Урок "Японія. Місце країни у світі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у МПП. ""

Тема: Японія. Місце країни у світі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у МПП. Система розселення.Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складники третинного сектору. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Традиції і технології у сільському господарстві. Транспортна система країни. Характерні риси просторової організації господарства: Тихоокеанський промисловий район, мережа технопарків і технополісів. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Японією.

 

Тип уроку: урок-подорож (формування нових знань)

Очікувані результати НПД:

Знаннєвий компонент:

називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки Японії;

розрізняє поняття «рівень урбанізованості країни» та «темпи урбанізації»;

наводить приклади промислових виробництв та послуг в країні;

показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн;
Діяльнісний компонент:

аналізує динаміку чисельності та статево-вікову структуру населенняЯпонії;

проектує вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни;

дає оцінку ресурсозабезпеченості окремих країн;

складає: комплексну економіко-географічну характеристику Японії;

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення, розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні;

пояснює  особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості;

обґрунтовує основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва Японії.

Оцінно-ціннісний компонент:

висловлює власні судження що до перспектив взаємовигідного співробітництва України з Японією.

 

Обладнання: політична та фізична карта світу ІКТ

Хід уроку

І. Організаційний момент

Чужих між нами не має!

Ми всі один одному брати.

Під вишнями квітучими.

(Кобаясі Ісса)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні відбудеться незвичайний урок, на якому ми здійснимо подорож до Японії, на жаль, тільки уявну. Нетрадиційність сьогоднішнього уроку також буде в тому, що в ролі вчителя побуваєте ви, тому, що з деяких питань ви підготувались заздалегідь. На уроці вам необхідно бути дуже уважними щоб самостійно скласти опорний конспект про країну.

Отже, тема сьогоднішнього уроку -  «ЯПОНІЯ»

  Японію називають Країною сонця, що сходить. Адже вона лежить на крайньому сході Азії, і її мешканці першими в регіоні зустрічають сонце. Самі ж японці називають свою землю словом «Ніппон», яке записується двома ієрогліфами: пер­ший означає «сонце», другий — «корінь». Звідси й спотворене читання назви держави, що виникло у всіх європейських мовах — Японія. Себе ж японці кличуть «ніхондзин», тобто люди з Країни сонця, що сходить. На державному прапорі Японії теж присут­нє сонце — вогняна куля на білому фоні.  Сучасна Японія — країна давньої культури, яка вражає поєднанням рис традиційного побуту з над­звичайним рівнем науково-технічного розвитку, що відкриває шлях у майбутнє. Японський краєвид — це старовинні парки, у яких біля буддійських храмів ходять плямисті оле­ні.

 Символом Японії є її найвища точка — Фудзіяма, один із п'ятнадцяти діючих вулканів країни. Японія — це й тендітна ви­шня сакура, білі або рожеві квіти якої розпускаються до появи листя, але швидко осипаються після першої зливи чи пориву вітру. За буддійськими повір'ями, сакура нагадує людям про швидкоплинне життя, пер­ше кохання та далеку молодість. А японська чайна церемонія — це справжній спектакль, який прослав­ляє культ чаю. Природа не дає японцям спокою. Щорічно на узбережжя звалюються 10—15 руйнівних тайфунів, а підземні поштовхи трапляються так часто, що самі японці сумно жартують: «У нас землетруси бувають тричі на день: на сніданок, обід та на вечерю».

Шокує європейця японський побут: жінка, яка поступається місцем чоловікові, подає йому пальто або відчиняє перед ним двері, пропускаючи вперед; подружня пара, яка майже не спілкується вдома та окремо проводить відпустку. Дивними для нас є й правила японського етикету. Зокрема, якщо ви збира­єтеся в гості, слід обговорити з господарями не лише те, о котрій годині на вас чекати, а й коли ви підете.

У період науково-технічної революції прискорив­ся й сам ритм життя. Сучасна Японія — це велетен­ські мегаполіси з багатомільйонним населенням та 50—60-поверховими хмарочосами. Це комфорта­бельні автомобілі та швидкісні залізниці, прокладені під протоками. Японія сьогодні — це найновітніша робототехніка, штучні острови та цілі міста науки — технополіси. Це й гучні міжнародні торговельно-промислові, науково-технічні та культурно-історичні виставки, які відвідує багатотисячна публіка. Таким є обличчя новітньої Японії.

Дати ЕГХ Японії, як і будь-якої країни ми будемо давати за добре вам відомим планом. (План написаний на дошці)

План

1. ЕГП
2. Природні ресурси та умови.
3. Населення
4. Загальна характеристика господарства
5. Сільське господарство
6. Транспорт.
7. Зовнішні економічні зв’язки.
8. Японські традиції.

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

1. ЕГП.

 Виступ учня. (по підручнику) Міф про створення Японії гово­рить, що Бог Ізанагі, щоб відділити твердь від безодні, вдарив списом у безодню, і тоді з кінчика списа скотилася вервечка крапель, утво­ривши вигнутий ланцюжок остро­вів. Дійсно, Японія — це країна-архіпелаг, яка розташована на 4-х ве­ликих островах (Хонсю, Хоккайдо, Сікоку, Кюсю) та чотирьох тися­чах дрібних островів. Отже, Японія дуже багата на узбережжя.

Учитель. Яка форма правління в Японії? (слайд 1)

Учень. До прийняття Кон­ституції Японія була абсолютною монархією, закони якої наділяли імператора необмеженою владою та приписували йому походжен­ня від Бога. В 1947 році абсолют­на монархія була скасована, але в силу дотримання традицій одна з офіційно прийнятих в країні сис­тем літочислення відповідає стро­ку правління чергового імперато­ра. Так, нова система літочислен­ня, яка пов'язана зі сходженням на трон на початку 1989 року ім­ператора Ахіхіто, стала називати­ся «Хейсей», що можна перекласти як «встановлення загального миру на землі та в небесах». Японія — конституційна монархія. Імператор Японії є символом держави, а пра­вить країною демократично обра­ний парламент.

2. Природні ресурси.(слай2)

Учитель. Дайте коротку характе­ристику природних умов та ресур­сів Японії.

(по підручнику)

Давня назва країни, Ямато, в перекладі озна­чає «шлях гір». Дійсно, ¾ терито­рії Японії займають гори, малопри­датні для господарської діяльності. На островах — близько 200 вулка­нів, 40 з яких — діючі, в тому чис­лі й Фудзіяма — національний сим­вол Японії. Японія — країна землетрусів. Зем­летруси різної сили відбуваються в середньому чотири поштовхи за день. Природа нагородила японців також і моретрусами та цунамі. Вся територія країни перебуває в зоні діяльності мусонів, з якими пов'я­зано надходження тропічних ура­ганів (тайфунів). У надрах Япон­ських островів трапляються хімічні елементи майже всієї таблиці Мен­делєєва, але родовищ промислово­го значення вкрай мало. Достатньо для внутрішніх потреб видобува­ється тільки вапняків і сірки, дуже мало — вугілля, мідних і поліме­талевих руд, золота. Отже, Японія надзвичайно бідна на корисні ко­палини.

Учител ь. Національним символом Японії є гора Фудзіяма, або Фудзі, як її ще називають японці. Що відо­мо вам про неї? (слайд 3)

Учень Фудзіяма — це вулкан правильної конічної фор­ми. Фудзіяма — найвища (її висо­та — 3776 м) і найкрасивіша гора в Японії. П'ять мільйонів екскурсантів при­їжджають до підніжжя Фудзі щоро­ку. Чверть мільйона чоловік здій­снюють сходження на вершину. Та­кою мірою проявляється народна любов до священної гори.

3. Населення (слайд 4)

Учитель. Дайте загальну характе­ристику населення Японії.

Розповідь учня

За кількістю населення (127,5 млн чоловік) Японія посідає сьоме місце у світі.  Якщо враховувати площу Япо­нії (378 тис. кв. км) і чисельність населення країни, то можна зро­бити висновок про те, що густо­та населення в Японії велика — 338 чол. на 1 кв. км.

Учитель. Яка проблема виникає внаслідок великої густоти населен­ня та того, що значні площі країни зайняті малопридатними для осво­єння гірськими районами?

• Як в Японії розв'язується проб­лема нестачі земель?

 Учень. Проблема дефі­циту земель в Японії розв'язується за рахунок наступу на прибережні ділянки морів. Так, у центрі Осакської затоки за 14 років було побу­довано величезний штучний острів. При цьому використовувалася тех­нологія дробіння гірських порід та їх подачі транспортерами до моря. На острові споруджено причали, доки, житлові квартали на 20 тис. чоловік. Проектується створення аналогічних островів.

Доповнення вчителя. Саме вна­слідок дефіциту земель Японія має територіальні претензії на части­ну Курильських островів, які нале­жать Росії.

Учень  Японія — єдина країна Азії, для якої притаманна демографічна криза. Японія — це країна з найбільшою у світі тривалістю життя  (81,5 року), з найнижчою у світі дитячою смертністю. Це однонаціональна країна, 99 % якої складають японці. Японія посідає одне з перших місць у світі за рівнем урбанізації в містах мешкає близько 80% населення, налічується 11 міст-мільйонерів, найбільшим з яких є Токіо. У разі злиття трьох най­більших агломерацій (Токіо, Оса­ка, Наґоя) утворюється безпе­рервна смуга міст — мегалополіс Токайдо (понад 65 млн чол.).

(робота з контурною картою. Діти наносять найбільші міста Японії і позначають мегаполіс)

Учитель. Японці говорять,що Японія починається з Токіо. Що відомо про це місто? (слайд 5)

Учень У 1923 році То­кіо ледве не спостигла доля Помпей: сильний землетрус зруйнував майже все місто і забрав 100 тисяч людських життів. Зараз Токіо з приміською зоною посідає перше місце у світі за кіль­кістю населення (26 млн чол.). То­кіо росте і вгору (50-60-поверхо-ві хмарочоси на антисейсмічних фундаментах), і вниз (підземне бу­дівництво), і вшир. Токіо відзнача­ється дуже хаотичною забудованістю. Загальна довжина вулиць Токіо складає 22 тис. км, що перевищує половину довжини екватора. При цьому більшість вулиць взагалі не має назв. Таблички з цифрами вка­зують номер району, блоку, номера квартир. Знайти потрібний буди­нок або квартиру за адресою в То­кіо навіть поліції, водіям таксі, не кажучи про гостей міста, дуже не­просто. Окремі частини міста з'єд­нані між собою швидкісними авто­мобільними естакадами, але й вони не забезпечують руху великої кіль­кості автомобілів. У години пік ву­личний рух перетворюється на «ву­личне стояння».

Учитель. Якщо вірити статистиці, то кількість віруючих в Японії пере­вищує 200 млн чол. на 125 млн жи­телів (разом з немовлятами). Як ви гадаєте, де криється відповідь на це протиріччя?(В Японії існує дві основні релі­гії: синтоїзм (від синто, що означає «господній шлях», синтоїзм одухот­воряє природу) та буддизм. Япон­ці в релігійному плані надзвичайно терпимі. Як правило, віруючі спо­відують одночасно обидві ці релі­гії, які існують, поділивши між со­бою сфери впливу. Весільні обряди традиційно закріплені за синтоїстськими храмами, похоронні й по­минальні — за буддійськими.)

Учитель. Японський характер - у чому його особливості? Які якос­ті притаманні японцям? (слай 6)

Розповідь учня. Японці над­звичайно ввічлива нація. Співроз­мовники тільки те й роблять, що вклоняються і кивають один од­ному, навіть тоді, коли розмовля­ють по телефону. Ще коли мати, за японським звичаєм, носить немов­ля в себе за спиною, вона, щора­зу вклоняючись, змушує кланятися і його, даючи йому при цьому перші уроки шанування старших. Японець ніколи не стане катего­рично заперечувати, він майже ні­коли не говорить «ні», навіть, коли не згоден. Коли потрібно сказати «ні», японці роблять вигляд, що не розуміють або не чують співрозмов­ника. Тому Японія отримала назву «країни, де не сперечаються». Ввічливість японців ніби підкрес­люється їхнім зовнішнім виглядом, як правило, всі вони надзвичайно охайні. Японців важко змусити вийти з себе. Японець не допустить ситуа­цій, в яких він чи хтось інший може бути приниженим чи ображеним. Бути шанобливим означає прихо­вувати свій душевний стан. Япон­ський етикет вважає неввічливим перекладати свої турботи на інших і виказувати надлишок радості. Японці не сприймають індивідуа­лізм. Щоб вижити в суворих при­родних умовах, японці повинні на­полегливо працювати, при чому у складі груп чи общин. Японське суспільство — це суспільство груп. Кожен японець відчуває себе час­тиною будь-якої з них — чи то сім'ї, чи общини, чи фірми. Справа чес­ті вимагає від японця жити, як всі, не висовуватися, як цвях із дошки, інакше суспільство знайде спосіб, як його забити чи видерти. Японці багато читають. Твори Достоєвського, Толстого, Чехова зна­йомі багатьом з них. Ще японці ба­гато чим цікавляться, люблять по­дорожувати. Майже на кожній вулиці японсько­го міста Сендая розташовані ящики із парасольками. Виявляється, що, коли японця застає зненацька дощ, |він просто візьме одну з парасольок, а коли дощ закінчиться – покладе її в найближчий ящик. Це підкреслює ще одну рису японців чесність.

Хвилина релаксації  (японська музика, ароматичні свічки)

(Слайд 7) Перш ніж розпочати давати загальну характеристику господарства  давайте пригадаємо ту страшну подію, яка трапилася  11 березня 2011 року(найбільше цунамі в історії всього людства, загинуло більше 15 тис. людей)  виникла жахлива подія колосального розміру. Поблизу з Токіо в 373 кілометрах на північний-схід від міста, на глибині 24 км було зафіксовано один із найбільших землетрусів у історії країни кількість поштовхів близь 20. Згідно з замірами, сила поштовхів дорівнювала 8,9 балів за шкалою Ріхтера. У наслідок руйнацій – було пошкоджено Атомну електростанцію, і як наслідок був викид ядерного, радіоактивного палива. Через те, що Токіо перебуває в сейсмічно активній зоні, влада Японії розглядає можливість створення нової столиці.... Японський уряд оприлюднив сьогодні план зменшення радіації на АЕС "Фукусіма-1" на 50% протягом наступних двох років. Усього за півроку після руйнівного землетрусу та цунамі японцям вдалося розібрати практично всі завали і підготувати фактично знищені стихією території до нового будівництва. Люди із здивуванням відзначають, яка колосальна робота була проведена за цей час. Території, які в березні здавалися зруйнованими вщент і заваленими купами уламків від будівель, машин і навіть кораблів, тепер вичищені і готові для нового будівництва,  про трагедію вже взагалі нічого не нагадує. Ось, як згуртовано працює японський народ.
4. Загальна характеристика господарства (слайд 8)

   Учитель. Головною особливістю господарства Японії є надзвичайна бідність корисних копалин, так, 80% необхідних країні природних ресурсів Японія імпортує. Японія нагадує величезний переробний завод,на який з різних кінців світу звозиться сировина, де вона збагачується людською працею та розумом. А готова продукція (переважно машинобудування) завдяки своїй високій якості, надійності, технічній новизні завойовує світові ринки багатьох видів товарів. На цьому ґрунті ведуться самі торгівельні війни між Японією, США і Західною Європою.

Учень.(слайд 9) Енергетика (за виробництвом електроенергії Японія посідає дру­ге місце після США) - основна частка енергії виробляється на ТЕС (які повністю працюють на ввізно­му паливі) + ТЕС (на гірських річ­ках Хонсю) + значна частка енергії виробляється АЕС (до речі, за ви­робництвом енергії на АЕС Японія посідає третє місце у світі).

(Слайд 10)Чорна металургія — базується на привізній сировині, широко вико­ристовується металобрухт. За ви­плавкою сталі Японія посідає одне з перших місць у світі.

 Кольорова металургія — розви­нута на приізній сировині (на одну третину Японія задовольняє потре­би в мідній руді за рахунок власних родовищ). За виробництвом алю­мінію та міді Японія поступається тільки США.

(слайд 11) Машинобудування є провідною галуззю промисловості, дві третини виробів якої йде на експорт. Із 1980 року утримує світову пер­шість японська автомобільна про­мисловість. Провідними фірмами виступають: «Тойота», .«Ніссан», «Хонда», «Мазда», «Судзукі», «Міцубісі». Японія виробляє близько полови­ни суден світу, в тому числі найсу­часніші супертанкери. Найбільші судноверфі розташовані в Йокога­мі й Кобе. Японія випереджає всі країни за виробництвом і впровадженням у промисловість роботів. Промис­ловий робот може виконати 3 тис. видів операцій. Роботи грають на музичних інструментах, малюють портрети з натури. Роботи заміня­ють людей на всіх шкідливих ви­робництвах. Безлюдні заводи-автомати давно стали реальністю на Японських островах. За виробництвом аудіо-, відеоапаратури Японія не знає конкурен­тів. Вироби таких японських фірм, як «Мацусита-денкі» (більше ві­дома торговою маркою «Панасо­нік»), «Соні», «Тошиба», «Хітачі», «Фунай», «Шарп», «ДжиВіСі», за­воювали міцні позиції на світово­му ринку. Великим попитом користуються фотоапарати «Коніка», «Мінолта», електронні музичні інструменти «Ямах», годинники й калькулятори фірми «Касіо». Значно розвинуте виробництво різ­номанітного промислового устат­кування і верстатів.

( слайд 12)Хімічна промисловість. Розвиток хімії органічного синте­зу сприяє розв'язанню проблем не­стачі сировини. Так, пластмаси та хімічні волокна (за виробництвом яких країна посідає друге місце у світі) дозволяють замінити нату­ральні матеріали. Що ж до територіальної структу­ри господарства, тобто розміщен­ня господарства, то з цього приводу Японію нерідко називають країною з двома «обличчями». «Лицьову час­тину» («Сонячну частину») утворює Тихоокеанський пояс, що вузькою смугою простягається вздовж узбе­режжя Хонсю. Тут виробляється чо­тири п'ятих промислової продук­ції країни. «Тильну частину» («Тіньову части­ну») утворюють периферійні гір­сько-лісові райони Хонсю.

5. Сільське господарство ( слайд 13)

Учитель. Головною галуззю сіль­ського господарства Японії є рос­линництво. Японія в основному (на 70%) забезпечує себе продоволь­ством власного виробництва. Сільське господарство країни відо­бражається в японській кухні. Хар­чування японців - одне з найраціональніших у світі. Що ж переважає в харчовому раціоні японців? Від­повідь на це питання дасть шеф-повар японського ресторану, якого ми сьогодні запросили до себе.

Учень. Японська їжа надзви­чайно проста. З давніх часів осно­вою харчування японців був рис. Рис подається просто варений, без масла, солі. Часто рис замінюється різними видами локшини з пше­ничного або гречаного борошна. Соєвий соус заміняє японцям сіль. У приготуванні рибних та овочевих страв для японської кухні характер­не прагнення якомога менше змі­нювати обробкою природні якос­ті продукту. Овочі, рибу, морепро­дукти  японці охоче їдять у сирому вигляді. Тому японський кухар — це різьбяр по рибі та овочах. До речі, за виловом риби й морепро­дуктів Японія посідає перше міс­це у світі. Саме ці продукти замі­няють японцям м'ясо, якого вони їдять дуже мало. В минулому корів у Японії не тільки не вбивали (за­бороняє буддизм), але й не доїли. Молочні продукти в Японії ще до­недавна були не відомі. Зараз раціон харчування став більше схожий на європейський. Але й зараз японець з’їдає за рік стільки м’яса, скільки англієць за місяць.

6. Транспорт (слайд 14)

Розповідь учня. В Японії розви­нуті всі види транспорту, крім річ­кового та трубопровідного. Прак­тично всі внутрішні перевезен­ня забезпечуються трьома видами транспорту: автомобільним, за­лізничним та морським каботаж­ним; зовнішні вантажні — винят­ково морським, а пасажирські — повітряним. Японія володіє однією з найпередовіших залізниць сві­ту. Основну транспортну вісь Япо­нії утворює швидкісна залізнична магістраль «Сінкансен» довжиною близько 1100 км, яка проходить уздовж усього Тихоокеанського по­ясу. Потяги рухаються зі швидкіс­тю 200 км за годину і більше. Особ­ливо великий рух на відрізку То­кіо — Осака довжиною 515 км, де за добу проходить 120 пар потя­гів. Відстань між цими містами екс­прес «Хікарі» («Світло») проходить за 2 години 15 хвилин, при цьому він долає 66 тунелів та 3 тис. мостів. Найдовший у світі залізничний ту­нель «Сейкан» прокладений на гли­бині 100 м під дном протоки Цуґа-ру і з'єднує острови Хонсю та Хок-кайдо. Довжина тунелю — 54 км, з яких 23 км припадає на підвод­ну частину. В 1988 році на острові Кюсю було проведено презентацію нового потягу-кулі, який здійснює рейси зі швидкістю 300 км за годи­ну і більше. До речі, жодна гайка зі старих вагонів не пропаде в ощад­ливих японців: нові потяги будуть зроблені зі старих.

7. Зовнішні економічні зв’язки (слай15)

Іпорт: нафта, газ, мінеральна сировина, напівфабрикати, одяг,промислове устаткування.

Експорт: промислові товари, науково-технічну інформацію, автомобілі, побутова електроніа, компютери.

Обсяги зовнішньоекономічних звязків України з Японією дуже скромний: частка України в Японському експорті – 0,1%, в імпорті – 0,05%

8. Японські традиції (слайд 16)

Учитель. В Японії панує культ традицій, у багатьох з яких прояв­ляється любов японців до приро­ди. Японці здавна цінують природу. Саме цьому навчає релігія синто, яка обожнює природу. Захоплення квітами та деревами — національна традиція японців.

Чайна церемонія

Низько нахиляючись, один за одним, японці проходять у двері, залишаючи взуття на спеціальному камені. Останній, хто входить відсуває двері. Господар з'являється не відразу. Гості повинні звикнути до висвітлення кімнати.  Тільки після того як гості освоїлися з обстановкою, з'являється господар і глибоким поклоном вітає гостей, мовчки сідає навпроти них у жаровні, над якою вже заздалегідь підвішений казанок з киплячою водою. Поряд з господарем на циновці розставлені всі необхідні предмети: чашка (сама дорогоцінна реліквія), коробочка з порошком зеленого чаю, дерев'яна ложка, бамбуковий вінчик, яким збивають чай, залитий трохи охолоджені окропом.  Тут же стоять керамічні судини - для холодної води, для ополіскування - і інші предмети, все старовинне, але бездоганно чисте, і лише ківш для води так лляна рушник нові, блискучі білизною. Є й інші церемонії чаювання, які довгий час були таємницею за сімома печатками, оскільки вважалися національною святинею. Японська чайна церемонія готується і проводиться годинами. Для її проведення майже в кожному будинку відведено спеціальне приміщення. Невеликий за розміром чайний будинок розділений на три частини: чайну кімнату, кімнату очікування і підсобне приміщення. Готувати чай довіряють лише людині, яка має досвід у цій справі. Входячи в чайну кімнату, де стоїть жаровня для чайника, гість чемно кланяється. Весь ритуал проходить у строгому порядку.. Потім господар запрошує їх в сад. Про початок церемонії оголошує гонг - п'ять і сім ударів, почувши який гості повертаються в чайну кімнату   Гості беруть чай з вдячністю і п'ють його невеликими порціями з круглих або квадратних піал. Всі учасники дійства сидять на колінах навколо низького чайного столика. До чаю не подається нічого. Міцний зелений чай готується з молодих  листя чайних кущів у віці від двадцяти до сімдесяти і більше років: Норма закладки чаю в середньому - 1 чайна ложка меленого чаю на 200 г води. Важливою особливістю японського способу заварювання чаю є те, що температура не тільки чайника, але і води в ньому повинна бути не вище 70-90 °. Час заварювання при цьому не виходить за межі 3-5 хвилин. На смак чай надзвичайно терпкий. Його концентрація відповідає приблизно 100-200 г сухого чаю на 0,5 л води. Але в той же час такий чай дуже ароматний. Присутності в чаї аромату японці надають вирішальне значення. Чай випивається повністю, і ця процедура повинна займати не більше 10 хвилин  Таким чином, чай по-японськи представляється не, як гастрономічна реальність, а як ритуальне групове дійство, яке має глибокі історико-філософські коріння, загальнонаціональної японської культури, і є одним з видів мистецтва Японії. Звичайно, чайна церемонія в Японії - не щоденний ритуал, а японці п'ють чай частіше, ніж роблять описане вище чайне дійство. У цих випадках вони вважають за краще зелений чай, а не чорний, але іноді вживають і його. Примітно й те, що японці, як і китайці, п'ють чай протягом дня до їжі, тоді як ми його п'ємо після їжі. Спрощений японський спосіб заварювання чаю полягає в тому, що за цим способом зелений або жовтий чай заварюють в кулястих, попередньо прогрітих порцелянових чайниках. Кожному гостю подають окремо такий чайник і піалу. Ні цукор, ні варення, ні мед в чай не кладуть, рідко подають сухі фрукти та вироби з тіста. Під час чаювання абсолютно відсутні розмови між гостями. Все, в тому числі і господарі, занурені в роздуми про осягнення законів природи, навколишнього світу. Багато хто стверджує, що в цьому духовному самоспогляданні, в глибокій зосередженості і полягає основна краса японського чаювання.

 

Ікебана – японське мистецтво оформлення букета. Слово «ікебана» означає живі квіти. На відміну від звичних нам букетів, ікебана підкоряється законам геометричної побудови, де суворо витримуються правила колірного оформлення. (слайд 17)

Бансай – це мистецтво вирощувати в горщиках карликові дерева. Бансай означає вміння на маленькому просторі показати нескінченність природи. (слай18)

Сумо борці сумо мають незвичайний зовнішній вигляд. Особливо вражає їхня вага 120-170 кг.(слайд19)

ІV. Закріплення

Вибірковий диктант (слайд20)

1. Площа Японії становить (тис. км²)

 а) 387,6; б) 370,8; в) 377,8.

2. Населення Японії становить (млн осіб):

а) 125,6; б) 126,5; в)138,4.

3. Японія за формою правління:

а) президентська республіка;

б) абсолютна монархія;

в) конституційна монархія

4. Вулкан, священна гора, символ Японії:
а) Фудзіяма; б) Котопахи; в) Ельбрус.

5. Назвіть мінеральний ресурс, який імпортується в Японію на 100 %:

а) мідь; б) вугілля; в) алюміній; г) будівельні мате­ріали.

6. Лісистість території Японії становить:
а) 86 %; б) 66 %; в) 46 %.

7.Японія належить до групи країн з типом відтворення

а) І тип відтворення; б) II тип відтворення.

8.Назвіть столичну агломерацію Японії:
а) Осаки; б) Кейхин; в) Токайдо

9. Провідні галузі господарства Японії:

а) чорна металургія; б) кольорова металургія; в) ма­шинобудування; г) легка; г) хімічна;

д) гірничодобувна

10. Японія належить до регіону:

а) Південна Азія;        б) Південно-Східна Азія;

в) Східна Азія;            г) Південно-Західна Азія.

11Головна сільськогосподарська культура Японії:

а) пшениця; б) кукурудза; в) рис.

12. Серед країн світу за тоннажністю флоту Японія посідає місце:

а) перше; б) друге; в) третє.

V. Підсумок уроку.

Як ви переконалися, Японія — ди­вовижна країна, в якій багато чого є незрозумілим для нас. Японію і все японське неможливо і не потріб­но копіювати. Японію можна ви­користовувати немовби дзеркало, в якому відбиваються достоїнства та недоліки того, хто в нього ди­виться. Хотілося б, щоб після цієї подорожі кожен з нас об'єктивно оцінив свої достоїнства та задумав­ся над тим, як позбавитися своїх недоліків.

Діти, я дякую вам за гарну підготовку до уроку й, безумовно, ваша робота повинна бути оцінена. Але перш ніж виставити вам оцінки, я хочу вам трохи розповісти про шкільну систему в Японії.

У 6 років японські хлопчики й дівчатка йдуть у по­чаткову школу, провчившись у ній 6 років, вони пе­реходять у трирічну молодшу середню школу, потім у трирічну старшу середню школу.

Навчальний рік у японській школі найдовший — 240 днів. Учителі визнають існування розбіжностей у здібностях дітей, проте вважають неприпустимим ви­діляти кого-небудь і ставлять усьому класу однакові оцінки.

От і ви за сьогоднішню роботу всі гідні найвищо­го бала.

VІ Домашнє завдання (слайд 21)

1. Опрацювати відповідний параграф у підручнику

2. Скласти туристський маршрут по Японії й спробу­вати свої творчі сили в тому захопленні японців, яке найбільше зацікавило (скласти ікебану, зробити оригамі,).

 

 

Використана література:

1. Бойко В. М., Брайчевський Ю. С., Яценко Б. П., «Географія» (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів середньої освіти – К.; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018
2. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., «Географія» підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів – Харків: Оберіг, 2010
3. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., газета «Географія. Краєзнавство. Туризм», №45-47(722-724) грудень 2011