Урок "Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка (за поемою «Катерина»).9 клас"

Тема: Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка (за поемою «Катерина»).9 клас»

Мета: поглибити знання про творчість Т. Шевченка, висвітлити трагічну долю жінки крізь призму романтизму, розвивати любов до образного слова, емоційно сприймати поетичний текст; виховувати спостережливість, уміння узагальнювати матеріал, уміння спілкуватися з однолітками, з батьками, бути відповідальними за майбутнє батьківство і материнство

Обладнання : портрет Т. Шевченка,  збірка  Шевченка «Кобзар», картина Т.Шевченка «Катерина»

Перебіг уроку

Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми.

Асоціативний диктант (предметна компетентність)

Пригадайте інформацію, пов’язану з поданими датами, іменами, назвами.

Жуковський, 1839 рік, романтизм, Сошенко, Васильєвський острів, «Кобзар», 1840 рік, художник.

Розкрийте зміст кожного поняття, дат стосовно життя і творчості письменника, з якими вони пов’язані.

Дослідження – обґрунтування (інформаційна компетентність)

Послухайте фрагменти спогадів про Тараса Шевченка .

•  Шевченко працював над поемою під час спільного проживання з 24 листопада 1838 р. до 18 лютого 1839 р. на Васильєвському острові у Петербурзі.

•  Шевченко то співає, то пише собі щось та все до мене пристає: «А послухай, Соха, чи воно так до ладу буде?»

•  Восени 1838 року Тарас прочитав «Сердешну Оксану» Г. Квітки-Основ’яненка. Враження від читання і могло стати безпосереднім творчим імпульсом до написання «Катерини».

                                   (Зі спогадів Івана Сошенка, художника, земляка Т. Шевченка)

Ознайомлення учнів з темою, метою,завданнями уроку.

Учитель: Жіноча доля -  одна з найболючіших тем української літератури.             Мати – першооснова життя, без неї нічого немає на Землі. Із прадавніх часів возвеличує людство цей святий образ у пісні, молитві, думах і поемах.

   Тарас Шевченко виспівав сльозами долю жінки – зганьбленої та зневаженої матері. На вершині народного горя в образі жінки-матері він створив образ України, на шляхах якої блукали, за словами М. Наєнка «зґвалтовані покритки, очамрілі від панських знущань покоївки, занапащені «генеральші», зневажені черниці». Ця тема знайшла в поета болюче осмислення в поемах «Катерина» (1838), «Мар’яна – черниця» (1841), «Наймичка» (1845), «Марина» (1848), «Петрусь» (1850).

    У «Кобзарі» (1840) було надруковано поему, іменовану як «Катерина». У творі відображено одну з характерних рис тогочасного суспільства – долю збезчещеної дівчини. Факти свідчать, що тільки на Київщині за один 1839 рік наклали на себе руки 39 дівчат, зведених поміщиками, чиновниками та офіцерами. Але Шевченко розкриває цю тему по-новому. Вдома ви прочитали твір, давайте заповнимо його паспорт.

Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

«Катерина». Паспорт твору (Предметна компетентність)

Жанр, рід: ліро–епічна, соціально-побутова поема.

Тема: страдницька доля жінки – матері в кріпосному суспільстві.

Ідея: осмислити і чуттєво осягнути поняття відповідальності за материнство і батьківство.

Проблематика:  застарілі моральні погляди на кохання, дівочу честь;

                            відповідальність за народження дітей;

                            проблема порядності у стосунках із жінками;

                            захист  зганьблених жінок;

                            зіставлення української і російської ментальності.

Композиція: п’ять розділів.

А зараз складемо сюжетний ланцюжок твору (Компетентність продуктивної творчої діяльності)

Кохання дівчини Катрі й російського офіцера => від’їзд москаля => народження синочка => батьки виганяють дочку з рідного дому => Катерина йде на пошуки коханого => зустріч із москалем Іваном => самогубство Катерини.

Центральним у поемі є образ головної героїні – Катерини.

Бесіда з елементами самостійної роботи у групах (емоційно-ціннісна, комунікативна компетентності)

Твір розпочинається ліричним відступом. Уже в пролозі, ледь накреслюючи перебіг подій, що відбудуться далі, поет висловлює глибокий жаль з приводу таких ганебних явищ у житті народу й застерігає дівчат від сліпої довіри до розбещених і підступних паничів.

1 група.  Зверніть увагу на те, які засоби народних пісень використовує автор для

              опису зовнішності героїні.

 (У неї чорні брови, карі очі, біле личко, дівчина -  «як квітка в полі». Тут використано постійні епітети і порівняння, витримані у фольклорних традиціях, вони нагадують народну пісню  «Ой у лузі та ще й при березі». Автор симпатизує своїй героїні, тому і використовує пестливі слова (оченята, рученьки, личко). Душа Катрі – щира і відкрита, як квітка сонцю. Тому «полюбила москалика, як знало серденько».)

2 група.  Прослідкуйте, як недоброзичливе ставлення односельців до зведеної

              дівчини все більше загострюється.

(За давніми загальноприйнятими законами звичаєвого права про сім’ю та шлюб, дівчина, яка стала матір’ю до одруження, підлягала осуду й ганьбі. Жінки, за традицією, повинні були постійно носити якийсь головний убір, а необачній дівчині кілька шанованих на селі жінок збиралися і пов’язували хустку («покривали») на голову. Так глумливо називали – покриткою.

    Неслава, злий поговір («мабуть, сама вчила»), які  не жаліють і материнської старості, змушують батьків Катрі чинити жорстоко.)

3 група.   Виділіть ліричні відступи й поясніть як автор ставиться до матері-

               покритки та до кривдника.

(Автор застерігає дівчат від москалів, бо вони – «чужі люди». Це застереження автора, поради не вірити москалям з самого початку вселяють у душу читача підозру, що обіцянки Катриного милого облудні. Автор не просто переказує події, а відверто й пристрасно виражає своє ставлення до них. Це прокльон-звертання до сільських пліткарок, що знущалися над Катериною, це завжди відверта теплота і співчуття, адресовані героїні. Ці роздуми наповнені риторичними запитаннями, окликами, звертаннями.)

Інсценізація фрагмента із поеми «Катерина».

Учитель: Шевченко – тонкий психолог, він влучно передає стан Катерини. Дівчина-покритка покидає рідну домівку, беручи у вузлик жменьку землі, бо цілком свідома того, що більше не повернеться додому. Залишаючи назавжди свій край, люди, за давнім звичаєм, брали із собою грудочку батьківської землі.

    Катерина не принижується, не намагається вмилостивити батьків, а мужньо приймає винесений вирок і вирушає на пошуки батька свого сина.

Бесіда (комунікативна компетентність)

Розкажіть про зустріч Катерини з чумаками. Що хотів сказати Шевченко словами: «Бере шага, аж труситься»?

(Вперше Катерині довелося просити милостиню в людей, тому від сорому тремтить рука, вона мусить це зробити, бо у неї на руках дитина. Материнська любов пересилює сором жебрацтва.)

Як зустрілася Катерина з Іваном, як поводила себе під час зустрічі?

(Героїня, почувши, що йдуть москалі, боса, роздягнена, назустріч «через пеньки, заметом летить, ледве дише». Вона не зрозуміла, що коханий відвернувся від неї, зовсім її відцурався. А коли прийшла до тями, то заради своєї дитини погоджується на страшні приниження: благає чоловіка не кидати сина. Мати виносить дитя справжньому батькові, а його уже й слід прохолов… Вона просить солдат забрати дитину, щоб віддати старшому. Одинока, зневірена, обурена жорстокістю егоїзму, вигнана з дому, скоює страшний гріх.)

У чому полягає трагедія Катерини?

(Героїня вирішила, що краще загинути, аніж залишитися без будь-яких засобів на існування. Кого звинуватити: чи жорстоку мораль тогочасного суспільства, чи знахабнілого кривдника москаля, чи саму дівчину? У образі героїні виступає сама Україна, знедолена, сплюндрована «героїчним» минулим.)

Вправа «Коло ідей»(комунікативна компетентність)

Ваше ставлення до народних морально-етичних принципів поведінки дівчат у той час? …

Чи були, на вашу думку, старожитні звичаєві правила надто жорстокими? …

Чи хотіли б ви дотримуватися таких правил сьогодні? Чому?...

Як, на ваш розсуд, вчинили батьки Катерини, чи можна їх виправдати?...

Нині багато випадків, коли дівчата намагаються позбутися новонароджених дітей, ваші думки з цього приводу?...

Хто повинен брати відповідальність за майбутнє невимушене батьківство чи материнство?...

Учнівське повідомлення про картину Т.Шевченка «Катерина»(інформаційна компетентність)

(Через декілька років після написання поеми «Катерина» Т.Шевченко створює однойменну картину, про яку згадує у листі до Г.С.Тарновського, де розповідає , що зобразив дівчину Катерину, яка попрощалася  з коханим «москаликом» і повертається додому, несучи у своєму лоні майбутнього нещасливого сина. Цей мистецький шедевр, написаний олійними фарбами, не є копією поеми «Катерина». Це окреме полотно, на якому зображено босоногу дівчину -  символ українського народу, а російського солдата як прообраз російської монархії. Селянин, що сидить на землі (чимось схожий на козака Мамая) уособлює вільне минуле України, так співзвучне ранній літературній творчості поета.)

Оцінювання учнів.

Підсумок уроку.

Видатний український поет М. Рильський, милуючись святим материнським образом, писав: «Такого полум’яного культу… не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу».

  Великий Кобзар бачив у жінці духовну велич, вірність, щирість, тому й писав:

                                                 І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

                                                А буде син, і буде мати,

                                                І будуть люди на землі.

Завдання додому:

Скласти цитатний план до образу головної героїні Катерини; опрацювати матеріал підручника; написати твір-роздум на тему «Яке враження справили на мене морально-етичні принципи поеми Т.Шевченка «Катерина».