Тема уроку: Інтимні й пейзажні мотиви в поезіях Володимира Сосюри «Васильки» й «Осінь».
ТЛ : інтимна, пейзажна лірика.
Мета уроку: продовжити ознайомлювати учнів із життям та творчістю В.Сосюри; поглибити поняття про види лірики; опрацювати ідейно-художній зміст поезій «Васильки», «Осінь»; розвивати навички аналізу ліричного твору; удосконалювати навички виразного читання; розвивати логічне мислення, пам’ять, уміння висловлювати власні думки;
виховувати любов до творчості В.Сосюри, повагу до щирого почуття – кохання та любов до рідної природи.
Тип уроку : комбінований.
Обладнання: портрет, тексти творів, учнівські малюнки, тестові завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Перевірити готовність учнів до уроку. Прийом «Усмішка».
ІІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
ІУ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
Учень. Скажіть від чого сонце в небі сяє,
Чому так бандура ніжно грає?
Скажіть, учителю, для людини,
Що є незвідані глибини?
Учитель. Звичайно, діти, є одна
Таємна, чиста глибина
Це ніжність лугу, шум дібров,
Це дар небесний, це любов
Учень. А що таїться в цьому слові?
Учитель. Усе починається з любові:
І зір бентежне мерехтіння
Душі до ніжності стремління
Людини кожної буття
І ваше, друзі, є життя…
Усьому початок є любов.
Учень. А твердять : « Спершу було слово»…
Учитель. А я кажу вам знов і знов:
«Усьому початок є любов».
Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
Вірш «Васильки» написаний під впливом народної пісні.
Тема твору : роздуми про вічну красу життя; оспівування щирого почуття щасливої миті в душі закоханих.
Ідея: возвеличення кохання – смисл життя кожної людини.
Художні особливості твору :
Повтори… ( Учні добирають самостійно)
Метафори….
Порівняння…
Епітети…
Характеристика образів поезії «Васильки»: васильки, щастя, гай, роки, двоє,квіти, хмарки, другий (закохана молодь нового часу).
Змінюється життя, приходять нові покоління, але кохання залишається вічним.
Складання асоціативного грона «Кохання»
«Кохання – це…»
Читання поезії вчителем напам’ять.
Коментар учителя.
Осінь у природі… Осінь життя… У природі – час збирання плодів.
Поезія «Осінь» пройнята глибоким оптимізмом, вірою у вічну молодість.
Мов два мене: один ще юний, а другий, що й казать…
Та їх серця одні єднають струни,
І тому я незмінно молодий.
Осінь поспішає… Незабаром її змінить інша пора року – зима.
Поезія пройнята легким сумом, печаллю. Утім вірш не викликає безнадії, бо незабаром усе зміниться знову, прийде весна.
Осінь буває різною, та все одно вона прекрасна. І людина в будь-якому віці здатна на високі почуття.
Поезія В. Сосюри щира, дивовижно тонка і ніжна. Він пише про осінній сад, про багряну печаль жоржин, про осінні дерева, на яких так мало листя, про вітер, що тихо шелестить у садках, розносячи запізнілі жалі. Ніхто не вб’є любов автора. Він увійшов у поезію як натхненний співець життя, він поруч із нами, він житиме вічно.
У. Закріплення
УІ. Підсумок уроку
УІІ. Оголошення результатів оцінювання
УІІІ. Домашнє завдання: Виразно читати та аналізувати вірші В.Сосюри, намалювати кольорові ілюстрації до них.
ІХ. Рефлексія «Живописний настрій»
Сформулюйте свій настрій за допомогою кольорової палітри.
Здобувачі освіти називають прикметники : веселковий, блакитний,сонячний, світло-зелений, золотий,сірий …