Візитна картка. Площа – 377972 км2 (62)Населення – 126 476 461 чол. (2020 р.) (11)Конституційна монархіяІМПЕРІЯІмператор Нарухіто. Адміністративний устрій: унітарна держава47 префектурміста («сі»)селища («маті»)села («мура»)Парламент1. Палата представників2. Палата радників. Токіо1869 р.rr
Синто́ або Синтої́зм — політеїстична язичницька релігія японців. В основі лежать анімістичні, фетишистичні, тотемістичні вірування. На відміну від світових релігій не має засновника та єдиного святого письма. Будди́зм — релігійно-філософське вчення про духовне пробудження, яке виникло близько VI століття до н. е. в Стародавній Індії. Засновником вчення вважається Сіддхартха Гаутама, який надалі отримав ім'я Будда Шак'ямуні. Оригінальна назва вчення — дгарма або будда-дгарма.
Зростанню економіки сприяли:1. Високі темпи інвестицій у виробничі установки та обладнання2. Застосування ефективних промислових технологій.3. Високий рівень освіти4. Хороші відносини між працею та менеджментом5. Швидкий доступ до провідних технологій та значні інвестиції в дослідження та розробки.6. Все більш відкрита світова торгова структура7. Великий внутрішній ринок вимогливих споживачів, який дав японським підприємствам перевагу у масштабах своєї діяльності.
Первинний сектор економіки ЯпоніїУ спеціалізації японської агросфери сформувалися три провідні напрями. Перший – це традиційне рисосіяння, під яким зайнято майже половина ріллі.. «Рисовий пояс» склався на північному сході острова Хонсю та узбережжі Японського моря. Другий – це овочівництво та садівництво, що використовують найновітніші досягнення техніки під час створення теплиць, овочевих плантацій та садів. Значну частину виробництва білокачанної капусти зосереджено навколо столиці; яблук, груш, слив – на півночі й у центрі острова Хонсю; мандаринів, персиків, хурми, каштанів, чаю, полуниці – на субтропічному півдні Хонсю. Третій – це тваринництво. Головними постачальниками м’яса є свинарство та птахівництво. Новим напрямом стало молочне скотарство. Зберігають значення декоративне садівництво та квітникарство. Поступово зменшується роль традиційного для країни шовківництва. В агробізнесі Японії працює 3,35 млн. фермерів
Чорна металургія (ΙΙ місце) (70 % виробництва сталі припадає на кисневі конвертори, а решта 30 % – на електродугові печі. Майже всі провідні центри зосереджено на східному березі острова Хонсю. Розміщення комбінатів поблизу або безпосередньо у великих містах зумовлене споживчим чинником: підприємствами машинобудування – значними споживачами сталі. Японія – великий переробник руд рідкісних металів (кадмію, селену, телуру, індію, германію, талію, ренію). Їх добувають під час утилізації промислових відходів. rrr
Хімічне виробництво Японія входить до трійки світових лідерів разом з Китаєм та США за обсягом продукції хімічних виробництв. Приділяється увага розробці екологічно чистих, енерго- і ресурсозбережувальних технологій. Три чверті виготовленої хімічної продукція експортують до інших країн Азії, по 10 % – до країн Європи та Північної Америки. Основу експорту становлять синтетичний каучук, хімічні волокна, пластмаси, фармацевтика, ароматичні вуглеводні, органічні та неорганічні сполуки. У сучасних умовах багато уваги приділяється розвитку виробництва вуглецевих волокон і композитних матеріалів для атомної та авіаційної промисловості. Найбільшими центрами хімічної промисловості є морські порти Кавасакі, Йокоґама, Токіо, Наґоя.
В країні працюють 6 основних швидкісних ліній, що їх об’єднано в єдину мережу «Сінкансен» (з японської – «нова магістраль»). Власником цих доріг є компанія Japan Railways. В Японії існують монорейкові дороги, на яких працюють швидкісні потяги на магнітному підвісі, що досягли світового рекорду швидкості руху – 581 км/год. Густота залізниць в країні є однією з найбільших у світі (75 км/тис. км²).
Морський транспорт виконує каботажні та майже всі зовнішньоторговельні перевезення. Японські фірми або безпосередньо володіють, або контролюють приблизно 1/10 світового тоннажу морського флоту, 2/5 цього тоннажу припадає на танкери. В країні існує понад тисячу морських портів, 19 з них мають міжнародне значення, в т. ч. 7 належать до категорії світових універсальних портів-велетнів: Нагоя, Тіба, Йокогама, Кітакюсю, Кобе, Осака, Токіо. КАБОТАЖ - плавання між портами однієї держави, без заходу в іноземні порти.
За протяжністю автошляхів Японія посідає 6-те місце в світі. Водночас за густотою автодорожньої мережі (3130 км/тис. км²) вона поступається лише Бельгії та Сінгапуру. Автомобільні траси зазвичай проходять паралельно залізницям, утворюючи полімагістралі. Авіаційний транспорт Японії відіграє важливу роль у міжнародних та внутрішніх перевезеннях пасажирів. До найбільших аеропортів-хабів світу належить Міжнародний аеропорт Токіо, що обслуговує 80 млн пасажирів на рік.r
В Японії функціонує понад 500 університетів. Серед японських вишів 10 належать до найкращих у світі, в т. ч. університети Токіо та Осаки. Для успішного впровадження новітніх наукових досягнень у виробництво в Японії побудовано спеціальні міста – технополіси. Розвиток науково-виробничої сфери має високий рівень концентрації: 60 % розробок здійснюється в агломерації Токіо–Йокогама. Іншими важливими осередками науки є Осака, Кіото, Нагоя.