Урок "Твариноподібні одноклітинні організми"

Про матеріал
ТЕМА 2 . Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (Підручник: Біологія, 6 клас І.Ю. Костікова, С.О. Волгін, В.В. Додь, А.В. Сиволоб, І.В. Довгаль, О.В. Жолос, Н.В. Скрипник, Г.В. Ягенська, Г.М. Толстанова, О.Є. Ходосовцев, Київ, Видавничий дім «Освіта», 2017) Тема: Твариноподібні одноклітинні організми
Перегляд файлу

ТЕМА 2 . Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності

(Підручник: Біологія, 6 клас І.Ю. Костікова, С.О. Волгін, В.В. Додь, А.В. Сиволоб, І.В. Довгаль, О.В. Жолос,  Н.В. Скрипник, Г.В. Ягенська, Г.М. Толстанова, О.Є. Ходосовцев, Київ, Видавничий дім «Освіта», 2017)

Тема: Твариноподібні одноклітинні організми

Мета.

Освітня. Сформувати знання учнів про твариноподібні одноклітинні організми, що за типом живлення схожі на тварин: амеби та інфузорії туфельки; дати характеристику їхній будові та процесам життєдіяльності; розкрити значення твариноподібних одноклітинних організмів у екосистемах та у житті людини.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та життєві функції найпростіших тварин; уміння аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати пам'ять, увагу, мислення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до невидимих оку тварин; сприяти розумінню єдності походження представників різних царств.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

 

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, підручник, аркуші паперу, дошка.

 

Основні поняття та терміни: Несправжні ніжки, травна вакуоля, фагоцитоз, скоротлива вакуоля, статевий процес, дизентерія, малярія.

ХІД  УРОКУ

І. Організаторський момент.

Д.І.Мендєлєєв говорив: «Істина відкривається лише тому, хто її розшукує».

Я бажаю щоб кожен із вас, по закінченню цього уроку, відкрив для себе істину існування твариноподібних одноклітинних організмів.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Термінологічне «Ґроно»: На круглих аркушах паперу написані терміни та прикріплені на дощі зворотною стороною у вигляді ґрона винограду. Учні по черзі підходять до дошки, вибирають аркуш, перевертають та пояснюють терміни.

Терміни: еукаріоти, одноклітинні еукаріоти, одноклітинні твариноподібні організми, одноклітинні водорості, гетеротрофи, автотрофи, ціанопрокаріоти, паразитизм, симбіоз

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

До одноклітинних відносяться тварини, тіло яких складається з однієї клітини, яка за своїми функціями є самостійним організмом. Якщо розглянути під мікроскопом зразки осаду, зібрані з дна водойми, то ми обов’язково побачимо рухливі одноклітинні безбарвні організми, які набагато більші за бактерій. Це одноклітинні твариноподібні організми. До них належить і АМЕБА ПРОТЕЙ, яка дуже поширена у прісних, переважно – проточних  водойм.

АМЕБА ПРОТЕЙ. Тіло амеби являє собою одну клітину до 0,25 мм  завдовжки. ЇЇ форма постійно змінюється, завдяки чому клітина повільно рухається. Під час руху на передньому боці клітини утворюються випини, у які поступово перетікає цитоплазма з центральної та задньої частини клітини. Ці випини називаються НЕСПРАВЖНІМИ НІЖКАМИ.

C:\Users\Дима\Desktop\ameba.png

 Коли на шляху амеби трапляється скупчення бактерій або дрібні рештки інших організмів, несправжні ніжки повільно оточують їх і замикають у собі. Утворюється травна вакуоля.

 

Продукти травлення всмоктуються у цитоплазму і використувуються амебою для синтезу власних органічних речовин та забезпечення клітини енергією. Такий спосбживлення називається ФАГОЦИТОЗОМ.

C:\Users\Дима\Desktop\9.jpg

1 – ядро, 2 – скоротлива вакуоль,3 – харчова частка, 4 – харчова вакуоль.

Згодом травна вакуоля з неперетравленими рештками опиняється біля клітинної мембрани, зливається з нею, і неперетравлений вміст вакуолі виводиться на зовні.

В клітині амеби знаходиться ядро, мітохондрії та скоротлива вакуоль. Скоротлива вакуоль регулює кількість води та солей у клітині та здійснює функцію виділення. Розмножується амеба поділом навпіл.

C:\Users\Дима\Desktop\unnamed.jpg

ІНФУЗОРІЯ ТУФЕЛЬКА.  Ще одним прикладом одноклітинних твариноподібних організмів є інфузорії, живуть вони у прісній воді. Клітини найпростішої інфузорії туфельки великі (до 0,2 – 0,3 мм завдовжки) і помітні навіть без збільшуваних приладів.

Для більш детального вивчення будови, живлення та розмноження інфузорії туфельки переглянемо з вами відео: https://youtu.be/URDRM-kk1AI

Комірцеві джгутиконосці.

C:\Users\Дима\Desktop\unnamed.png У морях та прісних водоймах численною є група одноклітинних твариноподібних організмів, у яких клітина на верхньому боці утворює комірець, з якого виходить довгий джгутик. Це комірцеві джгутиконосці. За допомогою джгутика клітина спрямовує до своєї поверхні потік води,що несе часточки їжі – відмерлі органічні речовини та бактерії. Коли їжа потрапляє на клітинну мембрану,її оточує коротка несправжня ніжка. Вона втягує здобич у клітину. Утворюється травна вакуоля,де і відбувається процес травлення. Комірцеві джгутиконосці вважаються найближчими ймовірними родичами багатоклітинних тварин,зокрема губок.

ПАРАЗИТИЧНІ ОДНОКЛІТИННІ ТВАРИНОПОДІБНІ ОРГАНІЗМИ.

 Чимало одноклітинних твариноподібних організмів пристосувались до життя в інших організмах. Деякі з них здатні живити за рахунок хазяїна, завдаючи йому шкоди.

ДИЗИНТЕРІЯ – небезпечна хвороба, збудником якої є дизентерійна амеба, яка може жити у кишечнику людини. Зазвичай вона не завдає шкоди людині, оскільки харчується бактеріями. Але інколи дизентерійна амеба пошкоджує стінки кишечника, і, живиться клітинами крові, починає дуже швидко ділитися,спричиняючи кривавий пронос. Із калом клітини дизентерійної амеби виводяться назовні. Здорова людина заражається дизентерійною амебою тоді, коли споживає їжу, що містить споживаючі клітини паразита. Прості правила гігієни – миття рук після відвідування туалету та перед споживання їжі – дозволяють уникнути зараження дизентерійною амебою.

C:\Users\Дима\Desktop\08269313.jpg

МАЛЯРІЯ – дуже небезпечна хвороба, поширена у країнах з теплим та вологим кліматом. Її збудником є малярійний плазмодій.

C:\Users\Дима\Desktop\2-14-638.jpg

Він розвивається в клітинах печінки та крові, спричиняючи їх руйнування. Переносником паразиту є малярійний комар: при укусі хворої на малярію людини малярійний плазмодій потрапляє у тіло комара, там розмножується,і при повторному укусі зі слиною комара передається здоровій людині.

ІV. Підведення підсумків уроку.

Учні, використовуючи метод мікрофону роблять висновки із вивченого на уроці:

- я зрозумів, що

- мені стало відомо,

- я здивованим тим,

- мені запам’яталось,

 

V. Домашнє завдання. §16 ст. 68-72, виконати в зошитах письмово завдання на ст. 72 в підручнику.

docx
Додано
15 листопада 2020
Переглядів
3267
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку