Урок "Запліднення у покритонасінних рослин.Біологічне значення запліднення."

Про матеріал
Матеріали уроку допоможуть розширити знання учнів про основні процеси рослинного організму, зосередивши увагу на заплідненні; ознайомити з процесом запліднення та його значенням для життєдіяльності рослин; розкрити роль подвійного запліднення. Розробка уроку містить інтерактивні форми та методи роботи з учнями.
Перегляд файлу

ТЕМА УРОКУ. ЗАПЛІДНЕННЯ У ПОКРИТОНАСІННИХ РОСЛИН.                                               БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗАПЛІДНЕННЯ.

Мета:

- розширити знання учнів про основні процеси рослинного організму, зосередивши увагу на заплідненні; ознайомити з процесом запліднення та його значенням для життєдіяльності рослин; показати, що утворення нового організму відбувається із заплідненої яйцеклітини; розкрити роль подвійного запліднення;

- розвивати вміння порівнювати біологічні об'єкти та процеси в життєдіяльності квіткових рослин, уміння логічно мислити, робити висновки й узагальнювати; розвивати пам'ять, спостережливість, увагу; продовжити вміння слухати товаришів, оцінювати себе та інших  .

- виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рослинності рідного краю.

 Тип уроку: комбінований.

Терміни: запліднення, зигота, насінний зачаток, зародок, ендосперм, спермій, яйцеклітина, пилкова труба.

Матеріали та обладнання: таблиця «Подвійне запліднення в покритонасінних рослин», схеми, портрет С.Г. Навашина, атлас з ботаніки, відеоматеріал, дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

Епіграф уроку : Поки квітки не відцвітуть,

                       плоди не зав'яжуться .

                                                                                        Китайське прислів’я

 

І. Організаційний момент.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

  1. Вправа «Так чи ні»

Учитель. Перевірте правильність тверджень, результати запишіть у таблицю (таблички роздані всім учням).

  1.          У пиляку тичинки міститься пилок.
  2.          Маточка складається з приймочки, стовпчика, зав'язі.
  3.          Природне перехресне запилення може здійснюватися людиною.
  4.          Вітрозапильні рослини мають квіти великі, поодинокі.
  5.          Частина пагона, яка несе на собі квітку – це квітконіжка.
  6.          Сережка, початок, щиток, китиця – складні суцвіття.
  7.          У дводомних рослин чоловічі й жіночі квіти ростуть на одній рослині.
  8.          Яблуня, вишня – це комахозапильні рослини.
  9.          Якщо квітка має і маточки, і тичинки, то вона називається одностатевою.
  10.     Чашолистки приваблюють комах яскравим кольором.
  11.     Кукурудза,огірок, береза – однодомні рослини.
  12.     У моркви, пшениці, горобини суцвіття складне.

Учні здійснюють взаємоперевірку робіт.

  1.          Біологічні задачі.
  •         Квітка вишні ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон розпустився, цвітіння закінчилося, але плід не утворився. Чому?
  •         Чому безвітряна погода під час цвітіння може стати  причиною зниження врожайності жита, а на врожай пшениці така погода не вплине. Чому?
  •         Пустоцвіти, розміщені на головному стеблі та бічних пагонах огірків, не утворюють плодів. Недосвідчений овочівник обірвав пустоцвіти. Яку помилку він допустив?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Вправа «Знавці»

(Робота з таблицею «Будова квітки», де всі елементи квітки позначено цифрами).

  •              Які елементи квітки є головними?
  •              За що вони відповідають?
  1. Прийом «Мозковий штурм»
  •              Яку функцію виконує квітка?

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Вивчаючи розмноження лілії лісової, український учений Сергій Гаврилович Навашин, професор Київського університету, установив, що в неї запліднення відбувається не так, як у інших рослин. Він назвав відкритий ним процес подвійним заплідненням і доповів про нього на Х з'їзді природодослідників і лікарів, який відбувся  в Києві 24 серпня 1898 р.

Це відкриття принесло вченому всесвітню відомість. За двадцять років роботи в Київському університеті С.Г. Навашин опублікував близько 70 праць, створив школу, до якої належать багато відомих українських вчених .

Детальніше про відкриття світового масштабу ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці!

V. Оголошення теми і мети уроку.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

  1.               Прийом «Знаю – хочу довідатись – довідався»

Учні заповнюють перші дві колонки таблиці (таблиця прикріплена на дошці).

Знаю

Хочу довідатись

Довідався

 

 

 

 

  1.               Розповідь вчителя з демонструванням таблиці та схеми «Подвійне запліднення в покритонасінних рослин».

У квіткових рослин запилення і запліднення відбуваються у квітці.

Запилення – це перенесення пилкових зерен із пиляка на приймочку маточки. Воно передує процесу запліднення. Запліднення – це злиття чоловічої та жіночої статевих клітин. У різних рослин утворюється різна кількість пилкових зерен, які мають різну величину та нерівності зовнішньої оболонки.

  • Демонстрація різних форм пилкових зерен (використання ілюстрованого атласу з ботаніки).

Пилок потрапляє до маточки різними шляхами. На приймочці маточки він проростає пилковою трубкою, яка проникає до зародкового мішка. По пилковій трубці рухаються два спермії. Один з них зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу, з якої буде розвиватися зародок насінини. Другий спермій зливається з центральною клітиною і дає початок ендосперму (особливій тканині, що містить запас поживних речовин для зародка).

http://3.bp.blogspot.com/-VVBRe7CO8-I/VLLQ4HpyjFI/AAAAAAAAAQA/OP3U0zNm4M8/s1600/1.jpg

 

Таким чином, квіткові рослини мають подвійне запліднення. Цей процес відкрив і описав професор Київського університету С.Г. Навашин у 1898 році. Це принесло йому світову славу.

2. Значення подвійного запліднення.

Завдяки подвійному заплідненню новий організм матиме ознаки обох батьків, що забезпечує мінливість у природі. Внаслідок подвійного запліднення у квіткових рослин (на відміну від голонасінних) швидше накопичуються поживні речовини в насінні, а це прискорює дозрівання його під час запліднення.

  1.               Перегляд мультфільму «Запилення та запліднення рослин».

VІІ. Первинне застосування набутих знань.

Інтерактивна гра «Мікрофон»

  •         Процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин називають … .
  •         Після потрапляння на приймочку маточки пилок … .
  •         Пилкова трубка проникає до  … ,по ній рухаються … .
  •         У зародковому мішку містяться ….
  •         Один спермій зливається з …, а другий – з … .
  •         Із заплідненої яйцеклітини буде розвиватися …, а з заплідненої центральної клітини- … .
  •         Насінний зачаток після запліднення перетвориться на… .
  •         Вперше відкрив і описав процес подвійного запліднення у рослин вітчизняний вчений….

VІІІ. Узагальнення та  систематизація знань.

  1.          Заповніть у зошиті наведену таблицю.

Об'єкт

Де утворюється?

Куди переноситься?

Чим переноситься?

Основна функція

Пилкове зерно

 

 

 

 

Спермії

 

 

 

 

 

2.Поміркуйте, чи впливає спосіб запилення у квіткових рослинна на будову пилкового зерна або спермія?

3.Поясніть епіграф уроку : Поки квітки не відцвітуть,

                                                   плоди не зав'яжуться .

(Учні роблять висновок про вивчене на уроці).

  1. Перегляд відеоролика Луї Шварцберга «Прихована краса запилення».

ІХ. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів.

Прийом «Знаю – хочу довідатись – довідався»

Учні коментують та заповнюють останню колонку таблиці (таблиця прикріплена на дошці).

Знаю

Хочу довідатись

Довідався

 

 

 

 

Х . Повідомлення домашнього завдання.

  • Опрацювати відповідний параграф підручника.
  • Творче завдання: підготувати кросворд або головоломку.

 

Використані джерела

  1. Біологія: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / І.Ю. Костіков та ін. – К.:Видавничий дім  «Освіта», 2014. – 256 с.
  2. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія 6-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.
  3. Коновалова М.В. Педагогічні технології: інструментарій, механізми, технологічна карта / М.В. Коновалова, Ю.О. Куликова, О.П. Семиволос. – Х.: Вид. група «Основа», 2016. – 96 с.
  4. https://www.youtube.com/watch?v=9GtSWeftW18
  5. https://www.youtube.com/watch?v=9MITWhp5Zug

 

docx
Додано
4 лютого 2019
Переглядів
7647
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку