Урок "Теплові двигуни і проблеми екології"

                     

                  Урок 8 клас

Тема: Теплові двигуни і проблеми екології.

              Хто не любить природи, той не любить людину,

той не громадянин.

Альберт Ейнштейн.

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів; познайомити їх  з історією винаходу теплових двигунів, їх видами, принципами дії та використання у народному господарстві;  розвивати екологічну свідомість – тобто наголосити на вплив теплових двигунів на клімат Землі, логічне мислення, уміння висловлювати особисту думку; виховувати активність, самостійність, культуру мовлення.

Тип уроку: Узагальнення та систематизації знань.

Методи навчання: діалогічний, демонстративний, інтерактивний.

Форми навчання: фронтальна, індивідуальна, групова, диференційована.

Обладнання:комп’ютер, модель ДВЗ, модель парової турбіни, таблиця ККД теплових машин, допоміжний матеріал за темою.

Демонстрації: принцип дії ДВЗ, реактивного двигуна,фільтра.

 

Очікувані результати:

 Після уроку учні будуть знати    – історію створення теплових двигунів;

• галузі використання теплових двигунів;
• види забруднень від теплових двигунів;
• про альтернативні види палива;
• про альтернативні види електростанцій;
• про способи очищення вихлопних газів;

Після уроку учні будуть вміти    - пояснювати принципи дії теплових двигунів;

• розраховувати задачі на енергозбереження;
• використовувати знання для практичної та професійної діяльності;
• працювати самостійно і в колективі;
• чітко висловлювати свої думки.

 

План уроку:

І.Організаційний момент. Вступне слово вчителя.

ІІ.Повідомлення учнів: 

1. Історія створення і розвитку теплових двигунів.(презентація)
2. Види теплових двигунів.(усна розповідь, демонстрації)
3. Використання теплових двигунів. (фронтальна робота,мікрофон)
4. Забруднення від теплових двигунів. (доповіді учнів + презентація)

ІІІ. Обговорення екологічних проблем планети.

1. Порівняльна характеристика ККД теплових двигунів.(таблиця)
2. Використання альтернативних видів палива.(доповідь)
3. Використання альтернативних видів енергії.(презентація)
4. Способи очищення вихлопних газів.(доповідь+ демонстрація)

    IV.Обговорення шляхів виходу з екологічної кризи.

1.Розрахунок перспектив економії газу. (експериментальна задача)

2.Економія тепла в будинку.

3.Перехід на літній час.

      V. Рефлексія . (запитання-роздум «Якби я був нафтовим магнатом.. ). 

      VІ. Домашнє завдання. Підготуватися до тематичного оцінювання.

                                                 Хід уроку

І.Мотивація навчання.  Вступне слово вчителя.

Більша частина двигунів на Землі є тепловими двигунами. Саме вони дають нам дешеву електроенергію, є серцем майже всіх видів транспорту. Сучасна людина не може обходитись без них. Але широке застосування теплових двигунів впливає на стан навколишнього середовища. Тому, мета нашого уроку-конференції – познайомитися з історією винаходу двигунів, і з принципом їх дії, а також висвітлити екологічні проблеми, що виникають під час використання теплових двигунів, і шляхи їх розв’язання. Перед людством постало одвічне питання: «Що робити?», якщо це питання не вирішиться, то ми отримаємо ось такий результат… (Відео про забруднення людиною Землі).

ІІ. Повідомлення учнів

1. Презентація на тему «Історія створення і розвитку теплових двигунів».

Більше ніж дві тисячі років тому, в ІІІ ст. до н.е., видатний грецький математик і механік Архімед побудував гармату, що стріляла за допомогою пари. Малюнок гармати Архімеда та її опис були знайдені через вісімнадцять століть у рукописах великого італійського вченого, інженера та художника Леонардо да Вінчі.

Як же стріляла ця гармата? Один кінець ствола сильно нагрівали на вогні. Потім у нагріту частину ствола наливали воду. Вода миттєво випаровувалася й перетворювалася на пару. Пара, розширюючись, із силою викидала ядро.

Приблизно через триста років в Олександрії видатний учений Герон винайшов прилад, у якому внутрішня енергія пари перетворювалася в механічну енергію обертання кулі. Геронова куля – це прообраз реактивних двигунів.

У рукописах Леонардо да Вінчі виявили кілька малюнків із зображенням циліндра й поршня. Під поршнем у циліндрі перебуває вода, а сам циліндр підігрівається. Леонардо да Вінчі думав, що пара, що утворилася в результаті нагрівання, розширюючись і збільшуючись в об’ємі, буде шукати вихід і штовхати поршень нагору. Під час свого руху поршень міг би виконувати корисну роботу.

Д. Бранка описав двигун, у якому використовувалася енергія пари в іншому виді. Це було колесо з лопатями, у яке із силою вдаряв струмінь пари, завдяки чому колесо починало обертатися. Власне кажучи, це була перша парова турбіна.

Над винаходом парової машини в XVII – XVIII ст. працювали Томас Севері й Томас Ньюкомен (Англія), Дені Папен (Франція), І.І. Ползунов (Росія) та ін.

Геніальний російський винахідник у 1763 р. створив проект першого універсального парового двигуна. Ця машина призначалася для повітродувних міхів, що нагнітають повітря в плавильні печі. Головною її особливістю було те, що робочий вал качався безперервно, без холостих пауз. Це досягалося завдяки тому, що Ползунов у своїй машині передбачив замість одного циліндра, як це було в машині Ньюкомена, два, що працювали почергово. Робочий хід здійснювався за рахунок роботи пари в циліндрі.

Творцем універсального парового двигуна став англійський механік Джеймс Уатт. Він удосконалив машину Ньюкомена, винайшов конденсатор, висунув ідею застосування розширеної пари в циліндрі. Двигун внутрішнього згорання з’явився в середині ХІХ ст. 

Перша парова турбіна, що здобула практичного застосування, була виготовлена шведським інженером Густавом Лавалем в 1889 році.

2. Види теплових двигунів. Учень розповідає і демонструє як працює поршневий ДВЗ, а також принцип дії реактивного двигуна.
3. Використання теплових двигунів. Інтерактивна вправа мікрофон: кожен учень називає галузь застосування теплових двигунів.
4. Забруднення від теплових двигунів : хімічне, теплове, звукове.(доповіді)

 

Хімічне забруднення

Справжні зрушення в біосферних процесах почалися у XXст. У результаті чергової промислової революції. Бурхливий розвиток енергетики, машинобудування, хімії, транспорту призвів до того, що людська діяльність зробилася порівнянною за масштабами з природними енергетичними й матеріальними процесами, що відбуваються в біосфері.

На всіх основних видах  сучасного транспорту переважно використовуються теплові двигуни внутрішнього згорання. Що працюють на рідкому паливі.

Без  паливних двигунів сучасну цивілізацію  просто неможливо уявити. Якщо б їх не було, ми б не мали удосталь дешевої електроенергії  й були позбавлені всіх видів швидкісного транспорту. Але всі вони дуже шкідливі!

Отже, виділено дві основні проблеми, пов’язані із застосуванням теплових двигунів: теплові електростанції й автотранспорт.

Збільшення кількості автомобілів подібне до вибуху. Через те, що більшість автомобілів  використовують двигуни внутрішнтого згорання, що  працюють на бензині або дизельному паливі, забруднення навколишнього середовища  перетворилося в серйозну проблему. 

В основі процесів, що приводять автомобіль у рух, лежить горіння палива, не можливий без кисню, що міститься у повітрі. У середньому сучасний автомобіль для згорання 1 кг бензину (приблизно 10-кілометровий пробіг машини) використовує близько 15 кг повітря або близько 2500 л  кисню – це більше об’єму, вдихуваного людиною протягом доби. Якщо враховувати, що середній річний пробіг автомобіля становить 10 000 км, то ним з атмосфери поглинається щорічно 2,5 млн л, або близько 4 т кисню.  Помножимо тепер ці цифри на число автомобілів у світі!

У продуктах згорання міститься до 60 різних хімічних сполук. Основну частину в них становлять вуглекислий газ СО₂ і чадний газ СО, окиси азоту NO, різні вуглеводні, отруйні сполуки свинцю, у всіх рідких паливах міститься сірка. Кислотні дощі, спричинені передусім діоксином сірки й оксидом азоту, завдають величезної шкоди біоценозам. Установлено, що хвойні породи страждають від кислотних дощів більшою мірою,  ніж широколисті.

Можна виділити кілька напрямків шкідливої дії автотранспорту на навколишнє середовище.

1. Токсичне забруднення атмосферного повітря.
2. Пилове забруднення атмосферного повітря.
3. Токсичні забруднення ґрунту від зливу палива та мийних рідин.
4. Акустичне забруднення навколишнього середовища: вплив на психіку людей призводить до швидкої утоми, поганого самопочуття; знижує продуктивність сільськогосподарських тварин.

Які ж екологічні проблеми постають перед людством  у зв’язку  з використанням теплових  двигунів  на ТЕС?

Негативний вплив теплових машин на навколишнє середовище пов’язаний з дією різних факторів.

По-перше, при спалюванні палива використовується кисень із атмосфери, внаслідок чого  вміст кисню в повітрі поступово зменшується.

По-друге, спалювання палива супроводжується виділенням в атмосферу вуглекислого газу.

По-третє, при спалюванні вугілля й нафти атмосфера забруднюється азотними й сірчаними сполуками, шкідливими для здоров’я людини.

По-четверте,  виробництво електричної й механічної енергії в принципі не може буди здійснене без відводу в навколишнє середовище значних кількостей теплоти. Це не може не призводити до поступового підвищення середньої температури на Землі.

Стічні води й зливові стоки з їхніх територій, що забруднені відходами технологічних циклів  енергоустановок і містять ванадій, нікель, фтор. Феноли й нафтопродукти, при скиданні у водойми впливають на якість води, водні організми й можуть призвести до порушень процесу самоочищення водойм від забруднення й погіршення їхнього санітарного стану.

Стічні води теплоелектростанцій забруднені легкоокиснюваними ( тобто такими,  що витрачають кисень ), а також токсичними речовинами, у тому числі солями важких металів, які накопичуються в мулі,  потрапляють в організми риб, а через ланцюги харчування – в організми птахів, інших тварин і людини,  стаючи причиною тяжких захворювань.

З поверхні таких водойм збільшується випаровування води,  що веде до підвищення  вологості повітря й зміни мікроклімату району. Крім того, теплові електростанції щорічно відкидають у відвали 50-70 млн т золи. Під ці відвали  на кожній станції виділяється, а виходить вилучається з корисного користування від 500 до 1000 га землі. Багато відвалів попелу стають джерелами забруднення ґрунтових вод.

 

Теплове забруднення

Розвиток промисловості призвів до змін температурних умов на Землі. Необхідно підкреслити, що температура – головний екологічний фактор.  Від температури навколишнього середовища залежить температура організмів, а також швидкість усіх хімічних реакцій, які складають обмін речовин. Межі існування життя – це температури, при яких можливі нормальний синтез і функціонування білків (у середньому від 0 до 50 ˚С). цілий ряд організмів має ферментні системи, пристосовані до існування при температурі, яка виходить за ці межі.

 У повітрі разом із відпрацьованими парами та газами підприємства окремі установи «скидають» частину тепла, за рік це складає приблизно 7·10¹⁶ ккал, що взагалі небагато: 1/100% від того тепла, яке отримує Земля від Сонця. Але оскільки темпи використання енергії зростають, це призводить до змінення теплового балансу, а отже, і клімату.

Крім того, діють й інші фактори. Так, нагрівання спричиняє парниковий ефект, який полягає в тому, що молекули водяної пари й вуглекислого газу, які є в повітрі, пропускають і поглинають  короткохвильове випромінювання Сонця, затримують приблизно 78% довгохвильового, яке йде із Землі. Науковці встановили, що якщо температура повітря підвищується на 3-4˚С, станеться танення льоду біля полюсів. Отже, дуже важливо знати шляхи надходження й «виходу» СО₂ з атмосфери. Діяльність людини призводить до багатьох побічних змін у природі, деякі з яких працюють на потепління, тоді як інші – на похолодання. Крім того, щороку зелені рослини «витягують» із повітря 160 млрд. тонн СО₂, близько 100 млрд тонн СО₂  розчиняється в океані. Тож попереду на нас чекають грунтові дослідження щодо майбутнього природного теплового балансу. Але й зараз уже зрозуміло, що зменшити втрати, завдані природі, і попередити їх можна, тільки вживаючи комплекс заходів, тож зараз велику увагу приділяють проблемам охорони довкілля.

 

Звукове забруднення

Людина нормально сприймає звуки гучністю 20-30 дБ. Цій гучності відповідає шум листя, тиха музика. Звукові впливи великої гучності шкідливі, особливо якщо вони довготривалі. Так, досліди з мишами засвідчили, що за звуків 80-90 дБ миші забували всі свої навички, за 100 дБ божеволіли і їли своїх мишенят, а за 120 дБ помирали. У людини шум може викликати розлади кровообігу, порушення обміну речовин, виразку шлунку, гіпертонію та інші захворювання.

 Як же боротися з небезпечними шумами? На допомогу поруч з іншими науками прийшла і фізика. Науковці й інженери разом із медиками створили різні звукопоглинальні матеріали, зокрема такі, які захищають від виробничого шуму, але не заглушають людський голос, оскільки затримують звуки тільки певної частоти. Озеленення території знижує шум на 25% і більше. Боротьба з шумом нині зробилася завданням державного масштабу.

Вплив на організм людини здійснюють шкідливі викиди, що утворюються в результаті роботи теплових двигунів.У викиді звичайно міститься цілий ряд речовин. Сполука викиду визначається характером виробництва і його технологій. Діоксид вуглецю має наркотичну дію, подразнює шкіру і слизову оболонку.

Оксид вуглецю під час вдиху зв’язується з гемоглобіном крові, витісняючи з неї кисень. Висока концентрація оксиду вуглецю навіть при короткочасному впливі може викликати смерть; а його невеликі дози викликають запаморочення, головний біль, почуття утоми й уповільнену реакцію. Діоксид азоту викликає сильне подразнення слизових оболонок очей.

Альдегіди (кисневмісні похідні вуглеводнів) подразнююче діють на очі, дихальні шляхи, уражають центральну нервову систему, нирки й печінку. Якщо настає фотохімічний смог, спостерігається запалення очей, слизових оболонок носа й горла, відзначаються симптоми ядухи, загострення легеневих і нервових захворювань, бронхіальної асми.

Сірчистий газ призводить до росту онкозахворювань.  Вдихання вологого повітря, що містить діоксин сірки, особливо небезпечно для людей, що страждають на серцево-судинні захворювання.

Сполуки свинцю уражають органи й тканини організму, нервову систему, шлунково-кишковий тракт, порушують обмінні процеси, спричиняють ріст онкозахворювань.

Небезпека отруєння сполуками свинцю збільшується ще  внаслідок того, що вони, як і канцерогенні речовини, не видаляються з організму, а накопичуються в ньому, так само, як в грунті й рослинах.

Оскільки виробництво теплових двигунів  постійно росте у зв’язку  із швидким збільшенням населення Землі, учені й інженери працюють над  створенням більш екологічних двигунів  з мінімальним забрудненням навколишнього середовища. Дослідження проводяться за трьома  основними напрямками:

1. Удосконалювання конструкції двигуна
2. Поліпшення процесів згорання  палива
3. Пошук нового палива

ІІІ. Обговорення екологічних проблем планети

1. Порівняльна характеристика  ККД теплових двигунів.
2. Використання альтернативних видів палива.

Переведення частини автотранспортних засобів на газомоторне паливо вирішує завдання надійного забезпечення перевезень, зниження їхньої собівартості й зменшення шкідливого впливу автотранспорту на навколишнє середовище. При переведенні автотранспортних засобів на газ:

• Шкідливість викидів відпрацьованих газів, карбюраторних двигунів автомобілів зменшується на 69-73 % ;
• На 3…8 децибел або практично у два рази знижується рівень шуму від працюючих двигунів;
• Для згорання газомоторного палива у двигунах  потрібний вдвічі менший об’єм повітря,  ніж у бензині.

Природний  газ – відмінне паливо для машин через значне зменшення забруднення навколишнього середовища при його використанні. За інших рівних умов у вихлопних газах автомобілів, що працюють на газі, оксиду вуглецю меншає на 25-40%, діоксину азоту – на 25 - 30%,  а сажі – на 40-50%, ніж в автомобілів з бензинова ними двигунами.

Спирт. Це дійсно реальна зміна бензину. Але для його виробництва потрібно масове виробництво продукту, що містить цукор.

Розглядається можливість переходу на чистий водень, при згоранні якого утворюється вода.  Це дозволило б включити проблему забруднення атмосфери відпрацьованими газами. Використання водню утруднюється й тим, що в цей час недостатньо відпрацьована технологія  його одержання,  транспортування і зберігання, що призводить до великих витрат електроенергії на виробництво водню й, відповідно, його високої вартості.

Привабливою є перспектива зміни двигунів внутрішнього згорання електродвигунами.

Електромобіль ідеальний для міста. Він не токсичний, не забруднює повітря, не потребує запасу палива й води,  не вогненебезпечний, не спричиняє багато шуму, легко керується, має гарну тягову характеристику. Однак має він і недоліки, які перешкоджають швидкому поширенню електромобіля. Головні труднощі полягають у тому, що електродвигуни працюють у результаті дії первинних двигунів й є двигунами вторинними.

3. Використання альтернативних видів енергії. (презентація учня).
4. Способи очищення вихлопних газів.

Щоб повітря промисловими районами й містами зробилося чистим, на фабриках і заводах встановлюють очисні пристрої, які обробляють димові відходи перед їх випуском у повітря. Конструкції цих пристроїв різні, в основу більшості з них покладено фізичні закономірності. Так сконструйовано електростатичний фільтр, центробіжні фільтри. Є фільтри, дія яких грутується на штучному продовженні шляху запиленого повітря з тим, щоб його частинки втратили швидкість та осіли. Існують акустичні фільтри: забруднене повітря проходить камеру з ультразвуковим генератором. Під дією коливань частинки диму злипаються в грудочки й осідають. Таким чином вдається позбутися навіть свинцевої пилюки, яка важко всмоктується. Магнітний фільтр: сталевим порошком наповнюють камеру, у якій створюється магнітне поле; частинки порошку утворюють «магнітну тканину» з великою поверхнею, через яку продувають забруднене повітря.

IV. Обоворення шляхів виходу з екологічної кризи

1.Розрахунок перспектив економії газу.

ХХІ століття -  це час заощаджень, природних ресурсів, коштів та здоров’я. Уміння заощаджувати це не скупість чи жадність, а бережливе ставлення до нашого спільного дому, що зветься Земля.

Заощадження власних коштів на 1 копійку для планети це буде реанімаційна допомога.

Теплове забруднення це одна з загроз для Землі, тому я виконала таку експериментальну задачу.

Я Стрілець Діана виконала домашню експериментально-розрахункову  задачу на обчислення економії сім’єю   кількості спожитого природного газу тільки, під час чає пиття.

«Моя сім’я складається з трьох осіб.  Кожного дня  ми  три рази п’ємо чай  щоразу киплячи   2л води, а випиваємо тільки 1 л! Отже ми кип’ятили 1л даремно? Яка буде економія  коли ми не будемо витрачати зайву енергію газу? Я взяла і визначила скільки  м³ газу необхідно щоб закип’ятити 1л і 2л води. Для цього помітила покази лічильника до і після кип’ятіння. Потім знайшла різницю.       

                                                                 

Дано:                     За один раз чає пиття економія така 0.054м³- 0.028м³=0.026м³

m₁=1кг                   За один день  0.026м³  х 3 =0.078м³.

m₂=2кг                   За рік 0.078м³ х 365=28.47м³

t₁=25⁰С                  За рік у гривнях при середньому тарифі 6 грн за 1м³ наша

t₂=100⁰ С               сім’я може зекономити 6грн  х 28.47м³=170,88 грн

ΔV₁=0.028м³          Економія на одну людину 170,88 грн / 3=57 грн

ΔV₂=0.054м³          Якщо в країні 30000000 осіб то економія в межах країни буде

                                30000000 х 57 грн=1710000000 грн.  

Економія₄-?            Врахувавши що половина жителів може користуватися

Економія_у-?           електроенергією маємо кінцеву відповідь 855000000 грн, що

                                є також не маленьким числом.

                                Ще можна підрахувати теплове забруднення що утворюється

                                В результаті тільки  із-за  чає пиття.

                                Підрахуємо  корисну енергію

                                  Q₁=m₁ c(t₂-t₁)=1кг x 4200Дж/кг⁰С (100⁰C-25⁰C)=315000 Дж

                                 витрачену енергію

                                  Q₂=m₂q=ρVq=0.8кг/м³ х 0.028м³ х 44000000Дж/кг=985600Дж

                               тоді можна обчислити  ККД газової конфорки

 

                             ККД=Q₁/Q₂ х 100%= 315000Дж/985600Дж  х100%=32%=0.32

це означає що  100%-32% =68%=0.68  піде на нагрівання  середовища. Знайдемо це в джоулях.      

За 1 раз на 3 людини витрачається зайвих  985600Дж х 0.68 =  670208Дж

За 1 раз на 1 людину витрачається зайвих 670208Дж/3=223403 Дж

За рік населення України нагріває середовище на

223403Дж х3 х365 х15000000=3,67 х 10¹⁵Дж

Але це нагрівання неминуче.

 Зайве витрачення газу за добу на 1 людину 0,026 м³ .

 Q_з =m_з q =0,026 м³ * 0,8 кг/м³  * 44000000 Дж/кг = 915200Дж.

 У середньому по країні за рік 915200 Дж * 15000000 * 365 діб =5*10¹⁵ Дж

Цим теплом можна розтопити:

 m_л = Q/ ƛ = 5*10¹⁵ Дж/34*10⁴ Дж/кг=1,47*10¹⁰ кг криги.

Зайве витрачення в м³ газу по країні.

V=0,026 м³ *365*15000000=1,42*10⁸ м³ .

У нашій школі за рік споживається 20 тис. м³

Якщо з економлений  газ поділити на спожитий

N= 1,42*10⁸ м³ /20 тис.=7100 шкіл можуть опалюватися безкоштовно.

У цієї задачі багато продовжень, над якими я буду працювати в подальшому навчанні.

Відповідь: під час правильного використання енергії можна зекономити в Україні за рік 855000000 грн та не викидати в середовище зайвих  5x10¹⁵Дж енергії.   А саме головне, що за допомогою такої економії можуть безкоштовно опалюватися, а не закриватися школи України. Я вношу такі пропозиції щодо економії газу:

1. Підтримувати необхідний температурний режим(+18⁰С) в будинках.
2. Не нагрівати і не кип’ятити воду в кількості більш,ніж необхідно.
3. Використовувати по можливості посуду мінімального об’єму. Розташовувати її над центром конфорки.
4. Закривати посуд кришками під час приготування страви. Це зекономить 15 відсотків газу.
5. Регулювати газ до мінімального розміру після закипання води в посуді. При наявності конфорок різної потужності, велику використовувати в необхідних випадках.
6. Після приготування страви виключати газову плиту. Вчасно очищати стіл газової плити, конфорки і посуд від забруднення.
7. Попереджувати створення осадку на чайнику.
8. Берегти тепло в будинку.
9. Не перегрівати воду в проточних газових водонагрівачах.
10. Прати білизну в оптимальній кількості гарячої води.
11.  Не заповнювати ванну гарячою водою, в кількості більше ніж необхідно.
12.  Пам’ятай! Економне використання газу підвищує надійність газопостачання і економить ваші гроші та здоров’я.

     

2.Економія тепла в будинку. Розповідь учня про процентну втрату тепла з різних частин будинку. Висновок: для економії тепла необхідно: економний опалювальний котел, енергозберігаючі склопакети, подвійне горище, закривати двері.

3. Перехід на літній час – економія енергії, тобто зменшення забруднення середовища.

 Вперше в світі стрілку годинника перевела Великобританія - у 1908 р., обґрунтувавши це завданням економії і більш раціональним розподілом електроенергії протягом доби. Сьогодні сезонний час використовується майже у 80 країнах, включаючи всю Європу (крім Ісландії), Марокко, Туреччину, Іран, Азербайджан, Лівію, Сирію, Ліван, Ізраїль з Палестиною та ін. У свою чергу США, Канада, Мексика та деякі інші держави застосовують перехід на літній час не по всій території, а лише в деяких регіонах. Вчені зазначають, що в широтах, які близькі до екватора, різниця між тривалістю дня влітку і взимку несуттєва. На екваторі день і ніч весь рік тривають по 12 годин. При наближенні ж до Північного або Південного полюса різниця зростає і стає об'єктивним приводом для введення сезонних переходів. Слід зауважити, що у переведенні стрілок є альтернатива, якої дотримуються деякі країни, що відмовилися від нього: це зрушення режиму роботи на підприємствах у зворотний бік (тобто влітку робота починається раніше, взимку пізніше, і в залежності від складності роботи - не тільки на 1 годину). Так, у Японії в деяких відповідальних випадках робочий день починається тільки через 2 години після сходу сонця.

При цьому поясний час дозволяє економити електроенергію і сприятливо позначається на екології. Так, в країнах Європи економія складає не менше 2% загального річного споживання електроенергії. Не дивно, що перехід на зимовий і літній час діє сьогодні у 78 країнах світу. У деяких з них дата переходу визначається з урахуванням регіональних традицій.

V. Рефлексія

Сьогодні на уроці я познайомився з.. дізнався що.. зрозумів як.. .Мені особливо сподобалось .. Сьогодні не вдалося..На наступному уроці ми будемо.. Обговорення сюжету, що був на початку уроку.  Роздуми на тему «Якби я був нафтовим магнатом…»Висновок: майбутнє планети в наших руках.

На уроці ми внесли пропозиції, щодо збереження енергії:

Проект пропозицій з «екологізації» енергетики

За час існування нашої цивілізації багато разів відбувалася зміна традиційних джерел енергії на нові, більш досконалі. Проте в основі енергетики найближчого майбутнього, як і раніше, залишиться теплоенергетика на не поновлюваних ресурсах.

 Оскільки існує межа припустимого використання енергії для господарських цілей, пропонуємо ряд необхідних заходів, що дозволяють зберегти біосферу:

1. Розумне застосування альтернативних джерел енергії.
2. Перехід на екологічного більш чисте паливо.
3. Розробка й впровадження енергозберігаючих технологій, скорочення споживання енергоємної продукції.
4. Використання нових методів спалювання палива, а також обладнання з низьким виходом шкідливих речовин.
5. Правильна організація руху на вулицях міст, що виключає часті змушенні зупинки автомобілів.
6. Максимальне використання шахтного метану як енергетичного палива.
7. Оснащення джерел викидів ефективним пилогазоочисним обладнання.
8. Економія енергії й ресурсів промисловими підприємствами й населенням.

Запропонований проект коригується, доповнюється пропозиціями, внесеними учасниками конференції.

 У процесі обговорення до тексту проекту були додані такі пункти:

• Зелені насадження.
• Підвищити виробництво різних видів біопалива;
• Підвищити відповідальність учасників-споживачів енергії й енергоресурсів на законодавчому рівні.

VІ. Заключне слово вчителя.

Серед природних факторів багато таких, які негативно діють на природу. Як правило, це зумовлено не стільки самим фактором, стільки його дозою.

Домашнє завдання § 18. Вправа 18 (1,2).