Урок "Збирання даних і перевірка достовірності даних. Факти та фейки. Ознаки мови ворожнечі, маніпулятивних повідомлень і пропаганди, розпізнавання та протидія"
Тема. Збирання даних і перевірка достовірності даних. Факти та фейки. Ознаки мови ворожнечі, маніпулятивних повідомлень і пропаганди, розпізнавання та протидія.
Мета уроку:
Навчити учнів основам критичного мислення та вмінню аналізувати джерела інформації, щоб визначати правдивість та надійність отриманих даних. Ознайомити учнів із методами протидії пропаганді та поширенню фейкових новин, вчити відповідального споживання інформації та її розповсюдження. Підвищити рівень медіаграмотності учнів, навчити їх орієнтуватися у величезній кількості інформації та фільтрувати корисні і правдиві дані.
Розвинути в учнів вміння ідентифікувати елементи мови ворожнечі та пропаганди, щоб розпізнавати впливові повідомлення й розуміти, як вони можуть впливати на їхні погляди та емоції. Спонукати учнів бути відповідальними громадянами, які здатні розпізнавати й протидіяти інформаційним загрозам.
Виховати усвідомлене та відповідальне ставлення до використання і поширення інформації, формувати високу патріотичну свідомість.
Розвиток компетентностей: висловлення власної думки в усній і письмовій формі та за допомогою цифрових пристроїв й відповідної термінології; генерування й реалізація ідей з використанням цифрових технологій; формування прагнення самостійно опановувати нові інформаційні технології й цифрові інструменти при формуванні власного цифрового середовища.
Розвиток наскрізних вмінь та навичок: критичне та системне мислення, використовуючи різноманітні ресурси та способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності відомостей, отриманих з електронних ресурсів; оцінювати ризики під час використання цифрових пристроїв.
Формування інформаційно-комунікаційних компетентностей: усвідомлення наслідків використання інформаційних і комунікаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього природного середовища, дотримання етичних, культурних і правових норм інформаційної взаємодії.
Очікувані результати: учні пам'ятають правила поведінки у комп'ютерному класі; ознайомлені з методами збирання даних для проведення досліджень; знають, як робити перевірку достовірності зібраних даних; вміють розпізнавати факти і фейки, ознаки мови ворожнечі; розпізнавати та протидіяти маніпуляціям і пропаганді.
Тип уроку: комбінований
Обладнання та наочність: комп’ютери, підручники, презентація, проєктор, сигнальні картки.
Хід уроку
І. Організаційний етап
- Привітання з класом
- Перевірка домашнього завдання. Сенкани до слів: факт, фейк
ІІ. Мотиваційний етап
Метод сторітелінгу. (Сторітелінг – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики)
Мотиваційна історія:
Уявіть собі ситуацію, коли молодий хлопець Андрій отримав повідомлення в соціальних мережах про те, що неподалік його міста трапилася серйозна аварія, і люди потребують термінової допомоги з кров’ю. Він швидко поширив це повідомлення серед своїх друзів, і новина блискавично розлетілася по всьому місту. Люди почали збиратися біля лікарні, кожен намагався допомогти, але, на жаль, це був фейк. Такої аварії не було, а повідомлення запустили для підняття кількості переглядів в соціальних мережах. Замість того, щоб надавати реальну допомогу, люди витратили час і зусилля на вигадану історію.
А тепер уявімо інший приклад. Дівчина Оля побачила у стрічці новин повідомлення про те, що якась косметична компанія випустила продукцію з небезпечними компонентами. Всі її знайомі одразу почали поширювати це, а хтось навіть вирішив викинути свою косметику. Але Оля не поспішила довіряти новині, натомість вирішила перевірити її в надійних джерелах і зв’язалася з офіційними представниками бренду. Виявилося, що це була маніпулятивна реклама від конкурентів, яка мала на меті зіпсувати репутацію компанії.
Ці історії показують нам, як легко можна повірити в неперевірену інформацію. Саме тому важливо не поспішати з висновками і завжди перевіряти, що є правдою, а що — фейком.
Сьогодні ми навчимося розпізнавати правдиву інформацію, уникати маніпуляцій і не піддаватися емоціям, які можуть ввести нас в оману.
Запитання до учнів після історії:
- Чи траплялося вам стикатися з подібними ситуаціями в реальному житті або в соціальних мережах?
- Як би ви відреагували на місці Андрія чи Олі?
- Чому, на вашу думку, так важливо перевіряти інформацію?
Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні на уроці ми з вами:
- обговоримо методи збирання даних для проведення досліджень;
- дізнаємось, як робити перевірку достовірності зібраних даних;
- навчимося розпізнавати факти і фейки, ознаки мови ворожнечі;
- з’ясуємо, як розпізнавати та протидіяти маніпуляціям і пропаганді.
IІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.
Слайд 4. Поміркуйте.
- На які дані ви орієнтуєтесь, коли плануєте купити для себе новий одяг? Як ви отримуєте ці дані?
- Які дані вам потрібно врахувати, щоб вирішити, на яку спортивну секцію записатися?
Слайд 5. Під час навчання та в побуті ви часто проводите дослідження, навіть не помічаючи цього. Який фасон і колір одягу модний в цьому сезоні? Які спортивні секції є у вашому районі? Які природні та історичні пам’ятки є привабливими туристичними об’єктами у вашій місцевості? Шукаючи відповіді на подібні запитання, доводиться збирати та аналізувати певні дані.
Слайд 6. Методи збирання даних можуть бути різними:
- спостереження за навколишнім світом;
- опитування груп людей;
- опрацювання друкованих джерел та історичних знахідок;
- пошук потрібних відомостей в інтернеті;
- фіксація даних з датчиків (сенсорів), результатів експериментів та інші.
Слайд 7. Зібрані дані використовують для формулювання висновків та ухвалення на їх основі рішень щодо подальших дій. Правильність висновків суттєво залежить від якості та обсягу зібраних даних.
Покупка одягу буде невдалою, якщо ви вивчали застарілі джерела про модні тенденції або не врахували особливості своєї фігури.
Записатися у вибрану вами спортивну секцію не вдасться, якщо ви не з’ясували, для якої вікової категорії проводяться заняття або не врахували час проведення занять.
Туристичний бізнес не принесе прибутку, якщо не з’ясувати вподобання можливих клієнтів і не створити для них належні умови.
Слайд 8. Для прийняття надійних рішень важливо вибирати правильні методи, інструменти та джерела збирання даних (інформаційні сайти, соцмережі, ЗМІ, книжки, результати експерименту тощо) та здійснювати перевірку достовірності зібраних даних.
Слайд 9. Пригадайте.
- Що таке факт? Що таке фейк?
- Як перевірити надійність медіатексту?
- Як виконати пошук за зображенням у пошуковій системі Google?
Слайд 10. Ви вже знаєте, що достовірність будь-яких даних, які ви використовуєте у своїх дослідженнях, потрібно перевіряти. Особливо тих даних, які ви отримуєте під час пошуку в інтернеті. Дані можуть бути недостовірними, якщо вони:
- застарілі, не відповідають реаліям сьогодення. Наприклад, на основі даних про користувачів інтернету найпопулярнішим браузером в Україні кілька років тому вважався Internet Explorer, але наразі ці дані застарілі, популярність цього браузера суттєво зменшилась;
- не відповідають сучасним науковим поглядам. Наприклад, дані про кількість планет у нашій Сонячній системі неодноразово переглядалися вченими за результатами астрономічних досліджень. Продовжується дослідження цього питання і в наш час;
- неповні. Наприклад, дані про найпопулярніший серед українців месенджер будуть неповними, а тому недостовірними, якщо проводити опитування з цього питання лише серед підлітків і не враховувати думку людей старшого віку;
- неправдиві, тобто свідомо або випадково спотворені. Наприклад, людина може випадково помилитися в записах під час фіксування результатів експерименту або навмисно використати хибні дані, які вигідні їй, та в інших випадках.
Слайд 11. Ви знаєте, що неправдиві відомості, які розповсюджують між людьми, у тому числі розміщують в інтернеті, називають фейками. Збираючи дані, потрібно вміти розпізнавати фейки та відрізняти їх від фактів. Перевірка достовірності відомостей отримала назву фактчекінг (англ, fact checking - перевірка фактів).
Слайд 12. Щоб переконатися в достовірності відомостей, знайдених в інтернеті:
- перевіряйте знайдені відомості щонайменше у трьох різних джерелах. Якщо відомості правдиві, то вони обов’язково будуть підтверджуватися на кількох ресурсах;
- аналізуйте, з якого джерела отримано відомості. Якщо матеріали ви отримали із сайту офіційної організації (в адресі сайту присутня частина .gov - урядова організація або .edu - освітня установа), то цим даним зазвичай можна довіряти;
- з’ясовуйте, чи наведено відомості про автора знайдених вами матеріалів і чи є він фахівцем з питання, яке ви вивчаєте. А якщо відомості про автора відсутні або він не є фахівцем, то такі дані є сумнівними;
- перевіряйте дату публікації або останнього оновлення матеріалів на сайті. Можливо, відомості, які ви знайшли, уже застарілі.
Слайд 13. Варто перевіряти достовірність не лише текстових повідомлень, а й зображень, знайдених в інтернеті. Їх можуть підробити з використанням графічного редактора, додати неіснуючі об’єкти або видозмінити існуючі. Іноді зображення не відповідають часу або місцю події, про яку йдеться в повідомленні поруч із зображенням. Такі недостовірні зображення називають фотофейками. На малюнку наведено один з відомих фотофейків - Альберт Ейнштейн на фоні ядерного вибуху.
Слайд 14. Для перевірки достовірності зображення можна спробувати знайти початкове зображення (першоджерело), на основі якого міг бути створений фотофейк. На малюнку наведено дві фотографії - першоджерела, на основі яких було створено фотофейк про Альберта Ейнштейна.
Слайд 15. Пошук першоджерел, з яких утворено фотофейк, називають зворотним пошуком. Виконати зворотний пошук можна різними способами, наприклад:
виконати пошук за зображенням у пошуковій системі Google сумнівного зображення;
вибрати команду Пошук зображення через Google у контекстному меню сумнівного зображення на вебсторінці з повідомленням;
здійснити пошук за зображенням з використанням спеціалізованих вебресурсів, наприклад ТіnЕуе (tineye.com) або Photo Sherlock (photosherlock.com ).
Завдання 3 с.21. Знайдіть з використанням сайту TinEye (tineye.com) першоджерело фотографії з адресою https://medialab.online/wp-content/uploads/2021/08/77108672 _584637765608381_3135717809917526016_n.jpg
Визначте достовірність фотографії.
Слайд 16. Після завершення зворотного пошуку потрібно проаналізувати отримані результати - переглянути вміст знайдених сторінок, порівняти вигляд знайдених зображень, дату їх розміщення в мережі тощо, щоб зробити висновок про достовірність зображень.
Слайд 17. Гра «Факт» чи «Фейк»?
Мета: Навчити учнів відрізняти правдиві та фейкові твердження, розвиваючи критичне мислення та навички аргументації.
Твердження для завдання:
1. Вода замерзає при температурі 0 °C.
Тип: Факт
Пояснення: Це науково підтверджене твердження, яке легко перевірити.
2. Всі люди, які багато часу проводять в інтернеті, нещасні.
Тип: Фейк
Пояснення: Це узагальнення, яке не можна довести. Стан щастя залежить від багатьох факторів.
3. У деяких країнах діють закони проти фейкових новин.
Тип: Факт
Пояснення: Це правдива інформація, яка підтверджується законами, прийнятими в різних країнах.
4. Кожен, хто не читає новини, втрачає зв’язок з реальністю.
Тип: Фейк
Пояснення: Це суб'єктивне твердження, яке не можна перевірити або довести.
5. Вживання води з лимоном зранку обов'язково призводить до втрати ваги.
Тип: Фейк
Пояснення: Це поширене твердження, яке не має універсального підтвердження. На втрату ваги впливають інші фактори, такі як загальна дієта та фізична активність.
6. Земля обертається навколо Сонця.
Тип: Факт
Пояснення: Це науково доведений факт про будову Сонячної системи.
7. Люди, які багато читають, завжди мають високий інтелект.
Тип: Фейк
Пояснення: Інтелект не залежить лише від читання; його рівень формується багатьма факторами, такими як критичне мислення та інтерес до знань.
8. Люди, які багато читають, завжди мають високий інтелект.
Тип: Фейк
Пояснення: Інтелект не залежить лише від читання; його рівень формується багатьма факторами, такими як критичне мислення та інтерес до знань.
9. Кавуни складаються на 90% з води.
Тип: Факт
Пояснення: Це доведений факт, оскільки кавуни дійсно мають високий вміст води.
Слайд 18 Останнім часом в інтернеті почали з’являтися недостовірні фальшиві відео, створені з використанням штучного інтелекту, так звані діпфейки (англ, deepfake - підроблене відео). У них на справжнє відео накладають інше відео або зображення для отримання недостовірного сюжету.
Назва діпфейк походить від поєднання термінів deep learning (англ, deep learning - глибинне навчання, назва алгоритму штучного інтелекту) та fake (англ. fake - підробка). Розпізнати такі підробки складно, для цього потрібен аналіз фахівців.
Слайд 19. Поміркуйте. Чому можна довіряти фактам і не можна довіряти судженням? Чим може нашкодити людині фейкове повідомлення?
Слайд 20. Маніпуляція - це спосіб впливу на думки, настрій, ставлення до подій, вчинки людей для отримання вигоди; техніка цілеспрямованого викривлення відомостей заради формування певного погляду, ставлення до тієї або іншої проблеми.
Слайд 21. Повідомлення, які ви читаєте в інтернеті, можуть виявитися маніпулятивними. Маніпулятори орієнтуються на людські слабкості та емоції, особливості психіки людини, її способів мислення. Вони намагаються примусити людину не обмірковувати ситуацію, а приймати рішення та здійснювати вчинки на підставі емоцій і почуттів - страху, сорому, гніву, жорстокості, жадібності, почуття провини тощо. Існують різні техніки маніпулювання думками людей.
Слайд 22. Пропаганда - це поширення інформації (фактів, аргументів, чуток, напівправди чи брехні) з метою впливу на суспільну думку для змінення системи цінностей і поведінки.
Слайд 23. Наприклад, російська пропаганда намагається у свідомості людей виправдати збройну агресію проти України.
Пропагандистські повідомлення поширюються через телебачення, радіо, друковані засоби масової інформації, дописи в соцмережах, публікації в інтернеті та нав’язують людям точку зору, вигідну пропагандистам.
Слайд 24. Мова ворожнечі (хейт) (англ. hate speech - мова ненависті) - це агресивні висловлювання з метою створення негативного образу людини або групи людей за ознакою раси (расизм), національності, політичних поглядів, релігії, статі тощо. Наприклад, мовою ворожнечі є твердження про те, що українців не існувало в історії, а заснована Україна лише у XX столітті.
Слайд 25. Ознаками мови ворожнечі є:
- принизливі висловлювання та заклики до насильства або обмеження прав (дискримінації) відносно людей певної групи;
- безпідставні звинувачення, твердження про неповноцінність або моральні недоліки лише на основі належності до визначеної групи;
- виправдання історичних випадків насильства відносно етнічних або релігійних груп тощо.
Завдання. Визначте, чому ці фрази є прикладом мови ворожнечі. Змініть формулювання фраз так, щоб у них не було таких ознак, як: негативні узагальнення, принизливі вирази, навішування ярликів.
- «Всі вони однакові!»
- «Ця група людей завжди створює проблеми»
- Кожен, хто підтримує цей рух, - неосвічений.
Слайд 26. Щоб розпізнати маніпулятивне повідомлення, користуйтеся такими порадами:
- Зверніть увагу, які емоції у вас викликає повідомлення. Якщо заголовок публікації або його зміст занадто емоційний, сенсаційний, викликає злість або тривожність, це може бути спробою вплинути на ваше сприйняття. Критично ставтеся до таких повідомлень.
- Відділяйте в повідомленні факти від суджень. Судження можуть бути чиєюсь упередженою точкою зору, спробою маніпуляції. Спирайтесь у своїх висновках на факти, які можна перевірити.
- Зверніть увагу, чи зазначені в повідомленні імена людей або назви засобів масової інформації, які є джерелами інформації. Якщо в тексті посилаються на анонімні джерела або не називають конкретних прізвищ експертів, думку яких поширюють, то це може бути ознакою маніпуляції.
- Проаналізуйте повідомлення, у ньому подано лише одну точку зору чи різні. Одностороннє подання інформації є ознакою маніпуляцій.
Слайд 27. Робота в зошиті
Робота в групах
Завдання 4 с.21. Проаналізуйте заголовки дописів у засобах масової інформації. Визначте, які з цих дописів містять фейки, маніпуляції, судження, пропаганду, мову ворожнечі:
а) Найкращий урожай серед усіх фруктів у цьому році буде в яблук. (Судження)
б) Сенсація! У Дніпрі виловили невідому науці істоту! (Фейк/Маніпуляція)
в) Усі рудоволосі - хитруни. Не дай себе обдурити. (Мова ворожнечі)
г) Лише нашою ручкою ти напишеш усі контрольні на 12 балів! (Маніпуляція)
д) Наша команда - найсильніша! Приєднуйся до нас! (Пропаганда)
1. А. Найкращий урожай серед усіх фруктів у цьому році буде в яблук.
Судження: Це заголовок висловлює припущення чи оцінку, що яблука матимуть найкращий урожай. Такий вислів не підтверджений фактами, а тому є лише судженням.
2. Б. Сенсація у Дніпрі: виловили невідому науці істоту.
Можливий фейк / маніпуляція: Слово «сенсація» надає заголовку емоційного забарвлення та може привертати увагу, не підтверджуючи достовірність події. У заголовку відсутня конкретна інформація, тому це, ймовірно, спроба привернути увагу шляхом перебільшення, що може бути фейком або маніпуляцією.
3. В. У сірого доволосого хитруни, не дай себе обдурити.
Мова ворожнечі / стереотипи: Заголовок використовує узагальнення та негативні стереотипи, спрямовані на створення негативного образу, що є проявом мови ворожнечі та упередженості.
4. Г. Лише нашою ручкою ти напишеш усі контрольні на 12 балів.
Маніпуляція: Використання гіпербол та створення необґрунтованих обіцянок, що нібито ручка зможе вплинути на успішність, є маніпулятивним прийомом у рекламі.
5. Д. Наша команда найсильніша. Приєднуйся до нас.
Пропаганда: Цей заголовок має заклик до об'єднання та виражає думку про «найсильнішу команду». Тут створюється позитивний образ команди з метою залучення нових членів, що характерно для пропаганди.
Отже:
А — Судження
Б — Можливий фейк / Маніпуляція
В — Мова ворожнечі
Г — Маніпуляція
Д — Пропаганда
Слайд 28. Гімнастика для очей.
ІV. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань.
Слайд 29. Робота за комп’ютером
Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.
Зелена картка (Правильні висловлювання)
Червона картка (Неправильні висловлювання)
1. Перед роботою за комп’ютером потрібно вимити руки.
2. Можна грати в будь-які ігри без дозволу.
3. Вчителів не обов’язково попереджати про проблеми з комп’ютером.
4. Самостійно вимикати комп’ютер можна будь-коли.
5. Дотримуйся зручної, правильної постави під час роботи.
6. Робити короткі перерви допомагає очам та спині.
7. Якщо комп’ютер працює неправильно, повідом про це вчителя.
8. Не торкайся задньої частини комп’ютера під час роботи.
9. Можна приносити їжу та напої до комп’ютера.
10. Сидіти за комп’ютером можна будь-як, навіть на краю стільця.
11. Використовуй лише ті програми, які дозволив учитель.
12. Завжди запитуй дозволу, перш ніж підключати особистий флеш-накопичувач.
13. Дотримуйся тиші, щоб не заважати іншим.
14. Потрібно підключати або вимикати комп’ютерні дроти самостійно.
15. Робота за комп’ютером без перерв – це нормально.
16. Не залишай напої чи їжу біля комп’ютера.
17. Якщо комп’ютер завис, слід натиснути на всі кнопки одразу.
18. Виконуй вимикання комп’ютера лише за вказівкою вчителя.
19. Можна голосно спілкуватися та гратись у комп’ютерному класі.
20. Торкатися монітора або екрану руками дозволено.
Вправа за посиланням wordwall.net
Завдання. Знайдіть в інтернеті інформацію, яка підтвердить чи спростує твердження росіян про те, що українців не існувало в історії, а заснована Україна лише у XX столітті.
V. Підсумок навчальної діяльності
Слайд 30. Підсумок.
Кубик Блума
(Кубик Блума — це ефективний інструмент для стимулювання критичного мислення та глибокого осмислення різних тем. Він містить шість питань, що дозволяють розглянути певну тему з різних кутів зору)
1. Назви: Що таке факт, фейк, мова ворожнечі, пропаганда, маніпуляція?
Це питання допоможе учням визначити та пояснити основні терміни й поняття.
2. Чому: Чому виникає мова ворожнечі та пропаганда? Чому люди створюють фейки?
Мета цього питання — зрозуміти причини виникнення таких явищ та мотиви, що стоять за ними.
3. Поясни: Як відрізнити факт від фейку? Як впізнати мову ворожнечі та пропаганду?
Це питання спонукає подумати про методи і способи розпізнавання різних типів інформації.
4. Придумай: Де найчастіше зустрічається мова ворожнечі, пропаганда чи маніпуляція?
Допомагає визначити сфери чи платформи, на яких такі явища найпоширеніші.
5. Поділися:— Коли виникає необхідність створення фейків або маніпуляцій?
Учні можуть дослідити, в яких ситуаціях або історичних періодах частіше вдаються до таких методів.
6. Запропонуй: Які наслідки має поширення фейків, мови ворожнечі та пропаганди?
Це питання допомагає розглянути довгострокові наслідки для суспільства та індивідуумів.
VІ. Повідомлення домашнього завдання.
Слайд 31. Домашнє завдання.
Завдання. Знайдіть в інтернеті пояснення поняття клікбейт. Ознайомтесь з його характерними ознаками. Доберіть приклади клікбейту із сайтів у інтернеті, соціальних мереж, засобів масової інформації.
Доберіть по одному прикладу висловлювань до кожного вивченого на уроці понять: факт, фейк, маніпуляція, пропаганда, мова ворожнечі.
VІІ. Рефлексія
Слайд 32. Рефлексія. «Мікрофон»
На цьому уроці я …
Тепер я знаю, що …
Новим для мене стало те, що …
Ще б я хотів …
Вдома я …
про публікацію авторської розробки
Додати розробку