Урок "Сюжет і композиція повісті Оксани Радушинської “Метелики в крижаних панцирах”"

Урок розроблено

Чифурко Іриною Євгенівною, вчителькою української мови і літератури Чернівецької гімназії №11

Тема: Сюжет і композиція повісті Оксани Радушинської “Метелики в крижаних панцирах”.

Очікувані результати навчання:

учень/учениця:

•      свідомо слухає художні твори, у яких різноаспектно розкрито характер і долю особистості, навчальну інформацію про життєпис і творчість письменників/письменниць [9 МОВ 1.1.1];
•      відповідає на запитання за змістом почутого навчального матеріалу та художнього твору, акцентуючи увагу на важливих деталях [9 МОВ 1.1.2-1];
•      формулює уточнювальні запитання щодо навчальної інформації для її розуміння [9 МОВ 1.1.2-4];
•      визначає порушені в художніх творах проблеми [9 МОВ 1.4.1];
•      виявляє важливі деталі художніх творів для ілюстрування власного розуміння почутого [9 МОВ 1.4.1-2];
•      обґрунтовує зв’язок художнього твору із власним і суспільно-історичним досвідом (підтримує діалог “читач – текст – автор”) для оптимізації власної діяльності, зокрема в нових обставинах, прийняття рішень у різних ситуаціях [9 МОВ 1.4.5-1];
•      застосовує різні види критичного читання художніх творів [9 МОВ 2.1.1- 1];
•      використовує різні складники художніх творів, зокрема елементи сюжету [9 МОВ 2.1.2-1];
•      інтегрує інформацію, подану в різні способів [9 МОВ 2.2.5];
•      формулює логічні та послідовні висновки на основі аналізу художнього твору [9 МОВ 2.2.7-1];
•      характеризує поведінку та причини виникнення емоційного стану літературних персонажів, коментує їх вчинки та висловлювання [9 МОВ 2.3.1 -1];
•      використовує для виконання завдань текстові/медіатекстові джерела [9 МОВ 2.5.1-1];
•      передає художній текст словесно та графічно, узагальнюючи, інтерпретуючи [9 МОВ 2.6.1];
•      створює самостійно тексти [9 МОВ 3.1.5-1];
•      виконує різні ролі у груповій комунікації, обирає потрібні стратегії співпраці в різних ситуаціях спілкування [9 МОВ 3.2.2-1];
•      використовує результати власної мовотворчості для особистісного самовираження [9 МОВ 4.2.1].

Види навчальної діяльності: емоційний вхід “Тепло крізь лід”, вправи “Сюжет у слові”, “Юний музикант”, “Згадай і впорядкуй”,  “Очікування”, “Сюжетний таймлайн”, “Гексагон”, “4 кути”, “6 капелюхів”, мистецька галерея,  проблемні запитання, мініпояснення з елементами діалогу, робота в групах, робота в парах, командний квест “Сюжет і композиція”, фізкультхвилинка “Рух сюжету”, рольова гра “Подія очима героїні”, творче завдання “Фанфік: ще один крок”, емпатійне завдання “Що у моєму серці?”, метод “Сходинки навчання”.

Обладнання: мультимедійний комплекс, презентація, портрет Оксани Радушинської, заготовки крижинок, артроботи “Мій метелик сили”, музичні файли, картки із завданнями для командного квесту, заготовки до вправ “Гексагон”, “4 кути”, “6 капелюхів”, “Що у моєму серці?”, “Сходинки навчання”.

Тип уроку: урок аналізу художнього твору з використанням технологій розвитку критичного мислення, інтегрованого та компетентнісного навчання.

Урок формує такі компетентності:

•        вільне володіння державною мовою;
•        здатність спілкуватися іноземними мовами;
•        математична;
•        інноваційність;
•        інформаційно-комунікаційна компетентність;
•        навчання впродовж життя;
•        громадянські та соціальні компетентності;
•        культурна;
•        підприємливість і фінансова грамотність.

Наскрізні вміння:

•      читати з розумінням;
•      висловлювати власну думку усно і письмово;
•      критично та системно мислити;
•      діяти творчо;
•      виявляти ініціативність;
•      здатність логічно обґрунтувати позицію;
•      конструктивно керувати емоціями;
•      оцінювати ризики;
•      приймати рішення;
•      розв’язувати проблеми;
•      здатність співпрацювати з іншими людьми.

Толерантність - це мистецтво жити

з іншими людьми та з іншими ідеями.

Кофі Аннан

Хід уроку

I. Організаційний момент.

1. Привітання.

2. Емоційний вхід “Тепло крізь лід”.

Вчитель роздає кожному учню маленький паперовий силует “крижинки” і ставить питання до класу: “Що може стати крижаним панциром для людини?” Учні записують одне слово (страх, сором, самотність, нерозуміння, насмішки, хвороба, невпевненість). Потім кілька охочих зачитують. Вчитель пропонує зім'яти “крижинку” в руці (символ труднощів) і викинути її, що символізуватиме налаштування на подолання труднощів.

3. Вправа “Сюжет у слові”.

Учні називають одне слово, яке асоціюється з подіями повісті. Учитель створює хмару слів за допомогою сервісу WordArt і висвітлює на екран.

II. Актуалізація опорних знань

1. Мистецька галерея.

Презентація артробіт “Мій метелик сили”.

2. Вправа “Юний музикант”.

Учні зачитують свої добірки аудіофайлів, вмикають один файл, який передає внутрішній стан Яринки в певний момент твору. Коментують його.

3. Вправа “Згадай і впорядкуй”. Робота в парах.

Учні працюють в парах, пригадують основні події твору, створюють одну сторінку Google-презентації, на якій записують їх у довільному (неправильному) порядку.

4. Проблемні запитання.

•                    Чому важливо не лише знати події, а й розуміти, як вони розташовані?
•                    Якщо змінено порядок подій, чи зміниться сенс твору?

ІІІ. Оголошення теми і мети.

Мотивація навчальної діяльності

1. Звернення до епіграфа.

2. Вправа “Сходинки очікування”.

Учні на заготовках сходинок продовжують фрази “Сьогодні я навчуся…”, “Це знадобиться мені для…”

 ІV. Етап засвоєння нових знань

1. Вправа “Сюжетний таймлайн”

Пари учнів на дошці демонструють свої сторінки Google-презентації, а інші - розташовують події в правильному порядку, створюючи таймлайн подій  в онлайн-інструменті Canva і добираючи заголовки до кожного етапу.

Чи може візуальна схема впливати на наше розуміння тексту?

2. Мініпояснення з елементами діалогу.

Композиція - це побудова, структура та взаємозв'язок складових частин літературного твору, які об'єднуються в єдине ціле для втілення задуму автора. Вона підпорядковує елементи один одному, керує увагою читача та надає твору цілісності.

Сюжет - це система взаємопов'язаних подій у художньому творі, що розкриває характери героїв та основну ідею, вибудувана автором у певній послідовності для створення напруги та розкриття змісту.

Елементи сюжету - це основні складові композиції твору, що розкривають його послідовність та розвиток, а саме:

•                     Експозиція: початкова інформація про героїв, місце та час дії, передісторія.
•                     Зав'язка: подія, що запускає основний конфлікт і спрямовує дію.
•                     Розвиток дії: послідовність подій, які ускладнюють конфлікт, напружують сюжет та розкривають характери.
•                     Кульмінація: найвищий момент напруги, точка перелому, найважливіше зіткнення.
•                     Розв'язка: логічне завершення конфлікту, наслідки кульмінації.

Додаткові елементи:

•                    Пролог: вступна частина, яка передує експозиції.
•                    Епілог: післямова, що розповідає про подальшу частку героїв, часто йде після розв'язки.

3. Командний квест “Сюжет і композиція”.

Учні об’єднуються у групи і працюють за принципом станцій.

Станція 1. “Пазл сюжету”.

Завдання:

•                  Розкладіть події твору в правильній послідовності і визначте елементи сюжету.

Неправильна послідовність:

1. Поява людей, що підтримують дівчину.
2. Опис життя Ярини та її фізичного стану.
3. Зіткнення з нерозумінням чи байдужістю людей.
4. Переломний момент (віра у собі, духовне прозріння).
5. Її внутрішня самотність та переживання.
6. Внутрішня зміна героїні.

Правильна послідовність:

7.               Опис життя Ярини та її фізичного стану.
8.               Її внутрішня самотність та переживання.
9.               Зіткнення з нерозумінням чи байдужістю людей.
10.          Поява людей, що підтримують дівчину.
11.          Переломний момент (віра у собі, духовне прозріння).
12.          Внутрішня зміна героїні.
    Елементи сюжету

•                      Експозиція: знайомство з Яриною, її станом та життям.
•                      Зав'язка: конфлікт між внутрішнім світом дівчинки та ставленням суспільства.
•                      Розвиток дії: події, які випробовують її силу духу.
•                      Кульмінація: момент духовного перелому, коли Ярина усвідомлює власну цінність.
•                      Розв'язка: прийняття себе, надія, образ “метелика”, що попри крижаний панцир здатний жити.

Станція 2. “Композиційний центр”.

Завдання:

•                  Знайдіть кульмінаційний момент. Поясніть, чому саме він є ключовим.

Орієнтовна відповідь:

Кульмінацією є момент, коли Ярина долає внутрішній страх і невпевненість, приймає себе такою, якою вона є, і відчуває підтримку.

Чому це ключовий момент?

•                    Відбувається внутрішній перелом.
•                    Руйнується “крижаний панцир” відчаю.
•                    Саме тут розкривається символ метелика - душі, що прагне світла.
•                    Після цього події вже не мають трагічного звучання, а сповнені надії.

Станція 3. “А якщо інакше?”

Завдання:

•                  Поміняйте місцями будь-які дві події. Як це змінить сенс твору?

Як це змінить сенс твору?

•                    Твір стане менш емоційно напруженим.
•                    Зникне поступове наростання внутрішнього конфлікту.
•                    Читач не так глибоко відчує біль Ярини.

Висновок: автор навмисно вибудовує композицію так, щоб читач прожив трансформацію разом із героїнею.

Станція 4. “Медіапогляд”.

Завдання:

•                  Уявіть, що повість екранізують. Яку подію ви винесли б у трейлер і чому?

Орієнтовна відповідь

Сцену внутрішнього перелому героїні  або символічний момент, пов'язаний з образом метелика.

Чому?

•                    Це найсильніший емоційний момент.
•                    Він передає головну ідею твору, що людина сильніша за обставини.
•                    Контраст “крижаний панцир - живий метелик” створює потужний візуальний образ.

4. Фізкультхвилинка “Рух сюжету”.

Мета: зняти втому, активізувати увагу, тілесно прожити етапи сюжету.

1. Експозиція - спокійна поза, рівне дихання.
2. Зав’язка - легкий крок уперед, підняття рук.
3. Розвиток дії - рухи руками в різні боки (пошук, зміни).
4. Кульмінація - потягнутися вгору, напруження й видих.
5. Розв’язка - опустити руки, розслабитися, видих.

Слова вчителя: “Сюжет, як і життя, має напруження й спокій. Ми відчуваємо це тілом”.

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Рольова гра “Подія очима героїні”.

Учні обирають одну ключову подію, розігрують її від імені героїні, визначають емоції, які вона переживає, пояснюють, чому ця подія важлива для розвитку сюжету.

2. Вправа “Гексагон”.

На дошці прикріплено набір з 6 гексагонів. На гексагонах написані слова/поняття: героїня, крижаний панцир, страх, підтримка, переломна подія, внутрішня сила, метелик, вибір тощо. Учні, які виходять до дошки, викладають гексагони так, щоб дотичні сторони логічно пояснювали зв’язок, усно обґрунтувують кожне поєднання. Учні вчаться встановлювати смислові зв’язки між подіями, почуттями та рисами характеру героїні, розвивати критичне мислення.

Запитання для обговорення:

•                  Який зв’язок виявився найважливішим?
•                  Який гексагон хотілося б додати і чому?

3. Творче завдання “Фанфік: ще один крок”.

Учні складають короткий фанфік, що розповідає про продовження історії Ярини, подію, яка не потрапила до повісті, уявну зустріч дівчини з іншим літературним персонажем. Обов’язкові умови: зберегти характер героїні, показати її внутрішні переживання, використати символ (метелик/панцир).

VІ. Підбиття підсумків уроку

1. Вправа “4 кути”.

Учитель зачитує твердження “Сила людини залежить насамперед від підтримки інших”. Учні обирають кути класу:

1. Повністю погоджуюся.
2. Частково погоджуюся.
3. Не погоджуюся.
4. Важко відповісти.

Учні аргументують позицію прикладом з повісті, за бажанням змінюють кут після обговорення.

2. Вправа “6 капелюхів”.

Учні мають заготовки “капелюхів”, обирають один і “заповнюють” його.

•      Білий капелюх (факти): які події формують сюжет повісті?
•      Червоний капелюх (емоції): які почуття викликає історія героїні?
•      Чорний капелюх (ризики): що могло б завадити героїні змінитися?
•      Жовтий капелюх (позитив): у чому сила й цінність цього образу?
•      Зелений капелюх (креатив): запропонуйте інший розвиток подій.
•      Синій капелюх (узагальнення): зробіть висновок, чому ця повість важлива для підлітків?

VІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

1. Емпатійне завдання “Що у моєму серці?”

Учні/учениці індивідуально обирають подію, яка найбільше їх зворушила, записують у заготовлені сердечка. Розміщують їх на дошці у вигляді колажа. Пояснюють, які почуття викликала подія, чому саме ця подія залишила слід.

2. Метод “Сходинки навчання”.

Діти на заготовках сходинок дають відповіді на запитання.

•                      Чого навчився/навчилася сьогодні?
•                      Де ці вміння знадобляться мені ще?

 VІІІ. Оголошення домашнього завдання

Завдання для всього класу.

1. Скласти одне запитання до однокласників за сюжетом твору.

2. Записати аудіокоментар “Подія, яка змінила героїню”.

Індивідуальні завдання.

1. Створити інфографіку “Сюжет повісті за 5 кроків”.

Джерела

1. Авраменко О. Українська література: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти / Олександр Авраменко – К: Грамота, 2024. – 240 с.
2. Модельна навчальна програма «Українська література. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Слижук О. А, Тригуб І. А.).