Урок з географії "Країна Сонця, що сходить"

Про матеріал
Урок з географії про особливості економічного й соціального розвитку Японії.
Перегляд файлу

ТЕМА. КРАЇНА СОНЦЯ, ЩО СХОДИТЬ

Мета уроку:

освітня:розширити знання учнів про особливості економічного й соціального розвитку Японії як однієї з найрозвиненіших країн Азії й світу;

розвивальна: сформувати уявлення про сучасну національну культуру японського народу й історичні особливості її розвитку; узагальнити знання про економічні, політичні й культурні зв’язки України і Японії;

виховна:виховувати почуття поваги до народів й економіки, відповідальність, самостійність, почуття колективізму.

Тип уроку: урок-пресконференція.

Обладнання: презентація «Країна Сонця, що сходить», атласи, глобус, підручники, ляльки «матрони», паперові журавлики, національний одяг.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Учитель. Доброго дня, дорогі друзі! Сьогодні ми з вами проведемо незвичайний урок, урок-пресконференцію.

Набагато раніше кожен з вас одержав завдання. І сьогодні ми спробуємо зробити невеликий звіт вашої роботи.

Уявіть, що ми – делегація України, яка повертається з Японії після двотижневого перебування з дружнім візитом. Зараз ми перебуваємо в аеропорту Токіо, на борту українського аеробуса, що повертається до Києва. Але нас будуть супроводжувати  й ваші друзі, з якими ви встигли потоваришувати.

(Виходять хлопець і дівчина в національних костюмах Японії).

Дівчина. Леді й джентльмени! Аеропорт Токіо – столиці Японії – прощається сьогодні з українською делегацією, що два тижні гостювала у нашій країні. Сподіваємося, що країна Сонця, що сходить, – Японія подарувала вам незабутні враження про своє господарство, працьовитість, сміливість і наполегливість японського народу, порадувала красивими пейзажами.

Хлопець. Нехай гарна японська емблема – хризантема й червоне сонце нашого прапора завжди нагадують вам про ті дні, які ви провели в Японії. Сьогодні у вас пройде перша прес-конференція – обговорення підсумків візиту, враження на борту лайнера. І бесіду з вами поведе журналістка газети «Українські вісті» – Валентина Чередниченко.

Дівчина. А за давньою японською традицією на прощання – наші маленькі японські сувеніри.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Учитель. Сьогодні я перед вами виступаю в ролі журналістки газети «Українські вісті», пропоную під час перельоту з Японії до Києва провести коротку пресконференцію. Давайте поділимося враженнями про ЕГП, природні умови, населення, звичаї, господарські успіхи Японії. Відкрити завісу загадкового «японського дива», познайомитися з незвичними для нас традиціями ми матимемо змогу на сьогоднішньому уроці.

О! Країно!

Далека й така таємнича!

Де сонце щодня виринає з пітьми,

Де сакура квітне поблизу гір мальовничих,

Сьогодні до тебе звертаємось ми.

Мацуо Басьо.

Прохання до вас: бути активними, працювати швидко й точно. А у своїх зошитах протягом нашої прес-конференції прошу робити записи згідно з нашим планом.

IV. Вивчення нового матеріалу

Група «Географи»

1. Барвиста, різнобарвна наша Земля (тримає в руках глобус). Крихта Всесвіту. В одному її куточку є маленька, але незвичайна країна. Країна, де люди всупереч природі, що не дала їм удосталь ні корисних копалин, ні землі, досягли таких економічних висот, яким багато з людей, що живуть на нашій планеті, можуть тільки заздрити. А в чому ж секрет? Може в тім, що кожен житель цієї країни сильно любить її, любить людей, що живуть із ним поруч? А може, войовничий бог «бусідо» веде свій народ уперед? А може, це любов до всього прекрасного, що дала природа?

2. Площа – 373 тис. км2. Населення – 127 млн. чоловік. 13 міст - мільйонерів. Столиця – Токіо. Конституційна монархія – одна з найстаріших.

Держава-архіпелаг: 4 великі  острови – Хонсю, Кюсю, Сікоку – «стара Японія» і Хоккайдо – «нова Японія» і безліч дрібних островів. Столиця Японії Токіо знаходиться на рівнині  Канто. Це одне з найбільших міст світу. Вулиці не мають назв, лише таблички із цифрами позначають номер району. Майже по всьому місту проходять автомобільні естакади, де в русі бере участь більше 5 млн. машин. Японія, як й інші держави світу, має свою символіку. Це прапор – червона куля на білому полотні, «Хіно Мару» – символ Сонця, та герб (шіснадцятипелюсткова хризантема). З 1999 року Японія офіційно затвердила державним стародавній гімн «Кімігає».

Учитель. В 1923 році в Токіо стався потужний землетрус, що забрав 100 тис. людських життів. А зараз ця столиця входить до числа найкрупніших міст у світі за чисельністю населення (понад 12 млн. чоловік). А ще Токіо славиться своїми вулицями з парасольками. Застав японця дощ – він взяв парасольку і побіг по своїх справах, а потім приніс її на місце.

3. 75% площі – гори, найвища вершина – Фудзіяма – 3776 м – «Священна гора». Клімат різноманітний, від помірного до тропічного. Різноманіття річок, озер, гейзерів. Не обходяться ці землі й без природних стихійних явищ – хвиль цунамі від морських землетрусів, тропічних штормів, тайфунів, злив. Є й невеликі запаси корисних копалин. Це кам’яне вугілля, мідь, поліметали, запаси сірки. Використовуються гейзери, енергія припливів і відливів. Природа щедро нагородила Японію неповторними ландшафтами.

Учитель. Спасибі. Ми дізналися трохи про Японію. Скажіть, як ця країна з такою обмеженою кількістю корисних копалин, таких несприятливих природних умов досягла такого величезного економічного зростання?

Відповіді учнів.

Учитель. Є така приказка: «Японія стала однією з перших індустріальних країн світу, маючи лише один вид ресурсів – трудовий».

Група «Демографи»

1. Чисельність населення Японії – 127 млн. жителів. Вона входить у першу десятку країн світу за чисельністю населення. Нація здорових людей з найнижчим у світі показником дитячої смертності. Японія – країна із тривалістю життя приблизно 82 роки. Житлові райони – це 1/10 площі країни – на приморських низовинах і в долинах рік.

Японія вирішує проблему дефіциту території побудовою хмарочосів (усьому світу відомий район Шінджуку).

Сади й парки – це ідеал національного характеру Японії, якщо людина не була в японських садах, виходить, вона не бачила і самої Японії.

2. Мова в країні на 99% японська і лише 1% становить англійська.

Освіта в Японії неординарна. Діти від 3 до 4 років відвідують садок. Обов’язкова школа з 6 до 15 років. Навчальний рік із квітня по березень. Канікули: 18 національних свят, плюс 6 тижнів улітку, 2 тижні – новорічні та 2 тижні – весняні.

Шестиденне навчання: з 8.30 до 15.00 години, плюс до 17 години – заняття спортом, уроки праці, домоведення. Обов’язково з 4 класу – предмет «Комп’ютер» і з 5 класу – англійська мова. Багато уваги приділяється етиці, японській мові, також каліграфії.

Що року учні здають багато іспитів і тому майже кожен поступає в престижні університети, а в Японії їх понад 200, це більше, ніж у всій Західній Європі.

Учитель. А ще я додам, що в Японії свобода, вільний час – найбільше покарання для дітей.

3. Існує 2 релігії – синтоїзм (чисто японська релігія) і буддизм. Синтоїзм – це всі веселі свята, а буддизм – траурні обряди.

Учитель. Якщо вірити статистиці, то віруючих у Японії понад 200 млн. чоловік на 127 млн. жителів. Як ви думаєте, у чому криється відповідь на це питання?

(Сповідують 2 релігії одночасно).

Що стосується їх рідної, японської мови, то специфіка в тому, що вона не входить у жодну мовну родину.

Дві абетки й писемність ієрогліфами були перейняті в Китаї в VI столітті. У повсякденному житті використовує 2000 ієрогліфів й 46 літер двох алфавітів.

Японські тексти читають зверху вниз, але справа  наліво та з кінця підручника або книги.

Учитель. А найбільше Японія багата своїми традиціями.

4. Національні риси характеру японця – ввічливість, добропорядність, велике бажання дарувати  один одному подарунки.

Ввічливість японців сьогодні виглядає як екзотика. Зустрівшись із знайомим, він може просто завмерти на кілька хвилин або, зігнувшись наполовину, привітається з ним. Ще більше вражень при зустрічі гостей. Господарка опускається на коліна, кладе на них руки, а потім доторкається до рук чолом, тільки що не лягаючи.

Ми звикли більше контролювати свою поведінку серед незнайомих, ніж у колі родини. Японець за домашнім столом веде ще більше церемоній, ніж у гостях або ресторані. По – японські  бути ввічливим – це одночасно не тільки ховати свій дійсний стан, а іноді виражати зовсім протилежні почуття. За японським етикетом неввічливо передавати свої турботи іншій людині.

Учитель. Є навіть таке відоме японське прислів’я: Вчити інших завжди почесно, а вчитися у інших ніколи не соромно».

А чи можна Японію представити без кімоно?

5. І так, і ні. Так – тому що на вулицях сучасних японських міст рідко зустрінеш жінку в національному одязі. Ні – тому що кімоно це не тільки одяг, а стиль життя. Кажуть, що японка, яка надягла кімоно, змінює не тільки манеру поведінки, але й спосіб мислення. Минули тисячоріччя, а в пошитті кімоно нічого не змінилося. Дівчата відвідують «школу кімоно». Щоб пошити правильно кімоно, необхідно від 12 до 18 метрів шовку, а щоб навчитися самостійно його зшити – необхідно 10 років. І справді кажуть: «Краса вимагає жертв».

6. А зачіски древньої Японії відрізняються оригінальністю й складністю. В японців від природи чорне волосся. Всі зачіски складаються з безлічі елементів. Для збереження зачіски на ніч голову клали на спеціальні дерев’яні підставки-підголівники.

Учитель. А як же обійтися без національних танців?

(3 дівчини в національних костюмах виконують елементи японського танцю).

Учитель. Потанцювали, тепер можна й перекусити.

7. Основу японської кухні складають рослинні продукти, овочі, рис, риба, багато продуктів моря. Улюблене блюдо – мал. Головна складова його – «гохан» – просто рис, без масла, без приправ. Це головна їжа, а інші блюда – з овочів, риби, м’ясо – другорядна їжа. Багато національних блюд готують із дарунків моря.

Учитель. У національних ресторанах і сушах-барах не розраховуйте на звичні вам ложку, ніж і виделку. Навіть суп хащі доведеться їсти за допомогою паличок. Це не дуже важко – зводить руку тільки першу пару днів. Коли паличками вже нема чого виловлювати, суп просто п’ють із піали. Локшина, якої тут безліч різних видів, можна й навіть потрібно їсти гучно. Це вважається гарним тоном.

8. Улюблений напій японців – чай. Ніде чай не має такого символічного значення в житті людини, як у Японії. Тут чаювання – спеціальна церемонія, в якій злилися споглядання природи і предметів мистецтва, роздуми і спілкування.

Японський чай має зеленуваті кольори. Але найголовніше, що п’ють чай без цукру. Є в Японії і чарівне містечко, де в гармонії з природою людина відчуває свій спокій, зв’язок із всесвітом – це чайний будинок. Уявіть, що такий куточок ми відшукали і у себе, і запросили вас на нашу чайну церемонію, або, як називають її японці, тяною.

У кімнаті навіть вдень повинна  бути напівтемрява, а всі меблі і предмети в ній старовинні, лише білосніжна льняна хустка і бамбуковий ківш підкреслено нові. Всі учасники церемонії сідають на підлогу. Один з них насипає в чашку порошок, розтертий в пудру зелений чай, заливає його окропом і спеціальним бамбуковим віночком збиває піну. Обряд відбувається в повному мовчанні. Особлива увага приділяється якості води.

9. Давним-давно в Японії жив відомий майстер чайної церемонії Сенно Рікю. Про його Блакитний сад, де щоранку благословляли світанок тисячі квіток повилики, дізнався грізний правитель країні. Побажав він побачити цей сад і відправився в гості з усіма придворними до скромного філософа… Замислився сенсей: «Як донести до розбещених вельмож, переситившихся виглядом прекрасного, скромну принадність польових квітів?».

У призначений день перед поглядом здивованого владики став… скошений сад. І лише одна квітка, засіяна хрусткими краплями роси, сіяла блакитним світом у скромно глиняній посудині. Так майстер Рікю підкреслив пронизливу красу єдиної квітки.

10. Цю легенду розповідають усім, хто починає знайомство із древнім і загадковим мистецтвом розмови із квітами – ікебаною.

У кожному будинку є свій естетичний куточок. Тут виставляються картини або букети квітів.

Ікебана цінувалася в Японії з давніх часів. Ось як пишуть японські поети про це мистецтво.

О, сердобольные поэты,

Неплохо б научиться вам

Искусству создавать букеты,

Не зная жалости к цветам.

Берет японец ветку вишни

В жемчужно-розовом цвету.

Срезает все, что видит лишним,

Что нарушает красоту.

Ікебана це ціла наука. Її викладають у спеціальних школах. Навчають цьому мистецтву з 6 років, три рази на тиждень. В основі лежать три лінії, які символізують Небо, Людину і Землю. Ікебана це не просто букет це символ.

11. Є в Японії справжні дива. Одне з них бонсай мініатюрні сади. Це маленькі садки, але своїми розмірами, що не перевищують розмірів кімнати. Ростуть в них карликові дерева: дуби, клени, модрини висотою до 30 сантиметрів. Вирощують їх більше 900 років кілька поколінь людей, передаються вони у спадок. Японці можуть годинами милуватися такими садками, проводити біля них весь свій вільний час у роздумах, відпочиваючи від важкого трудового дня. Існування такого садка може бути пояснено прагнення людей пізнати красу великого світу, мати її поряд з собою.

Ще одне диво мистецтва дійшло до нас – це орігамі (складання фігурок із паперу) і давнє заняття, захоплення цього народу – виготовлення ляльок з ганчірок, тканини, з дерева, називаються вони «матрони».

12. Особливий інтерес у японців викликає японська вишня – сакура. Сакура у японців користується великою любов’ю і пошаною. У квітні в Японії проходить  свято-фестиваль милування цвітінням сакури. Японія просто потопає в біло-рожевій піні квіток сакури. Це неймовірно красива пора! Під час цвітіння сакури сади і парки стоять неймовірно ошатні й урочисті. Дерева оповиті найніжнішої піною пелюсток, у повітрі витає тонкий аромат. Кольори і відтінки пелюсток сакури найрізноманітніші: білі, рожеві, бузкові, червоні, фіолетові. З настанням темряви квітучі сакури підсвічуються з усіх сторін прожекторами – видовище просто чарівне! Сакура цвіте недовго. Скоро її ніжні пелюстки покриють землю навколо немов сніг, і кожен порив вітру буде піднімати білу заметіль ...

13. Не обійтися й без пісень, співати ми не будемо, та і японці дуже мало співають, вони мотивують тим, що в них немає вільного часу. А от слово «караоке» прийшло до нас саме з Японії: «кара» порожній, без вокалу, і «оці» –  оркестр. Караоке стало легким способом непогано провести час. Зробив перший апарат ще в 30-х роках Іноує Дайсукє.

14. Не обходиться в Японії й без спорту. Карате, дзюдо, боротьба сумо, бейсбол, волейбол, футбол – улюблені види спорту.

Учитель. Кендо – різновид фехтування, у якому замість шпаг використовують бамбукові палички.

А хто такі самураї? Самураї – це японські воїни, які несли службу в знатних феодалів, за хоробрість їх нагороджували землею.

Група «Господарники»

Учитель. Перш ніж приступити до знайомства з економікою Японії, давайте зробимо невеликий екскурс в історію країни.

1. Після Другої світової війни, коли Японія була союзником фашистської Німеччини, Японія була окупована американськими військами, що призвело до великих втрат в економіці. Не можна не пригадати про трагічні події 1945 року, коли США вперше у світі скинули на японське місто Хіросіму атомну бомбу. В результаті всі будівлі в радіусі 5 км були повністю знищені, вбито й поранено – 140 тис. чоловік. Аналогічна доля очікувала 9 серпня 1945 року місто Нагасакі. Від вибуху бомби третя частина міста була знищена.

Учитель. Що ж, якесь чудо перетворює зруйновану, позбавлену всіх своїх колоній, надзвичайно бідну на природні ресурси країну на одну з найбільш сильних держав.

2. Причини японського економічного дива: в 50-60 роках Японія активно використовує американський капітал; японці вважають, що війна зруйнувала старе, звільнила місце для нового. Дійсно, після війни були заново побудовані такі відомі галузі промисловості, як енергетика, автомобілебудування, хімічна промисловість. У Японії дуже низькі воєнні витрати.

3. Це економічно сильна країна. Друга із «сімки» найсильніших країн світу, третя за розмірами ВВП. Всі галузі промисловості розвинені дуже добре. Перше місце у світі за виплавкою сталі, електронною технікою. Країна вийшла у світові лідери не тільки в чорній металургії та хімічній промисловості, а й у виробництвах електротехніки та електроніки інтегральних схем, комп’ютерів та офісного обладнання. Розвинені всі види транспорту: від велосипедного до повітряного. Сінкансен – «потяг-куля» швидкохідний  експрес, що розвиває швидкість до 300 км/год – з’єднав усі великі міста-мільйонери. З 1980 року першість світу – за японським автомобілебудуванням. Найвідомішими фірмами стають «Тойота», «Ніссан», «Хонда», «Мазда», «Судзукі», «Міцубісі». Японія виробляє близько половини кораблів усього світу, у тому числі супертанкери.

За виробництвом аудіо, відеоапаратури Японія не знає конкурентів. Продукція таких японських фірм, як «Мацусіта» (більш відома як торговельні марки «Панасонік», «Соні», «Тошиба»), завоювали лідируючі позиції на світовому ринку.

4. Головною галуззю в сільському господарстві Японії є рослинництво. Японія в основному на 70% забезпечує себе  продовольством власного виробництва. Лідируюче місце  країна займає за виловом риби (а морепродукти винятково важливий компонент японської національної кухні).

5. Проблема охорони навколишнього середовища гостро постає в цій країні. Японці, як ніякий інший народ у світі знають і розуміють, наскільки крихким є життя. У пам’яті ще залишилися атомні бомбардування Хіросіми і Нагасакі. Японці цінують життя і бережуть природу: ліси, річки, тварин, птахів. Найбільше дістається атмосфері. У повітрі утворюється смог, де атмосфера втрачає прозорість. У розв’язанні цих проблем стоїть питання так: «Платить той, хто забруднює атмосферу».

6. Позитивно можна охарактеризувати й відносини між Японією й Україною. Зовнішньоторговельні зв’язки перебувають на стадії розвитку. Зовнішньоторговельний обіг між двома країна­ми наблизився до 250 млн. дол. Японія імпортує з України продук­цію чорної металургії, експортує продукцію хімічної промисловос­ті, електронну техніку, автомобілі, виявляє зацікавленість українською наукою і наукомісткими виробництвами. Перспективи співробітництва  в розвитку освіти й науки, освоєнні космосу, вирішення енергетичних проблем, розвиток машинобудування (зв’язки із Запоріжжям, із Кременчуком). Загальні домовленості у вирішенні екологічних проблем. Загалом у міжнародному поділі праці Японія є одним зі світових фінансових центрів і «науково-виробничою лабораторією світу».

V. Закріплення

Учитель. Ось і добігла кінця наша прес-конференція, ми перебуваємо вже на нашій землі.

Одна з легенд Японії – це «філософський сад», або «Сад Реандзі», де на піску розсипано 15 різних за кольором каменів. Але насправді помічаєш тільки 14: п’ятнадцятий камінь залишається завжди невидимим, його закривають сусідні камені. Суть філософського саду полягає у тому, що в житті завжди є те, чого людина не бачить, не знає. Так і сьогодні на уроці ми дуже багато чого дізналися про Японію, але багато ще цікавого залишилося, заховане від нас.

VІ. Підсумок уроку

Учитель. Які можна зробити висновки, підсумки уроку? Які причини економічного зростання Японії?

  • Реконструкція виробництва.
  • Нові технології ресурсо- і енергозбереження.
  • Інтенсифікація праці.
  • Патентна політика.
  • Невеликі воєнні витрати.
  • Різнорівнева промисловість: великі, середні, малі підприємства.
  • Величезні капіталовкладення в наукові розробки, дослідження, освіту.

І ще один невід’ємний чинник швидкого економічного розвитку Японії  є значні трудові ресурси з високим рівнем професійної підготовки, культурою праці, професійної мобільності, а головне – любов’ю до праці.

VІІ. Домашнє завдання

1. Скласти візитку країни.

2. Скласти туристичну рекламу Японії.

3. Написати твір: «Один день в країні Сонця».

 

Японське побажання :

 

Хай обійдуть Нас хвороби,

Нехай завжди буде спокій в родині,

Нехай завжди нас супроводжує вдача у справах!

Учитель. Японці вважають, що паперовий журавлик – символ миру й добра приносить щастя. Візьміть кожен із собою на згадку про нашу зустріч і хай щастить.

1

 

docx
До підручника
Соціально-економічна географія світу. (рівень стандарту, академічний рівень ) 10 клас (за редакцією Яценка Б. П.)
Додано
25 лютого 2020
Переглядів
1304
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку