Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти» Запорізької обласної ради
Кафедра філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін
ВИПУСКНА РОБОТА
на тему «Реалізація міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках літератури засобами мультимедіа та мистецтва»
вид випускної роботи: авторський проект
Виконав: слухач курсів підвищення кваліфікації
вчителів української мови та літератури (11.03.2019 – 22.03.2019)
вчитель української мови та літератури
комунального закладу «Малобілозерська спеціалізована
школа-інтернат II-III ступенів «Дивосвіт»
Запорізької обласної ради
Самойленко Олена Юріївна
Науковий керівник: Шацька Наталія Михайлівна,
кандидат педагогічних наук, доцент
Запоріжжя 2019
Інформація про автора проекту
1. Прізвище, ім’я по батькові Самойленко Олена Юріївна.
2. Освіта вища.
3. Спеціальність за дипломом викладач української мови і літератури.
4. Який навчальний заклад і коли закінчив Кримський гуманітарний університет (м. Ялта, АР Крим), 2009.
5. Педагогічний стаж 10 років.
6. Місце роботи комунальний заклад «Малобілозерська спеціалізована естетична школа-інтернат II-III ступенів «Дивосвіт» Запорізької обласної ради, адреса Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Шахтарська, 178, контактний телефон 54-6-95.
7. Посада соціальний педагог.
8. Кваліфікаційна категорія - I.
9. Педагогічне, вчене звання, науковий ступінь.
10. Контактна інформація (електронна пошта, номер мобільного телефону,
посилання на веб-ресурс автора) elena.samoylenko85@gmail.com,
+38067-96-80-975, http://elenasamoylenko85.blogspot.com.
Пояснювальна записка
З утвердженням гуманістичних ідей неперервної освіти в Україні постала нова соціальна потреба використання універсальних можливостей у формуванні особистості, здатної до творчого самовираження, самореалізації. «Без мистецтва, без повсякденної уваги до проблем його використання у розвитку особистості реалізація ідеї неперервної освіти – освіти впродовж життя може стати утопією,» – зазначає Н.Г. Ничкало у праці «Мистецтво у розвитку особистості». Безперечно, в умовах сьогодення, без мистецтва як камертона людської цивілізації, носія змісту і визначень краси, неможливо реалізувати глобальну мету особистісно орієнтованої освіти культурологічного типу, що пов’язана з формуванням людини культури. За визначенням І.А. Зязюна, у людині культури втілюються зрізи її культурного начала: свободи, гуманності, творчості, духовності, адаптивності [5].
Сучасний учитель має розуміти, як успішно й ефективно створити освітнє міжпредметне середовище, щоб забезпечити реалізацію наскрізних ліній на уроках літератури, які технології, методи, принципи, засоби є найбільш дієвими в умовах розвитку електронної лінгводидактики [2].
Міжпредметні зв’язки є важливим принципом навчання в сучасній школі, що забезпечує взаємозв’язок предметів художньо-естетичного і суспільно-гуманітарного циклів. Проблема не стільки в оволодінні знаннями, скільки в умінні застосовувати їх на практиці в будь-якій життєвій ситуації та у професійній сфері [5].
У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти поняття міжпредметна компетентність визначається як «здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей» [3]. Формування міжпредметного навчального дигітального середовища можливе за умови реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках літератури у поєднанні з історією, біологією, географією, математикою, мистецтвом, технологіями. На сьогодні інтегроване навчання має великі розвивальні можливості, що сприяє застосуванню міжпредметних зв’язків на уроках літератури, які стимулюють пізнавальну діяльність учнів, розвивають їхню комунікативну компетентність, поглиблюють розуміння певних мовних явищ, формують інтелектуальні вміння й навички, розширюють ерудицію тощо [2].
У процесі дослідження деякі педагоги зазначили, що необхідно «завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним». Необхідність такого підходу до організації навчально-виховного процесу він пояснював тим, що «всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках». Одним із шляхів досягнення високої якості знань є злиття дисциплін, що вивчаються. Це злиття передбачає порядок і єдність, координацію між елементами знань. Доки різні предмети навчального курсу будуть викладатися, ніби зовсім не знаючи про існування один одного, учіння не буде суттєво впливати на розвиток дітей; доти учіння буде не захоплюючим органічним процесом психічного розвитку, а нестерпно нудною працею для учня.
Міжпредметна інтеграція – перспективний напрямок реалізації новітніх технологій, де визначальною умовою є сукупність таких методичних підходів, які програмують позицію учня як активного співтворця уроку [5].
Беручи в основу свого проекту принцип інтеграції, переконана, що цей метод створює сприятливі умови для формування в учнів цілісної картини світу, вироблення здатності сприймати предмети і явища системно, емоційно.
Актуальність ідеї міжпредметної інтеграції змісту навчання в тому, що вона є оптимальною для сучасного етапу розвитку освітнього закладу, адже на даному етапі є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації та зменшення часу, відведеного для її засвоєння.
Актуальність проблеми зумовили вибір теми дослідження: «Реалізація міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках літератури засобами мультимедіа та мистецтва».
Мета дослідження – визначити теоретичні основи та обґрунтувати методику інтегрованого змісту навчання на уроках літератури.
Завдання дослідження:
Даний проект відповідає поставленим меті й завданням, а також очікуваним результатам проекту. Може бути використаний для практичної мети колегами, а міжпредметна інтеграція як перспективний напрям реалізації новітніх технологій стане однією з основних у процесі діяльності кожного вчителя суспільно-гуманітарного циклу.
Встановлення зв’язків між предметами веде до формування самостійності мислення, розвиває логічне мислення учнів, яке пов’язане із формуванням інтелектуальних умінь і навичок. Логічне мислення сприяє розвитку мовлення, а увага до мовного оформлення думки робить її точною і логічною.
У процесі своєї роботи відмітила зростання пізнавального інтересу учнів до предмету під впливом міжпредметних зв’язків, бо вони насамперед стимулюють потяг до знань, розширюють зацікавленість. Використання міжпредметної інтеграції робить процес навчання різноманітним, цікавим, емоційно забарвленим, творчо насиченим. Забезпечується висока активність здобувачів освіти у використанні знань з одного предмета на уроках з іншого і навпаки, цікаво поєднуючи теоретичні знання з їх практичним застосуванням.
Тема. Т. Г. Шевченко. «Мені тринадцятий минало». Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому складному світі.
Мета: відновити в пам'яті учнів матеріал про життєпис поета, розкрити значення його творчості для українського народу, ознайомити з поезією-роздумом про сирітське дитинство «Мені тринадцятий минало»; розвивати навички вдумливого та виразного читання, спостереження над художнім текстом; виховувати почуття гуманізму та оптимізму як головних рушійних сил у житті, любов до батьківщини.
Обладнання: підручник (автор Авраменко О.М.), портрет письменника, комп’ютери, фарби, альбомні аркуші, збірка Т.Г. Шевченка «Кобзар», відеозапис поезії «Мені тринадцятий минало…», музичний супровід.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
Щоб дізнатися яку тему (поезію Тараса Шевченка) будемо розглядати на уроці, вам потрібно розгадати ребус.
II. Повідомлення теми й мети уроку
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
4.1. Слово вчителя (з елементами бесіди).
Ім'я Тараса Григоровича Шевченка можна зустріти у назвах міст і селищ, вулиць, площ, культурних та освітніх закладів, кораблів. Воно відоме не лише в Україні, а й у всьому світі, пам'ятники Великому Кобзареві є в багатьох країнах світу. Чернеча (Тарасова) гора під Каневом, де похований видатний письменник, стала національною святинею.
Прожив 47 років, з них 24 — у неволі, в кріпацтві, не маючи засобів до освіти, розвитку таланту, потім десять років заслання із забороною писати й малювати. Між тим йому вдалося стати великим письменником та художником, академіком-гравером, знаним у Європі.
Практично все своє свідоме життя Шевченко прожив за межами України (15-річного сироту пан забрав із собою до Вільно, а потім до Петербурга), але Тарас не забув мови, не втратив гарячої любові до рідного краю, рідного народу, став на його захист. Шевченка радо запрошували в гості, на проживання великі пани, його любила княжна, а він залишився бідним, але вільним самітником.
І таких «див» та контрастів можна знайти в біографії Т. Г. Шевченка ще багато. Одне безперечне — його книга «Кобзар» заявила світові, що є такий народ — українці, що вони хоч і поневолені, але горді, волелюбні, мають оригінальну творчість, свої звичаї, традиції й багатовікову історію.
І сучасні українці можуть знайти у творах Кобзаря безліч мотивів, тем та проблем, які їм близькі, отримати підказку, як у світі «по правді жити».
На минулому уроці ми розглядали біографію Шевченка. А на скільки ви були уважними дослідниками життєпису письменника переконаємось виконавши самостійну роботу у вигляді гри «Перший мільйон». Для цього перейдіть за посиланням (блог Олени Самойленко,вчителя української мови та літератури, «Філологічними стежками»):
http://elenasamoylenko85.blogspot.com/2017/12/blog-post.html
https://www.youtube.com/watch?v=fDMNPW6Yp1c
Виразне читання вірша Т. Г Шевченка «Мені тринадцятий минало».
До паю — на обід;
приязно — добре;
рай — тут: благодатне, гарне місце;
помарніло — потемніло, поблідло, захмарилося, затуманилося;
плоскінь — рослина (коноплі), з якої потім робили прядиво, нитки й ткали полотно на одяг та інші господарські потреби.
— З яким періодом життя автора пов'язаний цей вірш?
— Твір, пов'язаний з біографією автора, називається автобіографічним. Вірш Т. Шевченка саме таким і є. Чому ж ми й досі із зацікавленням читаємо те, що стосується однієї людини?
4.8. Робота над аналізом твору.
(Учні повторно читають вірш мовчки.)
— На які частини можна поділити твір? Складіть за ними ланцюжок змін душевного стану маленького пастушка.
(Спокій, лагідність, приязнь — розчарування, образа, відчай — утіха, радість, добро.)
— Під віршем «Мені тринадцятий минало» стоїть дата — друга половина 1847 року, Орська фортеця. На які думки наводить ця дата, що нового додає для розуміння твору?
Учні діляться на групи: літературознавці, художники та IT-технологи.
Літературознавці. Аналізують вірш (тема, мотив, художні засоби).
Робота в парах.
Художники. 1 група. Розфарбовують рядки вірша відповідними кольорами (передають настрій поезії).
2 група. За допомогою кольорів та відповідних образів передають настрій свого дитинства.
IT-технологи. За допомогою гри з піском «Thisissand» предають настрій поезії.
Учні розглядають репродукцію картини І. Їжакевича «Тарас-пастух» і порівнюють її із сюжетом вірша «Мені тринадцятий минало».
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
5.1. Розгадування кросворда.
— Відгадавши кросворд, у виділеному вертикальному рядку ви прочитаєте назву першої поетичної збірки Т.Г. Шевченка, яка принесла йому світову славу.
https://learningapps.org/display?v=pvz0myyya19
Відповідь: Кобзар.
5.2. Завдання учням.
—Поясніть написання слів «Кобзар», Кобзар, кобзар.
- Шевченко відкрився для мене…
- Мені сподобалося…
- Я дізнався…
- Я поділився своїми знаннями про…
На вибір: вивчити поезію напам’ять або розробити за допомогою lerning.apps будь-яку вправу щодо біографії чи творчості Шевченка.
Список використаних джерел
1