Урок "ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ТА ОБ'ЄМУ ТІЛА ЗА ЙОГО ГУСТИНОЮ"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ТА ОБ'ЄМУ ТІЛА

ЗА ЙОГО ГУСТИНОЮ

 

Розробка уроку в 7 класі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      Вчитель: Чабан Н.Л.

 

 

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ТА ОБ'ЄМУ ТІЛА

ЗА ЙОГО ГУСТИНОЮ

Дидактична мета: навчити учнів виводити фор­мули для визначення маси й об'єму тіла за його густиною.

Розвиваюча мета: показати значення знання теми для практичної діяльності спеціалістів народного господарства, конструкторів, дослідників та ін.

 Виховна мета: розвивати мислення, виховувати потяг до дослідницької роботи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Прилади та обладнання: дерев'яні бруски, терези, набори важків, учнівські лінійки, таблиці густин деяких твердих тіл.

Структура уроку

I. Перевірка знань (15 хв).

II. Вивчення нового матеріалу (13 хв).

III. Закріплення (16 хв).

IV. Домашнє завдання (1 хв).

 

Хід уроку

 I Перевірка знань.

 1. Два учні біля дошки розв'язують задачі.

 

Задача 1.

З нерухомого човна стрибнув хлопчик зі швидкістю 1,2 м/с. Маса хлопчика 45 кг. Якої швидкості при цьому набув човен, якщо його маса становить 108 кг?

 

 

Запитання. Що є основною одиницею вимірю­вання густини речовини?

 Задача 2.

Автобус, рухаючись рівномірно, пройшов 4,5 км за 5 хв, а легковий автомобіль—300 м за 10 с. Який транспортний засіб рухався швидше?

 

Запитання. За якою формулою визначають густи­ну речовини?

 

2. Два учні відповідають на запитання на картках.

Третій учень (картка № 3).

1. Що ви знаєте про густину твердих тіл, рідин і газів?

2.  Що означає вислів: густина віконного скла 2,5 г/см³; 2500 кг/м³?

3. Є два циліндри однакового об'єму — алюмініє­вий і бронзовий. Маса якого з них більша? Чому?

 

Четвертий учень (картка № 4).

1. Яку фізичну величину, що характеризує тіло, треба знати, щоб визначити речовину, з якої воно виготовлене?

2. Як дослідним шляхом визначити, з якої речо­вини виготовлене тіло?

3. Як виразити густину в кг/м³, якщо ії подано в г/см³?

 

3. Чотири учні виконують завдання на робочому місці.

 

 П'ятий учень (картка № 5).

1. Від шматка мідного дроту відрізали половину. Чи змінилася густина міді? Чи змінилася маса дроту? Поясніть.

(Густина міді не змінилася, бо вдвічі зменшилися маса дроту і його об'єм. Маса дроту зменшилася вдвічі, бо зменшився вдвічі його об'єм.)

2. Визначити густину граніту, якщо його маса, ви­міряна за допомогою терезів, дорівнює 91г. Об'єм граніту виміряли за допомогою мензурки, покази якої до і після занурення граніту становлять V₁, = 62,5см³ і V₂ = 97,5см³.

 

1 . На терезах зрівноважили два тіла з різних мате­ріалів. Об'єм одного тіла втричі більший, ніж об'єм іншого. Що можна сказати про густину речовин цих тіл?

 

 

 

 

2. У колбу з рідиною долили ще стільки ж цієї рідини при тій самій температурі. Чи змінилася густина рідини? Поясніть. (Ні, не змінилася, бо і об'єм рідини, і її маса збільшилися вдвічі:

 

 

 

Сьомий учень (картка № 7). 1. Швидкості руху легкового і вантажного автомо­білів дорівнюють 50 км/год і 45 км/год відповід­но. Який шлях пройде кожний із них протягом 45 хв?

 

 

 

 

2. Чи змінюються під час охолодження шматка заліза його об'єм, маса, густина, середня швид­кість руху молекул?

(Об'єм зменшується, маса залишається без змін, густина збільшується, середня швидкість руху мо­лекул зменшується.)

Восьмий учень (картка № 8).

1. Чавунна куля, об'єм якої 140 см³, має масу 700 е

 

 

 

 

Чи суцільна ця куля? (Куля має порожнину, бо густина чавуну р = 7,8 г/см³.)

2. Об'єми мармурового, льодяного і латунного ку­биків однакові. Який із кубиків має найбільшу масу, а який — найменшу? (Маса  латунного   кубика   найбільша,   бо р = 8,5 г/см³, а маса льодяного — найменша, ρ = 0,9 г/см³.)

 

//. Вивчення нового матеріалу

1 . Повідомлення теми уроку: навчитися за густиною речовини тіла знаходити його масу й об'єм, виводити формули, уміти застосовувати їх на практиці.

2. Мотивація навчальної діяльності: набуті сьогодні й розширені пізніше знання з теми потрібні практично кожному, від ученого до рядового робітника.

З . Актуалізація опорних знань учнів: із життєвого досвіду учні знають, які предмети (тіла) «важкі» чи «легкі», які займають більший чи менший об'єм залежно від того, з якої речовини вони виготовлені.

На попередніх уроках експериментально визначали за допомогою мензурки об'єм тіл неправильної форми, а за допомогою важільних терезів —масу тіл, а потім густину речовини різних тіл (внутрішньопредметні зв'язки). З курсу математики уже відомо, як розв'язуються рівняння з одним невідомим; на уроках трудового навчання учні ознайомилися з окремими властивостями металів і деревини; певні знання з даної

теми учні отримали на уроках географії та біології (міжпредметні зв'язки). Отже, враховуючи ці знання, виводимо формули

( з формули густини речовини                       

           

 

 

Формулою                      найзручніше користуватися для визначення об'єму тіл неправильної форми.

 

 

 

 

III. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв'язування задачі біля дошки.

Визначити масу мідного дроту довжиною 10 м із

площею поперечного перерізу 2 мм².

 

 

2. Самостійна робота учнів. 1. Виміряти об'єм соснового бруска і визначити його масу, використовуючи табличні дані густин речовин. Перевірити одержаний результат зважу­ванням (усі прилади і матеріали є на кожному столі). Задача 1.

 

 

 

2. Додаткові задачі для самостійного розв'язуван­ня.

Задача 1. Маса соснової моделі деталі машини 0,8 кг. Яку масу матиме така деталь, виготовлена зі сталі?

Задача2. Машина розрахована наперевезення ван­тажу 3 т. Скільки листів заліза можна навантажи­ти на неї, якщо довжина кожного листа 2 м, ши­рина 80 єм і товщина 2 мм?

IV. Підбиття підсумків уроку. Завдання додому

а) Короткий аналіз роботи учнів, оцінювання від­повідей.

б) Завдання додому: § 21; вправа 14 (1,2).