Урок "Внутрішня будова листка"

Внутрішня будова листка

Мета уроку: поглибити знання учнів про клітинну будову рослин на підставі знайомства з особливостями мікроскопічної будови листка у зв’язку з його функціями; познайомити учнів з основними тканинами листка, особливостями їх будови і функціями; формувати вміння встановлювати взаємозв’язок між будовою листка та його функціями; розкрити значення фотосинтезу в природі і житті людини; формувати практичні вміння роботи з гербарієм; виховувати бережливе ставлення до зелених рослин.

Очікувані результати: учні мають характеризувати внутрішню будову листка та його роль у забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміні та випаровуванні; учні мають описувати досліди з вивчення процесів фотосинтезу, дихання, випаровування; учні мають дотримуватися правил під час роботи з мікроскопом та мікропрепаратами.

Обладнання: таблиця «Внутрішня будова листка»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1.  Цифровий біологічний диктант.

1)     Яке жилкування мають листки берези?

2)     Як називається листок, що має черешок?

3)     Як називається листок, що не має черешка?

4)     Яке жилкування у листків подорожника?

5)     Яке жилкування у листків пшениці?

6)     Як називаються бруньки, з яких розвиваються листки?

7)     Як називається основна частина листка?

8)     Як називаються вирости, які розміщені біля основи листка багатьох рослин?

9)     Як називаються листки, що складаються із черешка й однієї листкової пластинки

10)   Як називаються листки, що складаються зі спільного черешка і кількох листкових
пластинок?

11)   Який тип листкорозміщення має клен?

12)   Який тип листкорозміщення має липа?

Коди до запитань:

А     прості                  Е  почергове                       І  черешковий

Б     складні                Є  супротивне                     К  сидячий

В     дугове                 Ж  кільчасте                       Л  генеративні

Г     паралельне         З  листкова пластинка       М  вегетативні

Д     сітчасте              И  прилистки

Відповіді:1 — Д, 2 — І, 3 — К, 4 — В, 5 — Г, 6 — М, 7 — З, 8 — И, 9 — А, 10 — Б, 
11 — Є, 12 — Е.

2.2.      «Закінчи речення».

1) Прості сидячі листки мають… (тонконіг, пирій, кукурудза).

2) Складний листок мають… (горобина, люпин, акація).

3) Складний листок — це… (коли на спільному черешку декілька листкових пластинок).

4) Пальчастоскладні листки мають… (гіркокаштан, люпин).

5) Парноперистоскладні листки мають… (горох посівний, жовта акація, горошок мишачий).

6) Непарноперистоскладні листки в… (горобини, шипшини, акації білої, астрагалу).

7) Листок — це… (вегетативний орган рослини).

8)  Розрізняють такі типи розташування листків на стеблі:… (супротивне, чергове (спіральне) та кільчасте).

9) Чергове листорозміщення мають… (яблуня дика, береза бородавчаста).

10) Бузина чорна, барвінок малий мають… листорозміщення (супротивне).

11)  Опушення мають такі листки, як у… (дивини, мати-й-мачухи, шавлії).

12)   Восковий наліт мають листки… (фуксії, капусти).

13)   Кільчасте листкорозміщення мають… (хвощ лісовий, підмаренник чіпкий).

14)   Розрізняють такі типи жилкування листків… (сітчасте, паралельне, дугове).

15)   Сітчасте жилкування мають… (дуб, акація, горобина).

 3. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення вислову

«Дайте найкращому кухарю скільки завгодно свіжого повітря, скільки завгодно сонячного світла й річку чистої води та попро- сіть, щоб з усього цього він приготував вам цукор, крохмаль, жири та зерно — він вирішить, що ви насміхаєтеся з нього. Але те, що людині здається надзвичайно фантастичним, безперешкодно здійснюється в зелених рослинах».  К. А. Тимірязєв

— Що мав на увазі К. А. Тимірязєв?

Повідомлення теми, формулювання мети та завдань уроку.

4.         Засвоєння нового матеріалу

1.         Особливості внутрішньої будови листка

Розповідь учителя

Якщо зробити зріз на листковій пластинці, під мікроскопом можна побачити, з яких тканин вона складається. На такому мікропрепараті видно і покриви листка, і його внутрішню частину, що складається з основної тканини і жилок.

Шкірка (епідерміс) утворена з одного шару щільно розташованих клітин і вкриває листок з обох боків. Це безбарвні та прозорі клітини, які дають можливість променям сонця легко проникати всередину.

Запитання до учнів:

— Якою буде основна функція шкірки? (Захисна.)

Ззовні шкірка листка вкрита тонкою плівкою — кутикулою (від латин. кутикула — шкірка). Кутикула, або восковий наліт на листках, сприяє зменшенню випаровування. Іноді зовні стінки клітин інкрустовані кремнеземом (пшениця, осока), що надає їм міцності. Газообмін з навколишнім середовищем та транспірацію (випаровування) води рослиною забезпечують продихи, які зазвичай розташовані на нижньому боці листкової пластинки. Продихи — щілини, що утворені двома замикаючими, або продиховими, клітинами. Продихові клітини дрібні, зелені, парні і мають підковоподібну форму. Оболонки цих клітин потовщені нерівномірно: внутрішня, звернена до щілини, товстіша, ніж зовнішня.

Зміни тургору (напруження) продихових клітин впливають на їх форму, завдяки чому продихова щілина буває відкритою, звуженою або повністю закритою залежно від умов навколишнього середовища.

Запитання до учнів:

— Визначте, за яких умов навколишнього середовища продихова щілина буває відкритою повністю, звуженою або закритою.

(Обговорення з учнями і формулювання висновку.)

Так, удень продихи відкриті, а вночі і в жарку суху погоду — закриті. Завдяки випаровуванню навколо рослини створюється особливий мікроклімат, необхідний для її нормальної життєдіяльності. Транспірація захищає листки від перегрівання. До того ж випаровування сприяє надходженню нової кількості води в корінь і підніманню її по стеблу до листків, підтримуючи тим самим постійний рух води по рослині.

Продихи розташовуються зазвичай на нижньому боці листка (щоб не засмічуватися та щоб не випаровувалася на сонці зайва волога), але бувають і на верхньому, іноді вони розподілені більш-менш рівномірно по обидва боки (кукурудза), у водяних рослин — лише на верхньому боці листка. Кількість продихів на одиницю площі листка залежить від виду рослини, умов зростання. У середньому їх 100–300 на 1 мм2 поверхні, але може бути значно більше.

Рослини посушливих місць, а також у суху погоду випаровують більше води, ніж в умовах підвищеної вологості. Випаровування води, крім продихів, регулюється захисними утворами на шкірці листка. Ці утвори — кутикула, опушення різними волосками тощо. У кактусів листки перетворені на колючки, а функції листків виконує стебло.

Біологічним пристосуванням рослин до захисту від випаровування є листопад — масове опадання листків на холодний або жаркий період року. У помірних зонах дерева скидають листки на зиму, коли корені не можуть подавати воду з мерзлої землі, а мороз висушує рослину. У тропіках листопад спостерігається в сухий період року.

При утрудненому випаровуванні в рослин спостерігається гутація — виділення через продихи крапель води. Це явище в природі можна бачити зранку, коли повітря насичене водяною парою, або перед дощем.

Між верхньою і нижньою шкірочками листкової пластинки розташовується основна тканина листка. Під верхньою шкіркою — один або кілька шарів великих прямокутних клітин, які розміщені, ніби стовпчики (стовпчасті клітини). Вони великі, овальні та зелені, містять хлоропласти, у яких відбувається фотосинтез. Зелені клітини розташовуються біля поверхні листка, щоб отримувати більше світла. Клітини нижніх шарів основної тканини листка нещільно прилягають одна до одної, мають неправильну форму і містять менше хлоропластів (губчасті клітини). Проміжки між цими клітинами називаються міжклітинниками. Вони заповнені повітрям і водяною парою. Міжклітинники сполучені з продихами. Ці шари клітин виконують функції транспірації та газообміну.

Основна тканина листка пронизана густою сіткою жилок. Жилки утворені із судин і ситоподібних трубок, які разом з механічною тканиною листка утворюють судинно-волокнистий пучок. Будова судинно-волокнистих пучків основних жилок листка типова, оскільки вони є продовженням судинно-волокнистих пучків із стебла, але в міру галуження пучків спостерігається зменшення судин та ситоподібних трубок. Судинно-волокнисті пучки здійснюють постачання листка водою і розчиненими в ній мінеральними речовинами, а також виведення з листка органічних речовин, які утворилися в процесі фотосинтезу. Крім того, жилки виконують механічну роль.

 2.         Функції листка: транспірація, фотосинтез, дихання

Робота в групах

Завдання для опрацювання:

І група

— Яке значення має фотосинтез?

— Які умови потрібні для здійснення процесу фотосинтезу?

ІІ група

— Як відбувається дихання в рослин?

— Як умови довкілля впливають на процес дихання?

ІІІ група

— Яке значення має транспірація в житті рослин?

— Як умови довкілля впливають на процес транспірації?

Додатковий матеріал

Транспірація — це фізіологічний процес випаровування рослиною води. Ще на початку ХVІІІ ст. англійський лікар С. Хейлс помітив, що рослини споживають значно більше води, ніж тварини. Пояснюється це тим, що близько 90 % поглинутої коренями води потрапляє в атмосферу у вигляді водяної пари. Так, за один вегетаційний період рослина картоплі випаровує до 95 л води, а кукурудзи — понад 200 л. Найбільша кількість води (близько 90 %) випаровується під час транспірації через продихи.

Рухи продихів залежать від ряду факторів:

•   втрати рослиною води (коли тургор листка знижується до певного критичного рівня, ширина продихової щілини зменшується);

•   концентрації вуглекислого газу (у більшості видів рослин підвищення концентрації вуглекислого газу призводить до закривання продихів);

•   світла (зазвичай продихи на світлі відкриваються, а в темряві закриваються);

•  температури (підвищення температури до рівня понад +30…+35 °С може призвести до закривання продихів).

Часткове випаровування води може здійснюватися і через кутикулу листків та сочевички кори, однак воно відбувається у 10–20 разів повільніше, ніж через продихи.

Видатний російський учений К. А. Тимірязєв не перший, хто зацікавився роллю зеленого листка. Але він першим узагальнив усі дані про фотосинтез, які були відомі науці, та сформулював наукове поняття цього процесу. Фотосинтезом називається складний процес утворення органічної речовини (крохмалю) в листку під дією сонячного проміння за наявності хлорофілу, вуглекислого газу і води. Хлорофіл — це особливий зелений пігмент, який міститься в хлоропластах (зелених пластидах листка). Крохмаль — складна речовина, що складається з цукру. Крохмаль можна порівняти з намистом, а цукор — з намистинками. Коли з цукру утворюється крохмаль — намисто збирається з намистинок.

Отже, з ґрунту в листок надходить вода та розчинені в ній мінеральні солі. На листок потрапляє світло. З повітря в листок надходить вуглекислий газ. У хлорофілових зернах під впливом сонячного світла утворюється крохмаль, а в повітря виділяється кисень. За визначенням К. А. Тимірязєва, зерно хлорофілу — вихідна точка всього того, що ми розуміємо під словом «життя».

5. Узагальнення і закріплення знань

Заповніть таблицю:

Частини листка	Будова	Функції	Значення
1. Шкірочка
2. Продихи
3.Стовпчаста тканина
4. Губчаста тканина
5.Судинно-волокнистий пучок

 6. Підбиття підсумків уроку

«Закінчи речення»

1) Зверху та знизу листок укритий… (шкіркою).

2) Її клітини прилягають одна до одної… (щільно).

3) Вона захищає внутрішню частину від… (висихання, механічних ушкоджень).

4) Під верхньої шкіркою розташовані… (стовпчасті клітини).

5) Під стовпчастими клітинами розташовані… (губчасті клі- тини).

6) Найінтенсивніше фотосинтез відбувається у… (стовпчастих клітинах).

7) Між губчастими клітинами є… (міжклітинники).

8) Вони сполучені з продихами і забезпечують… (газообмін).

7. Домашнє завдання

Індивідуальні та творчі завдання.

Підготувати повідомлення про:

— рослини, які існують в екстремальних умовах зовнішнього середовища;

— рослини-паразити.