Урок "Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів"

Кукленко Н.І.,

учитель біології,

спеціаліст вищої категорії

СЗЗСО I-IIIст. №21

м. Суми, Сумської області

 

Конспект уроку для дистанційного навчання

Біологія 11 клас

Тема:

Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів.

Мета:

Знаннєвий компонент: оперувати термінами: селекція, біотехнологія; знати про досягнення селекції, ознайомлення з внеском вітчизняних вчених у розвиток селекції;

Діяльнісний компонент: порівняти ефективність методів класичної селекції та сучасної біотехнології;

Ціннісний компонент: висловити судження про внесок вітчизняних учених у розвиток селекції, біотехнології і медицини.

Підручник:

В.І. Соболь В.І. Біологія і екологія(рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І.Соболь.- Кам’янець-Подільський :Абетка, 2019. – 256 с. : іл.

Хід заняття

I. Актуалізація опорних знань

Розгадай ребуси:

 Пригадай: Що таке селекція?

Яке практичне значення мають знання з біології у розведенні рослин і тварин?

II.Мотивація навчальної діяльності

Порівняй фото:

• Чим різняться і чим схожі свійські тварини та їхні дикі родичі?
• Яким чином ця різниця могла виникнути?

 

     Кожна порода має своє призначення, тому при селекції цих порід ознаки відбиралися так, щоб вони максимально відповідали призначенню тварини (бійцівська порода має бути сильною, декоративна — гарною, мисливська — швидкою).

• Якого кольору бувають квіти та овочі?

 

 

III. Вивчення нового матеріалу

1. За поданим теоретичним матеріалом  скласти опорний конспект

 

Основними напрямами сучасних селекційних досліджень є маркерна, геномна та адаптивна селекція.

Маркерна селекція (англ. marker assisted selection) – це використання маркерів для визначення наявності й розташування генів, що відповідають за селекційно-цінні ознаки. Нині найширше використовують молекулярні маркери з ДНК-чіпами. Поширена в селекції рослин і тварин для добору за генотипом та дослідження моногенних ознак й основних генів локусів полігенних (кількісних) ознак.

Геномна селекція (англ. genomic selection) – це тестування геному одразу за великою кількістю маркерів. Сканування геному відбувається за участі ДНК-чіпів з десятками тисяч маркерів. Геномну селекцію застосовують у селекції рослин і тварин для добору організмів за генотипом та дослідження полігенних ознак.

Адаптивна селекція (англ. adaptive selection) – виведення сортів і порід з високим адаптивним потенціалом, тобто стійкістю до несприятливих кліматичних змін і захворювань, до різних стресів. Створення адаптивних сортів і порід з високою й стійкою продуктивністю в різних умовах довкілля, стійких до екстремальних умов вирощування, основних захворювань – актуальна проблема сучасної селекції.

Досягнення селекції застосовують у рослинництві, тваринництві, медицині, харчовій, мікробіологічній та інших галузях промисловості, в побуті. Застосування результатів досліджень молекулярної біології (метод полімеразної ланцюгової реакції, ДНК-гібридизації), біохімії (отримання ферментів), застосування методів генної (генетичне рекомбінування) й клітинної (метод культури клітин, метод клонування) інженерії відкрили нові перспективи розвитку.

Приорітетні цілі сталого розвитку для селекції

 

Селекційну діяльність в Україні на державному рівні організовує Національна академія аграрних наук України.

Дуже вагомим є внесок видатних українських науковців у становлення селекції. Всесвітньо відомими селекціонерами є:

 • Л. П. Симиренко (1855 – 1920), В. Л. Симиренко (1891 – 1938) – видатні помологи і вчені-садівники;

 • В. М. Ремесло (1907 – 1983) – закріпив за Україною статус «житниці Європи», селекціонував 40 сортів зернових колосових культур, які й досі є донорами для сортів пшениць вітчизняної й зарубіжної селекції;

• П. Х. Гаркавий (1908 – 1984) – селекціонер-рослинник, вивів 14 сортів озимого і 23 сорти ярого ячменю;

 • М.  Ф.  Іванов (1871 – 1935) – селекціонер тварин, вивів асканійську породу тонкорунних овець і українську степову білу породу свиней;

 • В.  С.  Пустовойт (1886 – 1972) – селекціонер-рослинник, створив 34 високоолійні сорти соняшнику.

2. Перегляньте презентацію:

https://gdz4you.com/prezentaciyi/biologiya/dosyagnennya-ukrayinskyh-selekcioneriv-u-roslynnyctvi-19183/

IV. Узагальнення, систематизація знань і вмінь

Виконайте самостійну роботу.

1. Назвіть цілі сталого розвитку, для реалізації яких селекція може стати основою реалізації. Заповніть таблицю і сформулюйте висновок про роль селекції у розв’язуванні глобальних проблем людства.

Цілі сталого розвитку	Значення селекції

 

2. Ренет Симиренка – зимовий сорт яблуні домашньої, один із найвідоміших сортів яблук. Сорт названий Левком Симиренком на честь свого батька Платона, а внук Володимир присвятив своє життя розвитку садівництва.

То ж, друзі, нам того згадати слід,

Хто борозну життя провів не мілко.

Той в пам'яті народу не зачах,

Як він, що вірив в плодоносний Мліїв.

                                                     Олекса Ющенко

Що таке помологія?

Яке значення мала діяльність родини Симиренків у розвитку селекції рослин?

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 55, висловіть своє судження про внесок вітчизняних учених у розвиток селекції та перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=WZDH3hVnpIw

Інформація для зворотного зв’язку: електронна адреса:

Використані джерела

1. . Євсеєв Р.С. Усі уроки біології. 11 клас / Р.С. Євсеєв. – Х. : Вид. група «Основа», 2019. – 254с.

Інтернет ресурси:

https://gdz4you.com/prezentaciyi/biologiya/dosyagnennya-ukrayinskyh-selekcioneriv-u-roslynnyctvi-19183/

https://www.youtube.com/watch?v=WZDH3hVnpIw