Урок з елементами лабораторної роботи на тему Річ Посполита у ХVI столітті.

Тема. Річ Посполита

Мета: сформувати уявлення учнів про Польщу у XVI-XVII ст.; створити умови для розуміння характерних рис державного устрою Речі Посполитої; розглянути напрямки зовнішньої політики, досягнення культури Польщі та становище українських земель у складі Речі Посполитої;

-         формувати вміння працювати з історичною картою, з документами, аналізувати історичні факти, події, явища, робити висновки, працювати в групах, парах, приймати участь в дискусії, відстоювати власне судження, визначати роль історичних постатей в історії;

-         виховувати повагу до історичного минулого інших народів.

Основні поняття та терміни: «фільварок», «магнат», «шляхта», «сейм», «унія», «уніати», «експансія», «Річ Посполита», «Контрреформація».

Основні дати та події:

1569 р. — утворення Речі Посполитої;  1596 р. — Берестейська церковна унія.

Тип уроку: комбінований урок з елементами лабораторної роботи з текстом підручника.

 

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Тестові завдання

1.    Визначте картину, автором якої був Леонардо да Вінчі.

а)    «Нічна варта»;

б)   «Сикстинська Мадонна»;

в)   «Джоконда».

2.    Визначте країну, де жив і працював Альбрехт Дюрер.

а)    Італія;

б)   Німеччина;

в)    Голландія.

3.    Визначте один з кращих творів Веласкеса.

а)    «Пряхи»;                                                  

б)   «Повернення блудного сина»;

в)   «Даная».

4.    Назвіть автора анти рицарського романа.

а)   Томас Мор;

б)   Мігель Сервантес;

в)   Вільям Шекспір.

5.    Позначте ім'я ученого-астронома, якого за його переконання інкві­зиція засудила до страти на багатті.

а)    Микола Копернік;

б)   Джордано Бруно;

в)   Галілео Галілей.

6.    Визначте ім'я математика, який поєднав геометрію та алгебру.

а)   Лев Математик;

б)   Іван Федоров;

в)   Рене Декарт.

 

II. Мотивація навчальної діяльності

Актуалізація опорних знань.

Завдання: на основі матеріалу підручника «Історія України»

•          Внаслідок яких подій Польща і Литва розширили свої території у XIV ст..?

•          Які були причини укладення Кревської унії? Яка її роль для новоствореної Польсько-Литовської держави?(позитивна , негативна).
• Вчитель. Метод «Припущення».
• Про що ми сьогодні дізнаємося на уроці?
• Що означає, на вашу думку, «Річ Посполита»?
• Ознайомлення учнів з очікуваними результатами.

 

III. Опрацювання нового навчального матеріалу

1. Утворення Речі Посполитої

Після тривалих переговорів у 1569 р. відбулося об'єднання Польщі та Великого князівства Литовського в одну державу.

 

Робота з історичним текстом

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на запи­тання.

Текст 1. Із рішення Люблінського сейму (1569 р.)

Ми, Сигізмунд Август, ...оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам'яті бать­кові нашому Сигізмунду, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з'єднання, або унія, Велико­го князівства Литовського з королівством Польським... Знаючи, що це об'єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спря­мували на цю справу нашу думку і призначили без подальшогб зволі­кання спільний сейм, щоб на майбутнє унія не тільки не могла бути пе­рервана і розладнана, а щоб приносила такі плоди, які б могли дати польському й литовському народам насамперед якомога більший і міц­ний мир і збереження в цілості.

На ...сеймі з'явилися особисто всі пани сенатори, духовні і світські і всі інші чини польського і литовського народів і, за нашим дозволом і згодою, після взаємних між ними нарад, дотримуючись цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними у братерській любові, і ця унія викладена нами за згодою всіх тих чинів обох народів {Історія України. Хрестоматія. 7—11 клас. — К., 1996— С 53).

1.    Поясніть поняття «унія».

2.    Назвіть спільні органи нової держави.

3.    Хто мав право засідати в сеймі?

 

Робота з картою

1.    Покажіть місто, де була підписана унія про створення Речі Поспо­литої.                                                          

2.    Назвіть землі Литовського князівства, які увійшли до складу Поль­ського королівства.

 

2.Державний устрій

Найвищим органом влади став щорічний шляхетський сейм — збори панів-магнатів і шляхти. Сейм складався з двох палат. На сеймі обирали короля, який правив довічно, але не міг передавати трон у спадок. Пани мали право відкрито критикувати свого короля, мати власні військові загони й навіть оголошувати війну своєму государеві. На сеймі всі питання треба було вирішувати лише одностайно. Кожен пан володів правом «ліберум вето» — вільної заборони будь-яких ко­ролівських указів.

Король не мав постійної армії, його фінанси та землеволодіння були обмежені.                  

1.    Назвіть вид монархії, який склався у Польщі.

2.    Назвіть європейські держави, де влада короля була обмежена.

 

3.Економічний розвиток. Соціальні відносини

У той час, як інші країни Європи вступили на шлях ма­нуфактурного розвитку виробництва, Польща залишалася аграрною країною.

Практично всіма землями володіла землеробська знать — пани-магнати. Вони були повними господарями всіх селян і городян їхніх обширних володінь.

Близько 90 % жителів країни становили селяни і шляхтичі — дрібні лицарі-дворяни.

У Речі Посполитої було багато «міст» і «містечок», де проживали торговці і ремісники, які звалися міщанами.

У Польщі протягом XVI ст. відбувалося посилення кріпосного гніту.

 

Робота з історичними текстами

Текст 2. Із «Уставу на волоки» (1557 р).

Робота підданим через війта має бути замовлена на тиждень: з чим і на котрий день люди до роботи прийти мають, а війт того ж дня людям визначить роботу, і якщо котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за пер­ший день прогулу заплатить гріш, а за другий — барана, а якщо втретє прогуляє або через п'янство не вийде, то бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити.

Пустих волок підданим не орати; а якщо котрийсь, не вписаний до реєстру, посміє те вчинити, то збіжжя втратить до нашої стодоли (клуні) і за провину рубель (карбованець) грошей до казни нашої за­платить. А до роботи приступати підданим, як сонце сходить, а зійти (з роботи), як заходить (сонце), а відпочинку тим, що з худобою роб­лять, перед обідом година, у полудень — година, надвечір — година; а котрі піню роблять, тим відпочинку в ті ж часи, але по півгодини має бути, а то літом на Великдень відпочивання; а хто рано на роботу не вийде через запізнення, такий другого дня стільки часу, на скільки спізнився, відробити має.

Фільварки хочемо мати, щоб вони скрізь були заведені, причому як­найбільшого розміру, при кожних замках і дворах наших, крім тих, де б ґрунти погані або не родючі були, — такі (ґрунти) наказати людьми осаджувати... (Історія України: Хрестоматія 7—11 клас. — К., 1996.— С 53-54).

1.    На який термін визначалася робота селянину?

2.    Яке покарання несли селяни, якщо не виходили на роботу?

3.    Опишіть регламент роботи селянина.

4.    Поясніть поняття «фільварок».

 

Фільварок — поміщицьке господарство, засноване на панщинній праці селян. Зазвичай фільварок складався з 200-300 га кращої землі. До фільварку прикріплялися 30—40 селянських дворів.

 

4. Реформація та Контрреформація в Польщі                                        

Самостійна робота з підручником   (методом «Чиста дошка»).

1.    Які напрямки реформаційних учень набули поширення у Польщі?

2.    Чому селяни не підтримали Реформацію?                                       

3.    Як поставилися польські королі до руху Реформації?

4.    Розкажіть про діяльність Ордену єзуїтів у Польщі.

 

IV. Закріплення знань учнів

Мозковий штурм

  Як змінилося становище українських селян після проголошення Речі Посполитої?

Тестове завдання

Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

1	фільварок	А	станово-представницький орган
2	сейм	Б	відробіткова рента
3	король	В	представник середнього та дрібного дворянства
4	шляхтич	Г	велике господарство, що ґрунтується на панщині
		Д	голова держави

 

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Висновки

Річ Посполита - це унікальне явище в європейському суспільстві. Держава, що ґрунтувалася на фільварково-панщинній системі господарства та перемозі Контрреформації, на поневоленні земель інших народів, спробувала встановити свій лад шляхом об’єднання релігій та ста ново-представницької монархії.

Рефлексія(слайд 6)

•                я вже знаю …
•                було важко …
•                я розумію, що…
•                я вмію…
•                було цікаво дізнатися, що …
•                мене здивувало …

 

VІ.  Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.
2. Складіть 6 тестових завдань за вивченою темою.
3. Підготувати повідомлення про Івана Грозного.