сонця промінь, чиста даль ясна,

А ще – ваша сімнадцята весна

Це мрії, плани, це в майбутнє крок

Так, друзі, це останній ваш дзвінок.

Ведуча 1

Право дати останній дзвінок надається учневі 11 класу :

_____________________Васяновичу Дмитру__________

_________та учениці 1-го класу Мороз Тетяні_____________

(Лунає пісня ___________________________________)

Ведуча 2

Увага, школо! Мить ця особлива,

«Останній дзвоник» - дійсно свято з свят

Хвилюються випускники щасливі

Бо зараз починають свій парад!

Ведуча 1

Пишайся ними, Україно мила!

Їм вчитись й працювати залюбки!

Щоб їм завжди в житті усім щастило!

І щоб пишались ними рідні і близькі!

Ведуча 2

Аплодуйте ж якнайсильніш!

Яка хвилина! Зупинися час!

Йде одинадцятий, найголовніший клас.

(Проходять коло з першачками)

Ведуча 2

Як кораблю велике плавання бажають

Так ми проводимо своїх випускників

І музика на щастя їм заграє

На добре, на майбутнє, на віки

Ведуча 1

В добру путь, дорогі друзі!

В суєті не згубіть доброти,

Силу духу черпайте в любові!

Хай нелегко вам буде іти

Не цурайтеся рідного слова

Не зганьбіть своє чесне ім’я

Правда є у житті лиш єдина

Не забудьте, що вище нема

Від імення Людина!

Ведуча 2 Свято останнього дзвоника оголошується закритим

(Парад випускників)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЧЕСНА КЛЯТВА ПЕРШАЧКІВ!!!

 

• Кляніться прибігати в школу до першого уроку з палаючими від зацікавленості очима.
• Клянемось!
• Кляніться з апетитом ковтати всі знання і нести їх по життю, перемагаючи у турнірах та олімпіадах.
• Клянемось!
• Кляніться  берегти чистоту власних помислів, формувати в собі риси інтелігентної людини. Пам’ятати, що головне у стосунках  з оточуючими – добро, гуманність і милосердя.
• Клянемось!
• Кляніться підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації.
• Клянемось!
• Кляніться з гідністю донести звання «Учень» до кінця навчання.
• Клянемось!