Урок узагальнення знань учнів з теми "Виникнення та становлення Русі-України" у формі гри-естафети

Тема: Урок узагальнення знань учнів з теми «Виникнення та становлення Русі-України»                                         у формі  гри-естафети.

Мета: перевірити знання учнів з теми «Виникнення та становлення Русі-України» у нестандартній формі; розвивати вміння використовувати набуті знання, критично мислити, виділяти головне, удосконалювати  навички командної роботи; формувати толерантне ставлення один до одного; виховувати зацікавленість історією та повагу до історичного минулого нашого народу.

Тип уроку:  перевірка набутих знань

Форма уроку:  гра-естафета

Обладнання:  гральне поле, кубик, фішки.

                                              Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми та мети уроку. Пояснення правил гри.

               Для проведення естафети використовуємо гральне поле з доріжкою, що складається з трьох секторів: поняття та терміни -6 зупинок, імена та дати – 9 зупинок, географічні назви, що відповідають темі – 5 зупинок. Учні діляться на дві команди. Для гри необхідні дві фішки та кубик (на сторонах кубика намальовані кружечки : на двох сторонах – по 1-му, на двох – по 2, на одній – 3 і одна сторона залишається порожньою ).

По одному гравцю від кожної команди будуть по черзі кидати кубик і матимуть змогу зробити стільки ходів, скільки кружечків випаде на верхній стороні кубика. Але пересувати фішку вони зможуть лише правильно відповідаючи на запитання. У разі, якщо відповідь неправильна, або учасник взагалі не може дати відповідь, то на його місце приходить інший гравець команди. Якщо випаде порожній бік кубика, то команда змушена пропустити хід.

Перемогу отримає та команда, яка першою пройде усі три сектори маршруту гри.

     ІІІ. Завдання естафети:

         Перший сектор (поняття та терміни):

1. Професійні воїни, обов’язком яких була збройна служба у князя. (Дружина)
2. Правитель у східних слов'ян. (Князь)
3. Історико-літературний твір на Русі, в якому оповідь велася за роками. (Літопис)
4. Період світової історії з V до ХV ст.. (Середньовіччя)
5. Сукупність переселень слов'янських племен по території Східної та Південно-Східної Європи під час Великого переселення народів. (Велике переселення слов'ян)
6. Які племена є предками українського, білоруського та російського народів? (Східні слов'яни)
7. Податок, що знімався з підкорених племен продуктами й товарами. (Данина)
8. Могутня монархічна держава, що об’єднує різні народи і території. (Імперія)
9. Щорічне збирання данини з підлеглого населення, яке здійснювали дружинники на чолі з князем або його довіреною особою. (Полюддя)
10. Літопис ХІІ ст.. від ченця Нестора. («Повість временних літ»)
11. Чітко фіксований обсяг данини. (Урок)
12. Спеціальні укріплені місця, де представники княжої влади приймали данину від населення. (Погости)

Другий сектор (імена та дати):

1. Хто розпочав князювання в 882 р.? (Князь Олег)
2. Князь, який усі роки свого правління провів у походах та битвах. Завжди попереджав ворогів: «Іду на Ви». (Святослав)
3. Волхви напророкували йому загибель від свого коня. (Олег)
4. Княгиня-реформаторка. (Ольга)
5. Імператор Візантії, хрещений батько княгині Ольги. (Костянтин Багрянородний)
6. Він помер у рік 879, а княжіння своє він передав Олегові, що був з його роду , віддавши йому на руки сина свого Ігоря, бо той був дуже малий. (Князь Рюрик)
7. «І сів він, князюючи, у Києві, і мовив: «Хай буде се мати городам руським»». (Олег)
8. В якому році помер князь Олег? (912 р.)
9. В якому столітті засновано місто Київ? (V ст..)
10.  Про кого це: «Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми…, то були серед них три брати… і сестра… і зробили вони городок…» (Кий, Щек, Хорив, Либідь)
11. «І мовив Олег: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого.» І вбили їх, і віднесли на гору, і погребли на горі…» Про кого це? (Аскольд і Дір)
12. Він став засновником нової династії руських князів. Помер у 945 р.? (Князь Ігор)
13. «907 року вирушив на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі до Цесарограда… Русичі оточили місто і перетягнули волоком човни суходолом в затоку, оминувши натягнутий ланцюг…»  Про похід якого князя йдеться? (Олег)
14. Хто з князів розгромив Хозарський каганат? (Святослав)
15. В якому році княгиня Ольга здійснила мирне посольство до Константинополя? (957 р.)
16. В якому році князь Ігор зазнав поразки в поході на Константинополь, коли проти його флоту було використано «грецький вогонь»? (941 р.)
17. Який князь виголосив таку промову: «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати на супроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не знає. Якщо ж побіжимо ми – то сором нам… » (Святослав)
18.  Кому належать слова: «…Адже всі ваші городи здалися мені, і згодились на данину, і обробляють землю свою. А ви хочете з голоду померти, не згоджуючись на данину? Лише малого прошу: дайте мені од двора по три голуби і по трп горобці…» (Ольга)

           Третій сектор (географічні назви):

1. Яке місто князь Святослав зробив своєю столицею, говорячи про те, що то є середина його землі?       (Переяславець на Дунаї)
2. Як на Русі називали Константинополь?   (Царгород)
3. Яке місто знищила княгиня Ольга, вчинивши помсту за вбивство Ігоря? (Іскоростень)
4. До якого східнослов’янського племені належав князь Кий?    (Поляни)
5. На воротах якого міста , на знак перемоги, прибив свій щит князь Олег? (Константинополь)
6. Місто, засноване в кінці 5 ст.  (Київ)
7. Назвіть місце поховання Аскольда. (Аскольдова могила в Києві)
8. Де княжив Рюрик?    (Новгород)
9. Навесні 972 року у бою загинув князь Святослав. Назвіть плем’я, з яким він воював.  (Печеніги)
10. Яку державу розгромив князь Святослав під час своїх східних походів? (Хозарський каганат)

     ІV. Підсумок уроку.

Оголошення команди-переможця та виставлення оцінок за урок.

     V. Домашнє завдання.

       Скласти кросворд (5-7 слів) з вивченої теми.