Урок з біології у 6 класі на тему: "Плід, поширення плодів. Лабораторне дослідження “Будова плода”."

Про матеріал

Урок з біології у 6 класі на тему: "Плід, поширення плодів. Лабораторне дослідження “Будова плода".". Метою даного уроку є називати способи поширення насіння та плодів, наводити приклади рослин із різними способами поширення насіння і плодів, знати галузі практичного використання насіння і плодів людиною.

Перегляд файлу

I семестр

клас

дата проведення

Урок

Тема: Плід, поширення плодів. Лабораторне дослідження: “Будова плода”.

Мета:

Пізнавальна: називати способи поширення насіння та плодів, наводити приклади рослин із різними способами поширення насіння і плодів, знати галузі практичного використання насіння і плодів людиною.
Розвивальна: уміти застосовувати знання про пристосування плодів для розпізнавання способів їх поширення, застосовувати вміння наводити приклади значення плодів і насіння для людини, застосовувати навички роботи з підручником для наведення прикладів найважливіших груп культурних рослин, плоди та насіння яких використовує людина.
Творчо-пошукова: розвивати індивідуальні творчі вміння; застосовувати знання інших предметів для пошуку відповідей на запитання; застосовувати знання для встановлення причинно-наслідкових зв’язків; співвідносити пристосування та способи поширення плодів і насіння.
Ціннісно-виховна: формувати світоглядне переконання про необхідність застосування інтегративного природничого підходу для пояснення явищ природи.

Обладнання: використання комп’ютера та мультимедійної дошки; колекція плодів.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Організаційний етап.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

Етап перевірки домашнього завдання.

Учитель. Сьогодні у нашій країні Біологія падає дощ, але ми під ним не змокнемо. Тому що це – словниковий дощ. Пригадаємо, які нові терміни ми вивчали на попередніх уроках.

Термінологічна робота.

Учитель. А зараз ми зіграємо у гру «Кольоровий диктант». (Учні заздалегідь готують сигнальні картки з червоними та зеленими кольорами).

Якщо твердження вірне, піднімаємо зелену картку. А якщо ні, то червону.

Учитель зачитує твердження:

Оцвітина квітки – це чашолистки і пелюстки.
Запилення необхідне для утворення насіння.
Горох запилює людина, а вільху – комахи.
У пилковому зерні міститься яйцеклітина.
Насіння пшениці має одну сім’ядолю.
У квасолі запліднення не подвійне.
Ендосперм – це особлива тканина, де запасаються поживні речовини.
Насіння дихає.
Шкірка насінини не виконує захисну функцію.
Основні частини квітки – це квітконіжка і пелюстки.

Учитель. І так, ми вже знаємо, що для утворення плоду з насінням потрібне запилення. А який ще процес відбувається в квітці, щоб утворився плід з насінням.

Актуалізація опорних знань.

Учитель. Подивимося з вами на мапу країни Біологія.

Учитель. В якому місті ми зараз побували?

Відповідь учнів. Царство рослин.

Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення учням цікавих фактів.( Слайди 16-20 )

Стародавні греки вчинили правильно, коли до сузір’я олімпійських богів додали богиню землеробства. Адже навіть верховний бог Юпітер не міг жити без хліба. А що вже прості смертні!
Ботаніки вважають, що пшениця не тільки основна, але й найдавніша зернова культура. Її плоди – зернівки – можуть тривалий час зберігати свою схожість, не втрачати смаку. У давніх житлах у Швейцарії знайшли зерна віком 4 тис. років, а в Єгипті в піраміді Дашур заховані в камінні вони пролежали 5300 років!
Багато створено легенд і міфів створено у різних народів про різноманітні плоди, а дні збору врожаю перетворилися в свята. У Древній Елладі, наприклад, яблуко вважалося символом любові і присвячувалося богині краси Афродіті.
Стародавні германці вірили, що дерева ці користуються заступництвом усіх богів - навіть блискавки їх не чіпають, і тому оточували свої житла яблуневими садами.
Про золоті «молодильні» яблука розповідають і слов'янські народні казки.

Можна ще довго говорити про велику роль плодів у мистецтві, історії, релігії, але нас сьогодні цікавить плід як біологічний об’єкт.

Користуючись посібником «Хто хоче знати більше», учні повідомляють про дивні плодові рослини.

Учень 1. Вам буде цікаво дізнатись, що одним із найбільших плодів у світі є плоди дерева джекфрута (до 1м, вага 25 кг). Зростає воно в Індії, Індонезії та на інших тропічних островах. Джекфрут носить ще одну назву «хлібне дерево» або «дерево для бідних», це через свою поживність(містить 40% крохмалю) і дешевизну. Із м’якоті плодів печуть у попелі млинці схожі за смаком на хліб. Можна їсти і насіння, якщо його пожарити як каштани.

Вчитель доповнює, що не поступається у розмірах плодів хлібному дереву і наш гарбуз. Є зафіксовані дані його ваги до 200 кг.

Учень 2. На території екваторіальної Африки на високих деревах ростуть плоди, які нагадують ліверну ковбасу (до 60 см) і досить апетитні на вигляд. Ці дерева називають кігелія або «ковбасне дерево». Їх плоди неїстівні ні для людини, ні для тварин. З них виготовляють прикраси, чашки, іноді розмальовують і підвішують до стелі як амулет.

Учень 3. На території Індії, Японії, Китаю, а тепер в Криму і на Кавказі зростає «цукеркове дерево». Воно цілком заслужило свою назву. На його гілках дійсно зростають своєрідні «цукерочки». Правда, це не плоди, а гілочки-плодоніжки, коричневого кольору, химерно зігнуті, трохи тонше олівця. Вони містять 40% фруктози, тому дуже солодкі і за смаком нагадують родзинки. Самі ж плоди «цукеркового дерева» дрібні і жорсткі.

Етап вивчення нового матеріалу.

Що ж таке плід?

Плід - це видозмінена в результаті запліднення квітка. В основному він утворюється із зав’язі маточки, але інколи в його утворенні беруть участь інші частини квітки. Або Плід – генеративний орган рослин, що розвивається із квітки.

Оплодень утворюється із стінок зав’язі маточки. В оплодні розрізняють три шари:

Оплодень захищає насіння від низьких температур, висихання, механічних пошкоджень, а також сприяє поширенню насіння в природі.

Стінки плодів бувають різні. Вони можуть містити багато води(75-80%), такі плоди називають соковитими або ж дуже мало води і плоди відповідно сухі.

За числом насінин і соковиті, і сухі плоди бувають одно – і багатонасінні.

Складання схеми:

Якщо плід утворюється із зав’язі маточки квітки з одним насінним зачатком, то у плода буде одна насінина, а якщо багато насінних зачатків, то й стільки ж насінин.

Якщо квітка має лише одну маточку, то з неї утвориться простий плід, а якщо багато, то плід буде складний.

Кістянка – плід з тоненькою шкіркою, соковитою м’якоттю та одною насіниною всередині твердої кісточки. Тоненька шкірка – зовнішній шар в будові стінки плода, соковита м’якоть – середній, тверда кісточка – внутрішній(персик, слива, абрикос, вишня, черешня).

Ягода – багатонасінний плід із соковитим середнім і внутрішнім шаром стінки плода, а її зовнішній шар утворює захисну плівку(томат, аґрус, смородина, виноград).

Гарбузина – багатонасінний плід із соковитим середнім і внутрішнім шарами оплодня, а зовнішній – твердий(гарбуз, кавун, огірок, кабачок, диня).

Яблуко – багатонасінний плід із соковитим середнім шаром оплодня, твердим зовнішнім шаром, а внутрішній утворює плівчасті перегородки для насіння(яблуко, горобина, груша, айва).

Померанець – багатонасінний плід із товстим зовнішнім шаром оплодня, що багатий на ефірні олії; середній шар гіркувато-солодкий, а внутрішній шкірястий вкриває кожну насінину(лимон, апельсин, мандарин, лайм, памела).

Якщо квітка має декілька маточок, то виникає і відповідна кількість дрібних плодиків. Вони разом утворюють збірний, або складний, плід, як у малини ,чи ожини. Це багатокістянка.

Із квіток суцвіть теж утворюються плоди. Інколи в дуже щільних суцвіттях плоди зростаються між собою. Вони утворюють супліддя (шовковиця, ананас).

Сухі плоди, окрім того, що вони бувають одно – і батонасінні, поділяють ще на розкривні і нерозкривні. Нерозкривні плоди містять здебільшого лише одну насінину.

Зернівка – сухий нерозкривний плід, у якого є плівчастий оплодень та одна насінина, яка зрослася з ним (пшениця, рис, жито, кукурудза, ячмінь).

Сім'янка – сухий нерозкривний шкірястий плід, стінки якого прилягають до насінини, але не зростаються з нею (кульбаба, соняшник, череда).

Горіх – сухий нерозкривний плід, що має дерев’янистий оплодень, який не зростається з насіниною (дуб, бук, ліщина, гречка, липа).

Не усі плоди, які ми звикли називати горіхами, є такими насправді. Наприклад, плоди миндаля, волоського горіха, кокосової пальми – не горіхи, а сухі нерозкривні кістянки.

Плід кокоса.

Зовнішня оболонка плоду пронизана волокнами (койр), з неї виготовляють канати, щітки. Внутрішня оболонка – тверда шкаралупа, її використовують для виготовлення посуду. Саме ж насіння складається з м’ясистого поверхневого шару білого кольору (копра) і ендосперма. Ендосперм спершу рідкий і прозорий (кокосова вода), а з появою у ньому крапель олії, що виділяються копрою, він поступово перетворюється на емульсію молочного кольору (кокосове молоко). Кокосова вода, ізольована всередині горіха настільки стерильна, що в екстренних випадках її можна використовувати для внутрішньовенних ін'єкцій.

Вчитель звертає увагу учнів на насінину горіха волоського, що нагадує головний мозок людини. У Вавілоні жреці забороняли їсти цей горіх простим людям, щоб не порозумнішали. В цьому була доля істини, адже горіхи укріпляють пам'ять.

Крилатка – сухий нерозкривний плід, у якого оплодень розростається в шкірястий або перетинчастий плоский придаток, що сприяє перенесенню плодів вітром (ясень, в’яз, береза).

Біб – сухий багатонасінний плід, що розкривається двома стулками оплодня, на внутрішньому боці яких містяться насінини (горох, квасоля, жовта акація, соя, біб).

Двома стулками розкривається і плід стручок. Однак насінини в ньому кріпляться не до стулок, а до плівчастої перетинки, яка поділяє порожнину плода на дві частини (ріпак, гірчиця, грицики, капуста, редька).

До розкривних плодів належить і коробочка. Цей плід дійсно нагадує коробочку, усередині якої міститься багато насінин,які висипаються через отвори в ній або після розкривання плоду (лілія, мак, дзвоники, бавовник, льон, фіалка).

Учні розглядають плоди маку, прислуховуються до ніжного звуку від тертя насінин у коробочці цієї рослини.

Лабораторне дослідження “Будова плода”

Учитель: Тепер ми відправляємося з вами в “Насіневу лабораторію”. Ви отримуєте суміш плодів різних рослин (квасолі, клена, маку, кукурудзи, горіха, яблука, сливи, помідора, пшениці, соняшника).

Мета: формувати вміння розпізнавати й визначати біологічні об’єкти за основними морфологічними ознаками; на прикладі різних типів плодів розвивати вміння порівнювати біологічні об’єкти.

Обладнання: картки із зображенням різних типів плодів, натуральні об’єкти плодів.

Хід роботи:

Розгляньте різноманітні плоди. Знайдіть соковиті та сухі.
Розгляньте соковиті плоди й поділіть їх на однонасінні та багатонасінні. Визначте їхні типи.
Розгляньте сухі плоди й поділіть їх на однонасінні й багатонасінні. Визначте їхні типи.
Результати занесіть у таблицю «Характеристика основних типів плодів».

Назва рослини	Сухий чи соковитий плід	Тип плода	Розкривний чи нерозкривний	Однонасінний чи багатонасінний

Зробіть висновки до роботи, давши відповідь на запитання: Чи відповідає будова плоду тим функціям, що він виконує?

Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу.

Випереджувальні валеологічні завдання

Учитель: Вдома ви мали провести журналістське дослідження. Чим корисні зернівки злаків? Де застосовують плоди яблунь та суниць?

Відповіді учнів:

Казимир Функ (польський вчений) виділив з оболонки зернівок рису речовину, яка була необхідною для запобігання захворювання на бері-бері (розлади нервової системи) і назвав її вітамін.
Вівсяні пластівці мають цілющі властивості при шлунково-кишкових захворюваннях.
Зернівки злаків багаті на вітаміни групи В.
Плоди яблук містять сполуки фосфору та заліза, які корисні для кровотворення, запобігають швидкій втомлюваності, розладам травлення, випаданню волосся.
Людям, схильним до повноти, рекомендують особливі «яблучні дієти», що дають змогу позбутися зайвої ваги!
Пектини – це особливі сполуки, які є в яблуках. Вони зв’язують і виводять з організму шкідливі речовини: солі важких металів, радіонукліди.
Суниці використовують з ціллю профілактики анемії.

Учитель: Тепер ми мандруємо в «Зелену аптеку», де наші фармацевти запропонують способи лікування плодами.

Випереджувальні валеологічні завдання

Гірчичники – це порошок з насіння гірчиці. Їх застосовують при простудних захворюваннях дихальних шляхів, легень.
Плоди глоду застосовують для лікування серцево-судинних захворювань.
Плоди малини застосовуються як жарознижувальні та потогінні засоби під час нежитю, грипу.
З плодів шипшини виготовляють полівітамінні препарати, які застосовують при гіпертонії, хворобах печінки, жовчного міхура.
Плоди квасолі багаті на калій, їх рекомендують при набряках, гіпертонії, захворюваннях суглобів.

Завдання 1. Словниковий дощ. (Робота з термінами)

Учитель. З літер, що падають у вигляді крапель дощу, складіть і запишіть у порожніх клітинках назви сухих і соковитих плодів.

Підсумок уроку.

Учитель. Наш урок показав, що у прекрасному рослинному світі все цікаве і потрібне. На уроці ми пройшли багато кроків – кроків до знань. Проте ціллю нашої подорожі є використання отриманих знань у своєму житті, бо Україні потрібні здорові діти, здорова нація. Тож підсумуємо наші знання.

Рефлексія: