"Урок-залік" методичні рекомендації.

УРОК-ЗАЛІК

    Залік – це форма перевірки навчальних досягнень учнів. Він є важливим стимулом навчально-пізнавальної   діяльності (позитивна оцінка).                                                                                                              Мета заліку – оцінити досягнення, систематизувати, узагальнити, запобігти появі прогалин у знаннях учнів. Дуже важливою є підготовка до заліку. Це може бути залік з головної теми курсу, підтеми, розділу тощо.                                                                                              Підготовка до заліку включає:

• добір матеріалів;
• виділення головного;
• складання запитань і завдань з теми;
• словникова робота;
• робота в інтернет-мережі;
• складання алгоритму роботи.

     Уроки-заліки дозволяють вчителю зрозуміти, розкрити індивідуальні особливості учнів, а учням-продемонструвати свою ерудицію, утвердити свій авторитет в класі. Це серйозна робота. Підготовку слід починати з 6 класу, а в наступних класах відпрацьовувати такі вміння й навички,  як опрацювання тексту, географічних карт, зіставляти їх, аналізувати опрацьоване, працювати з іншою додатковою інформацією. Без цих умінь і навичок важко успішно провести в 10 класі урок-залік. Уроки-заліки дозволяють перевірити вміння самостійно опрацьовувати матеріал та виконувати практичні завдання. Залік слід проводити тільки на уроці. Вони вимагають більш ретельної підготовки вчителя та учнів.                                                                   

      Залік проводиться  після вивчення великої за  обсягом теми або розділу будь-якого курсу географії. Йому можна присвятити урок цілком ( у 6-8 класах).

     Запитання повинні спрямовуватись на аналіз  матеріалу, зіставлення, узагальнення, систематизація, перевірку вмінь і навичок. Запитання та  практичні  завдання пропонуються заздалегідь. Учитель враховує рівень підготовки класу, індивідуальні інтереси, здібності та схильності.

      Серйозно готуються до заліку й самі учні:

• ознайомлюються із запитаннями та завданнями;
• виконують аналогічні практичні завдання;
• консультуються з учителем або учнями-консультантами;
• добирають додатковий матеріал.

     Пошуковий метод стимулює творчу діяльність, дає можливість глибше зрозуміти матеріал, свідомо засвоїти його, що в результаті поліпшить знання. 

       Учні одержують завдання на заздалегідь  підготовлених «аркушах обліку знань і вмінь».  Для цього зручно використати здвоєні аркуші зошита.  Перша сторінка аркуша відводиться для перевірки знань головних географічних понять теми або розділу і  називається «Чи знаєш ти?». Школярам пропонується самостійно оцінити ступінь засвоєння цих понять, використовуючи як критерії оцінювання здатність дати визначення поняттю та вміння правильно використовувати це поняття у своїй практичній діяльності.  Для відповіді учні обирають одну з трьох запропонованих відповідей («так», «ні», «сумніваюсь»). За відповідями учнів учитель може судити про ефективність своєї роботи. Якщо більшість учнів оцінили свої знання того чи іншого поняття невисоко, то вчителю варто замислитись про правильність вибору ним методики  формування цього поняття.

     Оцінки за ці відповіді учням не виставляються (інакше діти не будуть відвертими), але вчитель в колонці  «Примітки вчителя» дає їм рекомендації щодо заповнення прогалин у знаннях, посилаючись на певний розділ підручника, атласу чи іншу  інформацію.

   Оцінку вчитель ставить за другу частину першого  завдання, де кожному учневі пропонується за вибором дати визначення кількох понять. Ці оцінки виставляються в журнал. Якщо оцінка низька, учневі дається можливість виправити її.

    Друга сторінка служить для перевірки сформованості практичних навичок з обраної теми. У завданнях можна запропонувати учням скласти схему або дати опис географічного об’єкту; використовуючи для цього типовий план. Виконане завдання учень може віддати на перевірку іншому учневі .Якщо вчитель не згоден з оцінкою, яку поставив перевіряючий, він виправляє її на свій розсуд. При цьому перевіряючому також знижується оцінка, оскільки він або не знає правильної відповіді, або не вміє бачити помилку свого товариша. Учитель на сторінці може виставити дві оцінки: тому, хто виконав, та тому хто перевіряв. Третя сторінка служить  для перевірки. 

   Запитання учні отримують на зразок білетів на іспитах. Завдання можуть бути, як усні так і письмові. Обов’язково слід підбити підсумки.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО УРОКУ-ЗАЛІКУ.

    Аркуш обліку знань і вмінь з теми « Африка», 7 клас (орієнтовний зразок):

    Сторінка 1. «Чи знаєте ви?»   ( Так, ні, сумніваюсь)

Виберіть два поняття з теми  і дайте їм визначення.

    Сторінка 2. « Чи вмієте  ви?»

Визначити, якому типу клімату відповідає кліматична діаграма  наведена в підручнику.  (ст.___,рис.____)

За бажанням відповідь можете передати для перевірки будь-кому зі своїх товаришів.

   Перевірив:________________

    Сторінка 3. « Чи поясните ви?»

Дайте відповіді на одне із запитань.

1. Чому європейці в першу чергу освоїли північну і південну окраїни Африки?
2. Доведіть на прикладі річки Конго, озера Танганьїка та Чад, що річки,  озера залежать від клімату та рельєфу?
3. Чому на політичній карті Африки кордони багатьох  держав проведені прямими лініями?