Урок "Україна за гетьмана Івана Виговського. Московсько – українська війна. Початок Руїни."

Тема уроку: Україна за гетьмана Івана Виговського.

Московсько – українська війна. Початок Руїни.

 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ:

Після цього уроку учні зможуть:

• Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Івана Виговського;
• Пояснювати причини московсько – української війни за гетьманування Івана Виговського;
• Показувати напрямки воєнних дій і місце Конотопської битви;
• Аналізувати історичні схеми та уривки з джерел
• Розкривати причини початку доби Руїни;
• Пояснювати зміст і наслідки Переяславських статей 1659 року;
• Аргументовано висловлювати власну оцінку діяльності Івана Виговського;
• Встановлювати зв’язок між подіями XVII століття та  і сучасною боротьбою України за незалежність.

РОЗВИТОК КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ:

Предметні( історичні):

•  Хронологічна ( робота з датами, встановлення хронологічної послідовності подій;
• Просторово – географічна (робота з картою подій московсько – української війни 1658- 1659 рр, місце Конотопської битви );
• Інформаційна ( робота з підручником, джерелами, інфографікою);
• Логічна ( встановлення причинно – наслідкових зв’язків між подіями періоду Руїни);
• Аксіологічна (оцінювання діяльності Івана Виговського).

Ключові компетентності НУШ:

• Спілкування державною мовою ( усні аргументовані відповіді);

• Громадянська та соціальна ( усвідомлення цінності держави, небезпеки внутрішнього розколу);
• Уміння вчитися впродовж життя ( аналізувати, узагальнювати, робити висновки);
• Інформаційно – цифрова ( робота з візуальними джерелами);
• Ініціативність та підприємливість ( участь у дискусіях, формулювання власної позиції).

НАСКРІЗНІ ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ УРОКУ

• Громадянська відповідальність

Формування усвідомлення значення державної єдності, політичної зрілості еліти та відповідальності лідерів за долю країни. Виховання розуміння, що розбрат і боротьба за владу створюють умови для зовнішнього втручання.

• Соціальна та громадянська компетентність. Права людини

Розкриття прагнення українського суспільства до самовизначення та збереження автономних прав і вольностей. Аналіз Гадяцького договору як спроби правового врегулювання статусу України. Усвідомлення ролі політичного вибору гетьмана та старшини у захисті інтересів різних верств населення.

• Культурна ідентичність

Формування уявлення про розвиток української державницької ідеї, значення традицій козацького устрою та спробу створення Великого князівства Руського. Усвідомлення Руїни як трагічної сторінки національної історії та складової історичної пам’яті українського народу.             

• Інформаційно-комунікаційна компетентність. Критичне мислення

Розвиток умінь працювати з історичними джерелами, аргументованt висловлення власної позиції.

• Підприємливість і фінансова грамотність (соціально-економічний аспект) Усвідомлення впливу війни та політичної нестабільності на господарське життя, торгівлю, добробут населення

• Здоров’я і безпека. Емоційно-ціннісна лінія. Розуміння людської ціни війни, братовбивчих конфліктів і тривалого протистояння. Формування співпереживання, усвідомлення психологічних і демографічних наслідків Руїни, виховання цінності миру та суспільної злагоди.

ОБЛАДНАННЯ ДО УРОКУ: підручник, презентація, Ілюстративний матеріал, карта, роздатковий матеріал

ОСНОВНІ ДАТИ ТА ПОДІЇ:

26 серпня 1657 р. - старшинська рада в Чигирині передала гетьманську булаву І. Виговському..

Травень 1658 р. - розгром військами гетьмана загонів опозиції М. Пушкаря і Я. Барабаша під Полтавою.

6 вересня 1658 р. - Гадяцький договір.

1658 – 1659 рр. - Московсько-українська війна.

Червень  1659 р. - битва під Конотопом і розгром московського війська.

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ: «Руїна»

 

ХІД УРОКУ

 І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Вправа «Мій настрій»

                                       

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ.

Бесіда

1. Назвіть  основні напрямки зовнішньої політики Б. Хмельницького
2. Як розвивалися відносини з Московським царством після Переяславської ради?

Робота з історичним документом

Стор. 156. «Звернення Івана Виговського до європейських дворів 1658 року».

Запитання та завдання до документу:

1. Як автор пояснює причини укладення українсько – московського договору?
2. Як характеризує політику Московського царства щодо козацької держави
3. Як ви вважаєте, яким було майбутнє цих відносин.

ІІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя

Сьогоднійшій урок – не лише про події XVII століття. Він про нас. Про народ, який століттями змушений боронити своє право бути вільним. Про державу, яку неодноразово намагалися знищити не лише силою зброї, а й внутрішнім розбратом, підкупом, брехнею. Сьогодні українці знову живуть у реальності війни. Ми щодня чуємо сирени, бачимо новини з фронту, знаємо, якою ціною виборюється наша незалежність. Але ця боротьба не почалася ні у 2014 році, ні у 2022 році. Вона почалася значно раніше. Майже чотири століття тому Україна вже мала власну державу, військо, дипломатію, лідерів. Уже тоді  Московська держава прагнула підпорядкувати українські землі, втручалася у наші справи, нав’язувала свої умови, розпалювала внутрішні конфлікти. Сьогодні ми говоритимемо про гетьмана Івана Виговського, його внутрішню та зовнішню політику, про блискучу перемогу під Конотопом і про трагічні наслідки розколу, який увійшов в історію під назвою «Руїна».

Цей урок допоможе нам побачити , що :

Історія – це не лише дати.

Історія – це вибір.

Історія – це відповідальність

І дуже часто  - це ціна, яку народ платить за єдність, або  за відсутність єдності.

Продовж уроку ми маємо знайти відповідь на одне ключове  питання

Проблемне питання:

«Чому навіть блискучі перемоги не завжди рятують держави –

і що для перемоги насправді важливіше за виграні битви.

Отже, тема нашого уроку «Україна за гетьмана Івана Виговського. Московсько – українська війна. Початок Руїни».

 

Оголошення очікуваних результатів та роботи з робочим аркушем і заповнювати його на протязі  уроку.

 

Наприкінці уроку ми до нього обов’язково повернемося.

Протягом уроку ви будете заповнювати картку само оцінювання.

Участь у бесіді 0-2	Робота з текстом підручника 0-2	Завд.«Позитив,негатив,компроміс»      0-2	Робота з історичним джерелом 0-2	Участь  у дискусії 0-2	Робота в робочому аркуші 0-1

 

IV.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

 План

1.       Внутрішня та зовнішня політика Івана Виговського
   1.             Внутрішньо – політична ситуація
   2.             Гадяцька угода
   3.             Московсько – українська війна 1658-1659 рр. Битва під Конотопом.
2.       Початок Руїни

Розповідь вчителя:

Ще за життя Б. Хмельницького , старшинська рада внесла рада ухвалила передачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію. Втілення тієї ухвали  в життя означало б запровадження в Українській козацькій державі спадкоємності гетьманської влади, тобто встановлення в Україні монархічної форми правління. Одначе після смерті гетьмана Б. Хмельницького ситуація змінилася.  23-26 серпня в Чигирині відбулася Старшинська рада, на якій гетьманом, до повноліття Юрія Хмельницького, було обрано генерального писаря Івана Виговського.

Постать Івана Виговського в історії України посідає особливе місце. Він фактично перейняв гетьманську булаву з рук Б. Хмельницького. Очолюючи Генеральну військову канцелярію, Виговський мав не одну нагоду довести свою вірність розпочатій справі — визволенню України. Він знав багато державних таємниць, був знайомий із багатьма іноземними політичними діячами, брав участь у всіх походах гетьмана.  За походженням та освітою він теж відповідав вимогам державця високого рангу.  Проте чимало козаків не любили Виговського, дорікаючи йому за шляхетське походження.

У  політичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати  політику Б.Хмельницького спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.

Робота з підручником

Здобувачі освіти опрацьовують  біографічні дані про Івана Виговського на стор. 157  з рубрики «Кілька фактів про людину»

Запитання і завдання:

Які факти з біографії І. Виговського свідчать про його адміністративний та військовий досвід?

1. Якими якостями мав бути наділений Виговський, щоб отримати високий рівень довіри від Б. Хмельницького?

Ситуація в Українській державі погіршувалася

Робота зі схемою

  На сторінці 158  ознайомимося зі схемою «Чинники погіршення ситуації в Україні після Хмельниччини» і дайте відповіді на запитання вчителя:

Запитання:

1. Який з чинників на вашу думку найбільше вплинув на загострення соціально – політичного становища в Україні? Чому?

 

Розповідь вчителя

Одним із головних завдань його правління було зміцнення гетьманської влади та відновлення порядку в державі. Він спирався переважно на козацьку старшину, намагаючись обмежити вплив Запорозької Січі. Водночас така політика викликала незадоволення частини козаків і селян. Виговський прагнув зберегти самостійність Гетьманщини та вивести її з-під надмірного впливу Московського царства. Однак його політика викликала невдоволення частини козацтва, особливо на Лівобережжі.

 

Розповідь вчителя.

Одним із головних завдань його правління було зміцнення гетьманської влади та відновлення порядку в державі. Він спирався переважно на козацьку старшину, намагаючись обмежити вплив Запорозької Січі. Водночас така політика викликала незадоволення частини козаків і селян. Виговський прагнув зберегти самостійність Гетьманщини та вивести її з-під надмірного впливу Московського царства. Однак його політика викликала невдоволення частини козацтва, особливо на Лівобережжі.

Саме тут з’являються дві постаті — полтавський полковник Мартин Пушкар і кошовий отаман Яків Барабаш.

Вони відкрито виступили проти гетьмана, звинувативши його у «зраді» та надмірному зближенні з Польщею. Насправді ж їхній виступ був не лише політичним, а й соціальним: частина козаків і селян була незадоволена посиленням влади старшини.

Московський уряд таємно підтримав заколотників, адже внутрішній розкол в Україні був йому вигідний.

Так почалося антигетьманське повстання 1657–1658 років, яке стало першим великим внутрішнім конфліктом періоду Руїни.

Виговський не міг допустити розпаду держави. Він намагався владнати конфлікт миром: надсилав універсали, пропонував переговори. Але повстання ширилося, Пушкар зібрав кількатисячне військо, і країна фактично опинилася на межі громадянської війни. 

 

Робота з термінами і поняттями :

Громадянська війна – військова боротьба за владу між громадянами одного суспільства чи держави.

Виговський діяв рішуче. І згодом повстання було придушено. А як саме ми дізнаємося опрацювавши текст підручника на стор 158

Запитання і завдання:

1.  Кого використав Виговський для придушення повстання?
2. Яку плату пообіцяв Виговський татарам за допомогу в придушені повстання?
3. Наслідки та результати  боїв 1658 року?

Слово вчителя

Отже,  антигетьманська коаліція зазнала поразки і запросила допомоги в Московії, яка почала готувати  військо для вторгнення в Україну. Іван Виговський, з метою уникнення небезпеки скликає під Гадячем козацьку раду, на яку були запрошені посли Речі Посполитої. За поданням гетьмана рада схвалила Гадяцьку угоду.

Робота в парах

 Інтерактивне завдання «Позитив, негатив,компроміс»

На парті в учні стікери 3х кольорів.Учні знайомляться із змістом інфографіки про рішення Гадяцької ради та польського сейму і запишіть на стікерах:

Зеленого кольору - що було позитивним для української держави

Червоного кольору – що було негативним для української держави

Жовтого кольору – що мало компромісний характер.

( Позитив : Створення Великого князівства Руського; рівноправність православної церкви, дозвіл відкривати школи й друкарні,розширення козацьких прав, власна адміністрація і суд.

Негатив: Обмеження козацького реєстру, повернення шляхти , невирішене селянське питання,залежність від Речі Посполитої, відкладення церковних питань

Компроміс: Автономія у складі Речі Посполитої,повернення земель попереднім власникам, прівняння прав православних і католиків, князівство — не повністю незалежна держава)

Підсумкове обговорення

        Запитання для класу

1. Чого більше у Гадяцькій угоді: позитиву чи загроз?
2. Чи можна назвати її спробою врятувати державність?
3. Для кого ця угода була вигідна, а для кого — ні?

⭐ Рефлексія

«Одним словом: Гадяцька угода для України — це …»

(учні обирають: шанс / помилка / компроміс / утопія / можливість)

 

Розповідь вчителя

Як же Московське царство відреагувало на укладання Гадяцької угоди?

Учні висловлюють припущення

Висновок вчителя

Росія не сприйняла цієї угоди і почала війну  з Україною, оголосивши Виговського зрадником. Цар направив  на Київ понад 100 тис. війська. Московську армію підтримав лівобережний полковник Іван  Безпалий, який проголосив себе гетьманом Війська Запорозького» Його царської Величності. Московські агенти паралельно вели анти гетьманську агітацію серед простого люду. В кінці вересня 1658 року московський цар звертався до населення України із закликом піднятися на повстання проти Виговського. В квітні 1659 року  московська а перейшла український кордон і невдовзі взяла в облогу місто Конотоп.

Робота з історичним джерелом.

На сторінках 160 – 161 міститься текст, схема та ілюстрація  , присвячені Конотопській битві.. Опрацюйте матеріал і прокоментуйте  слова козацького літописця: «Від поразки могли  утекти до свого обозу під Конотоп хіба що той, хто мав крилаті коні».

 

Висновок вчителя.

Але ситуація в українських землях залишалася складною. Іван Виговський не зміг скористатися перемогою під Конотопом і розвинути досягнутий воєнний  успіх

 

Робота із завданням аркуша:

Внутрішня і зовнішня політика Івана Виговського. Учні заповнюють робочий аркуш і роблять висновок.

Слово вчителя. У вересні 1659 року на чорній раді в Білій Церкві гетьманом проголосили 18 річного сина Б. Хмельницького Юрія. Іван Виговський скорився цьому рішенню і віддав новому гетьману бунчук і булаву.

2. Початок Руїни
3. Запитання та завдання

•       На сторінці 161 прочитайте, що таке Руїна, запишіть поняття до робочого аркуша.
•       Які хронологічні межі Руїни?

Робота в  парах ( 1)

 «З’єднай стрілками: як передумови переросли в Руїну»

Учні в робочу аркуші  виконують завдання

У робочому аркуші є  три колонки: передумови — причини — риси доби Руїни.

Ваше завдання — з’єднати стрілками ті елементи, між якими існує логічний причинно-наслідковий зв’язок.

Після виконання оберіть один утворений ланцюг і усно поясніть його.

ПЕРЕДУМОВИ	ПРИЧИНИ	РИСИ РУЇНИ
Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами	Загострення суперечок серед української еліти щодо питань внутрішньої та зовнішньої політики	Часті зміни гетьманів, інколи в різних частинах України обирали кількох ватажків, які ворогували між собою
Слабкі державницькі  традиції, низький рівень політичної культури	Виникнення гострих соціальних конфліктів та охоплення значної частини народу протесними настроями	Тривалі війни на території України з поляками, московітами татарами , османами, які претендували на українські землі
Втручання сусідніх держав у внутрішні справи і пряма агресія проти Гетьманщини	Соціальне розшарування небажання містян , селян і простих козаків коритися шляхті та козацькій старшині, яка дбала про свої інтереси	Невигідні мирні договори, угоди для козацької держави, а гетьмани визнавали залежність  від кількох монархів одночасно, щоб зберегти свою державу від інкорпорації,          ( включення)до інших державних утворень

Орієнтовні логічні зв’язки    A → 1 → I

(немає лідера → боротьба верхів → часта зміна гетьманів)

B → 2 → III (слабка політична культура → соціальні конфлікти → залежність, невигідні угоди)

C → 3 → II (втручання сусідів → агресія → війни на території України)

Отже, через відсутність загальнонаціонального лідера загострилася боротьба між старшиною. Це призвело до частих змін гетьманів і появи кількох центрів влади.

А втручання сусідніх держав переросло в агресію, що спричинило тривалі війни на українських землях.»

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бесіда

1. В якому році  Іван Виговський став гетьманом?
2.               Назвіть імена ватажків, які очолили анти гетьманське повстання
3. В якому році і з якою державю було підписано Гадяцьку угоду?
4. Що передбачала Гадяцька угода?
5. Яка реакція Московського царства на угоду?
6. Назвіть роки московсько – української війни.
7. Коли відбулася битва під Конотопом?
8. Що таке Руїна, які її хронологічні рамки7

 

СЕНКАН

Учні складають сенкан до слова «Руїна»

1. Перший рядок – тема (іменник).
2. Другий – опис теми (два прикметники).
3. Третій – називає дію, пов’язану з темою, складається з трьох дієслів.
4. Четвертий рядок – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює ставлення до теми, почуття.
5. Останній рядок – одне слово – синонім до слова(теми), ніби висновок вірша.

                                                         Проблемне питання:

«Чому навіть блискучі перемоги не завжди рятують держави –

і що для перемоги насправді важливіше за виграні битви

 

VІ. ПІДУМОК УРОКУ

Слово вчителя

«Сьогодні ми побачили, що українці вміли перемагати. Конотопська битва — це доказ нашої сили, військового таланту, державницького потенціалу. Але ми побачили й інше. Навіть найсильніша перемога не рятує державу, якщо в ній немає єдності. Навіть найвідданіші герої безсилі, коли суспільство розділене, коли ворог сіє недовіру, страх і зраду. Доба Руїни стала трагедією не тому, що Україна була слабкою. Вона стала трагедією тому, що українці втратили внутрішню згуртованість. І сьогодні цей історичний урок звучить особливо гостро. Бо зараз на фронті — знову українці. І знову проти тієї самої імперської політики. І знову вирішується питання: бути Україні чи ні. Різниця між XVII і XXI століттям у тому, що сьогодні ми маємо шанс не повторити помилок. Маємо шанс зберегти єдність. Маємо шанс бути поколінням, яке не дозволить знову перетворити перемоги на втрати. Пам’ятаючи Конотоп — ми пам’ятаємо, що можемо перемагати. Пам’ятаючи Руїну — ми пам’ятаємо, яку ціну має розбрат. Історія не для того, щоб оплакувати минуле. Вона для того, щоб берегти майбутнє. Сьогодні ви були не просто учнями на уроці. Ви були спадкоємцями боротьби. І саме від вашого покоління залежить, щоб слово “Руїна” більше ніколи не стало назвою української доби.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал параграфа 19

2. стор. 163 «Перевір себе» усно дати відповіді на питання