Урок з історії України для 7 класу на тему "Кревська унія 1385р. та українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки"

Інгуло-Кам'янська філія комунального закладу «Новгородківський навчально-виховний комплекс заслуженого вчителя України П.Ф. Козуля «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новгородківської районної ради  Кіровоградської області

Конспект уроку з історії України

на тему:

Кревська унія 1385р. та українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

7 клас

Вчитель: Дудник Світлана Миколаївна

   Тема: Кревська унія 1385р. та українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

   Мета: Визначити причини та умови укладення Кревської унії 1385р., її наслідки, причини опору руських князів політиці централізації, вдосконалювати вміння працювати з історичною картою, аналізувати, порівнювати, робити висновки з теми, виховувати історичне мислення, інтерес до історії України, толерантне ставлення до політичних діячів минулого.

   Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

• Показувати на карті території українських земель, що увійшли до складу Великого князівства Литовського та Королівства Польського;
• Визначати причини, умови та наслідки Кревської унії;
• Визначати причини опору руських князів політиці централізації та його наслідки;
• Висловлювати власне ставлення до діяльності князів литовських династій, причетних до історії українських земель;

   Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

   Обладнання: карта « Українські землі в XIV – XVст.»; підручник О. Пометун « Історія України», підручник для 7 кл. (Київ «Освіта» 2015р.); роздатковий матеріал (уривки історичних джерел, завдання до графічного диктанту); презентація до уроку.

                                                     Хід уроку

1. Організаційний момент уроку

Учитель: Психологічна настанова «До успіху».

   Доброго дня діти! Рада вас бачити на уроці. Усміхніться, подумки побажайте хорошого дня один одному. Для того, щоб виконати на уроці всі завдання, будьте старанними та уважними. Ми розпочинаємо урок, а на уроці ми розумні, уважні, організовані, старанні.

2. Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Яку тему почали вивчати на минулому уроці?
2. Повторення вивченої теми (див. додаток №1):
   1.        А) Робота з історичним текстом № 1;

Б) Робота з історичним текстом № 2;

В) Робота з історичним текстом №3;

          2.2. Написання графічного диктанту (в кожного учня, у конверті, лежить текст графічного диктанту. Учні виконують завдання, обмінюються зошитами, вчитель (разом з дітьми) перевіряє правильність виконання завдання, проектуючи відповіді на мультимедійну дошку (див. додаток №2).

III. Мотивація навчальної діяльності

   Проблемне запитання

• Наприкінці XIVст. Литва отримала від ослабленої Польщі пропозицію: шляхом династичного шлюбу польської королеви Ядвіги та литовського князя Ягайла об’єднати сили двох держав. У 1385р. було укладено Кревську унію, метою якої була інкорпорація (входження) ВКЛ до складу Польської держави. Як ви вважаєте, Кревська унія була позитивним чи негативним явищем в історії України?

4. Вивчення нового матеріалу

                                  План

1. Причини , умови та наслідки укладення Кревської унії.
2. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.
3. Приєднання українських територій Угорським королівством, Молдавським та Московським князівствами.

1. Причини , умови та наслідки укладення Кревської унії.

Робота з терміном

Унія – союз, об’єднання двох держав

   Учитель: XIVст. було важким в історії України. Відбувався її політичний, економічний та культурний занепад, з одного боку, а в її сусідів – Литві, Польщі, Москві, тривало піднесення. Таким чином, українські землі стали легкою здобиччю для ворогів. В історії відомо багато союзів, які укладалися державами, коли до цього їх спонукали певні причини. Не винятком стали Литва та Польща. Отже, 14серпня 1385р. була підписана Кревська унія в місті-замку Крево (сучасна Білорусь). З’ясуймо, які обставини (причини) зумовили укласти Кревську унію, якими були умови та наслідки цього союзу.

   Робота з таблицею

   Прослухавши розповідь учителя та опрацювавши історичне джерело, заповнити таблицю « Кревська унія 1385 року» (демонстрація таблиці на мультимедійній дошці)

Запитання

• Як ви вважаєте, польсько-литовська унія сприяла поліпшенню міжнародного становища обох держав? Чому?

   Робота з терміном

   Полонізація – політика Польщі, яка була спрямована на поширення польських звичаїв, мови та католицької віри на інші землі.

2. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

   Учитель: Скажіть, чи були невдоволені Кревською унією? Хто? Чому?

(учні відповідають на питання).

   Учитель: Кревська унія викликала сильну протидію удільних князів руських і білоруських земель, які відмовлялися визнавати владу Ягайла. Кревською унією були невдоволені деякі литовські князі, на чолі яких стояв Вітовт. Вони виступили за збереження самостійності Литви. В 1392р. Ягайло визнав Вітовта намісником Литви, і він фактично став литовським князем (так звана Острівська угода).

   Київський князь Володимир, Новгород-Сіверський Дмитро Корибут і Подільський Федір Коріатович відмовилися визнавати владу Вітовта. Розпочалася боротьба, під час якої Вітовт розпочав ліквідацію удільних князівств. До кінця XIVст. – др. пол.XVст. всі найбільші удільні князівства були ліквідовані (1452р. – Волинське, 1471р. – Київське). Князі були замінені на намісників Вітовта. Завдяки таким діям Вітовт сприяв централізації і зміцненню Великого князівства Литовського.

   Робота з картою

1. Як змінилися кордони українських земель після Кревської унії?

Метод « Прес»

( Учні відповідають на проблемне питання, поставлене на початку уроку).

3. Приєднання українських територій Угорським королівством, Молдавським та Московським князівствами.

   Учитель: У Xст. Закарпаття увійшло до складу Русі. У II пол. XI ст. його захопили угорці. Українські землі поділяються на територіально-адміністративні одиниці – комітати, очолювали їх намісники короля – ішпани( жупани). Подільський князь Федір Коріатович зазнав поразки від Вітовта і пересилився в Закарпаття. Угорський король призначив його правителем Мукачівського королівського володіння.

   Робота з текстом підручника – с.166 - 167

   Завдання

На основі тексту й ілюстрацій розкажіть про діяльність Федора Коріатовича.

Дайте власну оцінку його діяльності.

   Робота з термінами

Шляхта – привілейований соціальний стан у ВКЛ, Польському королівстві та інших державах; середні та дрібні землевласники.

Магнати – феодали, великі землевласники Королівства Польського та ВКЛ, які мали значний вплив на політичне життя країни; велика шляхта.

   Учитель: У XIV ст. Угорщина захопила й значну частину Буковини (назва краю виникла від букових лісів).

   У сер. XIVст. спалахнула боротьба волоського та молдавського населення за створення власної держави, яка завершилась в 1359р. проголошенням Молдавського князівства. До його складу увійшла Північна Буковина.

   У дуже складній ситуації опинились українські землі, що межували з Московською державою. Утиски удільних князів з боку польсько-литовської держави привели до того, що частина прикордонних з Московією земель на чолі із своїми князями почала переходити під владу Московського царя. Це привело до низки литовсько-московських воєн, внаслідок яких на поч. XVIст. до Москви було приєднано Чернігово-Сіверські землі.

   Отже, українські території потрапляють під вплив і владу Угорщини, Молдавії та Москви. Ліквідація українських удільних князівств означала  знищення власної державності.

( Розповідь супроводжується показом територій на карті).

5. Закріплення нового матеріалу

1. Назвіть держави, у складі яких опинились українські землі у XIV – XVст.?
2. Як це вплинуло на становище українських земель?

6. Підсумок уроку

   Підбивають самі учні у формі гри « Я – редактор журналу « Знання», де вони по черзі заповнюють колонки під умовною назвою: «На сьогоднішньому уроці я дізнався/дізналась……», « На сьогоднішньому уроці мені сподобалось…»

                                              ЖУРНАЛ « ЗНАННЯ»

                                           На сьогоднішньому уроці

Я дізнався/дізналась                              |                   Мені сподобалось

   Виставлення оцінок учням.

7. Домашнє завдання

1. Опрацювати  §23(п. 2 – 3)
2. Підготувати невеликий твір на тему: «Діяльність литовських князів з династії Гедиміновичів на українських землях»

Матеріали до уроку

Додаток №1

Робота з історичним текстом №1

   Прочитайте уривок з історичного твору Д. Дорошенка і дайте відповіді на запитання.

   «У той час як Україна, оточена звідусіль ворогами, слабшала і втрачала свою державну єдність та силу, на північному заході ви­ростала сильна держава литовська. Литовці... жили понад півден­но-східним берегом Балтійського моря і в басейні Німану та Вілії (притоки Німану). Жили вони серед лісів окремими племенами, які не мали між собою державного зв’язку. Це був мирний хліборобський і мисливський народ; поганська релігія литовців нагадувала таку ж релігію слов’ян. На початку XIII ст. при гирлі Німану та Вісли посе­ляється німецький лицарський орден тевтонів... і ставить собі метою боротьбу з литовським “поганством”... Грізна небезпека примусила литовців об’єднатися. Вже в половині XIII ст. появляється у них князь Міндовг, який встиг об’єднати в одну державу майже всі литовські землі...» (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. —- С. 66)

Запитання

1.                 Покажіть на карті територію, на якій проживали литовські пле­мена.
2.                 Що примусило литовців об’єднатися в єдину державу?
3.                 Хто очолив об’єднання литовських племен?

Робота з історичним текстом №2

   Прочитайте уривок з історичного твору М. Грушевського і дай­те відповідь на запитання.

   «Коли господарем Литовської землі був великий князь Ольгерд, він пішов з литовським військом в поле (степ) і побив на Синіх Водах татар, трьох братів: князів Качибея, Кутлубугу і Дмитра. А ці три брати були отчичі і дідичі Подільської землі, а від них завідували отамани, а баскаки, збірники доходів, брали дань з Подільської землі. А був брат у Ольгерда князь Коріят... і було у нього три сини: князь Юрій, князь Олександр, князь Костянтин. І от ті княжата Коріятовичі... за призволенням великого князя Ольгерда і з поміччю Литовської землі пішли в Подільську землю... Почали Подільську землю від татар боронити і баскакам “вихід” (данину) припинили давати. І найперше знайшли собі твердиню на річці Смотричі і тут собі поставили город Смотрич. А на іншім місці... поставили город Бакоту. А ловлячи на ловах, нагодилося їм заганяти багато оленів на той острів, де тепер Камінецьке місто стоїть і, вирубавши ліс, ви­мурували город Камінець. І так всі городи подільські помурували і всю землю Подільську засіяли». (Грушевський М. Історія Укра­їни. — К.: Либідь, 1992. — С. 80-81)

Запитання

1.                Які українські землі та за яких обставин увійшли до складу Великого князівства Литовського за правління Ольгерда? По­кажіть їх на карті.
2.                Поясніть вислів літописця: «Ольгерд не стільки силою, скільки мудрістю воював».

Робота з історичним текстом №3

   Прочитайте уривок з праці і дайте відповіді на запитання.

   З «Ілюстрованої історії України» М. Грушевського «...Литовські княжата, засідаючи по українських та білоруських землях, старались у всім приноровитись до місцевого життя, його порядків і культури. Вони старались якнайменше вносити змін в місцеві обставини: “Ми старини не рушаємо, а новини не уводи­мо” — було їх правилом. Вони приймали православну віру, місцеву культуру, мову, одним словом — ставали українськими або біло­руськими князями, тільки з нової литовської династії, й по змозі старалися далі продовжувати давніше заведені порядки місцевого життя. З другого ж боку, громадянству не раз-таки приємно було, приймаючи литовського князя, покінчити з пережитими, докучли­вими княжими відносинами старої династії, ... встигла наскучити й татарщина, особливо як настали непорядки в татарській Орді. Литовське ж князівство було в повній силі; приймаючи литовського князя, люде могли сподіватись, що у князів литовських знайдуть захист і оборону у всяких тяжких обставинах. Прикро було тільки князям зрікатися свого панування; але й тут часто укладалося так, що й сі князі зоставалися на своїх волостях, тільки мусіли признати над собою власть литовського князя». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 143)

Запитання

1.Як ви вважаєте, чому Велике князівство Литовське після при­єднання руських земель перейменували в Литовсько-Руську державу?

 2.Поясніть, чому приєднання українських земель до Литви від­булося без застосування насильства.

Додаток №2

Питання до графічного диктанту

1. Литовське князівство виникло в XIII ст.? (  )

2. Засновником Литовського князівства вважається князь Гедимін? (  )
3. Процес приєднання політично роз'єднаних і залежних від Золотої Орди земель Русі до Великого князівства Литовського розпочав князь Свидригайло? (  ) 

4. Після смерті Гедиміна великим князем став його син Ольгерд? (  )

5. Ольгерд правив державою разом з братом князем

Кейстутом? (  )

6. Ольгерд зосередився на західному напрямі зовнішньої політики, а Кейстут – на східному напрямі? (  )

7. Більшість українських земель  Литва приєднала в XIV ст. за князя Ольгерда? (  )

8. Литовське військо перемогло ординців поблизу р. Сині Води в 1362р.? (  )

9. Хан Тохтамиш не поступився територією Київщини, Переяславщини, Поділля та частиною Чернігово-Сіверщини на користь Великого князівства Литовського? (  )

10. Удільним київським князем з литовської правлячої династії Ольгердовичів став Любарт? (  )

11. Столицею підвладних земель Любарт обрав м. Луцьк? (   )

12. Автономія – це здійснення державної влади або управління, що надається якійсь частині території країни? (  )