Урок за темою «Лісова промисловість Європи. Рекреаційне господарство Європи.»

Урок 10 клас

Тема: «Лісова промисловість Європи.

Рекреаційне господарство Європи.»

Мета: закріпити знання про галузеву структуру лісової промисловості, про види рекреаційних ресурсів; охарактеризувати передумови розвитку та географію лісової промисловості країн Фенноскандії; з'ясувати особливості географії рекреаційних ресурсів Європи; розвивати вміння самостійно працювати з джерелами географічних знань.

Обладнання:   економічна карта Європи, контурна карта, атласи, довідники, турістичні проспекти, ілюстрації, які демонструють різні рекреаційні райони Південної Європи.

Ключові поняття:  лісова деревообробка, целюлозно-паперова промисловість, лісохімічна промисловість, рекреаційні ресурси, туризм.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Троє учнів на дошці креслять схему «Лісова та деревообробна промисловість (3 хв.), після цього впродовж 1-1,5 хв пояснюють її (кожен окремо) та відповідають на запитання вчителя і учнів. Під час креслення схеми вчитель проводить актуалізацію опорних знань з іншими учнями класу у формі географічного кросу.

Географічний крос

1. Заготівлю лісу на промисловій основі ведуть у районах, де…
2. Лісова промисловість виробляє…
3. Підприємства деревообробної промисловості розміщуються…
4. Лісохімічна промисловість виробляє…
5. Для роботи целюлозно-паперового підприємства необхідно…
6. Із якою метою людина використовує деревину?
7. У зошиті намалювати схему «Ліс на службі людини»

Схема «Ліс на службі людини».

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

       Розвиток лісової та деревообробної промисловості у країнах Фенноскандії, з одного боку, розглядається як необхідна умова забезпечення власних та експортних потреб у пиломатеріалах та папері, з другого – як галузь, що наносить шкоду лісам. Тому велика увага приділяється раціональному використанню лісових ресурсів. Країни регіону демонструють приклад ощадливого становлення до своїх природних багатств.

       Держави Південної Європи відомі своїми рекреаційними ресурсами. Разом із Францією та США вони приймають найбільше туристів у світі.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Поняття

Лісова промисловість – це галузь виробництва, яка здійснює вивчення, облік, відтворення, охорону і захист лісів, а також регулює їх використання з метою задоволення попиту на лісові ресурси. Лісове господарство покликане посилити водоохоронні, захисні, кліматорегулювальні, оздоровчі та інші корисні природні властивості лісів в інтересах охорони здоров'я людей, поліпшення навколишнього середовища і розвитку господарства.

Лісова промисловість – це сукупність галузей видобувної та обробної промисловості, підприємства яких здійснюють заготівлю деревини, її комплексне, техніко-механічне, та хімічне оброблення перероблення. Основні галузі лісової промисловості:

• Лісозаготівельна;
• Деревообробна;
• Лісохімічна;
• Целюлозно-паперова.

Лісова ш деревообробна промисловість – це комплекс галузей добувної і обробної промисловості; включає лісозаготівельну, лісопильну, деревообробну і лісохімічну галузі, які здійснюють заготівлю, комплексну механічну і хімічну обробку і переробку деревини. Продукція лісової і деревообробної промисловості ділиться на сортименти лісозаготівлі і численні напівфабрикати та вироби фабрично-заводської промисловості, які використовуються в усіх галузях (пиломатеріали, шпали, деревостружкові, деревоволокнисті плити, фанера, деталі і будинки заводського виготовлення, меблі, сірники, тощо.

Целюлозно-паперова промисловість – це галузь промисловості, яка випускає різні види волокнистих напівфабрикатів (у т.ч. сульфітну і сульфатну целюлозу), папір, картон і вироби з них. Основна сировина – деревина хвойних (ялина сосна, піхта, модрина) і листяних (осика, бук, клен, береза, тополя, евкаліпт) порід, солома, очерет, відходи деревообробки, макулатура.

Лісохімічна промисловість – це виробництво продукції деревного вугілля, гідролізного спирту, скипидару, кормових дріжджів тощо.

Рекреаційні ресурси – природні і антропогенні об'єкти, які при сучасному рівні розвитку продуктивних сил використовуються для задоволення рекреаційних потреб населення. До цих ресурсів відносяться компоненти природного середовища: клімат, ландшафт,  поверхневі і підземні води, в т.ч. мінеральні, рослинність тощо, які використовуються для лікувально-оздоровчих, пізнавальних і спортивних потреб.

Туризм – це один з видів  активного відпочинку, у якому поєднуються  пізнавальні, спортивно-оздоровчі, й культурно-розважальні цілі.

Найпоширеніші форми туризму:

• Екскурсія - колективне відвідування учнівською та студентською молоддю, дорослими людьми визначних місць з освітньою, навчально-виховною, науковою чи розважальною метою;
• Експедиція – подорож, яку проводять для вивчення історії рідного краю, довкілля, явищ соціального життя, світової цивілізації, географічних, етнографічних, історичних об'єктів та їх дослідження з використанням технічних засобів пересування або без них.
• Похід – подорож організованої групи людей з використанням активних форм пересування за визначеним маршрутом, під час проходження якого можливе подолання природних перешкод: перевалів, порогів, печер тощо різних категорій і ступенів складності.

Розповідь учителя з елементами евристичної бесіди.

Фенноскандії – це природна країна на півночі Європи, що охоплює територія Скандинавського та Кольського півостровів, Фінляндії й частини Карелії (Росія). Вона здавна відома своїми лісовими багатствами й традиціями у виробництві різних видів продукції з них. В останні десятиліття основна увага приділяється глибокій переробці деревини, у тому числі для виробництва папілу й картону. Про результати говорять такі данні: якщо в середньому у світі на одну людину виробляється 45 кг паперу, то у Фінляндії, яка посідає перше місце  за цим показником, - 1400 кг (на другому місці Швеція – 670 кг, на четвертому – Норвегія – 400 кг). У Росії показник значно нижчий – 35 кг.

У Фінляндії галузь створюю 7% ВНП країни. На частку лісової промисловості припадає 18% обсягу промислового виробництва й більше однієї частини експортних доходів. Щонайменше 70% продукції, яку випускають галузі лісової промисловості, йде на експорт до 140 країн.

Лісові масиви займають 66 % території країни. Переважають хвойні породи: дві третини площі лісових угідь припадає на сосну, четверта частина – на  ялину. Найбільші центри лісопиляння розташовані в устях головних лісосплавних річок.

Застосування сучасної техніки на всьому лісозаготівельному циклі, а також використання технології вивезення деревини в сортиментах 9за розмірами) дозволяють вести лісозаготівлю без порушення ґрунту. Роботи проводяться за замкнутим циклом – від посадок лісу, догляду за саджанцями, проріджування й просвітлення до вирубки.

Політика галузі лісового господарства регулюються системою законодавчих актів, історія яких бере початок від 1886 р. Сьогодні вони відповідають сучасній концепції стійкого розвитку лісового господарства й підтримки біологічного різноманіття лісового фонду. Моніторинг його стану здійснюється із застосуванням новітніх технологій і супутникових систем, що дозволяють вирішувати завдання в режимі реального часу.

Високо механізована й лісопильна промисловість сусідньої Швеції. Вона досить фрагментарна: на заготівлю лісу спеціалізується велика кількість дрібних фірм, хоча є і кілька великих лісопилень. Основна частина підприємств зосереджена в районі озера Венерн. Швеція посідає третє місце у світі за експортом целюлози й паперу, 80% цієї продукції надходить до країн ЄС.

Свої особливості в лісовій і деревообробній промисловості має Норвегія. Вона була першою із країн Північної Європи, що почала великий експорт лісоматеріалів у Західну Європу. Хижацька вирубка різко скоротила лісові площі. У зв'язку зі зростаючою конкуренцією з боку більш багатих на деревину Швеції й Фінляндії Норвегія поступово переорієнтувалась на виробництво більш дорогої продукції – механічної деревної маси, целюлози, паперу й картону.

На сьогодні целюлозно-паперова промисловість країни – одна з основних галузей міжнародної спеціалізації. У Норвегії щорічно виготовляється більше 1,3 млн. тонн різних сортів паперу й картону, переважно на експорт. Основні центри лісопиляння й целюлозно-паперового виробництва розташовані навколо Осло-Фіорду. Це насамперед Сарсборг, Халден, Мосе, Драммен, Шиєн.

Самостійна робота.

Користуючись атласом, заповніть схему «Лісопромисловий комплекс». (Готується як роздавальний матеріал на кожну парту)

Проблемне запитання.

      Ви вже знаєте про важливість раціонального використання лісових ресурсів і те, що лісова промисловість використовує як сировину біологічні ресурси. Вони належать до відновлювальних і за розумного, наукового підходу їх можна використовувати протягом багатьох десятиліть. Уявимо, що лісовий масив поділений на сектори за кількістю років, необхідних для відновлення лісових ресурсів (для одержання деревини, яку можна використовувати як повноцінну сировину, потрібно 30-40 років).

      Припустімо, на ділянці №1 розробка велася протягом чотирьох років, наступного року перейшли до розробки ділянки №2, а на ділянці №1 висадили сажанці дерев. Так послідовно вирубуючи на одній ділянці ліс і відразу закладаючи новий, заготівельники дійдуть до останньої ділянки - №30. За цей час ліс на перших ділянках відновляться, і його можна буде знову використовувати. Висловите свою думку з приводу раціональності цієї схеми використання лісових ресурсів, укажіть, які підприємства можна розташувати поблизу цієї ділянки, а також запропонуйте шляхи вирішення проблеми раціонального використання відходів.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Географічний практикум.

Учні отримують картки, на яких зображені відомі пам'ятники країн Південної Європи. Завдання – за допомогою туристичних проспектів та інших матеріалів розпізнати ці об'єкти.

Перелік міст та об'єктів:

1. Рим – Колізей, римський Форум, храм Ромула, арка Септимія Севера, галерея Боргезе;
2. Мілан – оперний театр «Ла Скала», площа П'яцца Дуомо з Північним палацом, Тріумфальною аркою й Собором;
3. Венеція – великий канал, площа П'яцца Сан Марко із собором ХІ століття, палац Палаццо дожів;
4. Мадрид – палац де- Гримальді, Сенат (ХVІ ст..), Королівський палац мистецтва, музей Прадо;
5. Барселона – кафедральний собор Святої Теклі, палац Претора з музеєм Римської імперії, Будинок Бальо (перебудований архітектором Антоніо Гауді);
6. Афіни -  Акрополь (V ст. до н. е.), Парфенон (V ст. до н.е.), храми Ерехтейон і Гефеста.

VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати конспект.
2. Підготувати план-проспект подорожі однією із країн Південної Європи.