Урок "Військова присяга та військова символіка України."

ПЛАН - КОНСПЕКТ

проведення заняття з учнями 10 класу з предмету «Захист  України»

РОЗДІЛ I:    ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ  

сформувати  у учнів почуття гордості та поваги до військової присяги, бойового прапору.

1. Історія походження військової присяги, бойового прапора, військової символіки збройних формувань України.

2. Військова присяга - клятва на вірність українському народові, її значення і порядок прийняття.

3. Бойовий прапор військової частини - символ честі, доблесті і слави.

Метод проведення уроку: розповідь – бесіда

Місце проведення: кабінет захисту Вітчизни.

Час: 45 хв.

Обладнання: наглядні посібники (комплект плакатів), підручник
«Захист Вітчизни».

Міжпредметні зв’язки: історія України.

Хід уроку

І. Організаційний момент  (3 хв.)

Шикування учнів в одну (дві) шеренги, перевірка за списком та зовнішнього стану учнів, рапорт вчителю, привітання вчителя (тренування декілька раз – в разі потреби ).

Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.

Виконання команди: «Розійдись!», «Сісти за парти!».

1.      Актуалізація опорних знань і умінь учнів (4 хв.)

Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання

ІІІ. Вивчення нового матеріалу  (32 хв.)

Військова присяга — це офіційна, урочиста клятва громадянина, який вступає до лав Збройних Сил або інших військових формувань України.

Ритуал прийняття військової присяги як клятви воїна на вірність своєму народу, бере відлік з давніх часів.

Так, згідно з історичними документами, вперше присягу почали складати
в IX столітті. Цей ритуал був запозичений слов’янами у варягів, які в період
ІХ-Х століття панували на території теперішньої України.

Члени дружини князя клялися йому в своїй вірності та після цього поміж собою вважалися побратимами.

Період козацтва (Запорізька Січ) дав новий поштовх цій військовій традиції. У відстоюванні інтересів Батьківщини та вірності командиру присягалися козаки, коли приймали військову присягу. Вони були їй вірні упродовж усього життя, — найважчою провиною у козацькому війську була зрада своєму командиру, який уособлював усе козацьке товариство.

Разом з тим, як офіційний військовий ритуал, прийняття військової присяги на вірність Україні був започаткований легіоном Українських Січових Стрільців у 1915 році.

З того часу кожен громадянин України, який розпочинає військову службу, приймає присягу.

Використання військової символіки в Україні також сягає давніх часів. Одним з таких елементів військової символіки є прапор, за старослов’янською термінологією — стяг або хоругва.

Вважається, що він має скандинавське та готське походження. Уперше застосування стягів було запроваджено в княжу добу. Тоді кожний полк та його підрозділи мали особистий прапор. Він був символом і знаком, що об’єднував кожного воїна та всю дружину навколо князя.

Усі прапори за будовою були подібні, — на кінці держака прикріплювалося довге полотнище трикутної форми. За прапорами, що відрізнялися забарвленням, упізнавали військо.

Також стяг використовували перед початком бою, — його піднімали над військом і, таким чином, давали команду до початку бою. Під час бою за прапор велася завзята боротьба, оскільки вважалось за честь його здобути, — яке військо здобувало ворожий стяг, воно святкувало тріумф (перемогу). Тому кожен воїн зобов’язаний був оберігати символ свого полку.

В добу козацького війська відзнаки називалися клейнодами. До них належала гетьманська булава й бунчук, печатка, хоругви, тулумбаси (литаври).

Ці знаки влади для козацького війська були надзвичайно цінними, до них ставилися з великою пошаною. Зокрема, булава і бунчук були відзнаками гетьмана, їх йому дарували війська або королі (знать), які намагалися привернути козаків на свою сторону для вирішення військових питань. Печатка запорізького війська була круглою, з гербом усередині.

Прапори були трьох видів:

корогва усього війська або гетьманський прапор;

полкова корогва;

сотенні корогви.

Корогва – це прапор. 

За призначенням вони поділялися на:

 гетьманські – були державними прапорами України

січові – символом війська Запорізького,

а полкові – бойовими прапорами козацького війська

Корогва Домонтовської сотні Переяславського полку (1)

і сотенна корогва Лубенського полку (2).

Група козацьких прапорів Київського полку

Важливе значення надавалося кольору полотнища. Наприклад, за часів гетьмана Богдана Хмельницького, кольори прапорів були дуже різноманітними. Проте, використовувалися, головним чином, синій, жовтий, білий та червоний колір.

Щодо самих знаків на таких прапорах, то вони мали практично довільний характер. І лише всередині XVIII століття на всіх військових прапорах козацького війська почав застосовуватися один знак, а саме герб — козак із шаблею та мушкетом.

Отже, починаючи із середини XVIII століття прапор набуває подвійного змісту: державницького (малюнок національного герба) та військового (символ окремого полку або сотні).

У Січових стрільців були прапори, головним чином, жовто-блакитного кольору, на яких зображалися відзнаки роду військ, номер військової частини.

Під час національно-визвольної боротьби у 1917-1921 роках в українських військових формуваннях використовувалась національна символіка, а саме:
жовто-блакитні прапори й тризуб.

Також, у цей період затверджено Військово-Морський прапор Української Народної Республіки із зображенням тризуба.

Однією з ознак будь-якої армії є військова форма або (однострій), що дисциплінує людей різних військових формувань.

На такій формі розташовують різні відзнаки: належність до певного роду військ, військові звання, інші знаки відмінності або належності.

Сьогодні військова присяга набула урочистого, святкового вигляду, — із зброєю в руках, біля Бойового прапора військової частини молодий військовослужбовець дає персональну клятву українському народу, державі
у вірності й відданості.

Прийняття присяги затверджується особистим підписом у відповідному документі, після чого кожен в/с вважається частиною ЗС України з усіма відповідними цьому статусу правами та обов’язками.

У військовій присязі сформульовані найважливіші вимоги, що висуваються перед кожним військовослужбовцем і яких необхідно дотримуватися задля інтересів національної безпеки України.

Саме тому військова присяга є документом юридичної сили і має велике державне значення. Це підтверджується тим, що текст присяги затверджений відповідним Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV.

Військова присяга складається із спеціального тексту, сучасний варіант якого має такий вигляд:

«Я, (прізвище, ім’я, по батькові),

вступаю на військову службу й урочисто присягаю українському народові завжди бути йому вірним і відданим;

обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність

і недоторканість;

сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази омандирів;

неухильно додержуватися Конституції України та законів України;

зберігати державну і військову таємницю.

Присягаю виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників.

Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!».

Кожна сучасна військова частина ЗСУ під час свого формування отримує Бойовий Прапор.

Він є символом честі, доблесті, слави і зобов’язує кожного військовослужбовця віддано служити українському народу, мужньо, вміло
і непохитно боронити Українську державу, не шкодуючи для цього власного життя.

Бойовий Прапор військової частини є також почесним знаком, що дозволяє встановити особливості її бойового призначення, історію, надбання та свідчить про належність частини до Військового формування.

Після сформування військової частини Бойовий Прапор вручається
їй від імені Президента України та закріплюється за військовою частиною на увесь час її існування, незалежно від зміни назви та номера.

Зміни назви військової частини фіксуються у Грамоті Президента України. Вона видається разом із врученням Бойового Прапора.

У мирну добу Бойовий Прапор знаходиться разом зі своєю військовою частиною, а на полі бою — в зоні бойових дій, що веде ця військова частина.

У випадку втрати Бойового Прапора командир військової частини, а також безпосередньо винні в цьому військовослужбовці, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством; військову частину при цьому — розформовують.

Тому в розташуванні військової частини для охорони Бойового Прапора виставляється Пост №1, - найвідповідальніший і найважливіший. Цей пост доручається охороняти найкращим військовослужбовцям. Охорона здійснюється зі зброєю.

Як зазначалося раніше, біля Бойового Прапора військовослужбовці дають присягу, з ним беруть участь у парадах, походах.

До Бойового Прапора прикріплюються ордени та медалі, якими частина нагороджена за бойові заслуги, інші успіхи.

Найпочеснішою відзнакою військовослужбовця вважається фотографування біля розгорнутого Бойового Прапора військової частини.

Військова символіка сучасних ЗСУ, інших військових формувань характеризується поєднанням традицій минулого із сучасністю. Так, вона включає до свого складу військові прапори різних кольорів, — відповідно до виду військових формувань, а переважна більшість елементів військової символіки українських військових формувань має зображення Малого Державного Герба — Тризуба.

IV. Закріплення нових знань і умінь учнів (3 хв.)

1.  В якому столітті утворилася Запорозька Січ?  (в XVI ст.)

2.  Які основні принципи розвитку національних Збройних Сил України?

3.  Розкажіть про організаційну структуру Збройних Сил України. Назвіть види і роди військ.

4. Які інші військові формування України ви знаєте?

V.  Підсумок уроку  (2 хв.)

Наголошення темі та % досягнення поставленої меті заняття.

Оголошення оцінок.

VI. Домашнє завдання (1 хв.) – самостійно законспектувати в зошиті військову присягу.