№ уроку	Тип уроку	Етапи уроку	Методи та форми роботи
І (1)		І. Розминка ІІ. Актуалізація (відтворення, корекція) системи опорних знань. ІІІ. Повідомлення теми, мети завдань уроку.  ІV. Мотивація навчальної діяльності. V. Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу. VІ. Осмислення зв'язків і відношень об'єктів вивчення. VІІ. Узагальнення і систематизація нових знань. VІІІ. Підбиття підсумків уроку. ІХ. Повідомлення домашнього завдання.	Склади слово Фронтальне опитування   Метод «Прес» Евристична бесіда   Робота в командах Вправа «Мікрофон», метод «Діаграма Ейлера-Вена» Вправа «Рюкзак»

 

 

Підручник: В.Г. Бар'яхтар, С.О. Довгий « Фізика10 клас. Рівень стандарту» ( Харків «Ранок» 2018)

 

Пояснення до скорочень:

І, П   - Початковий рівень навчальних досягнень учнів ( 1-3 б)

ІІ, С  - Середній рівень навчальних досягнень учнів ( 4-6 б ) ІІІ, Д – Достатній  рівень навчальних досягнень учнів ( 7-9 б ) 

ІV, В – Високий рівень навчальних досягнень учнів ( 10 – 12 б)                                       

 

_{ТЕМА УРОКУ}: Основні положення молекулярно-кінетичної теорії  будови  речовини  

 

КАРТКА ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ УЧНІВ НА УРОЦІ

Завдання №1	Завдання №2	Завдання №3	Завдання №4	Завдання №5	Ʃ балів
П (0-3 б)	С (0-1 б)	С (0-2 б)	Д (0-3 б)	Д (0-3 б)	12 б

 

 

ІІ.                    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.  З яких частинок складаються всі речовини?

2.  Чи можна стверджувати, що молекула є найменшою частинкою речовини?

3.  Що можна сказати про молекули тієї самої речовини й різних речовин?

4.  Як розміщені молекули в речовині: щільно чи з проміжками?

5.  Який характер руху молекул у речовині?

6.  Як залежить рух молекул від температури речовини?

( кожна правильна відповідь – 0,5 балів)

ІІІ.    ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

 

План вивчення теми

1.  Молекулярна фізика як розділ фізики.

2.  Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини.

3.  Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування.

4.  Сили молекулярної взаємодії.

IV.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Запитання до учнів

Уся доступна для спостереження частина матеріального світу називається Всесвітом. Кожний об’єкт у Всесвіті належить до одного із трьох світів — мікро-, макро- або ме- гасвіту.  Мікросвіт — світ атомів і частинок, із яких складаються атоми. Макросвіт — це світ планет і фізичних тіл, які оточують людину, а також сама людина. Мегасвіт — це світ зір, зоряних скупчень (галактик) та інших подібних об’єктів.

Чому важливо вивчати внутрішню будову речовини, вміти пояснювати властивості макроскопічних тіл і теплових процесів, що в них відбуваються? 

МЕТОД  «ПРЕС»

1. Молекулярна фізика як розділ фізики

 

2. Молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ). Розвиток поглядів на будову речовини

Основою молекулярної фізики є молекулярно-кінетична теорія будови речовини (МКТ).

Мета молекулярно-кінетичної теорії — пояснення властивостей макроскопічних тіл і теплових процесів на основі уявлень про те, що всі тіла склада-

ються з окремих частинок, які хаотично рухаються.

Основоположники молекулярно-кінетичної теорії

 

3. Основні положення МКТ та її дослідне обґрунтування

В основі МКТ речовини лежать три основні положення:

 

Положення МКТ	Доказ (підтвердження)
І. Усі речовини складаються з молекул або інших структурних одиниць (атомів, іонів і електронів), розділених проміжками.	Доказом дискретної побудови речовини є фотографії, одержані за допомогою іонного, електронного і тунельного мікроскопів. Про наявність проміжків між молекулами свідчить зміна об’єму твердих тіл і рідини при змінюванні їхньої температури.
ІІ. Молекули або інші структурні частинки перебувають у неперервному хаотичному русі	Підтвердженням цього положення є явища дифузії, броунівського руху, осмосу
ІІІ. Молекули або атоми одночасно притягуються і відштовхуються, а рівнодійна цих сил називається силою молекулярної взаємодії	Доказом є виникнення пружних сил при деформації тіл, виникнення сил поверхневого натягу

 

    

Дифузія — це процес перерозподілу концентрації атомів у просторі шляхом хаотичної, тобто теплової, міграції. Осмос — одностороння дифузія.

Броунівський рух — хаотичний рух частинок твердого тіла, що зависли у рідині або в газі. Відкритий у 1827 р. англійським ботаніком Р. Броуном. Спостерігається в оптичний мікроскоп із збільшенням Г ≈ 500 . Пояснюється поштовхами молекул, які оточують частинку, внаслідок їх неупорядкованого теплового руху.

 

4. Сили молекулярної взаємодії.

Сили молекулярної взаємодії є силами притягання й відштовхування, залежать від відстані між молекулами і виникають унаслідок взаємодії електричних зарядів, які входять до їх складу. Ці сили є короткодіючими.

 

VІ. ОСМИСЛЕННЯ ЗВ'ЯЗКІВ І ВІДНОШЕНЬ ОБ'ЄКТІВ ВИВЧЕННЯ

 

 

                                                                РОБОТА В КОМАНДАХ

 

Група розподіляється на дві команди, які отримують конверти з завданнями.

ЗАВДАННЯ № 2

І. ЗАГАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

З наведених фотографій оберіть ті, що відповідають назві вашої команди. Обгрунтуйте свій вибір.

( обґрунтована правильна відповідь – 1 бал ) 

 № 1               № 2              № 3              № 4              № 5                № 6

   

ЗАВДАННЯ № 3

ІІ. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

1.                 Для яких частинок броунівський рух помітніший: для більш чи менш дрібних? Чому? 2.                 Чи залежить броунівський рух від температури рідини чи газу? Як саме? 3.                 Чому броунівський рух не спостерігається для чаїнок у склянці чаю? 4.                 Підтвердженням яких положень МКТ є броунівський рух?

1 Підтвердженням яких положень МКТ є дифузія? 2.                 Чи може дифузія відбуватися між речовинами, що перебувають у різних агрегатних станах? в одному агрегатному стані? Наведіть приклади. 3.                 Від чого залежить швидкість дифузії? 4.                 Яке практичне значення має дифузія в життєдіяльності людини (побуті, промисловості)? в природі?

 ( кожна правильна відповідь – 0,5 балів)                                            ВПРАВА  «МІКРОФОН»   

VIІ.                       УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОВИХ ЗНАНЬ

                                   ЗАВДАННЯ № 4 

1.        У воді завжди є повітря. Який фізичний процес покладено в основу розчинення повітря у воді? 

2.        На якому явищі грунтується дія лейкопластиру, ізоляційної стрічки тощо? 

3.        Чому мокрий папір прилипає до скла, а сухий – ні?

4.        Солона риба після вимочування у воді стає менш солоною. Чому?

5.        Однією з ознак готовності варення є рівномірне розміщення ягід у сиропі. Як це пояснити?

6.        Чому салони літаків, що летять з дозвуковими швидкостями, слід обігрівати, а салони надзвукових літаків – охолоджувати?

7.        Чому борошно виходить з-під жорен млина гарячим?

8.        Чому в ожеледь, коли на полях утворюється не вкрита снігом крижана кірка, посіви можуть вимерзнути?

9.        Де і чому вода в ставку влітку тепліша: у верхньому шарі чи на глибині?

10.   Що слід наливати у склянку раніше заварку чи окріп? Чи має це значення?

( кожна правильна відповідь – 0,3 балів)

                                                    ЗАВДАННЯ № 5                               

Зробіть порівняльну характеристику дифузії і броунівського руху за методом «Діаграма Ейлера–Вена» 

 

МЕТОД «ДІАГРАМА ЕЙЛЕРА-ВЕНА»

 

( обґрунтована правильна відповідь – 3 бали ) 

VIIІ.     ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Завдання групі

Назвіть слова або словосполучення, які є «ключовими словами» даного уроку за методом «Ключові слова», зміст якого полягає у визначені «ключових» слів уроку, тобто основних  термінів, які позначають фізичні величини, явища, знання про які були отримані протягом уроку.

             

                    ВПРАВА «РЮКЗАК»

                                

                     Дописати речення і скласти у рюкзак

  

1.       Мені (не) сподобалось на уроці …       2.    Заважало на уроці …  3.     Я взнав …                                              4.     Я навчився … 5.    Мій настрій…                                      6.     Тема (не) важлива, тому що …

7.    Я досяг успіху, тому що …

ІХ.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Вивчити теоретичний матеріал за підручником. §26, вправа 26 (1-3)

 

2.     Виконати практичне завдання.

Складіть запитання до заповненого кросворда.

 

 

3.     Виконати творче завдання.

Група розподіляється на чотири команди,які отримують завдання підготувати повідомлення за такою тематикою:  група № 1 - «Історичні факти про будову речовини»;  група № 2 - «Будова газів»;  група № 3 - «Будова рідин»;  група № 4 – «Будова твердих тіл». 

 

4.     Виконати експериментальне завдання.   

Провести один із дослідів.

1)                На дно двох склянок із водою (в одній склянці — холодна вода, в другій — гаряча) покласти по однаковому шматочку сухої фарби. Через кожні півгодини вимірювати рівень забарвленої води. Пояснити результати досліду.

2)                Взяти два шматочки скла (можна два однакові дзеркальця), вимити, висушити й притиснути одне до одного. Легко чи важко їх роз’єднати? Те саме виконати з мокрим склом. Пояснити результати досліду.

3)                У пробірку з водою насипте суміш дрібного й крупного піску й збовтайте. З'ясуєте, які крупинки осядуть на дно швидше. Виконавши дослід, поясніть його.

4)                Візьміть сиру картоплину й розріжте її навпіл. У центр зрізу помістіть крупинку марганцівки й з’єднайте обидві половинки. Через якийсь час роз’єднайте їх. Назвіть спостережуване явище й поясніть його.