Урок «Внутрішня та зовнішня політика князя Володимира Великого. Введення християнства »

«Внутрішня та зовнішня політика князя Володимира Великого. Введення християнства »

                                                                       Підготувала вчитель історії 

                                            КЗШ№ 45

Головко Юлія Володимирівна

Тема: «Внутрішня та зовнішня політика князя Володимира Великого. Введення християнства ».

Мета:

• охарактеризувати князя Володимира як державного діяча; проаналізувати його зовнішню і внутрішню політику; сформулювати значення проведених князем реформ;

• розвивати історичне мислення, формувати вміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їх значення; працювати з історичними джерелами, картою;

• виховувати шанобливе ставлення учнів до історичного минулого, любов до Батьківщини на прикладі життя і діяльності князя Володимира, почуття гордості за свій народ і приналежність до українського етносу.

Тип уроку: засвоєння нових знань і умінь

Обладнання: атлас, підручник А. В. Гісем, О. О. Мартинюк «Історія України для 7 класу», мультимедійний проектор.

Основні терміни і поняття: реформи, централізація, язичництво, ідоли, християнство, Десятинна церква.

Основні дати:

• 980-1015 рр. - Князювання Володимира Великого,

• 980 рр. - Спроба реформувати язичництво,

• 988. - Введення християнства як державної релігії,

Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Початок правління Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі

2. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого

3. Запровадження християнства як державної релігії

ІV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

І. Організація навчальної діяльності

Оголошую про початок вивчення розділу ІІ «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) в кінці Х - першій половині XI ст.». Після цього оголошую тему і основні завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Дидактична гра «Дізнайся про кого з князів йде мова».

1. Відбувається з східнослов'янського племені полян. На Старокиївській горі засновує місто Київ, який стає центром східнослов'янських племен. (Кий).

2. Перший київський князь, який прийняв християнство. Здійснив походи на Візантію. Прийнявши титул кагана. (Аскольд).

3. Захоплює Київ, убивши київського князя. Прибив свій щит до воріт Царгорода, уклав вигідні торгові договори. (Олег).

4. Здійснював військові походи на древлян і уличів. Збільшив збір данини. За свою жадібність поплатився життям. (Ігор).

5. Княгиня, яка першою прийняла християнство, зробивши візит в Константинополя. Провела ряд реформ, спрямованих на зміцнення Київської держави. (Ольга).

6. Майже все життя провів в походах, щоб розширити межі Київської держави. Прямуючи в похід свого ворога, попереджав «Іду на ви ...» (Святослав).

2. Історичний диктант.

1). Як називалася релігія древніх слов'ян до Х століття? (Язичництво)

2). На землі якого східнослов'янського племені виник Київ? (Племені полян)

3). На честь кого за легендою названо місто Київ? (Князя Кия)

4). Як називалося військо князя? (Дружина)

5). Як називався торговий шлях, що проходив через Київ у Візантії? (З варяг у греки)

6). Як називалася правляча династія на Русі до 882 року? (Києвичів)

7). Засновником якої династії став князь Ігор? (Рюриковичі)

8). Від чого зазнав поразки князь Ігор під час морського походу на Візантію в 941 році? (Грецького вогню)

9). Як називався збір данини на користь князя? (Полюдье)

10). Яку першу державну реформу здійснила княгиня Ольга? (Податкову)

11). Як називалися розміри данини, встановлені княгинею Ольгою? (Уроки)

12). Хто з київських князів став першим християнином і зробив першу спробу хрещення Русі? (Аскольд)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Проблемна задача: Чому князя Володимира Святославовича історики назвали Великим, церква - святим, а народ - Красним Сонечком

1. Початок правління Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі

Слово вчителя. Володимир Святославич (Великий) - син князя Святослава онук Ольги, великої княгині київської. Від 969. княжив у Новгороді. Після загибелі в міжусобних зіткненнях братів Ярополка і Олега зайняв в 980 р .. Київський княжий.

Політика Володимира вже як великого князя київського була спрямована на централізацію держави, об'єднання східнослов'янських племен.

Учитель пропонує переглянути фільм і по групах відповісти на питання:

1-я група: біографія особистому житті;

2-я група: дата походів куди ходив:

3-тя група: з ким воював, кого підкорив

Учитель: У роки його князювання фактично завершилося формування державності Київської Русі. Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як видатний політик, адміністратор і реформатор. За часів Володимира істотно розширилися межі самого Києва, а на рубежі держави будувалися фортеці.

Продовжуючи політику попередніх київських князів, збираючи навколо Києва слов'янські землі, Володимир своїми військовими походами 981-993 рр. завершив тривалий процес формування території Київської держави. Князь приєднав до складу держави союзи східнослов'янських племен і племінні князівства хорватів і дулібів (981 р), в'ятичів (982 м), радимичів (984 р) та ін .. Володимир відвоював у Польщі загарбані нею Червенські міста. Таким чином, територія держави Володимира в цей час охоплювала вже близько 800 тис. Км2 і простягалася на північ до Чудського, Ладозького і Онезького озер; на півдні - до басейнів річок Дону, Росі, Сули і Південного Бугу; на сході - в межиріччі Оки і Волги і на заході - до течії Дністра, Західного Бугу, Німану і Західної Двіни. Ми можемо порівняти територію Київської держави з імперією Карла Великого.

Робота з картою

1) Покажіть на карті межі Київської Русі за часів правління Володимира Великого (Карта «Київська Русь за князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого» (с. 5) атласу).

2) Назвіть нові міста, засновані князем Володимиром. Покажіть їх на карті.

Фізкультхвилинка

Учитель називає джерела, діти повинні відреагувати окремим рухом на певне джерело:

Письмовий джерело - бавовна в долоні 2 рази;

Речовий джерело - тупіт ногами 2 рази;

Усний джерело - стрибок 1 раз.

Знаряддя праці, ремісничі вироби, предмети домашнього вжитку, зброя, одяг, прикраси, монети, легенда, анекдот, прислів'я, епіграфічні документи, берестяні грамоти, рукописи, друковані матеріали, фольклор, розповіді про місцеві билинах, переказах, казках, частівки, історичні написи , мемуари, брошури, споруди, зброя, прикраси, посуд.

2. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.

Робота з підручником

Використовуючи матеріал підручника, розглянемо «Реформи Володимира».

Володимир Святославич першим з київських князів став карбувати власні монети. Златник Володимира важив 4,2 г і дорівнював за вартістю візантійської номісмі і мусульманському динару. Це була високохудожня монета з гербом-тамгой тризубом, портретом князя і словесною легендою. На зворотному боці розміщувалося зображення Христа Спасителя. Такими ж були і ранні срібники з легендою «Володимир на столі - а це його срібло». Пізніші срібники на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб.

Слово вчителя. Основні зусилля внутрішньої політики В. Великого були зосереджені на розвитку держави, формування якої в цілому було завершено.

Володимир розгорнув багатогранну культурну діяльність. При ньому побудовані головний храм Русі - Десятинну церкву Богородиці і місто Володимир; споруджувалися кам'яні церкви в Чернігові, Тмутаракані, грунтувалися школи для підготовки духовенства, виникали численні монастирі, в яких працювали перекладачі грецьких книг, літописці, лікарі, іконописці. В кінці життя Володимир став шанованою особою в Київській Русі. У XIII в. православна церква канонізувала його як рівноапостольного і зарахувала до лику святих.

У народі князя Володимира називають Святим, Великим і Червоним сонечком. Існують дві версії, чому так називають князя Володимира.

Згідно з першою версією, за багато заслуги, які він зробив у своєму житті, церква визнала князя рівноапостольним і святим. Люди його теж дуже поважали і свою повагу вони проявляли так: в різних билинах і переказах його називають Червоним сонечком

 Друга версія говорить, що після порятунку від печенігів, князь Володимир вирішив влаштувати великий бенкет. Відмінністю від колишніх святкувань було те, що на торжество були запрошені всі люди з найближчих міст, крім бояр і старійшин. Убогі та бідні люди приходили до палацу і брали їжу. Після цього торжества подібні бенкети стали проходити щороку. Саме цим способом князь завоював собі повагу серед людей. І саме тому його стали називати Красним Сонечком.

Зовнішня політика Володимира Великого.

Залучення Київської держави до християнського світу сприяло налагодженню тісніших відносин з багатьма державами. Крім Візантії, до партнерів Русі тоді належали Чехія, Угорщина, Польща, Німецька імперія, Болгарія. Жваві відносини зав'язалися з Римом як центром християнської церкви.

Особливе місце у зовнішньополітичній діяльності Володимира посідали відносини з печенігами. Для охорони від їх нападів Володимир ініціював створення нової системи оборони. За його задумом, система повинна складатися з потужних земляних укріплень і низки фортець на південному кордоні Російської держави. У зовнішній політиці князь Володимир доклав чимало зусиль для зміцнення міжнародного авторитету своєї держави.

3. Запровадження християнства як державної релігії

Слово вчителя. Головною заслугою князя Володимира вважається запровадження на Русі християнства. Володимир з усією гостротою усвідомлював роз'єднаність усередині держави. Він вишукував основи для їх політичного і ідеологічного єдності.

У 986 році до князю Володимиру прибули посли від волзьких булгар, які запропонували йому перейти в іслам. Коли вони розповіли князю про обряди, після чого відкинув пропозицію булгар. Після булгар прийшли німці з Риму, послані Римським Папою. Ті заявляли, що у них був пост по силі: «якщо хто п'є або їсть, то все на славу Божу». Однак Володимир відіслав їх, сказавши їм: «Ідіть, звідки прийшли, бо й батьки наші не прийняли цього». Наступними були хозарські іудеї, які пропонували Володимиру прийняти іудаїзм а потім на Русь прибув византиец, якого російська літописець за мудрість назвав Філософом. Він розповів російському князю про біблійної історії та християнської віри він радився зі своїми найближчими боярами. Було вирішено додатково випробувати віру, побувавши на богослужіннях у мусульман, у німців і у греків. Коли після відвідин Константинополя посланці повернулися до Києва, вони із захопленням повідомили князю: «Не відали, де ми є - на небі чи на землі». У підсумку Володимир зробив вибір на користь християнства по грецькому обряду.

В 988г. Князь запровадив християнство як державну релігію, що відкрило перед Київською Руссю широкі перспективи економічних і культурних зв'язків як з Візантією, так і з країнами Західної Європи.

Робота з джерелом

Прочитайте уривок з літопису «Повість временних літ», дайте відповідь на питання.

... Пішов Володимир 988 року з військом на Корсунь, місто грецький ... І ввійшов Володимир у місто, и дружина его. І послав Володимир [послів] до цесаря ​​Василія и Костянтина, говорячі так: «Осе місто ваш славний я взяв. Та чую ось я, что сестру ви маєте, дівчину. Тож если ее НЕ оддасте за мене, то вчинити Вашому місту [ті], что й сьомий вчинив ». І, це почувши, засмутилися цесарі, [і] послали [Йому] вість, так говорячі: «Не Належить християнам заміж віходити за поган и оддаваті за них. Если ж ти охрестішся, то візьмеш ее, и дістанеш царство небесне, и з нами єдіновірцем будеш. Если ж сього НЕ вчініш - НЕ зможемо ми віддаті сестри своєї за тебе ». І, це почувши, Володимир мовів: «Скажіте Обом цісаря так:" Я охрещусь, тому что Ранее від цих днів іспітав я закон ваш, и ВІН мені єсть до вподоби, и віра ваша, и служба. Бо мені розповілі послані нами мужі " »... Охрестівся ж ВІН у церкві святої Софії. Корсунь же ВІН оддав грекам як віно за цесарицю, а сам вернувся до Києва ... і коли [Володимир] прібув, повелів ВІН поскідаті кумірів - тихий порубаті, а інших вогню оддаті. Перуна ж повелів ВІН прив'язати коневі до хвоста и волочити з гори по Боричевому [узвозу] на ручай, и дванадцятьох мужів приставив біт і [его] Палиця ... І коли ото волокли его по ручаю до Дніпра, оплакувалі его невірні люди, бо Іще НЕ прийнять смороду були хрещення. І, пріволікші его, вкинули его в Дніпро ... Потім же Володимир послав посланців своих по всьому місту, говорячі : «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці - багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, - то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшлі ... і говорили: «Якби се не добре Було , князь и бояри сього б НЕ прийнять »... і зійшлося людей без ліку, и влізлі смороду у воду, и стояли - ті до шії, а другі - до грудей. Діти ж [Do Not відходілі] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воде], а попи, стоячі, молитви творили ... А Володимир, радий бувши, что пізнав ВІН бога сам і люди його ... І, це сказавши, повелів ВІН делать церкви и ставити [їх] на місцях, де ото стояли кумири. І поставивши ВІН церкву святого Василія [Великого] на пагорбі ...

1) Коли відбулися описані в джерелі події?

2) Які події передували прийняттю християнства Володимиром?

3) Що ви дізналися про хрещення князя Володимира? В якому місті відбулася ця подія?

4) Поясніть, чому Володимир наказав так жорстоко вчинити з ідолами язичницьких богів.

5) Як і де відбулося хрещення киян?

ІV. Закріплення нових знань учнів

Гра «Міцна ланцюжок»

Князь Володимир:

1. Закінчив ...

2. підкорив ...

3. Переміг ...

4. Побудував ....

5. Заснував ...

6. Склав ...

7. Прийняв ...

8. Зміцнив ....

9. Розвивав ...

10. Карбував ...

Відповідь: 1 об'єднання слов'янських племен; 2 в'ятичів, радимичів; 3 печенігів; 4 міста-фортеці, Десятинну церкву; 5 м Володимир-Волинський; 6 управління державою; 7 християнство; 8 Давньоруська держава; 9 культуру, освіту, торгівлю; 10 золотника, срібники.

2. Проблемна задача:

Чому князя Володимира Святославовича історики назвали Великим, церква - святим, а народ - Красним Сонечком?

V. Підсумки уроку

Учитель коротко нагадує учням провідні ідеї матеріалу, розглянутого на уроці.

VІ Домашнє завдання

Вивчити параграф № 6; скласти історичний портрет Володимира Великого за наступною схемою:

        1. Роки життя і правління князя.

        2. Основні цілі та завдання правління.

        3. Опис зовнішності і характеру князя.

        4. Основні події його царювання.

        5. Підсумки правління.

        6. Обгрунтувати свою думку про характер, вчинки, дії князя.