ТЕМА УРОКУ. ЗАПЛІДНЕННЯ У ПОКРИТОНАСІННИХ РОСЛИН. БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗАПЛІДНЕННЯ.
Мета:
- розширити знання учнів про основні процеси рослинного організму, зосередивши увагу на заплідненні; ознайомити з процесом запліднення та його значенням для життєдіяльності рослин; показати, що утворення нового організму відбувається із заплідненої яйцеклітини; розкрити роль подвійного запліднення;
- розвивати вміння порівнювати біологічні об'єкти та процеси в життєдіяльності квіткових рослин, уміння логічно мислити, робити висновки й узагальнювати; розвивати пам'ять, спостережливість, увагу; продовжити вміння слухати товаришів, оцінювати себе та інших .
- виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рослинності рідного краю.
Тип уроку: комбінований.
Терміни: запліднення, зигота, насінний зачаток, зародок, ендосперм, спермій, яйцеклітина, пилкова труба.
Матеріали та обладнання: таблиця «Подвійне запліднення в покритонасінних рослин», схеми, портрет С.Г. Навашина, атлас з ботаніки, відеоматеріал, дидактичний матеріал.
ХІД УРОКУ
Епіграф уроку : Поки квітки не відцвітуть,
плоди не зав'яжуться .
Китайське прислів’я
І. Організаційний момент.
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Учитель. Перевірте правильність тверджень, результати запишіть у таблицю (таблички роздані всім учням).
Учні здійснюють взаємоперевірку робіт.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
(Робота з таблицею «Будова квітки», де всі елементи квітки позначено цифрами).
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Вивчаючи розмноження лілії лісової, український учений Сергій Гаврилович Навашин, професор Київського університету, установив, що в неї запліднення відбувається не так, як у інших рослин. Він назвав відкритий ним процес подвійним заплідненням і доповів про нього на Х з'їзді природодослідників і лікарів, який відбувся в Києві 24 серпня 1898 р.
Це відкриття принесло вченому всесвітню відомість. За двадцять років роботи в Київському університеті С.Г. Навашин опублікував близько 70 праць, створив школу, до якої належать багато відомих українських вчених .
Детальніше про відкриття світового масштабу ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці!
V. Оголошення теми і мети уроку.
VІ. Вивчення нового матеріалу.
Учні заповнюють перші дві колонки таблиці (таблиця прикріплена на дошці).
Знаю |
Хочу довідатись |
Довідався |
|
|
|
У квіткових рослин запилення і запліднення відбуваються у квітці.
Запилення – це перенесення пилкових зерен із пиляка на приймочку маточки. Воно передує процесу запліднення. Запліднення – це злиття чоловічої та жіночої статевих клітин. У різних рослин утворюється різна кількість пилкових зерен, які мають різну величину та нерівності зовнішньої оболонки.
Пилок потрапляє до маточки різними шляхами. На приймочці маточки він проростає пилковою трубкою, яка проникає до зародкового мішка. По пилковій трубці рухаються два спермії. Один з них зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу, з якої буде розвиватися зародок насінини. Другий спермій зливається з центральною клітиною і дає початок ендосперму (особливій тканині, що містить запас поживних речовин для зародка).
Таким чином, квіткові рослини мають подвійне запліднення. Цей процес відкрив і описав професор Київського університету С.Г. Навашин у 1898 році. Це принесло йому світову славу.
2. Значення подвійного запліднення.
Завдяки подвійному заплідненню новий організм матиме ознаки обох батьків, що забезпечує мінливість у природі. Внаслідок подвійного запліднення у квіткових рослин (на відміну від голонасінних) швидше накопичуються поживні речовини в насінні, а це прискорює дозрівання його під час запліднення.
VІІ. Первинне застосування набутих знань.
Інтерактивна гра «Мікрофон»
VІІІ. Узагальнення та систематизація знань.
Об'єкт |
Де утворюється? |
Куди переноситься? |
Чим переноситься? |
Основна функція |
Пилкове зерно |
|
|
|
|
Спермії |
|
|
|
|
2.Поміркуйте, чи впливає спосіб запилення у квіткових рослинна на будову пилкового зерна або спермія?
3.Поясніть епіграф уроку : Поки квітки не відцвітуть,
плоди не зав'яжуться .
(Учні роблять висновок про вивчене на уроці).
ІХ. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів.
Прийом «Знаю – хочу довідатись – довідався»
Учні коментують та заповнюють останню колонку таблиці (таблиця прикріплена на дошці).
Знаю |
Хочу довідатись |
Довідався |
|
|
|
Х . Повідомлення домашнього завдання.
Використані джерела