Урок узагальнення "Теплові явища"

                                            Узагальнюючий урок по темі

                          “Теплові явища”

                              у 8 класі

Підготувала та провела учитель фізики

Надточій Валентина Василівна

Понорницького ліцею Понорницької ТГ

Новгород — Сіверського району

                              Чернігівської області                                                                                                                                                                                                                          

                                                                          2022-2023 н.р.

                                                                         Понорниця

                            Узагальнюючий урок по темі “Теплові явища”

Мета: поглибити знання учнів про теплові; продовжити формування знань учнів про фізичні властивості теплових явищ; формувати науково пояснювати фізичні явища; розвивати інтерес до фізики як науки про природу; розвивати логічне мислення, кмітливість; вміння правильно орієнтуватися в нестандартній ситуації; застосовувати одержані знання на практиці; виховувати любов до предмета

                                                           Наука -полководець, практика  — солдати.

                                                                                                          Леонардо да Вінчі

Розум полягає не тільки в знанні, але й в умінні застосувати.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Аристотель

                                                   Хід уроку

1. Організаційна частина уроку

Продзвенів дзвінок,

Всі прийшли ми на урок.

Наш урок незвичний

І не гумористичний.

                    Участь в конкурсах, візьмемо,

                    Подолаємо бар’єри,

                    Ще розв’яжемо задачу

                    І пограємо в удачу

Тому сіли всі рівненько,

Посміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли,

Працювати почали.

2.  Оголошення мети та форми проведення уроку

Мотивація.

 Англійське прислів’я стверджує: «Можна привести коня на водопій, але не можна примусити його пити».

Завдання 1. Подивитися на слайд(декілька секунд), де написані фізичні терміни і відтворити слова, пов’язані з фізичними явищами, фізичними величинами, в зошиті. (час 1 хвилина)

Теплові явища: внутрішня енергія, теплота, кількість теплоти, Дж, агрегатний стан речовини,  кипіння, згоряння, конвекція, температура, твердий, газуватий, рідкий, сублімація, плавлення, тверднення, випаровування, теплопередача, теплопровідність, термометр, об’єм, маса, терези, питома теплоємність,питома теплота пароутворення.

У попередньому завданні ми зустрілись з невід’ємною частиною вивчення теплових явищ — термометром.

Історична довідка про те, хто вперше винайшов цей чудовий і необхідний прилад.

Доповідь учня.

        Перший прилад, за допомогою якого визначили підвищення температури тіла у хворого, називався “термоскоп”. Винайшов його відомий італійський учений Галілео Галілей 1592 року. Термоскоп являє собою тонку незапаяну скляну трубку з невеликою кулькою в кінці, в яку заливалася вода. Прилад виявився доволі чутливим і реагував не тільки на зміну температури, але й тиску.

        У майже сучасному вигляді термометр був виготовлений голландцем К.Дроббелем 1636 року. Він мав уже 8 поділок, що дозволяли відносно точно виміряти температуру тіла хворої людини.

        Перший спиртовий термометр з’явився 1688 року у Франції. Його винахідник, фізик Далансе, використав як точку відліку температуру танення льоду і плавлення коров’ячого масла.

       Перший ртутний термометр зробив німецький фізик Габрієль Фаренгейт 1714 року

Завдання 2. Визначити спосіб зміни енергії і записати результати у відповідну колонку таблиці.

2.1. Деталь оброюляють на металорізальному верстаті.

2.2. Вода у чайнику, що стоїть на столі, охолоджується.

2.3. Коваль виковану підкову для охолодження опускає у відро з водою.

2.4. Свердло під час свердління отвору, нагрілося.

2.5. Нагрівання води в електрочайнику.

2.6. Пательня на плиті нагрівається.

2.7.Дошку пилкою розрізали навпіл.

2.8. Руки спортсмена нагріваються при швидкому спуску по канату.

2.9. Влітку сонячні промені нагрівають поверхню Землі.

2.10. Батареї водяного опалення у кімнаті нагрівають повітря.

2.11. Температура повітря на кухні під час приготування страв збільшилася.

2.12. Хлопчик, щоб нагріти руки, швидко потер їх одна об одну.

Завдання 3. Учениця читає три уривки з оповідання Олени Пчілки “Сніжок”. Про які явища йдеться в оповіданні?

3.1. Сніжок!Сніжок! ...Ось падає, літає. Як пушок... Ось на руку, на рукав спускаються легесенькі, кучеряві сніжиночки! Звідкіля вони летять? О, здалека та звисока — з під неба самого, з хмари зимової, сивої. А де ж вони там узялися?

3.2. Туди вони з землі прилетіли. Еге, були вони колись на землі, були крапельками води у річці. Сонечко пригріло, вода почала парувати, а та пара полинула високо й стала хмаркою. Коли на хмарку не дуже холодний вітер віє, то сіє вона крапельки дощові; коли ж наженеться на хмаринку холодніше повітря - кожна крапелька замерзає і робиться сніжинкою.

3.3. Як зимня година ясна, тиха, то сніжинки бувають кучеряві, зірчасті, а як вітряно, туманно, сніжинки стають такі мляві, розволочені, злипаються в клоччя: а як повітря потеплішає, тоді сніжинки зовсім рідшають, стають крапельками, значить, сніжинки стануть тоді знов водою, як були колись...

Завдання 4. Розв’язати задачі. (2 учнів біля дошки)

4.1. Обчислити, яку кількість теплоти необхідно надати 1л води, щоб довести її до температури кипіння.

4.2. Змішали 39л води при температурі 20С і 21л води при 60С. Визначити температуру суміші.

Завдання 5. Дослід: Взяти літрову банку, налити повну банку води. Взяти маленький кип’ятильник ( кип’ятильник повинен досягти половини банки). Ввімкнути його та закип’ятити воду. Незважаючи на те,що вода кипить, можна спокійно триматися за нижню частину банки.

Завдання 6. Фізичний диктант (взаємоперевірка, обмін зошитами).

6.1. Формула для обчислення кількості теплоти плавлення.

6.2. Основна одиниця вимірювання питомої теплоємності.

6.3. Як називається перехід речовини з твердого в рідкий стан?

6.4. Температура, за якої речовина кристалізується.

6.5. Основна одиниця вимірювання кількості теплоти.

6.6. Перехід речовини з рідкого стану в пару.

6.7. Формула кількості теплоти випаровування.

6.8. Формула питомої теплоємності речовини.

6.9. Перехід речовини з газоподібного стану в рідкий.

6.10. Перехід речовини з твердого стану в газоподібний.

6.11. Основна одиниця вимірювання маси.

6.12. Основна одиниця вимірювання температури.

Завдання 7. Пояснити прислів’я (робота в парах)

7.1. Поки Сонце зійде, роса очі виїсть.

7.2. Цвяхом море не зігрієш.

7.3. Вітер сніг з’їдає.

7.4. Куй залізо, поки гаряче

7.5. Поле зі снігом, комора — з хлібом.

Завдання 8. Що? Де? Коли? Чому?

8.1. Сонце всім дає тепло

Дуже щедрує воно.

Як же теплоту дістати,

Якщо порожнечу мати?

8.2. З нею чайник закипає,

Всім житло обігріває

Пташкам теж допомагає,

Хто вона? Чи з вас хтось знає?

8.3. Залізний прут в руці тримали,

Його кінець в вогонь поклали.

Аж стало гаряче занадто

Чому ж так трапилося раптом?

8.4. Що росте дороги коренем?

8.5. Зоря -зоряниця, молода дівиця,

Гуляти ходила, сльозу зронила,

Місяць бачив — не підняв,

Сонце побачило — підняло.

8.6.Чому собака у спеку висолоплює язика?

8.7. Чому ранковий туман із настанням дня швидко зникає?

8.8. Коли людині спекотно, вона скидає одяг. Чому?

8.9. Чому, коли на дворі спекотно, людина хоче пити?

           Згадаймо видатного діяча української науки Т.Г.Шевченка. Поет тонко відчував природу, його спостережливість дала можливість точно описати різні явища природи, причому поетично, емоційно.

Наведемо приклади деяких із них.

Завдання 9. Які фізичні явища описані в даних творах?

9.1. Сестрі.

Дивлюсь, у темному садочку,

Під вишнею у холодочку,

Моя єдиная сестра!

9.2. Наймичка.

У неділю вранці — рано

Поле крилося туманом.

9.3. Гамалія.

Ой повій вітер, через море

Та з Великого Лугу,

Суші наші сльози, заглуши кайдани,

Розвій нашу тугу.

10.Експериментальні різнорівневі завдання.

10.1. Проведіть необхідні вимірювання та обчисліть, яку кількість теплоти віддасть вода навколишньому середовищу під час охолодження до кімнатної температури.

Обладнання: склянка з гарячою водою, мензурка, термометр.

10.2.Покладіть усі ложки у склянку з гарячою водою. Через 1 хв. Доторкніться до верхньої частини, яка не була у воді. Ложки нагрілися до різних температур. Поясніть:

 а) Який механізм передавання теплоти в цьому досліді?

б) Чому ложки нагрілися до різних температур?

в)  Чому теплота передається від гарячої води до ложки, а не навпаки?

Обладнання: три чайні ложки (алюмінієва, з нержавіючої сталі, пластмасова), склянка з гарячою водою.

10.3. Доторкніться долонею до цеглини, потім до заліза. Поясніть:

а) Яка поверхня здається холоднішою? Чому?

б) Який матеріал має кращі теплоізоляційні властивості — цегла чи залізо?

 Підсумок уроку.

Мені сподобалося...

Я дізналася....

Було цікаво....

Домашнє  завдання : підготувати прислів’я, приказки, загадки до теми “Теплові явища”