ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

розділу основи цивільного захисту

для роботи з учнями 10 класів

загальноосвітніх закладів

ТЕМА:

Сучасні  звичайні  засоби  ураження. Осколкові,  кулькові  боєприпаси. Боєприпаси  об`ємного вибуху. Вибухонебезпечні  предмети  та  правила  поводження із ними.

МЕТА:

А) НАВЧАЛЬНА  Дати учням поняття  про НС воєнного характеру, сучасні  звичайні  засоби ураження. Сформувати  поняття: сучасні  звичайні  засоби  ураження. Типи  сучасних боєприпасів. Проінструктувати  вихованців про вибухонебезпечні  предмети  та  правила  поводження із ними;

 Б) ВИХОВНА Виховувати в учнів впевненість  в  ефективності  заходів  цивільної оборони,надійності  засобів  ЦЗ; почуття любові  до рідної Вітчизни, формувати гармонійно розвинену особистість продовжувати  виховувати високі  морально-психологічні якості (відповідальність,старанність, дисциплінованість);

В) РОЗВИВАЮЧА Розвивати   у  учнів логічне мислення, кращі морально психологічні  якості,  готовність до виконання обов’язків в умовах складної обстановки.

ТИП УРОКУ: засвоєння  нових знань.

МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ: розповідь, бесіда, елементи лекції, ілюстрація.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: клас  або кабінет цивільної оборони.

ОБЛАДНАННЯ: роздатковий  матеріал.

ЧАС:  1 година /45 хвилин/

Хід уроку

І.  Організаційна частина.

Доповідь командира взводу про готовність до заняття. Перевірка відсутніх.

ІІІ. Повідомлення теми мети і завдань уроку.

Тема 2. Урок 5. Сучасні  звичайні  засоби  ураження.

1. Класифікаці звичайних засобів ураження.
2. Осколкові,  кулькові  боєприпаси. Боєприпаси  об`ємного вибуху.

3.      Вибухонебезпечні  предмети  та  правила  поводження із ними.

ІV. Сприйняття і первинне засвоєння учнями нового матеріалу.

1 НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ.

СУЧАСНІ ЗВИЧАЙНІ ВІЙСЬКОВІ ЗАСОБИ УРАЖЕННЯ

У воєнних конфліктах у першу чергу використовують звичайні засоби ураження, до яких належать: авіаційні бомби, артилерійські снаряди, ракети, міни, торпеди та інші.

Незважаючи на появу зброї масового ураження, продовжуються розробка і надходження на озброєння армії звичайних засобів ураження, які мають значну уражаючу силу,  високу вбивчу силу, підвищену дальність і велику точність попадання в ціль. Збільшилась цільність вогню в ході сучасного бою. Досить довгий час використовується малокаліберна куля (5,45мм; 5,60мм) з початковою швидкістю понад 1000 м/с (модифікація автомата Калашникова, американська гвинтівка м-16). Попадаючи в тіло людини, вона спричиняє значні деструктивні зміни, розриває м’які тканини і порожнисті органи, великі судини, нерви, трощить кістки, змінює при цьому напрямок руху, тому раневий канал має зигзагоподібний хід із рваним вихідним отвором і масовими ушкодженнями.

Внаслідок особливої конструкції і високої точності попадання в ціль, сучасні звичайні засоби ураження мають підвищену уражаючу і руйнуючу дію, які близькі до ядерних боєприпасів малої потужності. Якісні зміни звичайних озброєнь найбільше торкнулись удосконалення авіаційних боєприпасів, які являють собою найбільшу небезпеку для населення і промислових підприємств в без’ядерній війні. Авіаційні бомби поділяються на запалювальні, об’ємного вибуху і керовані.

Керовані авіабомби призначені для ураження виробничих підприємств, транспортних вузлів, підприємств енергетики, газо- і водопостачання, зв’язку та інших. Бомба скидається з літака, який над ціллю не пролітає, що зменшує можливість знищення літака засобами протиповітряної оборони. В керованій авіаційній бомбі використовуються прилади самонаведення. Ці бомби мають велику точність влучення в ціль. Наприклад, керована авіабомба СВУ-17/В має набір взаємозамінних головок самонаведення різних типів, які забезпечують використання бомби в складних умовах. Відстань самостійного планування такої бомби змінюється в залежності від висоти викиду з літака і досягає 70 км. Такі бомби заповнюються п’ятиміліметровими сталевими кульками, яких може бути 300 і більше. Вони закладені в стінки корпусу бомби.

 Для ураження людей на великих площах можуть використовуватись бомбові касети, які вміщують декілька десятків таких бомб. Радіус ураження однією кульковою бомбою 25-З0 м. Касета для бомб являє собою контейнер, який містить комірки за кількістю бомб. Відкриваються ці комірки почергово в момент викиду бомби з літака. При відкритті комірки з неї випадає уламкова бомба, випускається парашут і вона із зменшеною швидкістю опускається на землю. На відстані 5-20 м від поверхні землі або при ударі об землю підривається вибухівка, кульки розлітаються і на своєму шляху уражають людей.

Авіаційні системи мінування –  різновидність касетних уламкових бомб. В контейнерні комірки замість уламкових бомб вміщують міни різного призначення: протитанкові, протипіхотні, сигнальні та інші.

РОЗВІДУВАЛЬНО-УДАРНІ КОМПЛЕКСИ. В їх склад входять: пункт управління, один-два літаки-розвідники і ударні засоби ураження. Принцип дії: літаки-розвідники, оснащені сучасною радіоелектронною апаратурою розвідки, здійснюють політ над розташуванням своїх військ в безпосередній близькості від лінії фронту, збирають відомості про обстановку на території противника на відстані 200-300 км і весь час передають їх на наземний пункт управління. На пункті управління ця інформація обробляється електронними обчислювальними машинами і виробляється команда (визначаються точні координати об’єкту противника) ударним засобам ураження.

Накопичено та випробувано авіаційні бомби та касети, які містять, крім вибухівки, велику кількість готових уражаючих елементів – кульок, кубиків, пластмасових рентгенонеконтрастних стріл, голчастих елементів. У корпуси кулькової, ананасної чи циліндричної сферичної бомб впресовано декілька сотень вищевказаних уражаючих елементів масою 0,7-1,0 г, які розташовані на відстані 5 мм один від одного. Під час вибуху кульки розколюються на скалки неправильної форми і летять із великою швидкістю, спричиняючи в тілі людини численні ураження багатьох життєво важливих органів, що вкрай небезпечно для життя пораненого.

У боєприпаси з голчастими елементами вміщують приблизно 500 сталевих голок або стріл довжиною до 28 мм, які при вибуху попадають у тіло людини і набувають форми гачечків, рвуть м’які тканини, судини та нерви. При цьому вхідні отвори їх ледь помітні. Кількома сотнями таких бомб начиняють касети.

До звичайних засобів масового ураження (рис.21 - 25) відносять також боєприпаси об’ємного вибуху, ракетно-артилерійські системи, в яких використовуються снаряди підвищеної потужності та лазерні промені.

Корпус бомби об’ємного вибуху, виготовлений із тонкостінної сталі, наповнюється вуглецевим пальним. Після скидання бомби від удару вона руйнується, пальне швидко утворює хмару газоподібної суміші діаметром до 25-30 м і висотою 2,5- 4,5 м, остання підривається детонатором, відбувається вибух, при цьому виникає тиск до 20-30 кг с/см², а в сучасних боєзапасах –  і до 100 кг с/ см². Ураження живої і бойової сили відбувається внаслідок дії факторів: ударної хвилі, яка наближена за силою до ударної хвилі, що утворюється після ядерного вибуху; високої температури та токсичного впливу.  В людей виникають, в основному, комбіновані ураження –  травма в поєднанні з опіком і отруєння оксидом вуглецю. Такі бомби  застосовувались армією США у В’єтнамі, а також під час військових дій в Ізраїлі, Лівані. Для руйнування військових об’єктів у Боснії під час проведення миротворчих операцій з американських військових кораблів, що базувалися в Адріатиці, проводилися запуски ракет класу „Томагавк" з комп’ютерною системою наведення. Після запуску 13 ракет було відзначено 13 прямих попадань. Ракети, що спрямовували лазерним променем, застосовувались також американськими військово- повітряними силами  під час збройних конфліктів у Лівії та Іраку.

Існує декілька інших розвідувально-ударних комплексів, призначення яких - виявлення військових об’єктів і наведення на них керованої зброї. Наприклад, система дальнього радіолокаційного виявлення типу Е-ЗА „Авакс”. Створюються надшвидкісні „звичайні" ракети, здатні летіти в п’ять разів швидше за літак „Конкорд". При такій швидкості ракеті не потрібна боєголовка – об’єкт буде знищений при зіткнені за рахунок сили удару. Лазерні промені великої потужності розробляються в США і встановлюються на літаках „Боїнг-747С", вони можуть блискавично уражати будь-які цілі на великій відстані - від випущених у повітря ракет до бойової техніки і живої сили на полі бою. За масовістю ураження ці види зброї мають усі властивості зброї масового ураження, тому значно збільшуються незворотні втрати, а серед санітарних втрат будуть виникати вкрай тяжкі ураження, що можуть спостерігатися більш ніж у 70 % поранених.

2 НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ.

БОМБИ ОБ’ЄМНОГО ВИБУХУ. До них відносяться об’ємні фугасні бомби, які називають "вакуумними", їх особливість полягає в тому, що замість звичайної вибухівки використовується висококалорійна рідина або зріджений газ. В склад бомби входять: корпус, вибухова рідина, розривний заряд, вторинний ініціатор, парашутна система, запалювач. В момент зустрічі бомби з поверхнею землі вибухова рідина розривним зарядом розкидається, випаровується, перемішується з повітрям. Утворюється хмара паливно-повітряної суміші, діаметр якої може досягти декількох десятків метрів. Паливно-повітряна суміш затікає в підвали, будівлі, окопи, укриття. В момент вибуху вторинного ініціатора в хмарі суміші виникає тиск 20-30 кг с/см², виникає ударна хвиля, паливно-повітряна суміш підривається. Внаслідок такого вибуху виникає повне руйнування будівель, споруд, обладнання, техніки і т.п.

 Відповідно до виду та особливостей застосованої зброї, виділяють комбіновані, множинні й поєднані поранення, ушкодження або ураження. До комбінованих належать ушкодження від різних видів зброї або різних уражаючих факторів одного виду зброї, наприклад, поранення при дії вогнепальної зброї в поєднанні з опіком та ураженням  отруйною речовиною або опік у поєднанні з травмою і променевою хворобою внаслідок дії уражаючих факторів ядерної зброї. До множинних відносяться ушкодження кількома елементами одного виду зброї, наприклад, кількома кулями або стрілоподібними елементами бомби. До поєднаних належать поранення одним уражаючим елементом двох і більше анатомічних ділянок або органів, наприклад, ураження однією кулею грудної клітки і черевної порожнини. Перебіг таких поранень або уражень тяжкий, часто супроводжується ускладненнями, потребує тривалого стаціонарного лікування і значних втрат засобів та сил медичної служби.

Сучасні звичайні засоби ураження небезпечні для людей, які перебувають на відкритій місцевості (табл. 1). Сховища, укриття різних типів, цегляні будівлі є ефективним захистом.

Таблиця 1.

Рис. 1 . Сучасні звичайні засоби ураження.

Рис.2. Протитанкові, ручні осколкові гранати          Рис. 3.  Керовані авіаційні снаряди

Рис. 4. Артилерійські снаряди                                                           Рис. 5. Міни

3 НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ ВИЯВЛЕННІ

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ

• Не піднімати і не розбирати знайдені вибухонебезпечні предмети;

• огородити місце знаходження вибухонебезпечних предметів і при можливості виставити охорону;

• повідомити про знахідку органи місцевої виконавчої влади, міліцію, військкомат,  управління  з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення району чи міста або штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій об’єкту.

V. Узагальнення і систематизації знань.

Бесіда за питаннями:

1. Які сучасні звичайні засоби ураження?
2. Які характерні ушкодження  виникають при використанні звичайних засобів ураження?
3.  Як класифікують сучасні звичайні засоби ураження?
4. Які  правила поведінки з вибухонебезпечними предметами?

VІ. Підбиття підсумків роботи на уроці.

Сподіваюсь, що за необхідності  ви використаєте отримані знання для допомоги потерпілим. Всі Ви працювали вміло та злагоджено. Дякую Вам.

 Викладач  повідомляє оцінки учням.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Вивчити: стор. 246-247 підручника та опрацювати конспект уроку.

Конспект уроку підготував:

Дудник Віктор Валерійович