Урок "Загальна характеристика класу Земноводні".

Тема: Загальна характеристика класу Земноводні.

Мета: дати загальну характеристику класу Земноводні, сформувати знання про особливості організації та процесів життєдіяльності земноводних; формувати вміння аналізувати одержані знання, робити логічні висновки; розвивати навички самостійної дослідницької роботи, роботи з текстом підручника; виховувати спостережливість, увагу; формувати екологічну культуру.

Обладнання та матеріали: таблиці, малюнки, фотографії, які ілюструють зовнішню будову та скелет.

 

                                                             Хід уроку.

І. Організаційний момент.                                                                                                        

      ІІ. Актуалізація навчальної діяльності.

Прийом «Чиста дошка».                                                                                                                   (На дошці записані питання і по мірі надання учнями відповідей на них запитання витираються)

1. Чому риби відіграють важливу роль у житті людини?

2. Яку роль відіграють риби у природі?

3. Як впливає господарська діяльність людини на чисельність та  різноманітність риб?

4. Які заходи вживають люди для збереження чисельності та різноманітності риб?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.                                    Інтерактивний прийом «Зацікав».

Є на Землі тварин багато,

А цих-но спробуй відгадати:

Земля й вода їх справжній дім,

Їм добре й затишно у нім,

Але вони завжди холодні.

То хто це буде?   (Земноводні)

 

   Звісно,  Земноводні (Амфібії). Це тварини, які в дорослому стані живуть на суші та дихають легенями, а їх личинки у воді і мають зябра; вважаються делікатесами та подаються як «коронна страва» в ресторанах; виводять «серенади», які чути на великих відстанях; здатні турбуватися про потомство.

Амфібії багато в чому унікальні. Завдяки земноводним зроблено чимало відкриттів. І нині триває їх інтенсивне  вивчення. Ці дослідження допоможуть оволодіти секретами регенерації, несумісності тканин, створити нові ліки.

      ІV. Сприйняття та засвоювання учнями нового матеріалу.                                     1. Загальна характеристика класу Земноводні

Розповідь учителя. 

       Земноводні виникли біля 350млн. років тому і ведуть своє походження від кистеперих риб. До земноводних належать тварини, дорослі особи яких зустрічаються переважно на суходолі, але розмноження і розвиток в них відбувається у воді. Клас земноводні чи амфібії (з грецької – ті, що живуть подвійним життям) налічує біля 4тис. видів і включає тритонів, саламандр, жаб та черв’яг. Земноводні належать до найбільш примітивних видів наземних хребетних і займають проміжний стан між наземними та водними хребетними.

 

Походження земноводних. Тісний зв’язок з водою, подібність з рибами на ранніх стадіях розвитку свідчать про походження земноводних від давніх риб. На це вказують і знахідки скелетів вимерлих земноводних, подібних до тритонів. Давні земноводні мали значну подібність з рибами, особливо з давніми кистеперими (у тих і інших протягом усього життя зберігалася хорда, у черепі був непарний тім’яний отвір, шкіра мала луски, у скелеті передніх кінцівок були подібні кістки). Клас Земноводні. Земноводні, або амфібії — перша група хребетних тварин, що у процесі історичного розвитку вийшла на сушу, однак їх розмноження та розвиток відбувається у прісній воді. Вихід земноводних на сушу пов’язаний із виникненням багатьох прогресивних ознак: появою п’ятипалої кінцівки; розвитком легень; розділенням передсердя на дві камери; появою двох кіл кровообігу; прогресивним розвитком центральної нервової системи і органів чуття.

Давні земноводні приблизно 300 мли. років тому дали початок сучасним групам земноводних.

      Найменші розміри тіла має квакша Каролінка, яка не виростає більше2 см. Найбільші розміри мають жаба-голіаф (довжина 42 см, маса до 5 кг), деякі черв яги (довжина до 135 см) та гігантська саламандра (довжина до 160 см, маса понад 20 кг).

Аналіз опрацьованого тексту

Учні складають загальну характеристику земноводних.

Наприклад

Відомо - 4тис. видів.

Тіло складається з 3 відділів (голова, тулуб та хвіст) (Мал.1.)

Шкіра гола, вкрита слизом.

2 пари кінцівок з пальцями.

Роздільностатеві.

Розмноження і розвиток відбувається у воді.

Розвиток непрямий.

Здатні до регенерації

       В деяких видів (саламандри плямистої, кумок, деяких видів ропух) у шкірі є отруйні залози, тому їхній слиз містить отруйні сполуки, що захищає цих тварин від нападу хижаків.

                                                     Мал.1. Зовнішня будова жаби озерної

     Голова жаби плеската й широка. Є великий рот з ледь помітними зубами, очі з повіками (нижня – прозора, верхня – шкіряста), мигальна перетинка, яка закриває око. За очима є барабанні перетинки та спеціальні голосові пухирі – резонатори (у самців). Тулуб короткий і широкий, шия та хвіст відсутні. Дві пари ніг (задні довші за передні). Задні кінцівки складаються з трьох відділів: стегна, гомілки, стопи. Стопа має 5 пальців, з’єднаних між собою плавальною перетинкою. Передні кінцівки мають теж 3 відділи, але кисть жаби – 4 пальці.

Лабораторна робота

Тема. Порівняння скелетів земноводних і риб.

Мета: вивчити особливості будови скелета земноводних, з’ясувати, чим скелет земноводних відрізняється від скелета риб.

Обладнання та матеріали: скелети кісткових риб і жаби, окремі хребці, лупа.

Хід роботи

1. Ознайомтесь із будовою скелета кісткової риби. Розгляньте череп і встановіть, які кістки в ньому з’єднані рухомо.

2. Розгляньте хребет риби, а також окремі хребці. Відзначте, з яких відділів складається хребет кісткових риб. На окремих хребцях розгляньте тіло хребця, дугу та відростки.

3. Розгляньте скелет плавців. Відзначте особливості будови скелета парних плавців порівняно з непарними.

4. Ознайомтеся з будовою скелета жаби. Знайдіть та розгляньте череп, зверніть увагу на характер його з’єднання з хребтом. Відзначте, з яких відділів складається череп жаби.

5. Розгляньте хребет жаби, знайдіть його відділи: шийний, тулубовий, крижовий та хвостовий. Підрахуйте кількість хребців, що утворюють ці відділи.

6. Розгляньте будову скелета вільних кінцівок жаби та їхніх поясів. Відзначте, з яких кісток вони складаються.

7. Порівняйте особливості будови скелетів жаби та риби.

8. На підставі проведених досліджень зробіть висновки.

 

 Які відмінності у будові скелета земноводних та риб?

- Хрящовий череп, що складається з меншої кількості кісток;

- Скелет міцніший як   у риб, оскільки підтримується тіло на суходолі;

- Є шийний хребець і голова рухомо з’єднується з хребтом;

- З’являються п’ятипалі кінцівки;

- Розвиваються пояси, які дають опору кінцівкам.

      

Скелет земноводних  складніший, ніж у риб (мал.2). Хребет поділений на шийний    

 (1 хребець), тулубовий (9 хребців), крижовий (1 хребець) відділи. Єдиний шийний хребець  з’єднує  голову з тулубом. Тому рухливість голови у цих  тварин  обмежена. Жаба не має ребер. Череп переважно хрящовий.

                                                                                        Мал.2. Скелет  жаби. 

Складання схем: 

     Парні кінцівки

  

 

                                 передні                       задні

  

 

(плече, передпліччя, кисть,                        (стегно, гомілка, стопа,

фаланги пальців – 4)                                    фаланги пальців – 5)

 

       Пояси  кінцівок

  

  

       Пояс передніх кінцівок                            Пояс задніх кінцівок

      (плечовий пояс)                                  (тазовий)

       

лопатки, воронячі кістки і ключиці                        3 пари зрослих між собою кісток:

                                        клубові, лобкові і сідничні

Мускулатура. У земноводних найкраще розвинені м’язи кінцівок та їхніх поясів.

                                                                 М’язи                                                           

 

 

                                           згиначі                              розгиначі

2. Особливості процесів життєдіяльності та поведінки земноводних

Прийом «Ажурна пилка»

Завдання для груп:

І група — особливості будови травної та видільної систем;

ІІ група — особливості будови дихальної системи;

ІІІ група — особливості будови кровоносної системи;

IV група — особливості будови нервової системи;

 

1 група. Травна система. Видільна система.

1.У чому полягають функції травної системи?                                   

2.Чим живляться земноводні?

3.Як жаби захоплюють їжу?

4.Поясніть функцію очних яблук у процесі травлення.

5.Що входить до системи виділення? Складіть схему.

 

2 група. Дихальна система.

 1. Які функції виконує дихальна система?

 2. Як дихають земноводні?

 3.  Які органи беруть участь у диханні під час перебування у воді?

 4. Вкажіть шляхи, якими повітря потрапляє в легені.

 

3 група. Кровоносна система.

 1. Які функції виконує кровоносна система?

2.Яку будову має серце?

3. Скільки кіл кровообігу у земноводних?

4. У чому проявляються причини холоднокровності земноводних?

 

4 група. Нервова система. Органи чуття.

1.Які функції виконує нервова система земноводних?

2.Яку будову має нервова система амфібій?

3.Який відділ головного мозку земноводних найбільш розвинений?

4. Які органи чуття розвинені в амфібій?

6. Що таке регенерація? Наведіть приклади регенерації у земноводних.

 

Звіти груп.

Особливості травної системи земноводних

1. Травна система ускладнюється та диференціюється порівняно з рибами.

2. За способом живлення амфібії — хижаки.

3. Хапають їжу язиком, який у безхвостих прикріплений до дна ротоглотки своїм переднім кінцем і може викидатися з рота. Язик виділяє клейку речовину для утримання їжі.

4. Під час проковтування великої здобичі очні яблука втягуються, тиснуть на стінку ротоглотки і проштовхують їжу у стравохід.

5. Зуби призначені для утримання здобичі, усі однакові.

6. Секрет слинних залоз не містить ферментів і лише зволожує їжу.

Особливості кровоносної системи земноводних

1. Трикамерне серце;

2. Два кола кровообігу.

 

 

Запам’ятайте!

Земноводні — холоднокровні тварини: мають несталу температуру тіла, яка залежить від температури зовнішнього середовища.

Причини:   забезпеченість більшості органів змішаною, бідною на кисень кров’ю;

    випаровування вологи через шкіру, що знижує температуру тіла.

Особливості дихальної системи земноводних

1. На суходолі:

-легені (у дорослих особин постачають 50–90 % кисню);

- шкіра;

- слизова ротоглотки (безлегенева саламандра).

2. У воді:

- шкіра;

- зябра (на личинковій стадії).

3. Шкірне дихання:

- забезпечує тривале перебування під водою;

- відбувається тільки через зволожену шкіру (на суходолі);

- кисень повітря розчиняється у тоненькій плівці рідини на поверхні шкіри і переходить у кров.

Особливості нервової системи земноводних

Головний мозок складається з п’яти відділів:

• передній мозок відносно великий; розділений на дві півкулі; має великі нюхові частки;

• проміжний мозок добре розвинений;

• мозочок розвинений слабко у зв’язку з нескладними, одноманітними рухами;

• довгастий мозок є центром дихальної, кровоносної і травної систем;

• середній мозок відносно невеликий, є центром зору, тонусу скелетної мускулатури.

Це цікаво

У порівнянні з рибами відносна вага головного мозку земноводних більша. Вага головного мозку у відсотках від маси тіла становить у сучасних хрящових риб 0,06–0,44 %, у кісткових риб — 0,02–0,94 %, у хвостатих земноводних — 0,29–0,36 %, у безхвостих — 0,50–0,73 %.

 

V. Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.                                                                                                                                     

Скласти діаграму Вена.

 

                            Надклас Риби                    Клас Амфібії

                                                          Спільне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

 

- Визнач місце земноводних в системі органічного світу.

- Створи схеми:

                      Пристосування земноводних до життя на суші

   

 

 

                       Пристосування земноводних до життя у воді

   

 

 

  - Вставити пропущені слова:

Земноводні – це жителі…… . Розвиток їх пов’ язаний з …. .

Личинки земноводних живуть у … . Личинки дихають … , а дорослі тварини …. . Земноводні мають … температуру тіла. Зустрічаються тільки у … водоймах.

Відповідь: суші, з водою, у воді, зябрами, легенями, не сталу, прісних водоймах.

 

VІІ. Підведення підсумків уроку.

- Інтерактивний метод «Прес»

 Учні висловлюють свою думку стосовно уроку за алгоритмом

 Сьогодні ми вивчили…

 Ми навчилися…

 Нас зацікавило…

 Отже,…

- Оцінювання, виставлення і мотивація оцінок. Оцінення роботи на уроці своїх однокласників.

 

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграфи 27, 28 (початковий і середній рівень), поповнити словник біологічних термінів новими словами.

2. Відповісти на запитання: Чому наявність двох кіл кровообігу і трикамерного серця є прогресивною ознакою будови тварин? (достатній рівень)

3. Скласти сенкан «Земноводні». (високий рівень)

 

 

 

                                                      План-схема уроку

№ п/п	Етапи уроку	Тривалість	Форми і методи	Мета діяльності
1.	Організаційна частина уроку	1 хв.	Вступне слово учителя	Мобілізація дітей до праці, створення робочої атмосфери
2.	Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів	4 хв.	Прийом «Чиста дошка»	Актуалізація знань, здобутих на попередніх уроках, проведення корекції знань
3.	Мотивація навчальної діяльності	3 хв.	Інтерактивний прийом «Зацікав», бесіда, розповідь.	Підготовка до сприйняття нового матеріалу, активізація процесу навчання, підтримання рівня пізнавальної зацікавленості,  усвідомлення мети уроку
4.	Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.	22 хв.	Розповідь учителя, робота з підручником, виконання лабораторної роботи, прийом «Ажурна пилка», розгляд малюнків, створення схем, формулювання висновків.	Ефективне засвоєння нового матеріалу; формування навиків індивідуальної і групової  роботи; розвиток вмінь роботи з підручником
5.	Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.	5 хв.	Складання діаграми Вена.	Виявлення взаємозалежностей у вивченому матеріалі
6.	Узагальнення та систематизація знань	7хв.	Створення схем	Діагностика глибини засвоєння навчального матеріалу
7.	Підсумок уроку	2 хв.	Інтерактивний метод «Прес», аналіз роботи класу та окремих учнів	підбиття підсумків уроку, розвиток критичного мислення
8.	Домашнє завдання	1 хв.	Інструктаж до завдання, диференціація роботи за рівнем та інтересами, поповнення словника біологічних термінів.	Розвиток уміння працювати з додатковою літературою,      організація  творчої  діяльності