Урок "Тип Кільчасті черви"

Тема: КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ.

(Слайд 1)

Цілі уроку:

• освітня: ознайомити учнів з основними особливостями організації та процесів життєдіяльності кільчастих червів, характерні ознаки кільчастих червів, з їхньою різноманітністю;
• розвивальна: розвивати вміння знаходити взаємозв’язки між об’єктами вивчення та вміння аналітично мислити, аналізувати ознаки пристосування до середовища існування;
• виховна: виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують.

Обладнання й матеріали: таблиці «Тип Кільчасті черви», «Зовнішня будова дощового черв’яка», живі дощові черв’яки, ноутбук, проектор, слайди двох типів, залежно від інтенсивності уроку.

Базові поняття й терміни уроку: кільчики, сегменти, сегментація, органи чуття, параподії, поясок, родючість ґрунту, процеси життєдіяльності, живлення, дихання, рух, розмноження, гермафродити.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

А зараз подивимось, як ви пам’ятаєте Тип Кишковопорожнинні. Спочатку слова, в яких ви впевнені вписуєте синьою ручкою, а коли побачите відповіді, занотуєте червоною.

Кросворд «Тип Кишковопорожнинні»

(Слайд 2, 3)

1. Спосіб нестатевого розмноження. (Брунькування)
2. Отвір між щупальцями. (Рот)
3. Зовнішній шар клітини. (Ектодерма)
4. Розширена нижня частина тіла. (Підошва)
5. Рухомі органи верхньої частини тіла. (Щупальця)
6. Захисні клітини. (Жалкі)
7. Безструктурна речовина між шарами. (Мезоглея)
8. Тип симетрії. (Радіальна)
9. Внутрішній шар клітин. (Ентодерма)
10.  Клітини, що виробляють травні соки. (Залозисті)
11.  Клітини, у яких перетравлюються їжа. (Травні)
12.  За способом живлення. (Хижак)
13.  Тим нервової системи гідри. (Дифузна)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Хто ж такі кільчасті черви? Які асоціації виникають, коли чують «дощові черви»? (Слайд 4)

Вільноживучі тришарові безхребетні із сегментованим червоподібним тілом, у яких є вторинна порожнина тіла. Вони живуть в усіх основних водних і наземних середовищах.

А чи знаєте ви що: (Слайд 5, 6)

• Земляний черв'як - одна з самих слизових істот у цьому світі.
• Велетенський південноафриканський земляний черв'як (Microhaetus rappi) може вирости  6.7 метрів. Найбільші черв'яки досягають 2.5 сантиметра в діаметрі.
• Цариця Єгипту Клеопатра проголосила їх священними тваринами , а Аристотель називав їх кишками землі.
• Великий вчений Чарльз Дарвін, порівнював їх із турботливим садівником, що готує найкращу землю для рослин.
• В Західній Європі вимитих дощових черв’яків або порошок із них клали на рани для їх загоювання, а при туберкульозі вживали настоянку на дощових черв’яках.

Тому на цьому уроці перед нами постають наступні задачі:

(Слайд 7)

1. Що об’єднує п’явку, дощового черв’яка та піскожила в один тип?
2. Що особливого в процесах життєдіяльності кільчиків?
3. Чи багато класів в цьому типі?
4. Яке значення кільчастих червів?
5. Як зовнішня будова допомагає дощовому черв’яку існувати?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Загальна характеристика типу Кільчасті черви.

 (Слайд 8, 9)

1. Тіло тришарове сегментоване (кільцями).
2. Двобічна (білатеральна) симетрія.
3. Органи руху – параподії із щетинками.

 Параподії – м’язисті не членисті бічні парні вирости сегментів багатощетинкових червів, які мають пучечки щетинок та необхідні для пересування.

4. Середовище існування: вода, вологий ґрунт.
5. Розміри – від часток міліметра до 3 метрів.
6. Відомо близько 9000 видів.

2. Особливості будови.

(Слайд 10)

Зовнішня будова

• Голова (є органи чуття);
• Тулуб (кільця);
• Анальна лопать.

3. Живлення.

 (Слайд 11)

Живляться дощові черви торішнім листям, старою напівгнилою травою, а також органічними рештками, що є в ґрунті. Копаючи хід, черв’як заковтує  порцію землі, яка проходить крізь його кишечник, де з неї вилучаються поживні речовини, і виводяться назовні (Відеоролик) .

4. Рух.

Завдяки щетинкам черв’як просувається в одному напрямку, але вони не заважають йому повзти назад. Гладенькою поверхнею черв’як рухатися майже не може.

5. Розмноження та розвиток.

 (Слайд 12)

У дощових червів розмноження відбувається тільки статевим способом, вони гермафродити. Сім’яники та яєчники розташовані в передньому кінці тіла. У період розмноження поясок виділяє слиз, який утворює слизову капсулу. Черв’як виповзає з капсули та викладає в слиз яйця. Після цього край капсули злипаються, й утворюється кокон, який перебуває в ґрунті. Через певний час із кокону виповзають маленькі дощові черви.

Серед кільчастих червів зустрічаються як роздільностатеві форми, так і гермафродити. У малощетинкових червів і п’явок розвиток прямий, а в багатощетинкових – непрямий, із плаваючою личинкою (Слайд 13).

Якщо звичайний дощовий черв'як втратить кінець тіла, у нього найчастіше виростає новий. Проте ніколи з двох частин не з'явиться два дощових черв'яки. Звичайний дощовий черв'як, якого розрізають навпіл, гине.

6. Різноманіття кільчастих червів.

 (Слайд 14)

Малощетинкові – переважно мешканці ґрунтів і прісних водойм: (Слайд 15)

• дощовий черв’як;
• трубочники;
• австралійський земляний черв’як;
• каліфорнійський черв’як.

Багатощетинкові – переважно мешканці морського дна:

 (Слайд 16)

• піскожил;
• нереїд;
• тихоокеанський палоло.

(Слайд 17)

П’явки – не мають щетинок але мають присоски (передню та задню). На дні передньої присоски розташовано ротовий отвір. Живуть переважно у прісних та солоних водоймах:

• п’явки медичні;
• кінські п’явки;
• риб’ячі п’явки.

Закінчення схеми.

(Слайд 18)

7. Значення кільчастих червів (Слайд 19).

V. Узагальнення і систематизація знань.

(Слайд 20, 21)

Для полегшення проведення роботи знайомимо учнів з зовнішньою будовою та рухом за відео; краще, якщо є нагода, використовувати живих червів.

Лабораторне дослідження «Зовнішня будова та рух кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка)»

Опорні питання:

1. Яка роль вологої шкіри в житті дощового черв’яка?
2. Яку роль відіграють щетинки під час руху черв’яків?
3. Підпишіть деталі зовнішньої будови дощового черв’яка на малюнку.

Зробіть висновки про особливості будови тіла дощового черв’яка та зв'язок будови його тіла з характером рухів.

VI. Підбиття підсумків.

VIІ. Домашнє завдання.