Урок з Захисту України 11 клас(дівчата) "Вступ до тактичної медицини. Причини превентивних смертей при бойовій травмі.Етапи надання домедичної допомоги

ТЕМА:

Вступ до тактичної медицини. Причини превентивних смертей при бойовій травмі.Етапи надання домедичної допомоги.

 

МЕТА:

А) НАВЧАЛЬНА Дати поняття  про тактичну медицину, превентивні смерті, зони допомоги, їх класифікацію. Формувати в учнів поняття домедичної допомоги в умовах бойових дій. Ознайомити із способами надання домедичної допомоги в зонах допомоги; 

Б) ВИХОВНА Виховувати  в  учнів почуття любові  до рідної землі, формувати гармонійно розвинену особистість, продовжувати  виховувати високі морально-психологічні якості самодопомоги та взаємодопомоги;

В) РОЗВИВАЮЧА Розвивати   у  учнів логічне мислення, почуття  координації  і  співпраці при виконанні обов’язків в умовах складної обстановки.

 

ТИП УРОКУ: комбінований урок.

МЕТОДИ: розповідь, бесіда, демонстрація, проблемна ситуація, мозковий штурм.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: підручники, мультимедійний комплект, військова аптечка, відеофрагменти, презентація.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

 

1. Перевірка  загального санітарного стану класу та  готовності учнів до уроку. Шикування. Виконання гімну України.

 

ІІ.  Перевірка домашнього завдання

  Самостійна робота (тести)  5 хвилин.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Перед іконою я стану на коліна,

Воскову свічку тихо запалю

І помолюсь за рідну Україну,

За тих солдатів,

Що полягли в жорстокому бою.

Солдате український, я за тебе

Щодня благаю Бога і молю,

Щоб захистив жовте поле, синє небо,

І щоб живим лишився ти в бою.

Перед солдатом стану на коліна,

Воскову свічку тихо запалю

За те, що захищає Україну

В запеклому жорстокому бою.

 

На Сході України тривають бойові дії. РізнІ джерела засобів  масової інформації повідомляють нам про те ,що кожного дня гинуть воїни. І перше завдання на полі бою –це  надати швидку і ефективну допомогу пораненому .

 

IY.Оголошення теми і мети уроку.

 

Отже,тема нашого уроку:

«Вступ до тактичної медицини. Причини

превентивних смертей при бойовій травмі.Етапи надання домедичної

допомоги».

Y. Вивчення нового матеріалу.

 

Тактична медицина - це надання медичної допомоги під час військових дій.

Основна мета – врятувати життя пораненому.

 

Повідомлення учня.

 

Причиною створення розділу “Тактична медицина” стала неочікувана російсько-українська війна, яка виявила повну неготовність Збройних сил України (ЗСУ) та суспільства до виживання військових та населення уражених сучасними видами зброї під час ведення бойових дій.  У військових конфліктах, в яких беруть участь армії країн членів НАТО гине не більше 3% поранених! Головна задача ЗСУ - не дати загинути тим, кого можна врятувати.

Медицина вже успішно вирішує завдання вищого рівня – порятунку тих, хто завжди вважався безнадійним і гинув у 100 % випадків. Військові медики повідомляють, що їм тепер вдається врятувати 25 % таких “безнадійно” уражених.

Початок долікарської допомоги є  фактором, який значно покращує шанси на виживання пораненного. Тому існує поняття  “золотої години”- перша година після поранення, протягом якої повинно розпочатись надання кваліфікованої лікарської допомоги.

Кожен боєць будь-якої армії, крім майстерного володіння озброєнням, фізичної та тактичної підготовки, повинен досконало володіти прийомами надання домедичної допомоги в бойових умовах. Більше того, він завжди впевнений, що його товариші також будуть знати, що робити в разі його поранення і нададуть допомогу, як тільки умови бою це дозволять.

 

 

 

Учні самостійно опрацьовують інформацію про превентивні смерті.

 

Інформація.

Превентивні смерті — це смерті яким можна було запобігти, надавши першу медичну допомогу.  

Концепція «превентивних смертей» як критерій оцінки надання екстреної медичної допомоги постраждалим вперше виникла у США в 1960 році. Було розроблено критерії та визначено рівень превентивних смертей серед травмованих Відповідно до вказаної концепції превентивні смерті визначаються як такі, що не повинні виникати при якісному наданні екстреної медичної допомоги .

Головними причинами превентивних смертей на полі бою є критична(масова) кровотеча - 60%, напружений пневмоторакс - 33%, непрохідність дихальних шляхів - 6%. Алгоритм надання допомоги побудований таким чином: від стабілізації найбільш загрожуючих станів до менш загрожуючих. Так, від масивної кровотечі смерть настає від декількох десятків секунд до 2-5 хвилин, від непрохідності дихальних шляхів від 2 до 7 хвилин, від напруженого пневматораксу від декількох десятків хвилин до декількох годин.

Вчитель

Презентація «Вміст аптечки (IFAK)».

 

Умовно розрізняють два місця надання домедичної допомоги під час ведення бойових дій:

 а) безпосередньо в секторі обстрілу – зоні прямого обстрілу зі значним ризиком отримання кульового чи іншого поранення;

б) в секторі укриття - місці захищеному від прямого вогню противника елементами природного (пагорби, схили) чи штучного походження (стіни, будинки, захисні інженерні конструкції).

     Допомога під час бойових дій поділяється на три етапи(зони):

• допомога під вогнем (червона зона) - Care Under Fire;
• допомога в тактичнах умовах (жовта зона) - Tactical Field Care;

допомга в умовах евакуації (зелена зона) - Tactical Evacuation Care

   Виділяють три етапи надання допомоги пораненим у військово-польових умовах.

Перший етап – допомога в «червоній зоні» (англ. Care Under Fire – в різних джерелах перекладається як: «надання допомоги під вогнем», в зоні обстрілу),

Другий етап – допомога в «жовтій зоні» (англ. Tactical Field Care – в різних джерелах перекладається як: «надання допомоги на полі бою», «надання допомоги в військово-польових умовах», «надання допомоги в зоні укриття»),

Третій етап – надання допомоги під час тактичної евакуації з поля бою в медичні заклади «зеленої зони» – мобільні польові госпіталі, військові чи цивільні шпиталі, спеціалізовані клініки (англ. Tactical Evacuation Care).

В кожній зоні об'єм допомоги різний. Він залежить від тактичної ситуації. Важливо завжди пам'ятати про власну безпеку.

Перший етап. Надання допомоги «під вогнем»

Перший етап - при наданні допомоги в «червоній зоні» рятувальник знаходиться під вогнем супротивника, що значно обмежує допомогу, яку він може надати. Допомога переважно складається з використання джгута для зупинки небезпечної для життя кровотечі з ран в області кінцівок і якнайшвидшого переміщення потерпілих у безпечне місце.

В умовах бою бути бійцем-рятувальником – це вторинна місія. Основна функція – виконати первинну місію. Першим пріоритетом на полі бою є ведення вогню у відповідь і відбивати ворогів. Можна надавати допомогу пораненим солдатам, тільки якщо це не заважатиме виконанню  первинної місії.

Цілі під час надання допомоги пораненим в зоні обстрілу:

1) Виконати бойове завдання;

2) Запобігти більшій кількості жертв (дбати про безпеку власну та інших бійців);

3) Зберегти життя пораненого.

Такий підхід базується на наступних важливих принципах:

- Лише необхідне втручання у кожний конкретний період процесу надання допомоги;

- Необхідне медичне втручання, застосоване у неправильний період під час бойових дій, може привести до додаткових жертв.

Після завершення етапу надання медичної допомоги в умовах обстрілу надається медична допомога в «зоні укриття» - у військово-польових умовах.  

 Другий етап – надання медичної допомоги у військово-польових умовах в жовтій зоні

Починати ІІ етап надання медичної допомоги у військово-польових умовах після того, як рятувальник і поранений більше не знаходяться під прямим вогнем противника. На цьому етапі є більше часу для надання допомоги. Однак бойова обстановка може змінитися, і ви можете опинитися знову в умовах обстрілу. При наданні медичної допомоги у військово-польових умовах медичне обладнання та матеріали часто обмежені тими, які були принесені на поле бою бійцем-рятувальником або окремими солдатами. 

Процес і процедури при наданні медичної допомоги у військово-польових умовах після завершення етапу надання медичної допомоги в умовах обстрілу:

•         Оцінити стан пораненого застосовуючи правило C-A-B-C 

(Критична кровотеча – Дихальні шляхи – Дихання – Циркуляція) і надати пораненому необхідну допомогу.

•         Оглянути пораненого на наявність небезпечних для життя кровотеч.
•         Зробити необхідні заходи для відновлення прохідності дихальних шляхів, включаючи введення носоглоткового повітроводу при необхідності.
•         Обробити будь-які відкриті ушкодження грудної клітини. В разі напруженого пневмотораксу провести декомпресію.
•         Перевірити стан кровоспинного джгута, якщо він застосовувався. Якщо на етапі надання медичної допомоги в умовах обстрілу ви накладали пораненому джгут для зупинки кровотечі з ран кінцівок, перевірити кровотечу.
•         Оглянути пораненого на наявність незначних кровотеч.
•         Оглянути пораненого на предмет наявності будь-яких необроблених ран на кінцівках, які можуть бути небезпечні для життя, і обробити їх. 
•         Продовжувати обробляти інші травми (накладення шин на переломи, перев’язка інших ран, опіків і т.д.).
•         Ввести знеболюючі та антибіотики з польової аптечки IFAK, використовуючи IFAK пораненого. Не використовувати свою польову аптечку, так як вона може знадобитися вам самим.
•         Вживати необхідних заходів для запобігання розвитку шокового стану або надати допомогу при шоку, що вже розвинувся.
•         Передати інформацію про медико-санітарну обстановку командиру підрозділу. При необхідності викликати військового парамедика  (санітарного інструктора) з додатковими засобами. Повідомити командира підрозділу, якщо поранений не зможе продовжити виконання бойового завдання.
•         Слідкувати за пораненим. Слідкувати за рівнем свідомості кожні 15 хвилин і диханням пораненого. Якщо він у свідомості - розмовляти з ним при можливості – підбадьорити, заспокоїти.
•         В разі необхідності підготувати пораненого до евакуації. Записати дані клінічного огляду, відомості про виконані лікувальні заходи.

Третій етап – надання допомоги під час тактичної евакуації.

•  При здійсненні евакуації допомога надається до надходження постраждалого в пункт збору або до медичної установи.
• Розрізняють немедичну та медичну евакуацію.
•  1) Немедична евакуація потерпілого відноситься до переміщення потерпілих з використанням немедичного транспортного засобу або літального апарату. Під час такої евакуації рятувальник може перебувати з потерпілим для надання йому допомоги під час транспортування.
•  2) Медична евакуація  відноситься до евакуації потерпілих з використанням спеціалізованого санітарного автомобіля або санітарного літака. На медичних транспортних засобах для евакуації (наземних і повітряних) присутній медичний персонал для надання потерпілим допомоги під час евакуації.
• В обох випадках допомога надається по протоколу C-A-B-C! (Критична кровотеча – Дихальні шляхи, Дихання – Циркуляція) в послідовності та за правилами описаними для другого етапу.
• Поранених слід оперативно переміщати на наступний рівень надання допомоги, інакше наявні цінні ресурси витрачатимуться на підтримання пацієнтів, що перешкоджатиме іншим постраждалим отримати допомогу.

 

А зараз давайте подивимось відео.

Повідомлення учня.

Факти.

З початку збройного конфлікту на Донбасі з квітня 2014 року до кінця 2018 загинули від 12 800 до 13 тисяч людей.

Такі дані навела Моніторингова місія ООН з прав людини у Києві .

Зазначається, що приблизно 3 300 загиблих на Донбасі – цивільні особи, 4 тисячі – військові української армії, 5 500 підтримувані РФ озброєні бойовики.

Під час конфлікту від 27 до 30 тисяч осіб було поранено.

"Наприкінці 2017 року ООН наводила меншу кількість загиблих унаслідок конфлікту на Сході України – 10 300 осіб. Кількість поранених тоді оцінювали в 24 тисячі", – йдеться у повідомленні.

За даними ООН, 2018 року на Донбасі загинуло 55 цивільних осіб, а 224 зазнали поранень.

VІ. Узагальнення і систематизації знань.

Ситуативні задачі.

1.Поле бою.Червона зона.У пораненого кровотеча з нижньої кінцівки.Ваші дії.

2.Поле бою – зона укриття.У пораненого незначна кровотеча із верхньої кінцівки і підозра на перелом нижньої кінцівки.Ваші дії.

3.Жовта зона.Після вторинного огляду пораненого у нього відсутнє серцебиття і дихання.Ваші дії.

VII.  Підбиття підсумків роботи на уроці.

Сподіваюсь, що за необхідності  ви використаєте отримані знання для допомоги потерпілим. Всі Ви працювали вміло та злагоджено. Дякую Вам.

 

 

VІ ІІ. Повідомлення домашнього завдання.

 

ІХ.Рефлексія

І хочеться закінчити наш урок такими поетичними рядками (і згадати тих солдатів ,які загинули і тих,які знаходяться на полі бою.)Я хочу закінчити урок на такій поетичній ноті

Невідомська Вікторія «Нам невідомі всіх їх імена…»

Я хочу закінчити наш урок такии поетичнии рядкаи.:

Нам невідомі всіх їх імена,

Хто їх чекає, хто за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна,

Яке в них серце – щире чи терпляче.

Як страшно їм, коли усе горить,

Коли руїни, смерть перед очима,

І як в бою важлива кожна мить,

Які в них білі крила за плечима.

Нам невідомі мрії й здобуття,

Всі їхні рани, всі слова прощання,

Вони – солдати, що кладуть життя,

Заради нас і мирного світання.

І без імен помолимось за них,

За трошки вдачі світлої, простої.

В час зрад страшних і втрат таких гірких,

І без імен вони для нас герої.

 

Дякую за увагу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Пашко К.О., Герасимів І.М., Щирба Ю.П., Фука М.М.

  „Захист Вітчизни”, підручник для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту  для хлопців, рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України (наказ про надання грифу навчальній літературі № 177 від 03.03.2011 р.) ТзОВ „Видавництво Астон”, 2011р.

2. В. М. Буянов «Первая мед. Помощь».
3. А. М. Великорецкий «Первая помощь до прихода врача».
4. Фадеева Т. Б. Современная медицинская энциклопедия для домашнего пользования. – Минск: Современный литератор, 2001 – с.447-448.