Урок "Уявлення про екомережу"

Урок екології для учнів 11 класу

Методична розробка уроку

О.О. Шаповал,

викладача біології та екології

Полтавського професійного ліцею

Тема. Уявлення про екомережу. Міжнародні й національні програми збереження біорізноманіття.

Мета: сформувати в учнів первинні знання про основні категорії природо заповідання, екомережу як цілісну природоохоронну систему; розглянути основні структурні елементи екомережі; з’ясувати роль міжнародних і національних програм у збереженні біорізноманіття;

розвивати навички  аналізу інформації, уміння синтезувати знання, робити висновки; формувати науковий світогляд;

виховувати бережливе ставлення до природи, відповідальність за свої вчинки.

Основні поняття й терміни: екомережа, природоохоронна система, природне ядро, екокоридор, буферна зона, зона ренатуралізації, біорізноманіття, природно-заповідний фон.

Обладнання:мультимедійні презентації «Уявлення про екомережі», «Міжнародні та національні програми збереження біорізноманіття»,  документальний відеофільм «Зелений рай – заповідник Асканія Нова», лабораторний практикум «Екологія», таблиця «Національна екологічна мережа», тематична папка «Заповідна мережа України», інструкція з безпеки життєдіяльності при виконанні практичних робіт, картки з запитаннями, підручник , ватман, скринька.

Міжпредметні зв’язки: біологія, географія, правознавство, українська література, інформатика, охорона праці, історія, фізична культура, креслення.

Тип уроку: комбінований з елементами інформаційних та інтерактивних технологій.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Розминка.  Актуалізація опорних знань. 

1.Рольова гра «Найстрашніший звір»

Викладач. В одному німецькому зоопарку на одній із кліток висить напис: «Найстрашніший звір на Землі». Коли цікаві відвідувачі заглядають за огорожу, то бачать…себе, бо там установлене дзеркало.

 Висловіть свою думку щодо історії від імені:

• Домогосподарки;            
• Директора заводу;               
• Директора зоопарку;        
• Волонтер-еколог;                
• Мисливця;          
• Учень

2.Вправа «Скринька запитань».

Учні по черзі дістають з кольорової скриньки запитання і дають на них відповідь. Якщо діти не знають відповіді, запитання вкидають до «чорної» скриньки. Відповідають на них з допомогою вчителя наприкінці вправи.

— Що охоплює поняття «біорізноманіття»?                           

— Які заходи спрямовані на збереження біорізноманіття?             

— Назвіть та охарактеризуйте основні аспекти біорізноманіття.

— Розкрийте сутність поняття «природозаповідання».                  

— Охарактеризуйте природнозаповідний фонд України.               

— Назвіть і дайте стислу характеристику природоохоронних об'єктів.  

— Які екосистеми України є унікальними? Чому?                  

— До якої книги занесені унікальні екосистеми України? Чому?           

2. Продовжте речення:

• об'єктом природокористування є... (комплекс взаємовідносин між природними ресурсами, природними умовами життя суспільства та його соціально-економічним розвитком);               
• розвиток території вважається прогресивним за умов... (збалансованості соціальної та економічної сфер);         
• найбільшому дисбалансу піддані території... (рівнинні вододільні, що охоплюють площі на межиріччях);              
• розв'язати проблему дисбалансу біопродуктивності та біоспоживання можна у разі... (докорінної зміни структури земельного фонду, скорочення орних земель, вилучення малопродуктивних земель і переведення їх під заліснення та залуження).               

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.Обговорення епіграфу до уроку.

Людство має спільний корінь

 і живе на одній планеті.

Воно не може розраховувати на те,

що інші розв’яжуть його проблеми,

а повинно само, в єдності і мирі,

творити своє майбутнє.

Т. Ніколаєнко.

ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Проблемне  навчання.

• Чому розуміння природи і дбайливе ставлення до неї мають бути найвищою чеснотою людини?                

Викладач. Ми не успадкували Землю від наших предків. Ми беремо її в борг у наших нащадків.

Добре відомі такі висловлювання вчених:

1.Ліси передували людині – пустелі слідували за нею(Ф. Шатобріан).

2.Ми не зуміли зрозуміти, що не Земля належить нам, а ми належемо Землі (Р. Едберг).

Чи згодні ви із цими висловлюваннями?

Народна мудрість говорить: «Щоби покращити суспільство, почни з себе». Тому кожен із нас має не тільки знати й обговорювати  можливі шляхи розв’язання проблеми, а й власними прикладом доводити, що все можливо змінити на краще.

Саме природозаповідання  - це один із ефективних форм збереження біорізноманіття.

• Який комплекс дій передбачає прородозаповідання? (прородозаповідання – це не тільки охорона та збереження заповідних об’єктів різних рангів).             

Оголошення теми та мети уроку

2. Складання схеми «Значення заповідних об’єктів»

Схема 1

 

 

 

 

 

 

3.Перегляд фрагменту відеофільму «Зелений рай – заповідник Асканія Нова»

 4. Сутність концепції екомережі.

4.1.Розповідь викладача

Екомережа — це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території, збереження ландшафтного і біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного й рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Екомережа — це сукупність територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні (Закон України «Про екологічну мережу України»).

Ідею створення Всеєвропейської екологічної мережі (European Ecological Network, або EECONET) як системи взаємопоєднаних, цінних з екологічної точки зору природних територій, запропонувала група голландських дослідників на Міжнародній конференції «Охорона природної спадщини Європи через створення Європейської екологічної мережі» (м. Маастріхт, Нідерланди, 1993 р.). Мережа органічно інтегрується в ідею сталого розвитку і є одним з потужних інструментів її втілення.              Передумовою до виникнення Всеєвропейської екологічної мережі можна вважати зміну поглядів щодо стратегії та тактики охорони природи, переоцінку значення і функціональної ролі заповідних територій. Серед фа­хівців з охорони природи провідних країн поширилося переконання, що заповідні об'єкти та ділянки з різним природоохоронним статусом і режимом виконують передусім не лише функцію збереження та розселення рідкісних і зникаючих, науково або естетично цінних видів біоти, важливих конкретних територій, екосистем, ландшафтів чи інших окремих об'єктів природи, осередків біорізноманіття (біотичний аспект екомережі), а й забезпечують регуляцію біосферних процесів та підтримують екологічну рівновагу, поси­люють здатність біогеоценотичного покриву до самовідновлення (екостабілізуючий аспект екомережі).

Головна мета створення екомережі — загальне покращення стану довкілля, а також умов життя людини, забезпечення сталості існування біосфери через усунення антропогенної фрагментації біогеоценотичного покриву, що склалася в процесі історичного розвитку суспільства, створення його неперервності та функціональної цілісності й посилення за рахунок цього здатності до самовідновлення.

Питання формування Всеєвропейської екомережі було внесено у Всеєвропейську стратегію збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (Pan-European Biological and Landscape Diversity Strategy, або PEBLDS), прийняту на 3-й Всеєвропейській конференції міністрів охорони довкілля (м. Софія, 23— 25 жовтня 1995 p.).

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють процес формування Національної екомережі України, є Закон України «Про екологічну мережу України» (№ 1864-IV від 24 червня 2004 р.) та Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.» (№ 1989 від 21 вересня 2000 p.).

З формуванням, управлінням, збереженням та моніторингом Національної екомережі України також тісно пов'язані Закони України: «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про основи містобудування»; «Про охорону земель»; «Про землеустрій»; «Про місцеве самоврядування в Україні»; Водний, Лісовий і Земельний кодекси України та інші нормативно-правові акти України.

4.2. Самостійна робота з підручником                                              

Завдання

Складіть схему 2 «Принципи побудови екомережі» та схему 3 «Структура екомережі» проаналізуйте та поясніть її основні елементи.

Основні структурні елементи екомережі.

 

 

 

 

 Схема 2.

.

 

 

 

                                                                                                     Схема 3.

 

 

Ключові природні території (природні ядра) — вузлові елементи екомережі, території збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, що мають біологічне й екологічне значення.

Сполучні території (екокоридори) — лінійні елементи екомережі, що зв'язують між собою природні ядра і забезпечують міграційні шляхи.

Буферні території (захисні зони) — зовнішнє оточення природних ядер та екокоридорів охоронними смугами для захисту їх від впливу негативних чинників. Захисні зони виконують функцію перехідних ландшафтів між природними і господарсько-освоєними.

Території відновлення (ренатуралізації) — території, призначені для налагодження цілісних неперервних зв'язків у природних ядрах та екокоридорах.

Території природного розвитку — території, призначені для посилення ефективності екомереж.

Викладач. Виділяють п'ять основних рівнів екомереж (схема 4).

Природа, екосистеми і ландшафти не визнають адміністративних та політичних кордонів. Тому в питанні проектування екомережі найбільш науково обґрунтованим є екосистемний підхід. При цьому один елемент екомережі (ключова територія чи екокоридор) може мати межі в кількох адміністративних районах, областях чи навіть країнах. Розв'язання проблеми управління і моніторингу екомережі можливе лише у прив'язці до певних адміністративних одиниць. Формування і забезпечення умов стабільного функціонування екомережі також передбачає взаємоузгоджену участь усіх зацікавлених сторін — управлінців, землекористувачів, землевласників та землевпорядників, науковців, підприємців, місцевих жителів тощо. Таким чином, екомережа може забезпечити потужне підґрунтя для сталого (збалансованого) розвитку країн та регіонів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 Схема 4.

Завдання які вирішують екомережі –це відновлення і підтримання природної першооснови території в режимі невиснажливого природокористування.

 Основні засади розбудови національної екомережі.

Розбудова екомережі охоплює такі поняття:

• стійкість;

• стабільність;

• ємність;

• збалансованість;

• цілісність;

• неперервність;

• оптимальність;

• просторовий комфорт життєдіяльності;

• гармонійність.

4.3. Повідомлення учениці про  Міжнародні та національні програми збереження біорізноманіття (випереджальне завдання з використанням мультимедійної презентації).

Україна як європейська держава — сторона багатьох міжнародних природоохоронних конвенцій та угод — бере активну участь у формуванні: Всеєвропейської екомережі:

— визначення водно-болотних угідь міжнародного значення (Inrernational Wetlands) у рамках Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як місця існування водоплавних птахів (м. Рамсар, 1971 p.);

— окреслення територій спе­ціального інтересу збереження (Areas of Special Conservation Interest) Смарагдової мережі Європи, на виконання Конвен­ції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (м. Берн, 1979 p.);

— виділення біосферних резерватів Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО відповідно до положень Севільської стратегії розвитку біосферних резерватів (1995 р.) тощо.

Україна, як і всі інші учасники процесу, має зобов'язання інтегрувати національну екомережу до Всеєвропейської, зокрема питання проектування, формування і управління екомережею.

Наприкінці 2006 р. спільними зусиллями фахівців Міністерства охорони навколишнього середовища України, Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України та Національного екологічного центру України було створено проект Методичних рекомендацій щодо розробки схем регіональної екомережі, які з 2006 р. мають офіційний статус тимчасових.

Починаючи з 1997 р. НЕЦУ за підтримки Міжнародної спілки охорони природи (IUCN) та Уряду Королівства Нідерландів (MATRA) виконав низку проектів, спрямованих на наукову і громадську підтримку створення Національної екомережі, її інтеграції до Всеєвропейської екомережі, а також проектування та формування регіональних схем екомереж у Миколаївській і Чернівецькій обл. У 2003— 2005 pp. Національний екологічний центр України здійснював організаційну та фінансову підтримку роботи Координаційної ради з питань формування Національної екомережі України, провів низку тематичних методичних нарад, семінарів та круглих столів.

Міжнародна співпраця є важливим механізмом досягнення цілей збереження біорізноманіття. Сюди входить перелік глобальних, регіональних та двосторонніх конвенцій, угод, програм тощо.

Основні напрями міжнародної співпраці:

• здійснення міжнародної діяльності з метою врахування пріоритетних національних заходів щодо збереження та невиснажливого використання біорізноманіття відповідно до зобо­в'язань, визначених Конвенцією про біорізноманіття;

• розвиток міжнародного співробітництва щодо збере­ження центрів високого рівня біорізноманіття і поширення відповідної інформації, залучення міжнародного досвіду й експертизи, участь у формуванні та веденні міжнародних банків даних;

• активізація міжнародної співпраці з метою залучення додаткових ресурсів для впровадження заходів щодо охорони, невиснажливого використання та відтворення біорізноманіття в Україні.

Заходи щодо збереження біорізноманіття в рамках інших державних програм

Збереження біорізноманіття в Україні передбачає координацію державних програм, у межах яких заплановано систему заходів щодо збереження біорізноманіття:

• Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.;

• Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра і поліпшення якості питної води;

• Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів;

• Державної програми «Ліси України» на 2002-2015 рр.;

• Загальнодержавної програми розвитку водного господарства;

• Загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України на період до 2015 р.

4.4.Динамічна пауза «Австралійський дощ».

Учні стоять. Викладач показує рух, усі повторюють його, поступово приєднуючись одне до одного.

Викладач. Чи знаєте ви, який австралійський дощ?

• Піднімається вітер (потираємо руки).

• Падають перші краплини дощу (клацаємо пальцями).

• Почалася злива (плескаємо долонями по стегнах).

• Злива перетворилася на бурю (топаємо).

• Ось буря стихає (плескаємо долонями по грудині).

• Стихає злива (плескаємо долонями по стегнах).

• Закінчується дощ, падають останні краплі (клацаємо пальцями).

• Шумить тільки вітер (потираємо долоні).

• Австралійський дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору.)

V. Осмислення об'єктивних зв'язків і взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

1.Виконання практичної роботи.

Практична робота №6

Тема. Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України.

Мета:провести аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України.

Обладнання й матеріали: таблиця «Національна екологічна мережа», тематична папка «Заповідна мережа України», лабораторний практикум «Екологія», підручник, ручка,олівець, зошит.

Інструктаж з безпеки життєдіяльності.

Хід роботи

1. Користуючись навчальним матеріалом, розгляньте співвідношення різних типів об’єктів природно-заповідного фонду й розташуйте їх у порядку зменшення загальної площі.
2. Проаналізуйте особливості розвитку заповідних зон України та зробіть висновок про причини нерівномірної локалізації екомережі на території у зв’язку з особливостями розвитку промислових зон.
3. Зробіть висновки на базі виконаної роботи.

Додаток

Екомережа — це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного й біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного й рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і, відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України, підлягають особливій охороні.

Станом на 01.01.2009 р. природно-заповідний фонд складається із 7 424 територій та об'єктів 11 категорій, загальна площа його становить 3,04 млн. га, або 5,04% від площі України.

Частка площ територій та об'єктів окремих категорій у природно-заповідному фонді становить: природних заповідників — 5,3 %, біосферних заповідників — 7,3 %, національних природних парків — 24,6 %, заказників — 38,2 %, пам'яток природи — 0,8 %, регіональних ландшафтних парків — 20,1 %, заповідних урочищ — 3,1 %, ботанічних садів — 0,1 %, зоологічних парків — 0,01 %, дендрологічних парків — 0,05 %, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва — 0,44 %.

VI. Узагальнення й систематизація знань.

1.Виконання завдань.

1. Утворіть пари «поняття — синонім».

1. Природні ядра;	А. Сполучні території;
2. екокоридори;	Б. буферні території;
3. захисні зони;	В. території відновлення;
4. території ренатурації	Г. ключові природні території

(Відповідь. А- 4, Б - 1, В - 2, Г - 3.)

2. Установіть правильну послідовність ускладнення рівнів екомереж:

А    Біосферний;

Б    локальний;

В    континентальний;

Г    регіональний;

Д    національний.

(Відповідь. Б -> Г -> Д -> В ->А.)

2.Вправа «Снігова куля».

Учні по черзі записують на аркуші паперу (формат А₂) основні поняття уроку.

(Відповіді. Біорізноманіття, генетичне біорізноманіття, видове різноманіття, екосистемне біорізноманіття, деградація біорізноманіття, природо заповідання, заповідники, екологічна мережа, пам’ятки природи, заказники)

VII. Підбиття підсумків уроку.

Вправа «Вільне письмо»

Учні продовжують вислів відомого автора. Наприклад: «Любіть землю! Любіть працю на землі….»

(Орієнтовне продовження: «Любіть землю! Любіть працю на землі …Земля – наша годувальниця. Вона найбагатша, найродючіша.»)

(Слова О. Довженка: «Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті»).

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

1. Вивчити параграф  15 підручника.
2. Для бажаючих: створити міні-проект «Основні проблеми створення національної екомережі України».
3. Створити творчі групи й обговорити питання «Заповідні об’єкти Полтавщини».