Урок. "Запилення. Запліднення"

Про матеріал

Ознайомлення учнів із процесами запилення й запліднення у квіткових рослин, розглянути значення цих процесів для рослини і пристосування, які існують у рослин для збільшення їхньої ефективності.

Перегляд файлу

Запилення. Запліднення

Цілі уроку:

• освітня: ознайомити учнів із процесами запилення й запліднення у квіткових рослин, розглянути значення цих процесів для рослини і пристосування, які існують у рослин для збільшення їхньої ефективності;

• розвивальна: розвивати вміння співставляти й робити висновки, аналізувати інформацію і використовувати раніше отримані знання;

• виховна: виховувати позитивне ставлення до рослин, естетичне сприйняття квіток і суцвіть.

Обладнання і матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням схем запилення та запліднення, зображення організмів, які здійснюють запилення різних видів рослин.

Базові поняття і терміни уроку: рослини, генеративні органи, статеве розмноження, квітка, запилення, запліднення, подвійне запліднення, центральна клітина, спермії, запилювачі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда

Що таке суцвіття?
На які дві групи поділяють суцвіття?
Які існують прості суцвіття?
Які існують складні суцвіття?
Яке значення для розмноження рослин мають суцвіття?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

Навесні на яблуні з’являються квіти. Розглянемо малюнок — зазирнемо у квітку яблуні. Ми побачимо, що посередині квітки є маточка, схожа на колбочку. Її оточують тичинки. Кожна тичинка складається з тонкої тичинкової нитки, на кінці якої розташовується пильник.

У цих двох органах квітки й відбуваються всі події, пов’язані з нестатевим і статевим видами розмноження цієї рослини. Там містяться спорангії, де утворюються спори яблуні. Спори в яблуні різних розмірів: у спорангіях маточки формуються великі спори, а в спорангіях пиляка — маленькі. Як улаштована маточка? Її верхня розширена частина — це рильце, нижня стовщена частина — зав’язь, їх з’єднує тонкий стовпчик. Усередині зав’язі є порожнина, де розташовані два спорангії. У квіткових рослин вони називаються насінними бруньками. Там утворюються чотири гаплоїдні клітини — чотири великі спори . Але тільки одна із цих спор проростає: з неї всередині зав’язі утворюється гаметофіт, що складається лише із семи клітин. І тільки одна із цих клітин (уявіть, тільки одна із семи!) є гаметою. Це яйцеклітина, а гаметофіт, на якому вона утворена, — жіночий гаметофіт (його часто називають зародковим мішком). Далі вчитель розповідає, що саме відбувається в пиляку квітки яблуні та як утворюються спорангії, а в них — спори маленького розміру. З кожної спори утворюється чоловічий гаметофіт, що складається лише з двох клітин, оточених міцною оболонкою. Він називається пилковим зерном (пилком). Пилкових зерен у пиляку

утворюється безліч. Пилковий мішок розкривається, і на допомогу рослині приходять комахи. Вони переносять пилок із пиляків на приймочку маточки. Так відбувається запилення в яблуні. Приймочка маточки виділяє особливі клейкі речовини, до яких приклеюються пилкові зерна. Що відбувається із чоловічим гаметофітом, який потрапив на приймочку маточки? На приймочці маточки одна з його клітин ділиться, утворюючи дві чоловічі гамети — два спермії. Тут слід акцентувати увагу учнів на тому, що для запліднення чоловіча й жіноча гамети повинні злитися, і тільки тоді з’явиться зигота. Як можуть злитися ці дві гамети, якщо одна з них перебуває на приймочці маточки, а інша — в зав’язі?

За доставку сперміїв у зав’язь «відповідає» друга клітина чоловічого гаметофіта. Цю клітину називають «клітиною трубки», і така її назва не випадкова. Розглядаючи малюнок, учні бачать, як «клітина трубки» починає проростати крізь стовпчик маточки, справді утворюючи трубку, якою просуваються спермії. Коли трубка досягає входу в зародковий мішок, вона проривається, і з неї виходять спермії. Один з них зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу. Що відбувається із другим спермієм? Крім яйцеклітини, у жіночому гаметофіті є ще одна особлива клітина — центральна. Вона відрізняється від усіх інших тим, що в ній міститься два ядра. Саме з нею зливається другий спермій. Так у зав’язі маточки відбувається одразу два запліднення: один спермій зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу, другий спермій — із центральною клітиною. Цей процес називається подвійним заплідненням. Із зиготи розвивається зародок майбутньої рослини. Що відбувається із другою заплідненою клітиною? Вона дає початок запасної тканини. За рахунок її речовин спочатку ростиме зародок. Із тканин, що оточували жіночий гаметофіт, утвориться покривна тканина — оболонка. Так формується насінина — пристосування, з допомогою якого розмножується яблуня. Що в цей час відбувається з маточкою? Зав’язь розростається, і з її тканин утворюється плід, усередині якого ховається насіння.

Способи запилення

Перехресне запилення відбувається природним (комахами, птахами, вітром, водою) і штучним (здійснює людина) шляхами. У вітрозапильних рослин квітки без нектарників, дрібні, малопомітні, із спрощеною небарвистою оцвітиною. Великі пиляки на довгих тичинкових нитках далеко висовуються з оцвітини, маточки відкриті, з великими приймочками. Пилку утворюється багато, він дрібний, легкий, з гладенькою поверхнею. Вітрозапильні рослини часто ростуть на відкритих місцях, утворюючи зарості одного виду (очерет, ковила, лепешняк). Значна кількість вітрозапильних рослин цвіте напровесні, до розпускання листя (ліщина, вільха, береза тощо).

До ентомофільних, або комахозапильних, належить переважна більшість покритонасінних рослин, поширених у різних кліматичних зонах. Оцвітина (частіше віночок) ентомофільних рослин яскраво забарвлена і добре помітна на зеленому тлі листя. Квітки поодинокі або зібрані в суцвіття. Пиляки комахозапильних рослин порівняно з вітрозапильними менші і утворюють менше пилку: пилок великий, липкий, з горбкуватою або шишкуватою поверхнею. На дні віночка багатьох квіток утворюються нектарники, у яких виробляється запашний солодкий сік — нектар, виділення якого після запліднення припиняється.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Бесіда