Урок з я досліджую світ "Рослини навесні"

Тема. Рослини навесні.

Мета: ознайомити учнів із сезонними змінами, які відбуваються в житті рослин навесні, по­казати залежність їх від змін у неживій природі; розширити знання про ранньоквіту­чі трав’янисті рослини, цвітіння дерев та кущів навесні; розвивати логічне мислення, пам’ять учнів, сприяти розвитку кмітливості, мовлення; виховувати наполегливість, бережливе ставлення до квітів — первоцвітів, бажання працювати з пізнавальною літературою, вивчати природу рідного краю.

Обладнання: демонстраційний матеріал — мультимедійна презентація «Рослини навесні», сітка кросворда, набір малюнків «Квіти», запис п’єси П.І.Чайковського «Підсніжник»

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

 І. Організаційний момент.

     — Подивіться один на одного, усміхніться. Сядьте спочатку дівчатка, тепер хлопчики. У нас урок природознавства. Сьогодні ми зробимо ще один крок у царство природи. На уроці вам знадобиться увага, зосередженість, кмітливість, активність, наполегливість.  

ІІ. Повторення вивченого  матеріалу.

1. Фенологічні спостереження.

• Яке сьогодні число та місяць?
• Яка погода надворі?   Що можна сказати про стан неба?
• Яка температура повітря?
• Чи були сьогодні опади?  Чи є вітер?

   2. Розв’язання кросворда.

      — На попередньому уроці ми говорили про погоду навесні. Перевіримо, чи були ви  уважними. Для цього розв’яжіть кросворд «Погода».

1. Скрізь є, але ніхто його не бачить.

2. Рух крижин на річках.

3.Вид опадів, що іноді буває навесні.

4.Затоплення водою великої частини суходолу навесні.

5. Потепління навесні,танення снігів.

6. Пора року, коли Сонце розтоплює

                                                                                    сніги.                                                                                              

3.Бесіда

1. Як утворюються бурульки?

2. Чи завжди буває повінь навесні?

3. Чим небезпечний весняний льодохід?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Метод «Прес»

1. Які зміни відбуваються в неживій природі навесні?

2. Чи впливають ці зміни на живу природу?

(Учні міркують за схемою: «Я вважаю…», «Тому що…», «Напри­клад…», «Отже…».)

2. Загадка

Відгадайте загадку: «Росте, дихає, живиться, а ходити не може». (Рослина)

3. Інтерактивна вправа «Гронування»

     — Що ви знаєте про рослини?

(Учитель на дошці вивішує слово «Рослини» та проводить від ньо­го стрілки до слів, що називають учні: культурні, дикорослі, декора­тивні; дерева, кущі, трав’янисті; хвойні, листяні; багаторічні, дворіч­ні тощо.)

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

     — Сьогодні ми розглянемо, як пробуджуються від зимового сну рос­лини. Дізнаємося, які рослини перші  зустрічають весну, коли зацвітають плодові дерева та чи є рослини, які цвітуть, коли листочки ще не роз­пустилися.

V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

     Пробудження рослин відбувається, коли середня температура за добу стає більшою за +5 °С. Коріння дерев починає всмоктувати воду з ґрунту, вона розчиняє запаси речовин і цей розчин-сік рухається вгору, до бруньок. Починається сокорух. Через десять днів після початку руху соків помітне бубнявіння бруньок. Вони швидко наливаються і ростуть. Отже, пробудження дерев та кущів ми можемо помітити за розвитком бруньок, які узимку були непомітними. У деяких дерев навіть змінюється колір кори.

      Найпростіше виявити рух соків у берези та клена. Триває він майже місяць. За цей час рослини перекачують сотні літрів води, яка розчиняє поживні речовини й доносить їх до кожної бруньки.

     Деякі люди збирають сік берези, роблячи отвір у її корі. Сік берези смачний і корисний. Але,збираючи його, можна завдати дереву непоправної шкоди. Берези невміло підрубують, і сік витікає на землю, а дерево гине. Одна знищена сокирою береза може втратити понад 200л соку.

     Потрібно пам’ятати:

1. - не можна збирати сік із молодих дерев;
2. - після закінчення збору отвір у дереві потрібно закрити глиною, па­рафіном або  хоча б пластиліном.

     Збільшується довжина сережок у берези, вільхи, ліщини. Коли починається сокорух у дерев і кущів, настає пора цвітіння багаторічних трав’янистих рослин.

Отже, квіти відкривають весну ще тоді, коли на землі де-не-де лежить сніг. Ці ранньоквітучі рослини так швидко з’являються і ростуть завдяки своїм бульбам, цибулинам і кореневищам, що містять поживні речовини. І називаються вони першоцвітами.

     Яка ж рослина відважується зацвісти першою?

     На пагорбах, у ярах, по берегах річок з’являються золоті сонечка квіток мати-й-мачухи. Здається, вона так поспішала, що навіть не дочекалася своїх листочків. Бачиш маленькі лусочки на стеблинці? Це і є її листочки. Великими і лапатими вони стануть влітку. Зверху вони гладенькі, а знизу – пухнасті, м’якенькі й теплі. Саме за це прозвали рослину мати-й-мачуха. Рослина має ще й іншу назву – підбіл звичайний або туссілаго, від латинського слова «тусіс» - кашель. Саме з неї готують ліки від кашлю.

     Серед снігу, якого в лісі ще багато, виглядають сніжно-білі під­сніжники. Непросто тендітній квітці пробитися з-під землі. Тому її мо­лоді листочки, згорнуті в трубочку, мають вістря на верхівці, схоже на спис, що проходить крізь ґрунт і товстий шар опалого листя, сніг. Ось чо­му не ушкоджується квітка.

     Через деякий час після цвітіння підсніжників у лісах проростають ніжно-блакитні проліски — справжня окраса лісу. Варто сонечку тільки пригріти де-небудь на проталині землю, як  з’являються ці квіти. Їх ще називають «очима весни».

     У березні з’являються з-під снігу великі квіти шафрану, або кро­кусу. Квітки забарвлені у фіолетовий, жовтий, білий кольори. Ця квіт­ка розкривається тільки на сонці, приваблює комах яскравим кольором і приємним ароматом.

     У квітні-травні зацвітає гадюча цибулька (мускарі). Таку назву рослина отримала через те, що саме на час її цвітіння припадає вихід із зимових cхованок гадюк. Цибулька має яскраво-сині квіточки, що за формою нагадують глечики.

     Через сніговий покрив пробиваються тоненькі зелені листочки, а між ними виблискують золотаві квіточки маленьких жовтих зірочок. Це — гусяча цибулька, оскільки її полюбляють їсти гуси.

     Важко уявити весняний ліс без бузкового та рожевого рясту з кучерявими квітами, які поширюють навколо стійкий і приємний бузковий аромат. У теплу погоду він цвіте всього лиш кілька днів. Ряст  дуже ніжний, швидко в’яне, тому не рвіть його. А крім того, його квіти дуже люблять бджоли та і людям він приносить користь, з його бульб виготовляють цінні ліки. На жаль, ця медоносна лікарська рослина зникає. Коли буйно зацвітав напровесні ряст, парубки й дівчата ходили в ліс і там топтали ряст, приказуючи: «Топчу, топчу ряст, ряст, Бог здоров’я дасть, дасть». У народі вважалося, що «топтати ряст» — означає жити, ходити по землі.

      Із настанням теплих весняних днів зацвітає  сон-трава. Квітка нагадує фіолетову зірку з жовтою цяткою в центрі. Ця квітка закутана у теплий кожушок білястих волосків, які захищають її від холодів. На ніч у квітки закриваються пелюстки  і їй не страшний, навіть, колючий мороз. Коли настають теплі дні, квітка розлучається з пухнастою «шубкою»: волоски з пелюсток і стебел опадають. Здавна люди вірили, що покладена під подушку квітка викликає сон, який провіщає долю. Такий сон називають «віщим».

      Зацвітає фіалка запашна. Її красиві лілові квітки визирають з кущика темно-зеленого, серцеподібного листя та мають приємний, насичений аромат. У Стародав- ньому Римі з запашної фіалки робили вино, а в Греції з неї готували заспокійливий засіб. З давніх пір відомо, що запашна фіалка володіє лікувальними властивостями. З її пелюсток готують сироп від кашлю, а відвар використовують як ефективний засіб для лікування бронхіту. Квіти фіалки збирають навесні та влітку разом з листям та кореневищами. Усі її частини містять ефірну олію, яку використовують у парфумерії.

      На узліссях і лісових галявинах розпускає свої пуп’яночки первоцвіт. Ця квітка любить сонечко і не росте в темних місцях. Її похилені яскраво – жовті квіточки, які увінчують тонке стебельце, пахнуть медом і приваблюють комах.

     Можна зустріти в наших лісах медунку. Цікаво, що на одному стеблі у медунки розміщені квіточки рожевого, малиново-фіолетового та синього кольорів. Тому її ще називають «світлофором». Своїми квітами вона подає сигнали бджолам. Рожеві квіти сигналізують про те, що солодкого соку ще немає; малиново-фіолетові вказують на те, що нектару багато; а сині — його вже нема.

     Багато дерев і кущів також цвітуть ще до розпускання листя. Хто ж із них зацвітає першим?

     Виявляється, усіх випередила ліщина. Вона починає цвісти напри­кінці лютого. Її суцвіття – сережки схожі на тугі циліндрики. Потім сережки стають товсті й пухкі. налетить вітерець — і з’являється в лісі легенька хмарка жовто-зеленого диму. В народі кажуть — це «курить» ліщина. Зацвіла ліщина — зиму з лісу вигнала.

       Зверніть увагу: на ліщині є цвіт, а листя ще немає.

      За ліщиною поспішає цвісти вільха.

      Зацвітає і осика. Суцвіття осики схожі на мохнатих і товстих гусениць.На одних деревах сережки червонуваті, на інших — зелені.  З червоних сережок увесь пилок обсиплеться, й вони стануть сірими, а потім і зовсім відпадуть. А в зелених сережках утвориться насіння, яке наприкінці весни розлетиться на малесеньких пушинках по всьому лісі. 

      З’являться сережки і на березі. У них буває так багато пилку, що навіть калюжі у лісі стають жовтими. пору цвітіння берези називають березовим весіллям. 

      Зацвітає і  верба, на ній з’являються пухнасті «котики». Спочатку вони світло-сірі, а потім стають золотими від пилку. А золото це не просте, а медове. Тож до верби поспішають бджоли. Вербовий мед — найперший, найсмачніший і найкорисніший. А ви знали, що є вербовий мед?

        Лише потім на цих деревах і кущах (вільсі, осиці, березі, вербі і ліщині) розпукуються бруньки і з’являються зелені листочки. Першими розпускаються ледь помітні липкі й духмяні листки берези. За березою розпуститься листя липи, вільхи, дуба. До речі, на дубі квіти з листям з’являються одночасно.

      На плодових деревах  (яблуні, груші, вишні, черешні), а також на акації,   горобині, липі, калині спочатку з’являються  листочки, а цвітуть ці дерева набагато пізніше, навіть влітку.

      — Як ви думаєте, хвойні дерева цвітуть?

      Хвойні дерева (сосна, ялина) зацвітають пізньої весни. Доказом їхнього цвітіння є жовтий пилок, який рясно вкриває землю під цими деревами.

      Цікаво, що цвітіння ялини збігається з цвітінням черемхи. Сосна цвіте одночасно з горобиною.

2. Робота з підручником .

      1. Розгляньте малюнки на с. 94 — 95. На яких рослинах спочатку з’являються квіти, а потім уже — листки?

      2. Скажіть, на яких деревах  спочатку з’являються листки, а потім — квіти?

      3. Назвіть квітку, яка зацвітає, не дочекавшись своїх листочків?

3. Фізкультхвилинка.

      — Втомились, зараз трішки відпочинемо. Послухаємо з вами п’єсу Петра Чайковського «Підсніжник». Уявіть, себе підсніжником, що проростає у весняному лісі і простягає свої листочки до сонця.  (Потягування, простягання рук до сонечка.)

4. Лист -  звернення весняних квітів.

      — Діти, сьогодні вранці листоноша приніс нам у клас лист і попросив прочитати його на уроці природи. Прочитаємо його?

      Шановні діти! Кожної весни ви бачите, як у переходах, на вулицях чи зупинках, люди торгують букетиками підсніжників, пролісків, конвалій. Ми закликаємо вас не купувати першоцвіти. Зривання нас, першоцвітів, наносить невиправну шкоду українській природі. Адже ми не встигаємо розмножуватися і нас стає все менше. Вже за кілька десятиліть ми, перші весняні квіти, можемо зникнути взагалі. Чому? Давайте розглянемо найпростіший приклад з конваліями. Чи бачили ви коли-небудь плоди конвалії? Спробуйте завітати до лісу на початку червня. Якщо ніхто не зривав конвалії навесні, ви побачите маленькі ягідки, які утворилися замість квітів. З цих ягідок згодом дозріє насіння, яке сіється само собою. Щоб з цього насіння виросла квітуча конвалія потрібно 6-8 років!!! Самі розумієте, яку невиправну помилку роблять ті, хто зриває квітучу конвалію.

      Тож, будь ласка, прислухайтеся до наших порад: не рвіть першоцвіти , не ламайте гілки верби, черемхи, бузку. Бережіть природу.

Ваші друзі першоцвіти.

      — Яку відповідь ви можете дати весняним квітам?

VІ. Осмислення, узагальнення та систематизація матеріалу.

      — А тепер перевіримо, чи ви були уважними і запам’ятали весняні квіти. Відгадайте загадки.

1. Загадки.